№ 243/7624/16-п

Справа № 3/243/1480/2016

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року суддя Слов′янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1, при секретарі – Чевела С.Ю., за участю прокурора – Борисова А.А., захисника – ОСОБА_2 розглянувши матеріали, які надійшли з Управління захисту економіки в Донецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України у відношенні:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого касиром у Мирненській сільській раді, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 за ст. 172-7 ч.1, ч.2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Мирненської сільської ради Слов’янського району Донецької області №1/6-2 від 16 листопада 2010 року «Про підсумки виборів голови Мирненської сільської ради» повноваження ОСОБА_3 визнані як голови Мирненської сільської ради шостого скликання. Відповідно до п.п.«б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_3 є суб’єктом відповідальності за вчинення корупційного правопорушення.

29.05.2015 року у денний час ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні Мирненської сільської ради Слов’янського району Донецької області за адресою: Донецька область Слов’янський район, с. Мирне, вул. Юбілейна, буд. 38, при розгляді питання «Про виплату матеріальної допомоги», публічно не повідомив про реальний конфлікт інтересів орган в якому працює - сесію Мирненської сільської ради о наявності конфлікту інтересів. Своїми діями ОСОБА_3 скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.172-7 ч.1 КУпАП. ОСОБА_3, будучи головою Мирненської сільської ради шостого скликання, відповідно до п.п.«б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб’єктом відповідальності за порушення, пов’язані з корупцією, порушуючи вимоги ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи про наявну суперечність між приватними інтересами та його службовими повноваженнями, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів – проголосував «за», та тим самим скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 172-7 ч.2 КУпАП.

Також 23.07.2015 року у денний час ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні Мирненської сільської ради Слов’янського району Донецької області за адресою: Донецька область Слов’янський район, с. Мирне, вул. Юбілейна, буд.38, при розгляді питання «Про виплату матеріальної допомоги», публічно не повідомив про реальний конфлікт інтересів орган в якому працює - сесію Мирненської сільської ради о наявності конфлікту інтересів. Своїми діями ОСОБА_3 скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 172-7 ч.1 КУпАП. ОСОБА_3, будучи головою Мирненської сільської ради шостого скликання, відповідно до п.п. «б» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб’єктом відповідальності за порушення, пов’язані з корупцією, порушуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи про наявну суперечність між приватними інтересами та його службовими повноваженнями, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів – проголосував «за», та тим самим скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 172-7 ч.2 КУпАП.

Справи були об’єднані в одному провадженні на підставі ст.36 КУпАП

Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності. В підтвердження своїх доводів представив наступні докази:

- рішення Мирненської сільської ради Слов’янського району Донецької області № 1/6-2 від 16 листопада 2010 року «Про підсумки виборів голови Мирненської сільської ради» в якому зазначено, що повноваження ОСОБА_3 визнані як голови Мирненської сільської ради шостого скликання;

- копію трудової книжки ОСОБА_3, загальними правилами поведінки державних службовців, затверджених наказом Головного управління державної служби України від 04.08.2010 року № 214, згідно яких слідує, що ОСОБА_3 31.10.2010 року обраний на посаду Мирненського сільського голови та йому присвоєно 8 ранг 4 категорії посадової особи місцевого самоврядування та 16.11.2010 року він ознайомлений загальними правилами поведінки державних службовців, про що свідчить його підпис;

- протокол Пленарного засідання 38 сесії Мирненської сільської ради шостого скликання від 23.07.2015 року, на якому розглядалося питання «Про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань» голові Мирненської сільської ради шостого скликання ОСОБА_3;

- рішення Мирненської сільської ради №38/6-363 від 23.07.2015року з якого слідує, що вирішено питання про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань голові Мирненської сільської ради шостого скликання ОСОБА_3;

- рішення Мирненської сільської ради Слов’янського району Донецької області №1/6-1 від 16 листопада 2010 року «Про підсумки виборів депутатів Мирненської сільської ради шостого скликання» в якому визнані повноваження депутатів Мирненської сільської ради шостого скликання;

- додаток до рішенням Мирненської сільської ради Слов’янського району Донецької області № 1/6-1 від 16 листопада 2010 року «Про підсумки виборів депутатів Мирненської сільської ради шостого скликання», в якому зазначений перелік депутатів Мирненської сільської ради шостого скликання та номера округів. У зазначеному додатку Мирненської сільської ради шостого скликання вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_5;

- пояснення депутатів Мирненської сільської ради шостого скликання ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які вказали на те, що 23.07.2015 року вони були присутніми на Пленарному засіданні 38 сесії Мирненської сільської ради шостого скликання на якому було прийнято рішення № 38/6-363 «Про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань» голові Мирненської сільської ради шостого скликання ОСОБА_3, який публічно не повідомив про реальний конфлікт інтересів орган в якому працює - сесію Мирненської сільської ради о наявності конфлікту інтересів;

В судовому засіданні ОСОБА_3 провину у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив, що 29.05.2015 року та 23.07.2015 року він повідомляв сесію про не можливість голосування за себе, так як він знав, що за законом він не має права голосувати за себе, про то що це є конфлікт інтересів він довідався після, того як поспілкувався з юристом. Також зазначив, що ОСОБА_6 до 1 квітня 2015 року була секретарем Мирненської ради та могла допустити механічну помилку при складанні протоколу сесії ради.

В під твердження своїх доводів викликав в суд свідків:

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона була депутатом Мирненської селищної ради шостого скликання, вона була присутня на сесії депутатів Мирненської селищної ради 29.05.2015 року та 23.07.2015 року при голосуванні було присутні 11 депутатів. При її допиті працівником поліції, їй не оголошували протокол її допиту та чому в протоколі вказані недостовірні покази вона не може пояснити. Наполягала на тому, що ОСОБА_3 за себе не голосував в ці дні та пояснював про те, що йому не можна голосувати за себе за законом.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він був депутатом Мирненської селищної ради шостого скликання і він був присутній на сесії депутатів Мирненської селищної ради 29.05.2015 року та 23.07.2015року при голосуванні, однак скільки було присутніх депутатів на сесії він не пам’ятає. Зазначив, що ОСОБА_3 за себе не голосував в ці дні і пояснював про те, що йому не можна голосувати за себе за законом.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він був депутатом Мирненської селищної ради шостого скликання був присутній на сесії депутатів Мирненської селищної ради 29.05.2015 року та 23.07.2015 року. Зазначив, що ОСОБА_3 за себе не голосував в ці дні та пояснював про те, що йому не можна голосувати за себе.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона була депутатом Мирненської селищної ради 6 скликання та була секретарем ради. З 1 квітня 2015 року вона припинила повноваження секретаря, але друкувала протоколи за проханням, але відповідальності за них не несла. 29.05.2015 року та 23.07.2015 року вона була присутня на сесії ради, коли вирішувались питання грошової допомоги відносно ОСОБА_3 вона не пам’ятає щоб будь-хто казав про конфлікт інтересів, але пам’ятає, що ОСОБА_3 за себе не голосував в ці дні. Також зазначила, що не пам’ятає казав чи ні ОСОБА_3 про не можливість голосувати за себе.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що вона не пам’ятає розглядалось чи ні питання про надання матеріальної допомоги ОСОБА_3, також не пам’ятає щоб ОСОБА_3 голосував за себе.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_10, як особа яка склала протокол, суду пояснив, що згідно плану та завдань служби був направлений запит до сільських рад про преміювання сільських голів. Отримавши копії протоколів засідань та вивчивши їх виявили недостовірність інформації. Для підтвердження або спростування інформації направили матеріали до прокуратури. Також пояснив, що копії матеріалів, відповідно до запиту, він отримав 18 серпня 2016 року. Свідків допитували в приміщенні Мирненської селищної ради, пояснення вони давали добровільно, читали та підписували протоколи допиту. Чому свідок ОСОБА_7 змінила свої покази він не може пояснити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, проте твердження прокурора про вчинення дій чи прийняття рішень ОСОБА_3 в умовах реального конфлікту інтересів при викладених у вказаному вище протоколі обставинах базується лише на припущеннях.

Конфлікт інтересів це конфлікт між публічно - правовими обов’язками і приватними інтересами державної посадової особи, за якого її приватні інтереси котрі, випливають з її положення як приватної особи, здатні неправомірним чином вплинути на виконання цією державною посадовою особою її офіційних обов’язків або функцій.

Іншими словами, конфлікт інтересів - це ситуація, при якій службова особа виконуючи свої обов’язки має приватний інтерес ( особисту заінтересованість ), які хоча і необов’язково призведуть до прийняття неправомірного рішення або вчинення неправомірного діяння, але здатний до цього призвести.

Відповідно до абз.12 ч.1 ст.1 Закону реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Таким чином, для реального конфлікту інтересів, характерна наявність трьох об’єктивних компонентів:

- приватний інтерес;

- службове повноваження, представницьке повноваження;

- протиріччя між ними, що впливає на об’єктивність або неупередженість рішення, діяння службової особи.

Відповідно до абз.11 ст.1 Закону приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми, чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Майновий інтерес це інтерес щодо збереження або збільшення обсягу, якості нерухомого та рухомого майна особи чи близьких їй осіб.

Коло службових повноважень наводиться у посадових інструкціях, трудових договорах, які визначають лише безпосередні повноваження конкретного службовця, в тому числі, як законом або іншим нормативно-правовим актом може додатково визначатись коло як безпосередніх, так і загальнослужбових повноважень, які повинні братись до уваги при розгляд питання про наявність чи відсутність конфлікту інтересів.

Перелік представницьких повноважень розкривається, як правило, у відповідних законах, що визначають правовий статус наділених ним осіб. В контексті антикорупційного законодавства, це насамперед, стосується депутатів різних рівнів, та законів, які розкривають їх правовий статус, визначають коло їх представницьких повноважень.

Наявність протиріччя встановлюється в кожному окремому випадку виконання доручення, розгляду листа, здійснення контрольного заходу тощо шляхом порівняння повноважень та існуючого у особи приватного інтересу із подальшим визначенням можливості (неможливості) такого інтересу вплинути на об’єктивність прийняття рішення, вчинення діяння особою.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 38 Закону та із диспозиції ст.172-7 ч.1 КУпАП про реальний конфлікт інтересів безпосередньому керівнику або іншому органу повинно бути невідомо. Зазначений конфлікт зароджується і розвивається в рамках свідомості однієї особи, у якої можливе виникнення реального конфлікту інтересів.

Так, відповідно до копії протоколу пленарного засідання 36 та 37 сесії VI скликання від 29.05.2015року та 23.07.2015року «Про надання основної щорічної відпустки сільському голові ОСОБА_3 та виплату матеріальної допомоги» доповів ОСОБА_3, таким чином, про те, що на повістку сесії засідання сільської ради виноситься питання про преміювання надання щорічної відпустки та матеріальної допомоги селищному голові, було відомо всім присутнім особам, тобто взагалі відсутнє приховування ОСОБА_3 наявного у нього будь-якого інтересу.

Таким чином, матеріали справи не містять даних про наявність у ОСОБА_3 реального конфлікту інтересів між його службовими повноваженнями обов’язками голови селищної ради та його голосуванням в якості голови селищної ради та депутата селищної ради в одній особі на сесії селищної ради за рішення про надання йому щорічної відпустки та матеріальної допомоги, про що він повинен був повідомити у встановлених законом випадках та порядку.

Також в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт вчинення ОСОБА_3 правопорушення, передбачено ч.2 ст.172-7 КУпАП, оскільки допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_4 пояснили, що ОСОБА_3 29.05.2015 року та 23.07.2015 року за себе на голосував, що спростовує докази прокурора, які були представлені, зокрема пояснення свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_4, які вони надавали старшому оперуповноваженому УЗЕ в Донецькій області ДЗЕ Національній поліції України ОСОБА_10

Таким чином суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.172-7 ч.1, ч.2 КУпАП України і підлягає до звільнення від адміністративній відповідальності.  

Зважаючи на вище викладене, а також відповідно до ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення та належним закрити провадження по даній справі у зв’язку з відсутності в діях ОСОБА_3 події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1, ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про запобігання корупції» ст. ст. 34, 35,36, 247 КпАП України, ЗУ «Про судовий збір», суд -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження, в адміністративній справі відносно ОСОБА_3 за ч.1, ч.2 ст. 172-7 КУпАП – закрити, у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд.

Строк пред’явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя Слов′янського

міськрайонного суду ОСОБА_1