Справа № 219/10447/16-ц

Провадження № 2/219/4735/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2016 року м. Бахмут Донецької області

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Решетняка І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Андрусенка С.В.,

позивача не з'явився,

представник позивача не з'явився,

відповідача не з'явився,

представник третьої особи не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Бахмут Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Бахмутської міської ради, про надання дозволу на виїзд малолітніх дітей за кордон,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі за текстом позивач) звернулась до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 (далі за текстом відповідач) про надання дозволу на виїзд малолітніх дітей за кордон, посилаючись на те, що з 19 жовтня 2007 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, з лютого 2014 року сімейно-шлюбні відносини з відповідачем припинені, сумісно з відповідачем вона не проживає, спільне господарство позивач та відповідач не ведуть. В період шлюбу у позивача та відповідача народилися діти - донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які після припинення сумісного життя з відповідачем залишилися проживати з позивачем і на даний час знаходяться на її вихованні та утриманні. Позивач зазначила, що в Смоленській області Російської Федерації проживають її близькі родичі, яких вона давно не бачила та має намір разом з доньками відвідати своїх родичів в період зимових канікул з 28 грудня 2016 року до 10 січня 2017 року, оскільки її старша донька - ОСОБА_3 - навчається в школі.

Позивач неодноразові зверталася до відповідача з проханням оформити у нотаріуса дозвіл на виїзд дітей за кордон, однак він ігнорує її прохання.

У зв'язку з цим позивач просила суд постановити рішення, яким надати дозвіл на виїзд її малолітнім дітям - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в Смоленську область Російської Федерації, в період з 28.12.2016 року до 10.01.2017 року в супроводі матері - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, без нотаріально оформленої згоди та супроводу батька дітей - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав суду телеграму про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги визнав у повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явилася, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти заявлених вимог не заперечує.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач та відповідач зареєстрували шлюб 19 жовтня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську Артемівського міськрайонного управління юстиції за актовим записом № 593, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб (а.с.9).

Позивач та відповідач є батьками малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 (а.с.8).

Позивач та відповідач є батьками малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 (а.с.10).

За довідкою ТОВ «ТЕК «Схід» від 21.10.2016 року (а.с.7) малолітні діти - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, - проживають разом з позивачем.

Згідно з абз.3 ч.3 ст.313 Цивільного Кодексу України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків та в їхньому супроводі.

Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Статтею 3 Закону України від 21.01.1994 року № 3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» передбачено, що правила перетинання державного кордону України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.

У свою чергу, п.4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2010 року № 724), встановлено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків за рішенням суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Таким чином, діючим законодавством України не встановлено обмеження щодо виїзду неповнолітньої дитини за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.

Статтею 141 Сімейного кодексу України визначено рівність прав і обов'язків батьків відносно дитини.

За положеннями ч. 2 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За правилами ст.155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності,батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з принципом 2 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитині законом та іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальних захист та надані можливості та сприятливі умови, що дозволяли б їй розвиватися фізично, розумово, духовно та у соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом та в умовах свободи та гідності.

Позивач вимагає надати дозвіл на виїзд за кордон своїх малолітніх дітей на певний строк з метою відвідування родичів, які проживають в Смоленській області Російської Федерації, оскільки відповідач не здійснює нотаріальне оформлення дозволу на виїзд дітей за кордон. Виїзд позивача разом з малолітніми доньками: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, носить тимчасовий характер (період з 28.12.2016 року до 10.01.2017 року) з обов'язковим поверненням їх на територію України та не пов'язаний з визначенням місця проживання дітей чи їх еміграцією.

У відповідності до ч. 4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав, суд ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Визнання позову відповідачем згідно з надісланою ним суду телеграмою не суперечить закону та не порушує прав його малолітніх дітей, дозвіл на тимчасовий виїзд яких за кордон вимагає надати позивач.

У зв`язку з викладеним, приймаючи до уваги встановлені судом обставини та відповідні ним правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 88 ЦПК України в разі задоволення позовних вимог суд стороні, на користь якої ухвалено рішення, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст.14,57-59,61,88, ч.4 ст.174, ст.ст.208,209,212-215,218,223 ЦПК України, ст.ст.6,7,141,150,151,155 Сімейного Кодексу, Конвенцією про права дитини, ратифікованою постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - служба по справам дітей Бахмутської міської ради, про надання дозволу на виїзд малолітніх дітей за кордон - задовольнити.

Надати дозвіл ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, на тимчасовий виїзд за межі України до Смоленської області Російської Федерації разом з малолітніми дітьми - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, - на період з 28.12.2016 року по 10.01.2017 року без нотаріально оформленої згоди та супроводу батька дітей - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт НОМЕР_3), судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 копійок).

На рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Головуючий суддя І.В.Решетняк