ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 37/56616.09.09
За позовомВідкритого акціонерного товариства «ЗАХІДЕНЕРГО»
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»
Простягнення 12 812,71 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
Представники сторін:
Від позивача : Мазяр Т.М. –дов. № 08-24 від 05.01.09 р.
Від відповідача : не з’явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «ЗАХІДЕНЕРГО» до Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТОГАЗТРАНСКАРТ” про стягнення 12 812,71 грн. боргу у зв’язку з неповерненням відповідачем грошових коштів, які були сплачені позивачем на виконання договору № К 00144 від 30.05.07 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.09 р. було порушено провадження у справі № 37/566, розгляд справи призначено на 16.09.09 р.
Представник позивача у даному судовому засіданні заявив клопотання про відмову від 0,07 грн. боргу, позовні вимоги в решті підтримав та просив їх задовольнити.
У судове засідання 16.09.09 р. представник відповідача не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду у даній справі не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що позивач не заперечує проти вирішення справи без участі представника відповідача, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.
Розглянувши подані матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між Добротвірською тепловою електричною станцією, яка є відокремленим підрозділом Відкритого акціонерного товариства «ЗАХІДЕНЕРГО», та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»був укладений договір № К 00144 від 30.05.2007 р., відповідно до умов якого відповідач від свого імені, за дорученням та за рахунок позивача, за винагороду закуповує в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари та надає послуги для обслуговування автотранспортних засобів позивача згідно з отриманими пластиковими картками.
Умови зазначеного договору № К 00144 від 30.05.2007 р. свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором комісії.
Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
У відповідності до пунктів 3.2., 3.3. договору № К 00144 від 30.05.2007 р., платіжна картка, видана клієнту, приймається до обслуговування в торгових точках системи «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»наступного дня після її отримання. Платіжна картка видається клієнту в користування, на термін дії договору, після чого має бути повернута відповідачеві.
Згідно з пунктом 7.3. зазначеного договору, відповідач несе відповідальність за збереження коштів, перерахованих клієнтом на рахунок ТОВ “НАФТОГАЗТРАНСКАРТ” і, в разі розірвання цього договору, гарантує повернення суми, яка залишилась після остаточного розрахунку в порядку, передбаченому пунктом 10.2. цього договору.
Пункт 10.2. договору № К 00144 від 30.05.2007 р. передбачає, що цей договір може бути змінений чи розірваний за згодою сторін, або за ініціативою однієї з сторін в порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством. Маючи намір розірвати договір, клієнт повинен подати письмову заяву, підписану уповноваженими особами і засвідчену печаткою, та здати платіжну картку. Через 21 банківський день, з моменту подання заяви та повернення платіжної картки, проводиться звірка взаєморозрахунків, та впродовж 3-х банківських днів між сторонами проводиться повний взаєморозрахунок.
Позивач у своїй позовній заяві та у наданих суду поясненнях представника стверджував, що ним належним чином виконувалися зобов’язання за договором № К 00144 від 30.05.07 р. щодо оплати спожитого стисненого газу та послуг відповідача по його доставці шляхом здійснення авансових внесків на рахунок відповідача. Таким чином, позивачем було перераховано ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»грошові кошти платіжними дорученнями № 220 від 28.01.09 р. –3 000,00 грн. та № 248 від 03.02.09 р. –10 000,00 грн. Загальна сума сплачених грошових коштів становила 13 000,00 грн.
У зв’язку з припиненням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань, сторони склали та підписали акт звірки взаєморозрахунків від 20.07.09 р., у відповідності до якого станом на 20.07.09 р. залишок невикористаних коштів на користь позивача становив 12 812,64 грн., належним чином засвідчена копія акту звірки розрахунків додана до матеріалів справи № 37/566.
У позовній заяві позивач стверджував, що у зв’язку із неможливістю ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»надавати послуги, Добротвірська теплова електрична станція ВАТ «ЗАХІДЕНЕРГО»неодноразово зверталась з вимогою повернути залишок грошових коштів, про що свідчать додані до матеріалів справи № 37/566 належним чином засвідчені копії листа (вихідний № 110-595 від 04.02.09 р.) та претензії (вихідний № 119-3912 від 22.07.09 р.).
Вищезазначені кошти відповідачем повернені не були, у зв’язку з чим позивач просить суд їх стягнути з відповідача.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.
У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Проте відповідач взяте на себе зобов’язання за вищевказаним договором № 00144 від 30.05.07 р. не виконав, грошові кошти не повернув.
У судовому засіданні 16.09.09 р. представник позивача надав суду клопотання про відмову від позовних вимог у сумі 0,07 грн., у зв’язку з неточністю допущеною в акті звірки взаєморозрахунків від 20.07.09 р., яке судом було прийнято.
Відповідно до пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
За таких обставин, позов в частині вимог про стягнення з відповідача 0,07 грн. за неналежне виконання зобов’язань за договором № 00144 від 30.05.07 р. підлягає припиненню.
Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 12 812,64 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»боргу визнається судом таким, що підлягає задоволенню частково.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 625, 629, 1011 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, п. 4 ст. 80, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»(03115, пл. Святошинська, 1, кв. 272, м. Київ, код ЄДРПОУ 34483710) на користь Відкритого акціонерного товариства «ЗАХІДЕНЕРГО»(79026, вул. Козельницька, 15, м. Львів, код ЄДРПОУ 23269555) 12 812 (дванадцять тисяч вісімсот дванадцять) грн. 64 коп. боргу, 128 (сто двадцять вісім) грн. 13 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 0,07 грн. боргу припинити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.