Справа № 2-а-570/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2009 року     суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Мазниця А.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС батальйону ДПС ДАІ м. Дніпропетровська ОСОБА_2 про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

    У квітні 2009 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив оскаржувану постанову від 08.03.2009 р. серії АЕ № 095872 скасувати, поновивши строк її оскарження. В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що зазначеною постановою відповідача він був на підставі ст. 14-1 КУпАП притягнутий до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення встановленого обмеження швидкості належним йому автомобілем НОМЕР_1, що мало місце у той же день о 08:41 годин на вул. Набережній Леніна, 57А у м. Дніпропетровську. Зазначену постанову позивач вважає необґрунтованою, оскільки положення ст. 14-1 КУпАП були застосовані відповідачем безпідставно, показання приладу “Візир”, що стали підставою для притягнення його до відповідальності, є сумнівними, з доданої до постанови фотокартки неможливо достовірно встановити номер зображеного на ній автомобіля, а також під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності мали місце численні процесуальні порушення.

Позивач та відповідач надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 17, 19), що є підставою для вирішення справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що оскаржуваною постановою відповідача від 08.03.2009 р. серії АЕ № 095872 позивач як власник автомобіля НОМЕР_1, був на підставі ст. 14-1 КУпАП притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення зазначеним автомобілем встановленого обмеження швидкості, що мало місце у той же день о 08:41 годин на вул. Набережній Леніна, 57А у м. Дніпропетровську (а.с. 7). Як вбачається з матеріалів справи, підставою для складання оскаржуваної постанови стала фіксація правопорушення за допомогою технічного засобу “Візир” № 0711198.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд доходить висновку про наступне.

Так, згідно ст. 14-1 КУпАП до адміністративної   відповідальності  за  правопорушення  у сфері забезпечення безпеки дорожнього  руху  у  разі  їх  фіксації працюючими   в   автоматичному   режимі   спеціальними  технічними засобами,  що мають функції фото- і  кінозйомки,  відеозапису,  чи засобами  фото-  і  кінозйомки,  відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

          Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів    встановлених обмежень  швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягне за  собою  накладення  штрафу  від   п'ятнадцяти   до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України у справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності суб’єктів владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За змістом  ст. 14-1 КУпАП власник транспортного засобу притягається до адміністративної відповідальності лише у тому випадку, якщо порушення зафіксоване спеціальними технічними засобами, які працюють в автоматичному режимі. В той же час матеріали справи не дають підстав вважати, що згаданий прилад працював в автоматичному режимі, а також з них неможливо достовірно встановити, де саме велася зйомка та чи дійсно на відповідному відрізку шляху встановлене обмеження швидкості.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про те, що положення ст. 14-1 КУпАП були застосовані відповідачем безпідставно. За таких обставин відповідачем був протиправно притягнутий до відповідальності неналежний суб’єкт, а саме власник транспортного засобу замість особи, що безпосередньо вчинила адміністративне правопорушення. Крім того, при цьому відбулося грубе порушення прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, оскільки в межах безпідставно застосованої процедури, передбаченої ст. 14-1 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається без її участі, у зв’язку з чим вона позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи, що особа, яка безпосередньо вчинила правопорушення, відповідачем встановлена не була, факт його вчинення позивачем має характер припущення, а з доданої до оскаржуваної постанови фотокартки неможливо достовірно встановити номер зображеного на ній автомобіля, суд не вважає обґрунтованість оскаржуваної постанови такою, що знайшла належне підтвердження, що є підставою для задоволення позову.

Строк оскарження постанови підлягає поновленню, оскільки з матеріалів справи вбачається, що остання була надіслана позивачеві 27.04.2009 р., після збігу відповідного строку (а.с. 7).

Оскільки у справах даної категорії позивачі від судових витрат звільнені, питання щодо їх розподілу в порядку ст. 94 КАС України судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 158 – 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов – задовольнити.

Строк оскарження постанови – поновити.

Постанову від 08.03.2009 р. серії АЕ № 095872 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП – скасувати, справу про адміністративне правопорушення – закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у відповідний строк апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення такого строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає чинності після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частин постанови – з дня складення постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

У строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання такої заяви.

Суддя                                     А.А. Мазниця