Справа № 2-9/09

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 травня 2009 року Шишацький  районний  суд  Полтавської  області  у  складі  головуючого – судді Колоса Ю.А., при секретарі Кирда Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за договором позики, стягнення моральної шкоди у зв’язку з невиконанням договірних зобов’язань.

У позовній заяві вказала, що згідно договору позики, посвідченого приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області 15 серпня 2007 року за реєстровим №2249, відповідач ОСОБА_2 позичив у позивачки 19250 гривень і зобов’язався повернути вказану суму до 15 серпня 2008 року.

Незважаючи на те, що строк виконання зобов’язання по договору минув, відповідач відмовляється повернути борг, на вимогу повернути позичені гроші не реагує, від спілкування уникає, в добровільному порядку борг не сплачує.

В зв’язку з невиконанням зобов’язання за договором позики позивачці завдана моральна шкода.

В зв’язку з цим позивачка просила стягнути з відповідача в примусовому порядку 19250 гривень боргу за договором позики від 15.08.2007 року, 5000 гривень на відшкодування моральної шкоди та 329 гривень на відшкодування судових витрат по справі.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги. Просила стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час затримки виконання зобов’язання та 3% річних від простроченої суми.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, заперечень на позов не подав, тому суд, на підставі ст.169 ЦПК України розглядає справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановляє заочне рішення.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, і це вбачається з копії договору позики ВЕА №099437, що 15 серпня 2007 року сторони уклали договір позики, згідно з умовами якого позивачка ОСОБА_1 передала,  а відповідач ОСОБА_2 прийняв у власність грошові кошти у сумі 19250 гривень. Відповідач зобов’язався повернути позивачці зазначену суму грошей у строк до 15 серпня 2008 року. При укладенні договору позики після отримання коштів у сумі 19250 нривень відповідач видав позивачці власноручно написану ним розписку.

Пунктом 8 Договору позики передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити на вимогу позикодавця суму боргу з урахуванням індексу інфляції за вест час прострочення.

Зазначений договір позики посвідчено приватним нотаріусом  Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області 15 серпня 2007 року за реєстровим №2249 ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за №2249.

Відповідач у визначений договором позики строк позичені гроші не повернув, в добровільному порядку виконувати свої зобов’язання за договором позики відмовляється.

Відповідно до ст.1040 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані цому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1050 ч.1 та ст.625 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких умов вимоги позивачки про примусове стягнення з відповідача суми боргу за договором позики з урахуванням індексу інфляції за весь час затримки виконання зобов’язання та 3% річних від простроченої суми грунтуються на законі і підлягають  задоволенню.

Суму боргу, що підлягає стягненню з відповідача, суд розраховує, виходячи з розміру офіційно встановленого індексу інфляції, та з того, що затримка виконання зобов’язання з 16 серпня 2008 року по день винесення судового рішення складає 387 днів,

В частині відшкодування моральної шкоди позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачкою не надано доказів спричинення такої шкоди.

    На підставі вищевикладеного, керуючись  ст.ст. 625, 1040, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 169, 212, 213, 215, 216 ЦПК України, суд

                                                В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та стягнення моральної щкоди – задовольнити частково.

Стягнути з  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія СО №329638, виданий Печерським РУ ГУМВС України у м.Києві 18 лютого 2000 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3:

- заборгованість за договором позики від 15 серпня 2007 року з урахуванням індексу інфляції за весь час затримки виконання зобов’язання та 3% річних від простроченої суми на загальну суму 22623,92 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять три) гривні 92 копійки;

- на відшкодування судових витрати по справі - 329 гривень.

А всього стягнути з ОСОБА_2 ОюВ. На користь ОСОБА_1 22952 (двадцять дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят дві) гривні 92 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути переглянуто Шишацьким районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, поданою в десятиденний строк з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подання на протязі 10 днів з дня його проголошення до Шишацького районного суду письмової заяви про апеляційне оскарження та наступного подання апеляційної скарги на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про оскарження не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги  рішення, якщо його не  скасовано, набирає законної сили  після розгляду справи апеляційним судом.

                          Головуючий