ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 грудня 2016 року Справа № 905/2136/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.

суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"

на ухвалу від та на ухвалу відГосподарського суду Донецької області 29.08.2016 Донецького апеляційного господарського суду 05.09.2016

у справі Господарського суду№ 905/2136/16 Донецької області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.10.2016 Товариству з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" відмовлено у прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 29.08.2016 у справі № 905/2136/16. В частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 05.09.2016 у даній справі касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" з доданими до неї матеріалами повернуто скаржникові на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" повторно звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 29.08.2016 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 05.09.2016 у справі № 905/2136/16.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України встановив наступне.

Згідно із ст. 107 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на:

1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;

2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Отже, законодавець імперативно визначив процедуру оскарження ухвал суду першої інстанції до касаційної інстанції тільки після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 24.10.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" виключається перегляд судових рішень у касаційному порядку якщо касаційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, які не переглядалися в апеляційному порядку; в таких випадках Вищий господарський суд України відмовляє у прийнятті касаційної скарги і виносить з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 107, 11113 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Донецької області від 29.08.2016 у справі № 905/2136/16 в апеляційному порядку не переглядалась.

Таким чином, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" в частині оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 29.08.2016 у справі № 905/2136/16 подана з порушенням вимог ст. 107 ГПК України, а відтак в прийнятті касаційної скарги в цій частині має бути відмовлено.

Крім того, Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали касаційної скарги в частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 05.09.2016 у справі № 905/2136/16, дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на наступне.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником.

Згідно із ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника; керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище; представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.

Згідно з ч. 2 ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

Касаційну скаргу від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" підписано представником ОСОБА_6 без надання доказів наявності у даної особи відповідних повноважень. При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про наявність у ОСОБА_6 повноважень на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком". Наведене, відповідно до вимог п. 1 ч.1 ст. 1113 ГПК України, є підставою для неприйняття касаційної скарги до розгляду та повернення її скаржникові.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Законом України від 08.07.2011 № 3674-VІ "Про судовий збір" (далі - Закон), у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги, визначено правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Колегією суддів встановлено, що друге звертаючись із касаційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" не надало документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України є підставою для неприйняття касаційної скарги до розгляду та її повернення скаржнику.

При цьому, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що у касаційній скарзі скаржник вказує, що на даний час підприємство знаходиться у важкому фінансовому стані та не має змоги сплатити судовий збір. Проте, ні при первісному поданні касаційної скарги, ні при повторному зверненні до Вищого господарського суду України, Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" не додано клопотання з відповідними доказами про звільнення чи відстрочення сплати судового збору.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" в частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 05.09.2016 у справі № 905/2136/16 підлягає поверненню скаржнику на підставі п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що касаційна скарга повертається скаржникові на підставі п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, клопотання скаржника про відновлення процесуального строку на оскарження судового рішення колегією суддів не розглядається.

Керуючись ст. 86, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" в прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 29.08.2016 у справі № 905/2136/16.

2. Не приймати до розгляду та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 05.09.2016 у справі № 905/2136/16.

3. Матеріали касаційної скарги повернути скаржникові.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

СуддіТ.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ