Справа № 2а-1954/09/0108
ПОСТАНОВА
іменем України
«25» вересня 2009 року м. Керч АР Крим.
Керченський міський суд у складі:
судді - Белоусова Е.Ф.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Керчі адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської Ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої суми допомоги,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що відповідачем йому було відмовлено у виплаті суми допомоги відповідно до ст.ст.12-13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту», не дивлячись на визнання неконституційним положень ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет України на 2008 р.», що припинив виплати щорічної допомоги учасникам бойових дій. Вважає дану відмову незаконною, уточнивши свої позовні вимоги, просить стягнути на його користь недоотриману допомогу за 2006-2009 рік.
Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов підлягаючім частковому задоволенню з наступних підстав.
З сукупності зібраних у справі доказів судом встановлено, що позивач має статус інваліда війни 1 групи (а.с.2-3). Отже, має право відповідно до ст.12-13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» на отримання щорічної одноразової допомоги за рахунок засобів Держбюджету, тим більш, що положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 р., яки призупиняли це, рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. визнані неконституційними, що не оспорюється відповідачем. Що стосується розміру належної позивачу допомоги за 2007-2009, то ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту», яка є діючою, визначений розмір допомоги для інвалідів війни 1 групи, до яких відноситься позивач, у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком.
Відсутність механізму виплат вказаної допомоги в законі відповідно до ст. 3 Конституції України не дає підстав Управлінню праці та соціального захисту населення м.Керчі АРК відмовити позивачу в її виплаті, оскільки норма ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» є діючою, а за відсутності закону, регулюючого дані правовідносини, повинен застосовуватися закон, регулюючий подібні правовідносини, відповідно до вимог ч.4 ст. 8 і ч. 7 ст. 9 КАС України.
Реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Тобто ураховуючи вищенаведене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Причини пропуску позивачем строку позовної давнини щодо вимог за 2007 рік суд вважає поважними, ураховуючи наявність у нього інвалідності.
Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача за 2006 рік не підлягають задоволенню, оскільки призупинення дії статей ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік», не було визнано неконституційним.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 7-12, 69-72, 76-79, 86, 89-94, 99, 159-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково , визнати дії Управління праці та соціального захисту населення м.Керчі АРК щодо відмови ОСОБА_1 в виплаті щорічної одноразової допомоги відповідно до ст.12-13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» протиправними та стягнути з УПТЗН Керченської міської Ради на його користь допомогу, призначену відповідно до вимог ст.12-13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту», за 2007-2009 роки у сумі 12360 (дванадцять тисяч триста шістдесят) грн.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Керченський міський суд шляхом подачі скарги, з одночасним напрямом її копії в апеляційну інстанцію, протягом 20 днів з дня подачі заяви про оскарження, яка подається в 10-денний строк з моменту складання постанови в повному об'ємі, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя : / Белоусов Е.Ф./