09.12.2016 Справа № 756/13665/16-к

№1-кп/756/809/16

№756/13665/16-к

У Х В А Л А

09 грудня 2016 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого-судді Римара Є.П.,

секретар Цяпко І.Т.,

за участі прокурора ГОЛОСОВОЇ Ю.Г., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3, провівши в приміщенні суду судове засідання по розгляду кримінального провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, такого, що народився в м. Києві, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 28.11.2011 року Подільським районним судом м. Києва за ч.1 ст.186, ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 років 6 місяців; 12.11.2015 року Подільським районним судом м. Києва за ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, переглядом вироку 02.03.2015 року Апеляційним судом м. Києва вирок Подільського районного суду м. Києва від 12.11.2015 року в частині призначеного покарання змінено, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, у вчиненні злочинів, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Оболонського районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 185 КК України.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2016 р. йому було обрано запобіжний заходу у вигляді тримання під вартою до 17.12.2016 р. включно.

В судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі, вважаючи при цьому, що з врахуванням характеру протиправної поведінки обвинуваченого, інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть перешкодити йому у вчиненні нового злочину або забезпечити його явку в судове засідання, виконання ним інших, передбачених КПК України процесуальних обов'язків.

Захисник вважав клопотання необґрунтованим, безпідставним, прокурором ризики не доведені, її підзахисний на свідків, потерпілих не впливав, має постійне місце проживання в м. Києві, а тому просила обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 також заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Пояснив, що працював тимчасово та неофіційно, з'являвся за кожним викликом правоохоронних органів. Проживає з батьками.

Інші учасники не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Заслухавши думку прокурора, думку обвинуваченого, захисника, потерпілу, вивчивши матеріали провадження в межах, достатніх для вирішення питання щодо запобіжного заходу, суд вважає доцільним продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці, виходячи з такого.

Оскільки строк дії ухвали про тримання під вартою, визначений ст. 197 КПК України, стосовно ОСОБА_1 спливає 17.12.16 р., враховуючи ступінь тяжкості інкримінованих йому злочинів, даних, що характеризують особу останнього, суд, на даний час не вбачає достатніх підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу.

З'ясовані в судовому засіданні обставини такий висновок суду не спростовують.

Приймаючи таке рішення суд враховує, що в судовому засіданні на час його розгляду не встановлено будь-яких ґрунтовних даних про те, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору, у тому числі за станом здоров'я. Також суду не надано ґрунтовних доказів того, що обвинувачений має хронічні захворювання, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2014 № 1348/5/572 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2014 р. за № 990/25767 і можуть бути підставою для звільнення особи з під варти.

Крім того, матеріали обвинувального акту дають суду достатньо підстав для продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що на даний час інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ст. 177 КПК, та його належну поведінку. Залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1, враховуючи спосіб вчинення злочину, що йому інкримінуються, його наслідки, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, в яких він обвинувачується і щодо яких є обґрунтована органами досудового розслідування підозра; (ризик перешкоджання здійсненню правосуддя). У останнього наявні особисті зв'язки з іншими особами, які можуть на його прохання свідомо завадити встановленню істині у справі (ризик змови). Крім того, є достатньо підстав вважати, що обвинувачений, з огляду на його моральні якості, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), а відповідно, суд вважає за необхідне доцільним тримання обвинуваченого під вартою, оскільки на думку суду більш м'яка міра запобіжного заходу не може забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків, що випливають із ст.177 КПК України та його належної поведінки.

Також суд бере до уваги те, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став.

Таким чином, на думку суду вказані вище ризики продовжують існувати на час розгляду даного питання.

Вирішуючи дане питання, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом лише при обранні запобіжного заходу і відповідно до п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованості підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи.

Згідно з рішенням Європейського суду «Марченко проти України» від 10.02.2011 р., яке є частиною національного законодавства, продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважує принцип поваги до свободи особистості.

Під суспільним інтересом в даному конкретному випадку суд розуміє обставини даної конкретної справи, її перебіг та наслідки, криміногенну ситуацію в державі.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про доцільність тримання обвинуваченого під вартою.

Крім того, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, суд, на даний час, вважає необхідним визначити розмір застави у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 314 - 317, 331 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Продовжити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, такому, що обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 185 КК України, що народився в м. Києві, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області, строком на 60 днів, тобто до 14.02.2017 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1, заставу у розмірі 20 (двадцяти) розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 27 560 гривень (депозитний рахунок Оболонського районного суду міста Києва №37317001005411; код ЄДРПОУ - 02896785; Банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО - 820019), зобов'язавши обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися із м. Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною чи юридичною особою, окрім юридичної особи державної або комунальної власності або такої, що фінансується з місцевого, державного бюджету, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Обвинувачений, або інша фізична чи юридична особа, за винятком застережень, не пізніше п'яти днів з дня визначення застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документи, що це підтверджує суду.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_1, що у разі невиконання ним покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Є.П.РИМАР