КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20.04.2007                                                                                           № 3/23

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Андрієнка  В.В.

 суддів:                                          Малетича  М.М.

                                        Студенця  В.І.

 при секретарі:                     Солонець К.В.  

 За участю представників:

 від позивача -не з'явився,

 від відповідача - не з'явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "БМК Планета-Міст"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 22.02.2007

 у справі № 3/23 (Хілінська В.В.)

 за позовом                               ТОВ "БМК Планета-Міст"

 до                                                   Приватне підприємство "Океан-9"

 про                                                  стягнення 19380,60 грн.

 Суть рішення і скарги:

Товариство з обмеженою відповідальністю “БМК Планета - міст” в особі філії “Будівельне управління “Дніпро - Міст” (надалі – ТОВ “БМК Планета - міст”, Позивач) звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до Приватного підприємства “Океан - 9” (надалі – ПП “Океан - 9”, Відповідач) про стягнення 19 380,60 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.02.2007р. у справі № 3/23 позов ТОВ “БМК Планета - міст” було задоволено частково, а саме: стягнуто з  ПП “Океан - 9” на користь ТОВ “БМК Планета - міст” в особі філії “Будівельне управління “Дніпро - Міст” 6 371,44 грн. основного боргу, а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 163,71 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 10 000 грн. провадження у справі було припинено, а в іншій частині – в позові було відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2007р. у справі № 3/23 в частині, якою було відмовлено в стягненні з Відповідача частини боргу у розмірі процентів за користування безпідставно отриманими коштами та прийняти нове рішення про стягнення з Відповідача процентів за користування безпідставно отриманими коштами в сумі 3 009,16 грн.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що рішення місцевого господарського суду по даній справі було прийнято за неповного з”ясування обставин, які мають значення для справи, а також за неправильного застосовання судом норм матеріального права, а саме: ст.ст. 536, 1046 та 1048 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), що є підставами для скасування такого судового рішення.

Разом з тим, представники  Позивача та Відповідача, незважаючи на те, що про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про  вручення на їх адресу поштових відправлень, в судове засідання, призначене на 20.02.2007р., так і не з”явилися, не повідомивши суд про причини своєї неявки, у зв”язку з чим апеляційна інстанція вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без їх участі.

Дослідивши та вивчивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський  суд, -

ВСТАНОВИВ:

 Як вказувалось вище, Товариство з обмеженою відповідальністю “БМК Планета - міст” в особі його філії “Будівельне управління “Дніпро - Міст” звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до Приватного підприємства “Океан - 9” про стягнення 19 380,60 грн., з яких: 16 371,44 грн. – основний борг і 3 009,16 грн. – процети за користування коштами, і рішенням господарського суду міста Києва від 22.02.2007р. у справі № 3/23 даний позов було задоволено частково, а саме: стягнуто з  ПП “Океан - 9” на користь ТОВ “БМК Планета - міст” в особі філії “Будівельне управління “Дніпро - Міст” 6 371,44 грн. основного боргу, а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 163,71 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 10 000 грн. провадження у справі було припинено, а в частині стягнення процентів за користування коштами, в позові було відмовлено повністю.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції, зокрема, виходив з того, що вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача основного боргу в розмірі 6 371,44 грн., які є безпідставно набутими коштами, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Що стосується, позовних вимог в частині стягнення з Відповідача 3 009,16 грн. – процентів за безпідставне користування грошовими коштами, то такі судом першої інстанції задоволені не були, з огляду на те, що між сторонами не існувало правовідносин на підставі договору позики. Також, суд першої інстанції на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) припинив провадження у справі в частині стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 10 000 грн., у зв”язку з тим, що останнім було перераховано Позивачу зазначену суму.

У зв”язку з цим, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Як видно з матеріалів справи, 17.11.2004р. між ПП “Океан - 9” та ТОВ “БМК Планета - міст” в особі його філії “Будівельне управління “Дніпро - Міст” було укладено договір № 01/12  (надалі – Договір), відповідно до п. 1.1. якого Замовник (ТОВ “БМК Планета - міст”) доручає, а Виконавець (ПП “Океан - 9”) бере на себе зобов”язання здійснювати від свого імені та за рахунок Замовника за погодженими цінами, дії по замовленню та бронюванню місць в санаторії “Журавушка”, що знаходиться в селі Пуховка, для проживання робітників ТОВ “БМК Планета – міст” філії “Будівельне управління “Дніпро – Міст”, працюючих на будівництві залізнодорожно-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро м. Київ.

В пункті 1.2. вказаного Договору було зазначено термін його дії, а саме – з 01.12.2004р. по 01.11.2005р.

Крім того, пунктами 3.2. - 3.4. Договору встановлено, що Виконавець не пізніше 5-го числа наступного за звітним місяцем надає Замовнику Акт про надання послуг, рахунок-фактуру та податкову накладну, а Замовник протягом 10 днів після отримання Акту про надання послуг та рахунку-фактури здійснює його плату шляхом перерахування грошових коштів Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що згідно актів здачі-приймання виконаних (робіт, послуг), копії яких було долучено до матеріалів справи, Позивачу протягом грудня 2004 року – вересня 2005 року були надані послуги з проживання його працівників на загальну суму 3 759 844,06 грн.

У свою чергу, Позивачем було сплачено Відповідачу 3 776 215 грн., тобто – на 16 371,44 грн. більше. При чому, вказаний факт Відповідачем по справі не оспорювався.

У зв”язку з цим, 28.12.2005р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою № 307 про повернення зайво сплачених коштів в розмірі 16 371,44 грн., проте останній надлишкові грошові кошти Позивачу так і не повернув, в результаті чого, заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на день звернення з даним позовом до суду становила 16 371,44 грн.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновоком суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі в частині стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 10 000,00 грн., на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв”язку з відсутністю предмету спору, оскільки після порушення провадження у справі, Відповідачем було перераховано Позивачу грошові кошти в розмірі 10 000 грн., що підтверджується відповідною копією банківської виписки від 23.01.2007р.

Щодо суми неповернутих коштів в розмірі 6 371,44 грн., то судова колегія констатує, що вимоги Позивача в цій частині позову, судом першої інстанції було задоволено обґрунтовано, враховуючи наступне.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання зобов”язання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вказувалось вище, 28.12.2005р. Позивачем була направлена вимога № 307 про повернення зайво сплачених коштів, яка була залишена Відповідачем без відповіді.

Разом з тим, ст. 387 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Крім того, ст. 1212 ЦК України передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов”язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов”язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, на підставі вказаних вимог закону, Позивач правомірно витребував у Відповідача своє майно – грошові кошти в сумі 6 371,44 грн., які підлягають стягненю з останнього на його користь.

Крім того, Позивачем було також заявлено про стягнення з Відповідача 3 009,16 грн. – процентів за безпідставне користування коштами, на підставі ст.1048 ЦК України, яка передбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів по договору позики.

Однак, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні цієї частини позовних вимог, оскільки між сторонами не існувало правовідносин по договору позики, відповідно до якого Позивач і просив стягнути з Відповідача проценти, в той час, як ст. 536 ЦК України, на яку посилався Позивач, передбачає можливість стягнення процентів за користування грошовими коштами у випадку, якщо розмір таких передбачено договором, законом або іншим актом цивільного законодавства, зокрема – ст. 1046 цього ж Кодексу, що стосується тільки договорів позики, тоді як в даному випадку мало місце недоговірне зобов”язання, що виникло у зв”язку з набуттям майна без достатньої правової підстави.  

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов”язок доказування та подання доказів розподіляється  між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Проте, в даному випадку, Позивачем, всупереч вимог вказаної норми закону, не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

За таких умов, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2007р., яке було прийнято по даній справі, у зв”язку з повним з”ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду дійсним обставинам справи, а також у зв”язку з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим. Підстав, для скасування або зміни вказаного судового рішення та задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “БМК Планета - міст” в особі філії “Будівельне управління “Дніпро - Міст”, суд апеляційної інстанції не знаходить.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “БМК Планета - міст” в особі філії “Будівельне управління “Дніпро – Міст” залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2007р. у справі № 3/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “БМК Планета - міст” в особі філії “Будівельне управління “Дніпро – Міст” до Приватного підприємства “Океан – 9” про стягнення 19 380,60 грн., – без змін.

2. Справу № 3/23 повернути до господарського суду міста Києва.    

 Головуючий суддя                                                                      Андрієнко  В.В.

 Судді                                                                                          Малетич  М.М.

                                                                                          Студенець  В.І.

 26.04.07 (відправлено)