Судове рішення #6079396


 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


Справа №  37/45716.09.09



За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМАСТОР»

ДоФізичної особи –підприємця ОСОБА_1

Простягнення 54 216, 82 грн.


                                                                                       

Суддя Гавриловська І.О.          

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

Від позивача:           Удовиченко Ю.І.                          

Від відповідача:           ОСОБА_3, ОСОБА_1  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМАСТОР»про стягнення з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 45 157, 97 грн. основного боргу щодо орендної плати та компенсації витрат на оплату комунальних платежів, 4 623, 64 грн. пені, 3 783, 81 грн. інфляційних збитків та 651, 40 грн. три проценти річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем взятого на себе зобов’язання за договором суборенди приміщення від 21.03.2008 р.

Ухвалою суду від 27.07.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/457 та призначено її розгляд на 26.08.2009 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача пояснив суду, що починаючи з листопаду 2008 року, працівники ТОВ «ФАРМАСТОР»фактично не дають доступу до частини приміщення, яке було взято відповідачем у позивача в суборенду за договором від 21.02.2008 р. Крім того, звернув увагу суду на те, що позивачем не виставлялись рахунки на оплату орендної плати та компенсації витрат на оплату комунальних платежів, у зв’язку з чим у відповідача відсутні підстави проводити оплату за суборенду приміщення.

У зв’язку з необхідністю витребувати у сторін додаткові докази, у судовому засіданні 26.08.2009 р. на підставі ст. 77 ГПК України була оголошена перерва до 16.09.2009 р. о 14:30; позивача зобов’язано надати суду докази виставлення та вручення рахунків відповідачу, а відповідача –докази неможливості користуватися орендованим приміщенням з вини позивача та докази вжиття ним заходів щодо розірвання договору суборенди.

У судовому засіданні 16.09.2009 р. представник позивача надав суду копії рахунків на оплату орендної плати та компенсації витрат на оплату комунальних платежів. Проте доказів виставлення (вручення) цих рахунків відповідачу не надав, пояснив, що таких доказів немає. Крім того, представник позивача висловив бажання вручити оригінали цих рахунків на оплату відповідачу у судовому засіданні, у чому Господарський суд міста Києва відмовив, оскільки такі дії не є процесуальними і до господарського судового процесу чинним законодавством України не включені.

Представники відповідача у судовому засіданні надали копію листа відповідача від 14.11.2008 р. на ім’я директора ТОВ «ФАРМАСТОР»Розенберг Д.Н. та докази його направлення, згідно з якими лист повернувся без вручення у зв’язку з тим, що Розенберг Д.Н. за адресою ТОВ «ФАРМАСТОР»відсутній. Крім того, представники відповідача надали копію листа від 20.07.2009 р. з доказами його вручення, в якому відповідач пропонував досягти згоди між сторонами у позасудовому порядку.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.09.2009 року за згодою представників сторін судом  оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАРМАСТОР»(орендар) та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (суборендар) був укладений договір від 21.08.2008 р., відповідно до пункту 1.1. якого орендар зобов’язався передати суборендареві у строкове володіння та користування, а суборендар зобов’язався прийняти нерухоме майно та зобов’язався сплачувати орендареві орендну плату.

Згідно з частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У відповідності до частини 6 статті 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1.2. договору суборенди від 21.03.2008 р., орендар передає суборендареві нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення площею 31 кв.м., яке розташоване на 1 поверсі будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лагерна, 42.

У відповідності до пунктів 2.1., 3.1., 3.2. договору від 21.03.2008 р., приміщення, що орендується, передається суборендареві протягом 5 (п’яти) робочих днів з дати підписання цього договору, для розміщення в ньому відділу з продажу оптики. Передача приміщення в оренду здійснюється за актом приймання-передачі.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу за актом від 27.03.2008 р. частину приміщення площею 31 кв.м. для розміщення відділу з продажу оптики, яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Лагерна, 42.

Посилання у зазначеному акті здачі-приймання частини приміщення на договір суборенди приміщення від 21.03.2007 р. Господарський суд міста Києва визнає помилковим в частині останньої цифри року, оскільки, згідно з поясненнями представників сторін, такий договір від 21.03.2007 р. між сторонами не укладався, а був підписаний від 21.03.2008 р.

Відповідно до пункту 4.1. договору від 21.03.2008 р., строк суборенди складає з дати підписання акту прийому-передачі майна два роки одинадцять місяців.

Порядок розрахунків за суборенду приміщення сторони встановили у розділі 5 договору від 21.03.2008 р.

Згідно з п. 5.1. договору від 21.03.2008 р., орендна плата встановлюється у розмірі 202 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ за один квадратний метр суборендованої площі на місяць. Всього орендна плата еквівалентна 1240 доларів США за курсом 5,05 грн./1 дол. США.

У відповідності до пунктів 5.2., 5.3. договору від 21.03.2008 р., орендна плата сплачується суборендарем передплатою в безготівковому порядку на рахунок орендаря не пізніше 20 числа поточного місяця за наступний на підставі виставлених орендарем рахунків. Орендна плата, яку сплачує суборендар, підлягає індексації, а саме –збільшенню на відповідну величину індексу інфляції, яка була встановлена Державним комітетом статистики за попередній місяць.

Відповідно до пункту 5.4. зазначеного договору, суборендар компенсує витрати орендареві на оплату комунальних послуг та інших експлуатаційних послуг, оренди землі, необхідних для нормального використання приміщення згідно виставленого орендарем рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому були надані відповідними службами послуги.

Позивач пояснив суду, що відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі здійснював розрахунки з ТОВ «ФАРМАСТОР»щодо сплати орендної плати та компенсації витрат орендареві на оплату комунальних послуг та інших експлуатаційних послуг, оренди землі, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 45 157, 97 грн., які позивач просить суд стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1. Також за порушення договірного зобов’язання щодо своєчасного розрахунку позивач просить стягнути з відповідача 4 623, 64 грн. пені, 3 783, 81 грн. інфляційних збитків та 651, 40 грн. трьох процентів річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Виходячи зі змісту пунктів 5.2. –5.4. договору від 21.03.2008 р., Господарський суд міста Києва встановив, що здійснення відповідачем розрахунків з позивачем щодо сплати орендної плати та компенсації витрат на оплату комунальних платежів мало відбуватися на підставі виставлених позивачем рахунків.

При цьому самостійно визначати розмір необхідних щомісячних платежів відповідач об’єктивно не в змозі, оскільки, зокрема, показники та розміри витрат позивача на оплату комунальних послуг та інших експлуатаційних послуг, оренди землі, об’єктивно не можуть бути відомі відповідачу, оскільки він не має доступу до відповідних лічильників позивача та до документів, які виставляються відповідними постачальниками цих послуг позивачу.

Таким чином, сторони вільно у договорі визначили умову щодо сплати відповідачем орендної плати та компенсації на оплату експлуатаційних та комунальних послуг, за якою поставили строк виконання цього зобов’язання відповідачем в залежність від настання певної події –від виставлення позивачем відповідних рахунків для оплати, і ця умова згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковою для виконання сторонами.

Представники відповідача пояснили суду, що вказані рахунки Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАРМАСТОР»не виставлялися, Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 від позивача не отримувалися, і це представник позивача у судовому засіданні не спростував належними доказами, а, навпаки, виявив бажання передати ці рахунки відповідачу у судовому засіданні.

Крім того, представник позивача не надав суду відповіді, чи дійсно у листопаді 2008 року перешкоджали працівники ТОВ «ФАРМАСТОР»доступу відповідача до частині приміщення, яке було передано відповідачу в суборенду за договором, а також чи користується відповідач зазначеним приміщенням за період з листопада 2008 року до цього часу.

Надані суду позивачем копії рахунків на оплату містять посилання на договір № 1 від 20.03.2008 р., тоді як між сторонами у даному спорі був укладений договір б/н від 21.03.2008 р., у зв’язку з чим надані рахунки не приймаються судом як належні докази їх належного складення та виставлення відповідачу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приймаючи до уваги, що позивач не довів суду виставлення відповідачу відповідних рахунків для оплати орендної плати та компенсації витрат на оплату комунальних платежів, то за таких обставин суд дійшов висновку, що станом на день розгляду справи в суді строк здійснення оплати цих платежів відповідачем не настав.

За таких обставин суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача 45 157, 97 грн. основного боргу, 4 623, 64 грн. пені, 3 783, 81 грн. інфляційних збитків та 651, 40 грн. трьох процентів річних, які передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, оскільки такого порушення в ході судового розгляду справи не було встановлено.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що станом на день звернення з даним позовом до Господарського суду міста Києва порушення відповідачем договірного зобов’язання не встановлено, то держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

                    

В И Р І Ш И В:

1.          У позові відмовити.

2.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.


Суддя                                                                                Гавриловська І.О.


Дата підписання рішення 21.09.2009 р.


  • Номер:
  • Опис: відшкодування 5 573,60 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу,
  • Тип справи: Позовна заява(звичайна)
  • Номер справи: 37/457
  • Суд: Господарський суд міста Києва
  • Суддя: Гавриловська І.О.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 21.12.2011
  • Дата етапу: 22.02.2012
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація