№ 2-а- 20
2009 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2009 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
в складі головуючого
судді Антонюка О.А.
при секретарі – Ткаченко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради, треті особи ОСОБА_2 і головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у Дніпропетровській області про визнання не чинним погодження проекту житлового будинку, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 08 жовтня 2007 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача головного архітектурно - планувального управління Дніпропетровської міської ради про визнання не чинним погодження проекту житлового будинку. Позивач в своєму позові, а його представник в судовому засіданні посилався на те, що він є власником будинку 44 по пр. Гагаріна м. Дніпропетровська, погодженням № 945 головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради від 22 грудня 2006 року погоджено проект будівництва сусіднього з ним житлового будинку № 1-б по вул. Армійській м. Дніпропетровська і на підставі цього погодження почалося будівництво. Вважає вказане погодження незаконним і нечинним, оскільки при його виданні були порушені технічні і протипожежні вимоги та правила, порушуються його права і охоронювані законом інтереси, через вказані порушення почав рушитися його будинок, йому завдана шкода. Він звертався зі скаргами до відповідних органів місцевої влади, які визнали ці порушення, але їх не визнає сам забудовник сусіднього будинку ОСОБА_2, яка вважає, що вказане погодження діє і є законним. Вважаючи вказане протиправним, позивач просив визнати незаконним і нечинним погодження № 945 головного архітектурно - планувального управління Дніпропетровської міської ради від 22 грудня 2006 року проекту житлового будинку № 1-б по вул. Армійській м. Дніпропетровська, задовольнивши позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. В письмову зверненні до суду проти позову не заперечував, вважає позовні вимоги обґрунтованими і просив справу розглянути без участі їх представника. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника відповідача згідно ст. 128 КАС України.
Представник третьої особи ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що всі дії цієї третьої особи були і є в рамках закону, погодження видане правильно і є чинним, будинок майже збудовано і залишилося лише ввести його в експлуатацію та зареєструвати право власності, виконали все в межах своїх повноважень і документів місцевої влади, ніяких порушень не допустили, вважає позовні вимоги не обґрунтованими, безпідставними і просив в їх задоволенні відмовити в повному обсязі.
Представник третьої особи головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у Дніпропетровській області в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Просив справу розглянути без участі їх представника. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника цієї третьої особи згідно ст. 128 КАС України.
Вислухавши пояснення представника позивача і представника третьої особи, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 07 липня 2004 року позивач ОСОБА_1 є власником 43/100 частин будинку 44 по пр. Гагаріна м. Дніпропетровська, в передбаченому законом порядку позивач приватизував займану земельну ділянку, про що йому видано державний акт на право власності на земельну ділянку від 04 лютого 2005 року в м. Дніпропетровську по пр. Гагаріна, в районі будинку 44 площею 0.0233 га, а згодом він придбав і решту домоволодіння та в передбаченому законом порядку позивач приватизував і цю займану земельну ділянку, про що йому видано державний акт на право власності на земельну ділянку від 14 квітня 2006 року в м. Дніпропетровську по пр. Гагаріна, в районі будинку 44 площею 0.0716 га. Власником будинку № 1-Б по вул. Армійській м. Дніпропетровська, сусідній будинок з будинком позивач і суміжні земельні ділянки, є ОСОБА_3 Погодженням № 945 головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради від 22 грудня 2006 року погоджено проект будівництва житлового будинку № 1-б по вул. Армійській м. Дніпропетровська і на підставі цього погодження ОСОБА_3 почалося будівництво. Але під час цього будівництва з’ясувалося, що відстань між спроектований новим будинком ОСОБА_3 та будинком позивача складає лише 2.9 м., що проти ричіть будівельним, протипожежним і санітарним правилам та нормам,є і інші порушення. Позивач запропонував відповідачу скасувати погодження на будівництво, а ОСОБА_3 припинити незаконне будівництво і усунути порушення. Але вказані особи цього в добровільному порядку не зробили. Вважаючи вказані дії та бездіяльність відповідача протиправним позивач і звернувся з адміністративним позовом до суду.
Суд вважає вимоги обґрунтованими виходячи з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
В обґрунтування звернення з позовом до адміністративного суду позивач посилався на норми Кодексу адміністративного судочинства України. За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. КАС України визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.
Згідно зі ст. З КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За правилами ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дії їй бездіяльності Конституцією чи іншими законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Судом встановлено, що відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 11 квітня 2007 року спроектований до будівництва будинок 1-Б по вул. Армійській м. Дніпропетровська відноситься до 1 ступеня вогнестійкості, житловий будинок позивача відноситься до 3 ступеня вогнестійкості, протипожежний розрив між такими будівлями згідно чинних норм та правил повинен бути не менше 8 метрів.
Згідно постанови № 54 головного державного інспектора з пожежного нагляду у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 30 березня 2007 року будівництво житлового будинку з недодержанням протипожежної відстані до сусіднього будинку являється порушенням п. 4.1.4 НАПБ А 01.001 «Правил пожежної безпеки в Україні».
Факти невідповідності проекту будівництва будинку 1-Б по вул. Армійській м. Дніпропетровська встановленим протипожежним вимогам підтверджується листами головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області начальнику інспекції ДАБК від 27 квітня 2007 року, листами головного державного інспектора з пожежного нагляду, ГоловАПУ, управління містобудування та архітектури та ін..
Суд приймає до уваги також і ті обставини, що факт незаконності вказаного погодження № 945 від 22 грудня 2006 року проекту будівництва житлового будинку № 1-б по вул. Армійській м. Дніпропетровська визнав і сам відповідач та погодився з доказами позивача, будівництво ОСОБА_3 свого будинку на підставі вказаного незаконного погодження продовжувалося навіть і після його офіційного призупинення і до отримання офіційного дозволу на будівництво; через незаконність погодження, а потім і будівництва житлового будинку ОСОБА_3 відбулася руйнація будинку позивача і сталася пожежа, позивачу завдана шкода, про що надано суду докази; новостворений будинок ОСОБА_3 у встановленому законом порядку не введено в експлуатацію і право власності на нього належним чином не встановлено.
Не може суд прийняти до уваги заперечення представника ОСОБА_3 проти позову, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим об’єктивно не підтверджуються, порушення прав позивача дійсно були допущені.
При таких обставинах суд вважає можливим визнання незаконним і нечинним погодження № 945 головного архітектурно - планувального управління Дніпропетровської міської ради від 22 грудня 2006 року проекту житлового будинку № 1-б по вул. Армійській м. Дніпропетровська., що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, вони ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати незаконним і нечинним погодження № 945 головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради від 22 грудня 2006 року проекту житлового будинку № 1-б по вул. Армійській м. Дніпропетровська.
Постанова може бути оскаржена в Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії до апеляційної суду або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя -