Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Нікополь, вул. Шевченко, 201, 53213, (05662) 3-43-15

Справа№ 2-1941/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2010 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Бабаніної В.А.

при секретарі - Нагаєвій Н.О.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідачів ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунальної установи охорони здоров’я «Нікопольська міська стоматологічна поліклініка», відділу охорони здоров’я Нікопольської міськради про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд поновити її на роботі на посаду зубного лікаря комунальної установи охорони здоров’я (далі КУОЗ) «Нікопольська міська стоматологічна поліклініка», стягнуги заробітну плату за час вимушеного прогулу, відшкодувати моральну шкоду, посилаючись на такі обставини.

01.08.1973р. вона була прийнята на роботу на посаду зубного лікаря в Нікопольську міську стоматологічну поліклініку (нині КУОЗ «Нікопольська міська стоматологічна поліклініка»).

Наказом головного лікаря КУОЗ «Нікопольська міська стоматологічна поліклініка») № 15-к від 11.06.2009р. її було звільнено з роботи за п.1 ч.І ст.40 КЗпПУ у зв’язку зі змінами в організації виробництва, скорочення посад зубних лікарів, разом з тим підставою наказу вказаний наказ МОЗ України №33 від 23.02.2000р.

Вона вважає цей наказ незаконним. Відповідач на початок 2009р. ніяких змін в організації виробництва не провів, вона працювала 1-е півріччя, а 11.06.2009р. її було попереджено про звільнення і цим же наказом звільнено з роботи з 11.08.2009р.

При цьому погодження з профспілковим комітетом про її звільнення було зроблено відповідачем вже після її звільнення 09.07.2009р.

Головний лікар не мав права змінювати штат поліклініки серед планового року. До того ж, відповідач є комунальною установою, заробітна плата на 100% фінансується з місцевого бюджету. Рішенням Нікопольської міськради був затверджений бюджет на 2009р, відповідно до якого КУОЗ «Нікопольська міська стоматологічна поліклініка» на 2009р.було профінансовано витрати на заробітну плату зубних лікарів з розрахунку штатного розпису на 2009р.

Штатний розпис на 2-е півріччя складений тільки 01.08.2009р., а затверджено власником - невідомо коли, тобто звільнення відбулося ще до складення штатного розпису.

До того ж, згідно п.4.2 Статуту КУОЗ «Нікопольська міська стоматологічна поліклініка» відповідач повинен погоджувати звільнення працівників КУОЗ «Нікопольська міська стоматологічна поліклініка» з начальником відділу охорони здоров’я Нікопольської міськради, того зроблено не було.

Їй не було запропоновано працевлаштування на посаду на якій вона могла б працювати згідно її освіти, кваліфікації, стажу роботи та досвіду. А така посада за період з 11.06.2009р. до 11.08.2009р. була - медичної сестри. На цю посаду буда прийнята інша людина, але вказану посаду їй не було запропоновано. Згідно листа МОЗ від 22.11,2002р. вона могла займати посаду зубного лікаря, так як Міністерство дозволяє медичним працівникам, що працювали на посадах зубних лікарів до введення в дію наказу МОЗ України від 23.02.2000 № 33 працювати на цих посадах на період роботи з поетапною заміною надалі посад зубних лікарів на посади лікарів-стоматологів.

Незаконним звільненням їй було завдано моральної шкоди, яка виразилася в її переживаннях через негативне ставлення до неї в процесі звільнення. Вона 40років пропрацювала в цьому закладі, віддала всі сили цій роботі, виконувала її сумлінно, а її не законно звільнили. Моральну шкоду вона оцінює у розмірі 5000грн.

За час вимушеного прогулу її середньоденна заробітна плата складала складає 44,79грн. Її вимушений прогул становить з 12 серпня 2009 року по 13 травня 2010 року 208 робочих днів. Відповідач повинен сплатити 9316,32 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У судовому засіданні позивач і її представник позов підтримали у повному обсязі.

Представник КУОЗ «Нікопольська міська стоматологічна поліклініка» у судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що звільнення позивача відповідало вимогам закону, посилаючись на такі обставини.

Позивач працювала в Нікопольській міській стоматологічній поліклініці зубним лікарем з 1973р.

Наказом МОЗ України від 23.02.2000р.за №33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я» з додатками №29 і №30 посади зубних лікарів не передбачалися.

Своїм листом від 22.11.2002р. МОЗ України роз’яснив, що наказом МОЗ України від23.02.2000р. «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я» /додатки 29,30/ у стоматологічних поліклініках не передбачені посади зубних лікарів. Зазначені посади не можуть вводитись до штатного розпису закладу замість посад лікарів-стоматологів і дозволив медичним працівникам, що працювали на посадах зубних лікарів до введення в дію згаданого наказу /01.07.2001/ працювати .на цих посадах на період роботи з поетапною заміною надалі посад зубних лікарів на посади лікарів-стоматологів.

В штатному розпису КУОЗ «Нікопольська міська стоматологічна поліклініка» на 2009р. посади зубних лікарів вже не були вказані. Працівники, які працювали на цих посадах не звільняли тільки тому, щоб вони мали змогу перерахувати пенсію.

В травні він, як головний лікар направив профкому повідомлення про зміни в організації виробництва і звільнення зубних лікарів з 11.08.2009р.

11.06.2009р. наказом за №15-к працівники, що займали посади зубних лікарів були попереджені про звільнення з 11.08.2009р. і цим же наказом їх було звільнено з займаних посад з 11.08.2009р. за п.1 ч.І ст.40 КЗпПУ.

В цей же день позивач була ознайомлена з наказом №15-к., їй як і іншим було запропоновано декілька тимчасових вакантних посад, але вона від них відмовилась.

В цей же день , тобто 11.06.2009р. адміністрація направила профкому подання про надання згоди на звільнення позивача .

На засіданні профкому від 09.07.2009р. така згода була отримана.

Наказом № 31-к від 03.08.2009р. «Про штатний розпис на 2-ге півріччя 2009р.» було приведено штатний розпис до вимог наказу МОЗ України №33 від 23.02.2000р. і посади зубних лікарів, які вводилися відомістю заміни, замість лікарів-стоматологів, були скорочені.

11.08.2009р. позивач разом з іншими працівниками була запрошена для отримання трудових книжок, але вони відмовилися, стали писати скарги до прокуратури, інших установ.

У зв’язку з цим в КУОЗ «Нікопольська міська стоматологічна поліклініка» було декілька перевірок, але порушення законодавства при звільненні позивача і інших осіб встановлено не було. Лише за приписом прокуратури були видані трудові книжки.

Всі зміни в штатному розпису погоджувалися з начальником відділу охорони здоров’я Нікопольської міськради.

Статут КУОЗ «Нікопольська міська стоматологічна поліклініка» не передбачає письмового погодження з начальником відділу охорони здоров’я Нікопольської міськради звільнення кожного працівника.

З огляду на вище вказане відповідач КУОЗ «Нікопольська міська стоматологічна поліклініка» просить суд у позові відмовити.

Разом з тим, якщо суд визнає наказ про звільнення позивача, відповідач просить врахувати, що їй виплачено вихідна допомога 992грн., за невикористану відпустку 1033,47 грн.

Представник співвідповідача відділу охорони здоров’я Нікопольської міськради позов не визнав і пояснив, що відповідач КУОЗ «Нікопольська міська стоматологічна поліклініка» є самостійною юридичною особою, має свій рахунок і головний лікар цієї установи сам приймає на роботу і звільняє працівників відповідач КУОЗ «Нікопольська міська стоматологічна поліклініка» без погодження з начальником відділу охорони здоров’я Нікопольської міськради, хоча про це вказано у Статуті КУОЗ «Нікопольська міська стоматологічна поліклініка».

З свого боку відділ охорони здоров’я Нікопольської міськради не вбачає з боку головного лікаря КУОЗ «Нікопольська міська стоматологічна поліклініка» ніяких порушень трудового законодавства при звільненні позивача і просить у позові відмовити.

Суд, вислухавши сторін, дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позов і на підставі п.1 ч.1 ст.40, 49-2, 235, 237-1 КЗпПУ підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, трудової книжки позивача, остання працювала у КУОЗ «Нікопольська міська стоматологічна поліклініка» зубним лікарем 09.09.1969 року.

Наказом №15-к від 11.06.2009р. вона була звільнена з займаної посади з 11.08.2009р. згідно п.1.ч.1 ст.40 КЗпПУ у зв’язку зі змінами в організації виробництва, скороченням посад зубних лікарів.

Вказаний наказ не можна вважати законним з таких підстав.

Згідно зі ст.49-2 КЗпПУ, при скороченні чисельності штату, зміні в організації виробництва, власник, або уповноважений ним орган зобов’язаний попередити працівника про і це і про наступне звільнення не менше ніж за два місяці.

Між тим, в наказі №15-к від 11,06.2009р., з посиланням на наказ МОЗ України від 23.02.2000р. за №33 вказано про звільнення зубних лікарів у зв’язку зі змінами в організації виробництва.

Пунктом 3 цього наказу попереджено працівників, посади яких скорочуються про їх подальше скорочення.

Цим же наказом, п.3.6 позивача ОСОБА_1 звільнено з посади зубного лікаря у зв’язку зі змінами в організації виробництва, скороченням посад зубних лікарів з 11.08.2009р. за п.1 ч.1ст.40 КЗпПУ.

Пунктом 4 цього наказу запропоновано працівникам, яких буде звільнено у зв’язку зі скороченням посад іншу роботу в межах однієї категорії медичного персоналу, при наявності вакантних посад або інші вакантні посади по поліклініці.

Судом не може бути прийнята заява представника відповідача КУОЗ «Нікопольська міська стоматологічна поліклініка» про те, що у штатному розписі на 2009р.

і станом на 05.01,2009р. посади зубних лікарів вже були відсутні.

Позивач була звільнена саме з цієї посади з 11.08.2009р., фактично вона працювала на цій посаді до цього часу.

Листом від 11.05.2009р. №57 на ім’я профкому адміністрація КУОЗ «Нікопольська міська стоматологічна поліклініка» попередила останнього про те, що з 11.08.2009р. планується звільнення зубних лікарів у зв’язку зі змінами в організації виробництва і що відповідно до штатного розпису поліклініки, розробленого відповідно до вимог наказу МОЗ України, посади перелічених зубних лікарів не передбачені, (а.с.27)

І тільки в наказі №31-к від 03.08.2009р. «Про штатний розпис на 2-ге півріччя і 2009р.» вказано про те, що штатний розпис поліклініки приводиться до вимог наказу МОЗ України і про скорочення посад зубних лікарів (а.с.35), тобто на час винесення наказу №15-к від 11.06.2009р. штатний розпис ще не був приведений до вимог наказу МОЗ України №33 від 23.02.2000р., хоча наказом №15-к від 11.06.2009р. позивач вже була звільнена з займаної посади з 11.08.2009р.

Таким чином, адміністрація відповідача КУОЗ «Нікопольська міська стоматологічна поліклініка» порушила вимоги трудового законодавства при звільненні позивача на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпПУ і остання підлягає поновленню на роботі.

При поновленні позивача на роботі з відповідача КУОЗ «Нікопольська міська стоматологічна поліклініка» слід стягнути на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 11.08.2009р. до часу розгляду справи. Кількість робочих днів у серпні 2009р. складала 15, у вересні 2009р. - 24, у жовтні 2009р. - 24, у листопаді 2009р. - 23, у грудні 2009р. -25, у січні 2010р. - 21, у лютому 2010р. -21, у березні 2010р.-24, у квітні 2010 р.-24,у травні 2010- 6, а всього 207 днів. Згідно довідки (а.с.36) денний заробіток позивача складає 44.79грн.

Заробітна плата за час вимушеного прогулу складає 9271грн.53 коп.

З цієї суми слід виключити 992грн. - вихідна допомога і 1033грн.47 коп..- компенсація за невикористану відпустку, постільки право позивача на відпустку зберігається, які виплачені позивачу, що підтверджується довідкою від 25.03.2010р. і визнається позивачем.

Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь позивача 7246,06 грн.

Незаконним звільненням позивачу завдана і моральна шкода. Вона перенесла певні переживання з приводу звільнення, була змушена відриватися від своїх занять для оскарження такого звільнення. Суд вважає, що сума моральної шкоди 5000грн., яку визначила позивач є завищеною. На думку суду, відшкодування моральної шкоди відповідає сума у розмірі 500грн.

У позові до відділу охорони здоров’я Нікопольської міськради слід відмовити.

КУОЗ «Нікопольська міська стоматологічна поліклініка» є самостійною юридичною особою, з особистим рахунком і несе відповідальність перед своїми працівниками, що було встановлено у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.212, 213,214, 215,218 ЦПК, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати наказ за №15-к від 11.06.2009р. головного лікаря КУОЗ «Нікопольська міська стоматологічна поліклініка» незаконним.

Поновити ОСОБА_1 на роботі - на посаді зубного лікаря комунальної установи охорони здоров’я «Нікопольська міська стоматологічна поліклініка» з 11 серпня 2009р.

Стягнути з комунальної установи охорони здоров’я «Нікопольська міська стоматологічна поліклініка» на користь ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу 7246 грн.06 коп. і у відшкодування моральної шкоди 500грн.

В останній частині позову і у позові до відділу охорони здоров’я Нікопольської міськради відмовити.

Стягнути з комунальної установи здоров’я «Нікопольська міська стоматологічна поліклініка» на користь держави судовий сбір 51грн.

Рішення в частині поновлення на роботі і виплати зарплати у розмірі місячного платежу - 992грн. підлягає негайному виконанню і на останнє може бути подана апеляція протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляцію, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд.

Суддя: