ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2011 р.                                                                                 № 2а-8541/11/1370

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді –Дем’яновського Г.С.

при секретарі судового засідання - Бугарі Д.Р..

з участю представника позивача – ОСОБА_2,

відповідача – Сегхані Абдуллрахмана,

перекладача –ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина ОСОБА_4 Афганістан Сегхані Абдуллрахмана, про примусове видворення за межі України та продовження терміну затримання ,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до суду з адміністративним позовом до громадянина ОСОБА_4 Афганістан Сегхані Абдуллрахмана про примусове видворення за межі України та продовження терміну затримання .

Позов обґрунтовує тим, що відповідач, будучи громадянином ОСОБА_4 Афганістан, 21 липня 2011 року о 19 год. 25 хв. вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону з України в ОСОБА_4 поза пунктами пропуску через державний кордон. Того ж дня його було затримано в адміністративному порядку на термін до трьох діб з метою встановлення особи.

В подальшому начальником ОСОБА_1 прикордонного загону відносно Сегхані Абдуллрахмана прийнято рішення про видворення за межі території України в добровільному порядку та зобов’язано відповідача покинути територію України у термін до 28.07.2011 року.

Просить надати згоду на примусове видворення відповідача за України, оскільки у Сегхані Абдуллрахмана немає родинних зв’язків на території України, не має коштів, щоб добровільно повернутись на батьківщину, натомість має намір потрапити в країни Західної Європи з метою пошуку кращого життя та працевлаштування.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини зазначені у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач в судовому засідання позов визнав,добровільно виїхати не може оскільки у нього немає коштів на повернення додому.

Заслухавши доводи позивача, пояснення відповідача, а також, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Згідно з ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема пояснень відповідача, він загубив свої документи, що посвідчують особу та незаконно перебував на території України, тому вирішив виїхати з території України з метою подальшого проживання та працевлаштування до однієї з країн Європейського Співтовариства. Йому посередник обіцяв,що це можна легко зробити,але обдурив.

Вивчаючи матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що реалізуючи свої права та свободи, відповідач міг встановленим порядком іммігрувати в Україну або іншу Європейську країну на постійне місце проживання, не завдавши шкоди національним інтересам України. Але знаючи про можливість легально в'їхати до Європейських країн, відповідач вибрав найбільш легкий та незаконний спосіб, використовуючи при цьому міжнародні злочинні угруповання.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»іноземець та особа без громадянства, які вчинили злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України.

Відповідно до цієї ж статті вказаного Закону України та п. 44 Постанови Кабінету Міністрів України № 1074 від 29.12.1995 р. «Про правила в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію»іноземець та особа без громадянства зобов’язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення.

Орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.

Згідно ч. 4 статті 50 КАС України іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами лише за адміністративними позовами суб’єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України.

Вивчаючи матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що реалізуючи свої права та свободи, відповідач міг встановленим порядком іммігрувати в Україну або іншу Європейську країну на постійне місце проживання, не завдавши шкоди національним інтересам України. Але знаючи про можливість легально в'їхати до Європейських країн, відповідач вибрав найбільш легкий та незаконний спосіб, використовуючи при цьому міжнародні злочинні угруповання.

З практики Європейського суду з прав людини випливають три умови, що є обов'язковими для визначення посягання на особисту свободу. Правомірними є законність, мета, підстава позбавлення свободи.

В першу чергу є законність, вищевказані нормативні акти підтверджують законність утримання іноземної особи.

Друге: Мета здійснення затримання особи, це запобігання вчинення правопорушень (можливо в деяких випадках і злочинів) затриманого особою.

Трете: Підставою є законне тримання особи для здійснення з мстою запобігання її спроби незаконного перетинання державного кордону та вжиття заходів з метою видворення (депортації) або екстрадиції. Даний пункт він прочитаний з п. 1, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 1950 року.

На даний час відповідач документів, що посвідчують особу не має, кошти для виїзду з території України у нього відсутні. Працевлаштуватись па території України не має змоги, родичів на території Україні не має, до міграційної служби з заявою про набуття статусу біженця не звертався.

Відповідно до п. 3.1.1, 3.1.3 Положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, яке затверджено наказом МВС України 16.10.2007 року № 390, іноземці, які незаконно перебувають в Україні, поміщаються до пункту тимчасового перебування на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі держави в примусовому порядку, але не більше ніж на 6 місяців. Поміщення іноземців до пункту тимчасового перебування здійснюється за направленням МВС України, Адміністрації Держприкордонслужби України чи Служби безпеки України або їх територіальних органів в Автономній ОСОБА_4 Крим, областях, містах Києві та Севастополі. До направлення долучаються документи, що посвідчують особу іноземця, постанова суду про затримання іноземця або його примусове видворення, матеріали адміністративного затримання іноземця, передбачені законодавством України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 6 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців. Аналогічна норма міститься в п. 3.1.1, 3.І.3 Положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого наказом МВС України 16.10.2007 року № 390.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»затримання і примусове видворення з України іноземця може бути здійснене органом охорони державного кордону тільки на підставі постанови адміністративного суду, яка приймається судом, якщо іноземець ухиляється від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що він буде ухилятися від виїзду.

Встановлені судом обставини, а саме: відсутність у громадянина ОСОБА_4 Афганістан Сегхані Абдуллрахмана близьких родичів, власного житла, постійного джерела існування та законних представників на території України, незаконне перетинання ним державного кордону з метою подальшого транзитного пересування без належним чином оформлених проїзних документів по території України з ціллю виїзду до ОСОБА_4, свідчать про те, що ним порушені вимоги ст. 25, ст. 28 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без і громадянства», тому згідно вимог ч.2, ч.5 ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»підлягає примусовому видворенню за межі території України.

Крім, того як свідчать надані суду письмовідокази відповідач визнає факт незаконного перетинання кордону держави України без відповідного дозволу та порушення норм чинного законодавства України.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, які відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити. Примусово видворити громадянина ОСОБА_4 Афганістан Сегхані Абдуллрахмана, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України.

           Продовжити термін затримання громадянина ОСОБА_4 Афганістан Сегхані Абдуллрахмана, ІНФОРМАЦІЯ_1 на період необхідний для видворення за межі території України в примусовому порядку, але не більше шести місяців з дня затримання, з 21 липня 2011 року. Помістити громадянина ОСОБА_4 Афганістан Сегхані Абдуллрахмана, ІНФОРМАЦІЯ_1 до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки, передбачені ст.186 КАС України та набуває законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

Суддя                                                               Дем’яновський Г.С.