Справа №2-574/2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 липня  2009 року                                                                                                      м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі головуючої – судді Сімонової С.Г.

при секретарі –  Киричевській В.М.,

з участю  представника позивача ОСОБА_1П.(фізичної особи),

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Пирятинської міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване майно,

в с т а н о в и в:

           ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 у червні 2009 року звернувся до суду  із позовом до  Пирятинської міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване майно.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 є власником  будинковолодіння №13 по вул.Котляревського у с.Верхоярівка Пирятинського району Полтавської області. За час проживання у будинку, у межах земельної ділянки, на якій розташоване вищевказане будинковолодіння, позивачем було самовільно побудовано сарай «Е», саж «Ж», вбиральню «З», які не були узаконені  відповідним чином. У даний час виникла необхідність визнання права власності на самочинно збудоване майно.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, письмово повідомив суд про розгляд справи у його відсутність,   проти задоволення позову та постановлення рішення у попередньому судовому засіданні не заперечує.

Виходячи із наведеного, суд уважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення у порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом установлено:

Позивач ОСОБА_2 є власником  будинковолодіння №13 по вул.Котляревського у с.Верхоярівка Пирятинського району Полтавської області(а.с.4-8).

За час проживання у будинку, у межах земельної ділянки, на якій розташоване вищевказане будинковолодіння, позивачем було самовільно побудовано сарай «Е», саж «Ж», вбиральню «З», які не були узаконені  відповідним чином(а.с.9-10).

У даний час виникла необхідність визнання права власності на самочинно збудоване майно.

Згідно ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним  право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

             Керуючись ст.376 ЦК України, ст.130, ч.4 ст.174 ЦПК України, с у д –

в и р і ш и в:

           Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

           Визнати за ОСОБА_2 право власності на сарай «Е», саж «Ж», вбиральню «З» у будинковолодінні, розташованому по вул.Котляревського,13 у с.Верхоярівка Пирятинського району  Полтавської області.  

           На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд протягом 10 днів із дня проголошення рішення та апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуюча -