Справа № 2 – 146/2009р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2009 р. Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого – судді - А.І. КОСТЕНКО
при секретарі - М.А. ЧИКУРОВІЙ
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 селищної ради про визнання недійсними державного акта на право власності на земельну ділянку, рішення ОСОБА_5 селищної ради та відновлення меж земельних ділянок, суд, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсними державного акта на право власності на земельну ділянку, рішення ОСОБА_5 селищної ради та відновлення меж земельних ділянок.
На підставу своїх вимог спираються на те, що згідно рішення ОСОБА_5 селищної ради від 25 квітня 2003 року за № 9-12 «Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадян» ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,15 га, яка знаходиться в с.м.т. Маньківці по провулку Макаренка, 17. Позивач вважає, що він має право на приватизацію цієї земельної ділянки. Рішенням ОСОБА_5 селищної ради від 14 листопада 2003 року за № 13-46 «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_2М….» пунктом 2 вирішено надати безкоштовно ОСОБА_2 земельну ділянку розміром 0,3 га розташовану по пров. Макаренка в с.м.т. Маньківці. Ця ділянка у 1986 році була надана її покійному чоловікові ОСОБА_6 наказом по радгоспу «Маньківський» № 23 від 07.04.1986 р. за рахунок садиби ОСОБА_7 (покійної матері позивачки) по пров. Макаренка, 17, с.м.т. Маньківка. Позивачка вважає, що має право на приватизацію цієї земельної ділянки. Надані позивачам ділянки були виділені в натурі на місцевості і вони межують із ділянками відповідачів. В жовтні 2008 року позивачі звернулися до уповноважених органів селищної ради та земельних ресурсів для оформлення права власності на ці ділянки у встановленому законом порядку. Проте, реальний стан меж не відповідає прийнятим рішенням в зв’язку з тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_8 перемістили межові знаки і відповідно до них виготовили державні акти на власні земельні ділянки. Внаслідок цього площі земельних ділянок позивачів були зменшені. Позивачі зверталися до ОСОБА_3 та ОСОБА_8 з пропозиціями відновити межі на що отримали відмову. Також позивачі зверталися до ОСОБА_5 селищної ради, по факту порушення меж земельних ділянок проводились засідання комісії, оглядались та обмірялись земельні ділянки. ОСОБА_5 селищна рада призупинила виготовлення державних актів на право приватної власності позивачів на земельні ділянки до вирішення питання щодо її розподілу. Документів селищна рада не надала, рекомендувала звернутися до суду і повідомила, що документацію надасть лише суду, що і змусило позивачів звернутись з відповідним позовом до суду.
Позивач ОСОБА_9 позов підтримав та наполягав на його задоволенні.
Позивачка ОСОБА_2 та її представник позов підтримали та наполягали на його задоволенні.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_8 в судове засідання не з’явились і про причини своєї неявки не повідомили, хоча були вчасно і належним чином повідомленні про час і місце проведення судового засідання.
Представник відповідача ОСОБА_5 селищної ради позов визнав та не заперечував проти його задоволення.
Суд, вислухавши позивачів, представника позивачки ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_5 селищної ради, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини. Згідно рішення ОСОБА_5 селищної ради від 25 квітня 2003 року за № 9-12 «Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадян» ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,15 га, яка знаходиться в с.м.т. Маньківці по провулку Макаренка, 17. Рішенням ОСОБА_5 селищної ради від 14 листопада 2003 року за № 13-46 «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_2М….» пунктом 2 вирішено надати безкоштовно ОСОБА_2 земельну ділянку розміром 0,3 га розташовану по пров. Макаренка в с.м.т. Маньківці. Ця ділянка у 1986 році була надана її покійному чоловікові ОСОБА_6 наказом по радгоспу «Маньківський» № 23 від 07.04.1986 р. за рахунок садиби ОСОБА_7 (покійної матері позивачки) по пров. Макаренка, 17, с.м.т. Маньківка. Надані позивачам ділянки були виділені в натурі на місцевості і вони межують із ділянками відповідачів. В жовтні 2008 року позивачі звернулися до уповноважених органів селищної ради та земельних ресурсів для оформлення права власності на ці ділянки у встановленому законом порядку. Проте, реальний стан меж не відповідає прийнятим рішенням. Позивачі зверталися до ОСОБА_3 та ОСОБА_8 з пропозиціями відновити межі на що отримали відмову. Також позивачі зверталися до ОСОБА_5 селищної ради, по факту порушення меж земельних ділянок проводились засідання комісії, оглядались та обмірялись земельні ділянки. ОСОБА_5 селищна рада призупинила виготовлення державних актів на право приватної власності позивачів на земельні ділянки до вирішення питання щодо її розподілу. Згідно ст. 103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо). Згідно ч. 1 ст. 106 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Відповідно до ст. 107 Земельного кодексу України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин, а тому позов підлягає до повного задоволення.
Судові витрати згідно ст. 88 ЦПК України слід стягнути з відповідачів на користь позивачів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 58-60, 88, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 95, 103, 105-107, 118, 158 Земельного кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, який видано ОСОБА_8, 31.07.2002 року за № 652 та рішення ОСОБА_5 селищної ради № 210 від 18.06.2002 року на підставі якого оформлено вказаний акт.
Відновити межі земельних ділянок ОСОБА_1, ОСОБА_2 по провулку Макаренка в с.м.т. Маньківка, Маньківського району, Черкаської області у відповідності з даними земельно-кадастрової документації, земельно-облікових документів органу місцевого самоврядування та тих реальних меж, які підлягають встановленню у відповідності до прийнятих рішень та виділенню в натурі на місцевості.
Зобов’язати ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 селищну раду не чинити перешкод у будь-якому вигляді у здійсненні ОСОБА_1, ОСОБА_2 прав користувачів та власників земельних ділянок.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 селищної ради на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно судові витрати, а саме: 51,00 грн. державного мита та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення слухання справи.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається в Апеляційний суд Черкаської області через Маньківський районний суд Черкаської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ А.І. КОСТЕНКО