02.03.2010

Справа № 2-а-161/2010 року

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

м. Миколаєва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2010 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі :

головуючого по справі судді – Рум’янцевої Н.О.,

при секретарі судового засідання – Ляшик С.В.,

за участю позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання дій протиправними, поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, стягнення та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни,

В С Т А Н О В И В:

06 лютого 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій протиправними, поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, стягнення та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період часу з 01 січня 2006 року по 31 вересня 2008 року в сумі 3532 грн. 30 коп.

В ході попереднього слухання справи, первинний відповідач був замінений на належного відповідача – Головне управління пенсійного фонду України в Миколаївській області.

В судове засідання позивач з’явився, про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином, від нього надійшли заперечення по позову в яких позовні вимоги не визнає, просить позов не задовольняти, слухати справу за його відсутністю.

Вивчивши матеріали справи, - суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, так як відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за № 2195 – VI від 18 листопада 2004 року позивачка є дитиною війни з тих підстав, що станом на 02 вересня 1945 року вона не досягла вісімнадцятирічного віку, тобто на неї розповсюджуються норми вказаного Закону.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію вище вказаної ст.6 Закону було зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет на 2006 рік» та відновлено з 02.04.2006 року відповідно до Закону України від 19.01.2006 року « Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік», у зв’язку з виключенням пункту 17 статті 77 Закону України від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет на 2006 рік».

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якою було обмежено коло суб’єктів підвищення пенсії, а також встановлено інші його розміри.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 п.12 ст. 71 і ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», визнані неконституційними, а тому підстав для їх застосування судом при вирішенні даного позову немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, фактичний розмір підвищення пенсії позивачу, як дитині війни, за 2006, 2007 та 2008 роки повинен бути підвищений та перерахований на підставі вищевикладених норм Законів.

Також і нарахування вказаних розмірів підвищення пенсій повинен здійснювати відповідач, а не сам позивач.

Відповідно, вище викладеного суд враховує, що дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» призупинялася та неодноразово визнавалося зупинення таким, що не відповідає Конституції України /є неконституційним/, а саме у 2006 році з 2 квітня 2006 року відповідно до Закону України від 19.01.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік»; у 2007 році з 9 липня 2007 року з дня ухвалення КС України Рішення в 2008 році з 22 травня 2008 року з дня ухвалення рішення КС України.

А тому адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7-12, 71,76,86,159,163,167,256 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни.

Зобов’язати Головне управління пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни за період з 02.04.2006 року по 31.12.2006 року, 09.07.2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий по справі суддя: Н.О. Рум’янцева