УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 р.Справа № 820/4860/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Бут Ю.В.

представника відповідача Колодяжного Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернігівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2016р. по справі № 820/4860/16

за позовом Приватного підприємства "АЗЧ Постач"

до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби

про скасування рішень та карток відмови,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «АЗЧ Постач» (далі за текстом - ПП «АЗЧ Постач», позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби (далі за текстом - Чернігівська митниця ДФС, відповідач), в якому просив суд:

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000204/2 від 02 серпня 2016 року Чернігівської митниці ДФС;

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000206/2 від 03 серпня 2016 року Чернігівської митниці ДФС;

- скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00216 Чернігівської митниці ДФС;

- скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00218 Чернігівської митниці ДФС;

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2016 року адміністративний позов задоволено. Скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000204/2 від 02.08.2016 р. та №102000010/2016/000206/2 від 03.08.2016 р., прийняті Чернігівською митницею ДФС. Скасовано картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00216 та №102110001/2016/00218, прийняті Чернігівською митницею ДФС.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції та вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягала сплаті за ці товари, та не давали можливості відповідно до вимог ч. 9 ст. 58 Митного кодексу України здійснити розрахунки на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню. У зв'язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів, передбачених Митним кодексом України, при здійсненні митної оцінки застосований резервний метод.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між Приватним підприємством «Національні традиції» (в якості виконавця) та Приватним підприємством "АЗЧ Постач" (в якості замовника) 20.10.2014 року укладено договір №20/10-14/03 про надання послуг декларування товарів, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується за обумовлену плату в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів (далі - товарів) Замовника, що переміщується через митний кордон України, та їх оформленню у Харківській митниці, а також надавати інші, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю Замовника, послуги(а.с.195-197).

Між Приватним підприємством "АЗЧ Постач" (в якості покупця) та CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD (в якості постачальника) 02.12.2015 року укладено контракт №AZ/BT12-15(а.с.27-31).

Згідно ст. 1 контракту постачальник за даним контрактом зобов'язується поставити покупцю товари в асортименті (надалі товар), а покупець зобов'язується оплатити товар згідно умов вказаного контракту.

У відповідності до ст. 3 контракту №AZ/BT12-15 поставка товару за даним контрактом здійснюється у повній відповідності з «ІНКОТЕРМС-2010», а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються сторонами в рахунку-фактурі.

Судом також встановлено, що партія товару, яку було поставлено на виконання умов контракту №AZ/BT12-15 від 02.12.2015 року та за митним оформленням (випуском) якої Приватне підприємство «Національні традиції» звернулось до Чернігівської митниці ДФС, поставлялася на умовах, визначених інвойсами, відповідно до якого товар поставляється за базисом поставки СFR Одеса (вартість і фрахт) «ІНКОТЕРМС-2010». Таким чином CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD взяло на себе зобов'язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.

Виходячи з інформації, зазначеної в інвойсах та пакувальних листах до них, партія товару, яка підлягає поставці складається з товару у асортименті, загальною вартістю 20546,13 доларів США та 7052,86 доларів США.

Товар, визначений інвойсами було передано перевізнику, що підтверджується коносаментами, зі змісту яких вбачається, що товар, який поставляється на виконання умов Контракту №AZ/BT12-15 від 02 грудня 2015 року прибуде у місце призначення контейнерами які вказано в інвойсах та пакувальних листах до них.

Судом також встановлено, що до порту призначення товар прибув у серпні 2016 року.

Товар у порту призначення (м. Одеса) було отримано Товариством з обмеженою відповідальністю «Клевер Тім», яке відповідно до умов договору №1501196-К від 15.01.2016 року(а.с.57-63) на транспортно-експедиторське обслуговування, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клевер Тім» (в якості експедитора) та Приватним підприємством "АЗЧ Постач" (в якості клієнта) було отримано перевізником для доправлення його до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 263 Митного кодексу України митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов контракту №AZ/BT12-15 від 02.12.2015 року декларантом було подано: контракт №AZ/BT12-15 від 02.12.2015 року, інвойси №BTCN2016245 від 18 травня 2016 року та №BTCN2016330 від 24 червня 2016 року, пакувальні листи до інвойсів, видаткові накладні №0000002016245 від 17.05.2016 року та №0000002016330 від 23.06.2016 року; відвантажувальні специфікації.

Митна вартість зазначеного товару була визначена позивачем виходячи з ціни контракту №AZ/BT12-15 від 02.12.2015 року за інвойсом інвойсами №BTCN2016245 від 18 травня 2016 року та №BTCN2016330 від 24 червня 2016 року, тобто за основним (першим) методом.

Після розгляду документів, поданих для митного оформлення товарів, поставлених на виконання умов Контракту №АZ/ВТ12-15 від 02 грудня 2015 року, Чернігівською митницею ДФС прийняті рішення про коригування митної вартості товарів рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000204/2 від 02.08.2016 р. та №102000010/2016/000206/2 від 03.08.2016 р. збільшивши суму митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товарів на 256500,15 грн.

Крім того, за результатами розгляду митної декларації, поданої Приватним підприємством «Національні традиції» та документів, які підтверджують митну вартість товару, поставленого за умовами контракту №AZ/BT12-15 від 02.12.2015 року, Чернігівською митницею ДФС було прийнято рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів (картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення) №102110001/2016/00216 та №102110001/2016/00218.

Не погодившись із вищевказаними картками відмови у митному оформленні (випуску) товарів, а також рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернуся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності прийняття рішень про коригування заявленої митної вартості товарів та карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів з огляду на наявність всіх необхідних документів для її визначення за ціною договору, наявності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, відсутності доказів неможливості застосування вказаного методу оцінки за ціною договору.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Згідно ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

У відповідності до ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України).

У відповідності до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно ч.6 ст.53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

З аналізу ч.ч. 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма закону кореспондує з положеннями ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Вищенаведені норми права також відповідають пунктам 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

В свою чергу, за приписами ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Разом з тим, відповідно до ч. 2, 3 ст. 57 Митного кодексу України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. 5, 6 ст. 57 Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених правових норм, колегія суддів дійшла висновку про те, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов контракту, декларантом було подано: контракт №AZ/BT12-15 від 02.12.2015 року, інвойси №BTCN2016245 від 18 травня 2016 року та №BTCN2016330 від 24 червня 2016 року, пакувальні листи до інвойсів, видаткові накладні №0000002016245 від 17.05.2016 року та №0000002016330 від 23.06.2016 року; відвантажувальні специфікації.

Митна вартість товару була визначена позивачем виходячи з ціни контракту, тобто за основним (першим) методом.

Крім того, керуючись положеннями ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України, за приписами якої декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, приватним підприємством "АЗЧ Постач" до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення подано копії додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів, зокрема: міжнародні товарно-транспортні накладні, коносаменти, калькуляції, звіти про оцінку майна, листи від CHANGXING BAITE IMPORT EXPORT CO., LTD, листи від приватного підприємства "АЗЧ Постач", прайс-листи.

Таким чином, позивачем було надано пакет усіх можливих за умовами зовнішньоекономічного контракту документів з питань, документальне висвітлення яких є обов'язковим в силу ч.1 ст.53 МК України (зовнішньоекономічний контракт, інвойс, пакувальний лист, видаткові накладні, відвантажувальну специфікацію), а також за власною ініціативою - деякі з документів, що можуть бути надані на вимогу митного органу відповідно до ч.3 та ч.4 ст.53 МК України (міжнародна товарно-транспортна накладна, коносамент, калькуляція ціни товару, звіт про оцінку майна, прайс-лист).

Відповідач приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів вказав на відсутність документів, що містять відомості про вартість перевезення та страхування товару та зазначив недоліки, які на думку Чернігівської митниці ДФС, перешкоджають визначенню митної вартості товарів, поставлених Приватному підприємству «АЗЧ Постач» за умовами контракту №AZ/BT12-15, до яких віднесено звіти про оцінку майна, калькуляції на товар, прайс-листи.

Між тим, колегія суддів вважає такі доводи митного органу необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до інвойсів згідно яких відбулася поставка товару, товар поставлявся за базисом поставки СFR Одеса (вартість і фрахт) «ІНКОТЕРМС 2010».

Відповідно до Інкотермс - 2010 (офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року), CFR (Cost and Freight) - "Вартість і фрахт" означає, що продавець зобов'язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, однак ризик втрати або ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. За умовами CFR на продавця покладаються обов'язки щодо митного очищення товару для експорту.

Отже, поставка товару на умовах CFR (вартість і фрахт) зобов'язує продавця оплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення.

У фактурну вартість товару включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме: перевезення товару до порту призначення (фрахт).

Вказана обставина підтверджується листами CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD, в яких чітко визначається, що вартість морського перевезення включена до цін товарів, вказаних у інвойсах.

Крім того, про включення до цін товарів вартості фрахту свідчить і калькуляції №ВТСN2016245/01 від 06 червня 2016 року, №ВТСN2016330/01 від 11 липня 2016 року, які надані постачальником.

Колегія суддів зазначає, що оскільки умови поставки за базисом CFR (вартість і фрахт) Інкотермс 2010 не передбачають обов'язку страхування товару, постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення.

Позивачем, який за умовами поставки CFR ніс ризик втрати або ушкодження товару від моменту навантаження, також не здійснювалося страхування товару.

При цьому, перехід ризиків пошкодження товару від моменту навантаження не передбачає обов'язкове страхування вантажу покупцем, а тому колегія суддів вважає безпідставними доводи митного органу про понесення позивачем витрат на страхування вантажу, що документально не підтвердженні.

Враховуючи вказані обставини, для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов контракту №АZ/ВТ12-15 від 02 грудня 2015 року за інвойсами №BTCN2016245 від 18 травня 2016 року та №BTCN2016330 від 24 червня 2016 року, такі складові митної вартості поставленого товару, як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування, не потребують додаткового підтвердження та коригування.

Щодо посилання відповідача у картках відмови на те, що звіт про оцінку майна поданий позивачем не в повному обсязі та не дає можливість перевірити ціноутворення колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки звіт про оцінку майна не віднесений до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а є лише додатковим документом, який може бути витребуваний митним органом за наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни товару в обов'язкових документах, що підтверджують митну вартість товару.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" №2658-ІІІ від 12.07.2001 року, оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

В даному випадку, висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об'єкта оцінювання, тому він не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця оцінювача.

Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта стосовно того, що прайс-лист не містить інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється дана цінова пропозиція, з огляду на наступне.

Як випливає зі звичаїв ділового обороту та етикету, прайс-лист направляється контрагенту виключно у тому випадку, коли його зацікавила комерційна пропозиція, направлена попередньо суб'єктом господарювання.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований безпосередньо конкретному покупцю.

Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Враховуючи той факт, що прайс-лист було направлено приватному підприємству "АЗЧ Постач", інформація, що міститься в прайс-листі, відповідає іншим документам, що супроводжували проведення господарської операції, не викликає жодних сумнівів той факт, що цінова пропозиція поширюється на країну, в якій здійснює свою господарську діяльність Приватне підприємство "АЗЧ Постач", а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії товару, зауваження з цього приводу Чернігівської митниці ДФС є недоречними.

Враховуючи вказані обставини, у Чернігівської митниці ДФС відсутні підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні резервного методу визначення митної вартості товарів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем надано всі необхідні документи відповідно до ч.2 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товару.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення позивачем вимог ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України через заявлення декларантом неповних відомостей про митну вартість товару, виходячи з наступного.

Згідно з п.2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

Таким чином, підставою для надання додаткових документів на письмову вимогу митного органу може бути лише наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

Між тим, Чернігівською митницею ДФС не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, перелік яких встановлений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України та які було подано декларантом, встановлення даних складових є неможливим.

Таким чином, вищенаведені відповідачем обставини не можуть свідчити про заявлення позивачем неповних або недостовірних відомостей про митну вартість товару.

Отже, з огляду на наявні в матеріалах справи та досліджені письмові докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищезазначені документи надані позивачем митному органу на підтвердження задекларованої митної вартості товару в повному обсязі, містять всі необхідні відомості встановлені Митним кодексом України та не містять розбіжностей, які унеможливили підтвердження числових значень складових такої митної вартості.

Згідно зі ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що Чернігівською митницею ДФС, не доведено правомірність прийнятих рішень про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000204/2 від 02.08.2016 р. та №102000010/2016/000206/2 від 03.08.2016 р., та карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00216 та №102110001/2016/00218.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані сторонами докази, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2016р. по справі № 820/4860/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шевцова Н.В.

Судді Мінаєва О.М. Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 12.12.2016 р.