Справа № 569/13942/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2016 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О.О.,

при секретарі Корнійчук В.М.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про  визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової допомоги як учаснику бойових дій за 2016 рік,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради, в якому просить суд визнати бездіяльність відповідача протиправною щодо перерахунку щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі встановленому статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2015 рік протиправною; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок, нарахування та виплату недоотриманої одноразової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2015 рік в розмірі 3870 грн.; визнати бездіяльність відповідача протиправною щодо перерахунку щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі встановленому статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік протиправною; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок, нарахування та виплату недоотриманої одноразової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2016 рік в розмірі 4730 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що має право на пільги, встановлені законодавством України для учасників бойових дій. Відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції від 25 грудня 1998 року має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. Однак, в 2015 році отримав лише 875 грн., в 2016 році отримав лише 920 грн. вказаної допомоги.  Вважає, що такі дії відповідача порушують його право на належний соціальний захист, гарантований Конституцією України, а тому є протиправними.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов та просив його задовольнити з підстав наведених в позовній заяві та поясненнях від 09 грудня 2016 року.

Представник відповідача ОСОБА_2 просила в задоволенні позову відмовити з підстав наведених в запереченні на позовну заяву.

Ухвалою Рівненського міського суду від 09 грудня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради, в частині позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової допомоги як учаснику бойових дій за 2015 рік - залишено без розгляду у зв’язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановивши обставини і перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій та перебуває на обліку у відповідача, що підтверджується відповідним посвідченням серії АБ №007915 від 18 лютого 2015 року. Позивачу було проведено виплату щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 05 травня 2016 року у розмірі 920 грн.

Позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою, де просив перерахувати та виплатити йому недоплачену суму грошової допомоги.

Листом №Н-1887 від 21.10.2016 року, відповідач відмовив позивачу у перерахунку та виплаті різниці між належною йому до сплати сумою разової грошової допомоги до 5 травня 2016 року та фактично виплаченою сумою.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Згідно п.26 розділу VІ «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ) встановлено, що норми і положення, серед іншого, ст.ст.12, 13, 14, 15, 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У відповідності до ч.2 ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

В рішенні Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 зазначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.

В рішенні Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 зазначено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Однією з ознак України, як соціальної держави, є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.

Повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

В силу вимог п.1 ч.1 постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» установлено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах, зокрема, учасникам бойових дій 920 грн.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2016 рік була правомірно нарахована та виплачена позивачу у розмірі відповідно до положень Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», отже відповідач діяв в межах своїх повноважень, а тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.11, 17, 18, 71, 158-163,167,185-186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про  визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової допомоги як учаснику бойових дій за 2016 рік – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.   

Повний текст постанови виготовлено 12 грудня 2016 року.

Суддя Рівненського

міського суду               ОСОБА_3