ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2009 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі : головуючого судді Ковбаси Ю. П.
при секретарі Шмирові Є. І.,
за участю прокурора Гайду С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Вінниці, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, одруженого, працюючого підприємцем, раніше не судимого, проживаючого у АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 172 ч. 1, 2 КК України, суд –
ВСТАНОВИВ:
Будучи суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, якому надано право прийому на роботу та звільнення найманих працівників, умисно порушив трудові права ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, передбачені ст. ст.43,45 Конституції України та трудовим законодавством України, у серпні 2007 - вересні 2008 року користувався їх найманою працею без належного оформлення трудових договорів з ними та без проведення нарахувань з фонду заробітної плати в бюджет, до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Так, всупереч ст. 24-1 Кодексу законів про працю України, з моменту фактичного допущення до роботи наступних осіб, а саме: ОСОБА_2, який працював з 16 серпня 2007 року змінним водієм мікроавтобуса по м. Вінниці, в інші області України та за кордон, ОСОБА_3, який працював з 25 квітня 2008 року пакувальником дров на складі по АДРЕСА_2, ОСОБА_4, який працював різником та пакувальником дров з 28 квітня 2008 року, ОСОБА_5, який працював різником та пакувальником дров з 30 квітня 2008 року, а також допущення неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, який з 17 липня 2008 року працював різником та пакувальником дров ОСОБА_1 не уклав з ними письмовий трудовий договір, не зареєстрував їх в тижневий строк в Ленінському районному центрі зайнятості м. Вінниці і до їх звільнення у серпні та вересні 2008 року не сплачував за них податки в бюджет та страхові внески до вказаних фондів.
ОСОБА_1, свідомо обмежуючи трудові права ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_6 допустив грубе порушення законодавства України про працю, що не дало їм змоги повною мірою користуватися своїми трудовими правами, закріпленими ст. 2 Кодексу законів про працю України та чинним законодавством, зокрема, правом на відпочинок, відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, правом на здорові і безпечні умови праці, правом на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, правом на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, правом на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, правом на матеріальну допомогу в разі безробіття, правом на звернення до суду для вирішення трудових спорів, незалежно від виконуваної роботи або займаної посади.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину не визнав, пояснюючи тим, що він пропонував потерпілим укласти з ним угоду, проте вони відмовлялись.
Не дивлячись на не знання підсудним своєї вини у вчиненні злочину, суд вважає, що його вина повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства. Суд критично оцінює покази підсудного ОСОБА_1 і розцінює такі покази підсудного як один із засобів свого захисту і намагання уникнути від відповідальності за вчинений ним злочин.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину доводиться зібраними доказами по справі та дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- показами потерпілого ОСОБА_2 , який в судовому засіданні показав, що приблизно з червня 2007 року ОСОБА_1, який являвся фізичною особою-підприємцем і в той час займався пасажирськими перевезеннями на власному мікроавтобусі, став просити його піти до нього на роботу змінним водієм. 16.08.07 ОСОБА_1 оформив нотаріально засвідчену довіреність на його ім'я на право користуватися вказаним мікроавтобусом. ОСОБА_1 відмовився укладати з ним трудовий договір у встановленій формі, сказавши, що це буде зайвий клопіт та витрати, оскільки з його заробітної плати доведеться сплачувати податки і внески в Пенсійний та інші фонди, а також оформити на нього окрему ліцензійну картку. За усною домовленістю ОСОБА_1 зобов'язувався виплачувати йому заробітну плату в розмірі 100 грн. за кожен робочий день, коли він перебував за кермом, і до квітня 2008 року вчасно розраховувався з ним, виплачуючи не менше, ніж 1700 грн. заробітної плати на місяць. Приблизно в квітні-травні 2008 року ОСОБА_1 попросив його зайнятися організацією роботи з транспортування та пакування дров, за що усно обіцяв йому сплачувати додатково по 75 грн. за кожен робочий день. Незважаючи на виконану ним роботу, ОСОБА_1 почав несвоєчасно розраховуватись з ним, у зв'язку з чим він з 01.10.08 припинив працювати у нього. На даний час ОСОБА_1 залишається йому винним 1 тис. грн.
- потерпілий ОСОБА_3, який в судовому засіданні показав, що 25.04.08 він уклав усний трудовий договір з ОСОБА_1 про виконання у нього роботи з пакування дров. За це ОСОБА_1 зобов'язався виплачувати йому заробітну плату в розмірі 75 грн. за кожен робочий день. Від укладення письмового трудового договору ОСОБА_1 відмовився, пояснивши, що він не бажає сплачувати за нього з фонду заробітної плати податки і внески в Пенсійний та інші фонди. Через те, що ОСОБА_1 почав затримувати виплату заробітної плати, він з 01.10.08 припинив трудові відносини з ним. На даний момент ОСОБА_1 не виплатив йому заробітну плату в сумі 1 тис. 965 грн.
- потерпілий ОСОБА_4 який в судовому засіданні показав, що він, являючись військовослужбовцем за контрактом, 28.04.08 усно домовився з приватним підприємцем ОСОБА_1 про те, що у вільний від служби час він виконуватиме для нього роботу з різання та пакування дров, за що ОСОБА_1 платитиме йому по 6-8 грн. за кожну годину роботи. Він запропонував ОСОБА_1 укласти письмовий трудовий договір, оскільки збирався звільнитися з військової служби, проте, ОСОБА_1 ухилився від цього, мотивуючи це своїм небажанням сплачувати за нього додаткові кошти у вигляді податків в бюджет та внесків в Пенсійний і інші фонди. У зв'язку з несвоєчасною виплатою ОСОБА_1 заробітної плати він з 01.10.08 припинив трудові відносини з ним. В даний час ОСОБА_1 ще не виплатив йому заробітну плату в розмірі 1 тис. 247 грн.
- потерпілий ОСОБА_5, який в судовому засіданні показав, що він, являючись військовослужбовцем за контрактом, у вільний від служби час з 30.04.08 до 01.10.08 без укладення письмового трудового договору, за усною домовленістю з приватним підприємцем ОСОБА_1 працював у нього різником та пакувальником дров, за що отримував заробітну плату в розмірі 6 грн. за кожну робочу годину. В даний час ОСОБА_1 ще не виплатив йому заробітну плату в розмірі 440 грн.
- потерпілий ОСОБА_6, який в судовому засіданні показав, що з 17 липня до 28 серпня 2008 року він за усною домовленістю з приватним підприємцем ОСОБА_1, без укладення з ним письмового трудового договору виконував роботи з різки, пакування, завантаження дров, прибирання прилеглої території на складі по АДРЕСА_2, за що ОСОБА_1 повинен був йому платити заробітну плату з розрахунку 6 грн. за кожну робочу годину. Свої зобов'язання ОСОБА_1 не виконав і на даний час залишається йому винним 1 тис. 045 грн. Під час роботи у ОСОБА_1 в 2008 році він був ще неповнолітнім.
Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується:
¦ заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від 17.12.08 (а.с.5-6);
¦ поясненням ОСОБА_2 від 03.06.09 (а.с.17);
¦ ксерокопією довіреності від 16.08.07 від імені ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2 на право керування транспортним засобом (а.с.18);
¦ поясненням ОСОБА_3 від 03.06.09 (а.с.20);
¦ поясненням ОСОБА_4 від 03.06.09 (а.с.21);
¦ поясненням ОСОБА_5 від 03.06.09 (а.с.22);
¦ поясненням ОСОБА_6 від 04.06.09 (а.с.23);
¦ повідомленням Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці № 01-22/1913 від 10.06.09 (а.с.26);
¦ копією аркушів блокнота ОСОБА_6 з записами про дати та тривалість його робочих днів у ОСОБА_1 (а.с.39);
¦ ксерокопією аркушів паспорта ОСОБА_6, згідно з якими у 2008 році він являвся неповнолітнім (а.с.40);
¦ повідомленням відділення ВД ФССНВ України у м. Вінниці № 511-05-26-01 від 06.07.09 (а.с.45);
Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочинів повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, а тому його дії суд кваліфікує за ст. 172 ч. 1 КК України, тобто грубе порушення законодавства про працю та за ст.172 ч. 2 КК України, тобто грубе порушення законодавства про працю, кваліфікуючою ознакою якого є його вчинення, щодо неповнолітнього.
Обставиною, яка пом‘якшує покарання підсудного судом не встановлено.
Обставини, які обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.
При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання , а також те, що підсудний частково розрахувався з потерпілими .
Підсудний ОСОБА_1 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, на обліку в облнаркооб”єднані „Соціотерапія” та психоневрологічній лікарні ім. Ющенка не перебуває.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи підсудного, обставини які пом‘якшують його покарання, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання в межах санкції статті передбаченої КК України.
Крім того, суд також враховує і те, що ОСОБА_1 має на утриманні двох неповнолітніх дітей – ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1, актовий запис № 3989 від 31.10.2008 року зроблений у відділі РАЦС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2, актовий запис № 1422 від 30.07.1997 року зроблений у відділі РАЦС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що до підсудного ОСОБА_1 слід застосувати положення п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 р., згідно якого звільняються від покарання за злочини середньої тяжкості звільняються особи не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності чим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.
Потерпілими по справі, а саме: ОСОБА_2 на суму 2400 грн., ОСОБА_3 на суму 4716 грн., ОСОБА_5 на суму 1046 грн., ОСОБА_6 на суму 2508 грн., ОСОБА_4 на суму 2990 грн. були заявлені цивільні позови, які підлягають задоволенню, оскільки дані позовні вимоги знайшли своє повне підтвердження в ході судового слідства і не заперечуються підсудним.
Речових доказів та судових витрат по справі немає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 172 ч. 1, 2 КК України і призначити йому покарання :
за ч. 1 ст. 172 КК України у виді позбавлення права займати посади пов’язані з зайняттям підприємницькою діяльністю строком на 2 роки 3 місяці.
за ч. 2 ст. 172 КК України у виді позбавлення права займати посади пов’язані з зайняттям підприємницькою діяльністю строком на 2 роки 2 місяці.
На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання призначити остаточне покарання у виді позбавлення права займати посади пов’язані з зайняттям підприємницькою діяльністю строком на 2 роки і 6 місяців.
Звільнити ОСОБА_1 від призначеного судом покарання за вчинення злочину, передбаченого ст. 172 ч. 1, 2 КК України у зв’язку із застосуванням закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року.
Цивільні позови задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 2400 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 4716 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 1046 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 2508 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 2990 грн.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя :