АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.

секретар: Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28 липня 2016 року у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Коллонейд Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/13284/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Сіромашенко Н.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О.

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 липня 2016 року задоволено заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Коллонейд Україна» (далі по тексту - ПрАТ «СК «Коллонейд Україна») про забезпечення позову ПрАТ «СК «Коллонейд Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2

Не погодившись із такою ухвалою суду ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції. Зазначає, що ОСОБА_2 з ПрАТ «СК «Коллонейд Україна» в жодних цивільно-правових відносинах не перебуває. Звертає увагу на те, що ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про день та час розгляду заяви про забезпечення позову, в зв'язку з чим питання забезпечення позову було вирішено за відсутності останнього. Також зазначає, що судом не з'ясовано питання відповідності виду забезпечення позову заявленим вимогам та не з'ясовано тієї обставини чи існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду, а тому висновки суду першої інстанції про забезпечення позову є помилковими.

Також не погодившись із постановленою судом ухвалою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції з аналогічних підстав.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1, ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 апеляційні скарги підтримали та просили їх задовольнити з наведених в них підстав.

ОСОБА_6 в інтересах ПрАТ «СК «Коллонейд Україна» проти задоволення апеляційних скарг заперечувала, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду.

В судове засідання особисто ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, забезпечив явку в судове засідання своїх уповноважених представників, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що подані апеляційні скарг задоволенню не підлягають.

Як вбачається з матеріалів справи, в червні 2016 року ПрАТ «СК «Коллонейд Україна» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «СК «Коллонейд Україна» грошові кошти в розмірі 9 659 050,00 грн.

Також, ПрАТ «СК «Коллонейд Україна» подало до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_2 на праві власності.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 липня 2016 року заяву ПрАТ «СК «Коллонейд Україна» про забезпечення позову було задоволено.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до положень ч. 1, ч. 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. п. 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відтак, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, враховуючи зміст позовних вимог ПрАТ «СК «Коллонейд Україна», а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про можливість забезпечення його позову з метою забезпечити виконання судового рішення в майбутньому накладенням арешту на квартиру АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_2

Звертаючись до суду з апеляційними скаргами, особами, які подали апеляційну скаргу не було зазначено, яке саме право ОСОБА_2 було порушено оскаржуваною ухвалою суду.

При цьому, колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи апеляційних скарг про те, що ОСОБА_2 з ПрАТ «СК «Коллонейд Україна» в жодних цивільно-правових відносинах не перебуває, оскільки зобов'язання ОСОБА_2 перед ПрАТ «СК «Коллонейд Україна» виникло внаслідок завдання ним матеріальної шкоди, застрахованому у позивача майну, що належить ТОВ «Арніа», внаслідок чого позивач сплатив страхову суму постраждалій особі та набув права вимоги до ОСОБА_2 в порядку регресу.

Враховуючи, що між сторонами існують спірні правовідносини, вирішення судом питання про забезпечення позову є правомірним.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи викладене, посилання відповідача на те, що питання забезпечення позову було вирішено без його участі та за його відсутності є безпідставними.

Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційних скарг про те, що оскаржуваною ухвалою, суд першої інстанції унеможливив розпорядження відповідачем своїм майном, оскільки вказане не є підставою для скасування обраного заходу забезпечення позову, арешт накладено правомірно, а його дія не перешкоджає відповідачеві володіти та користуватися власним майном.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права та підстав для скасування оскаржуваної ухвали. Враховуючи вищевикладене, апеляційні скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_2 підлягаютьвідхиленню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: Д.Р. Гаращенко

А.А. Пікуль