ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211
РІШЕННЯ
Іменем України
15.09.2009 | Справа №2-8/11070.1-2008 |
За позовом – ТОВ «ІВІ», м. Київ
до відповідачів –
1. Лівадійської селищної ради, м. Ялта, смт Лівадія
2. ДП «Санаторій «Курпати» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця», м. Ялта, смт Курпати
третя особа – ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Київ
про визнання незаконними дій та визнання права на оренду, та визнання частково недійсним державного акту.
За участю Прокуратури АР Крим
Суддя Чумаченко С.А.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – не з'явився.
Від відповідачів –
1. не з'явився.
2. Почтаренко Д.С. представник по довіреності від 13.08.09р.
Третя особа – Зорін А.Є. представник по довіреності від 19.03.09р.
Прокуратура АР Крим – Горна К.В.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВІ» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Лівадійської селищної ради, Дочірнього підприємства «Санаторій «Курпати» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», я особа: Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», відповідно до якої, з урахуванням уточнення, просить:
- частково визнати недійсним державний акт на право користування землею Дочірньому підприємству «Санаторій «Курпати» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 16.06.1994 р. в частині 0,12га для обслуговування будівлі колишнього корпусу № 6 загальною площею 81,5 кв.м., що розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Алупкінське шосе 10, літ. «Ж»;
- зобов’язати Лівадійську селищну раду внести зміни до державного акту на право користування землею Дочірнього підприємства «Санаторій «Курпати» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 16.06.1994 р. в частині 0,12га для обслуговування будівлі колишнього корпусу № 6 загальною площею 81,5 кв.м., що розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Алупкінське шосе 10, літ. «Ж»;
- визнати бездіяльність Лівадійської селищної ради щодо не розгляду питання про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12га для обслуговування будівлі колишнього корпусу № 6 загальною площею 81,5 кв.м., що розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Алупкінське шосе 10, літ. «Ж», на підставі укладеного договору купівлі-продажу від 06.07.2004 р. незаконною;
- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ІВІ» право на оренду земельної ділянки площею 0,12га, розташованої по вул. Алупкінське шосе 10, м. Ялта;
- зобов’язати Лівадійську селищну раду надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ІВІ» дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,12га, розташованої по вул. Алупкінське шосе 10, м. Ялта, для обслуговування будівлі.
Рішення господарського суду АР Крим від 13 червня 2008 року по справі №2-27\18033-2007 частково задоволенні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВІ».
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 серпня 2008 року рішення господарського суду АР Крим від 13 червня 2008 року по справі №2-27\18033-2007 скасоване часткове.
Постановою Вищого господарського суду України від 06 листопада 2008 року рішення господарського суду АР Крим від 13 червня 2008 року по справі №2-27\18033-2007 і Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 серпня 2008 скасовані, справа направлена на новий розгляд до господарського суду АР Крим.
Ухвалою Верховного суду України від 12 лютого 2009 року відмовлено в порушені касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 06 листопада 2008 року по справі №2-27\18033-2007.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 25 березня 2009 року справа прийнята до провадження суддею Чумаченко С.А., справі привласнений номер 2-8\11070.1-2008.
ДП «Санаторій «Курпати» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» надав суду пояснення по справі, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 15 вересня 2009 року провадження по справі в частині визнання недійсним державного акту на право користування землею Дочірнього підприємства «Санаторій «Курпати» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 16.06.1994р. в частині 0,12га для обслуговування будівлі колишнього корпусу № 6 загальною площею 81,5 кв.м., що розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Алупкінське шосе 10, літ. «Ж» – припинено, на підставі ч.1-1 ст.80 ГПК України.
У зв’язку із вищевикладеним, на розгляді суду осталися позовні вимоги:
- зобов’язати Лівадійську селищну раду внести зміни до державного акту на право користування землею Дочірнього підприємства «Санаторій «Курпати» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 16.06.1994 р. в частині 0,12га для обслуговування будівлі колишнього корпусу № 6 загальною площею 81,5 кв.м., що розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Алупкінське шосе 10, літ. «Ж»;
- визнати бездіяльність Лівадійської селищної ради щодо не розгляду питання про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12га для обслуговування будівлі колишнього корпусу № 6 загальною площею 81,5 кв.м., що розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Алупкінське шосе 10, літ. «Ж», на підставі укладеного договору купівлі-продажу від 06.07.2004 р. незаконною;
- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ІВІ» право на оренду земельної ділянки площею 0,12га, розташованої по вул. Алупкінське шосе 10, м. Ялта;
- зобов’язати Лівадійську селищну раду надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ІВІ» дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,12га, розташованої по вул. Алупкінське шосе 10, м. Ялта, для обслуговування будівлі.
Справа слуханням відкладалася у порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВІ» мотивує свої позовні вимоги тим, що останній набув право власності на об’єкт нерухомості – будівлю колишнього корпусу №6 загальною площею 81,5.кв.м., розташованого за адресою м. Ялта, смт Курпати, вул. Алупкінське шосе 10, літ. «Ж», у зв'язку з чим, до нього, в силу статі 377 Цивільного кодексу України, перейшло право користування відповідною земельною ділянкою. Позивач також зазначає, що з його боку мало місце звернення до Лівадійської селищної ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, однак, таке клопотання безпідставно залишено без розгляду.
Суд розглянувши матеріали справи, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступними підставами.
По перше, позивач просить суд визнати незаконною бездіяльність Лівадійської селищної ради щодо не розгляду питання про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12га для обслуговування будівлі колишнього корпусу № 6 загальною площею 81,5 кв.м., що розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Алупкінське шосе 10, літ. «Ж», на підставі укладеного договору купівлі-продажу від 06.07.2004р.
Так, суд звертає увагу на наступне, як вбачається з ч. 5 ст. 123 Земельного кодексу України, клопотання особи щодо надання дозволу на відведення земельної ділянки розглядається відповідною районною державною адміністрацією або сільською, селищною, міською радою у місячний строк, після чого рада дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.
Іншими словами, з огляду на приписи ч. 5 ст. 123 Земельного кодексу України, для вирішення питання про надання дозволу на розробку проекту відведення встановлений місячний строк.
Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВІ» звернулося до відповідача із заявою вх. № 02/15-938 від 03.07.2007 р. про надання дозволу на розробку проекту відведення відносно спірної земельної ділянки.
Листом вих. № 02/14-749 від 23.07.2007 р. Лівадійська селищна рада відмовила у задоволенні заяви позивача, посилаючись на не надання згоди на припинення права постійного користування санаторію «Курпати».
Так, за результатами розгляду поданої заяви позивача Лівадійською селищною радою було ухвалено акт, який не відповідає вимогам щодо його форми – форми рішення згідно вимогами Закону України «Про місцеве самоврядування в України».
Частиною 6 ст. 123 Земельного Кодексу України передбачено, що проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Відповідно до ч.11 ст.123 Земельного Кодексу України відмову органів місцевого самоврядування або органів державної влади в наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду в установлений законом строк може бути оскаржено в судовому порядку.
Згідно до ч.10 статті 151 Земельного кодексу України після отримання висновків органів, зазначених у частині сьомій цієї статті, про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві (клопотанні), та рішення Верховної Ради України (у разі необхідності) відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, згідно із своїми повноваженнями, у двотижневий строк розглядає матеріали вибору земельної ділянки і приймає рішення про затвердження зазначених матеріалів та надає дозвіл і вимоги на розроблення проекту відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову.
Проте, не дотримавшись даного порядку, Лівадійська селищна рада порушила вимоги чинного законодавства та права і законні інтереси позивача.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги в цій частини позову.
По друге, позивач просить суд зобов’язати Лівадійську селищну раду внести зміни до державного акту на право користування землею Дочірнього підприємства «Санаторій «Курпати» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 16.06.1994 р. в частині 0,12га для обслуговування будівлі колишнього корпусу № 6 загальною площею 81,5 кв.м., що розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Алупкінське шосе 10, літ. «Ж».
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 20 Господарського кодексу України Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Враховуючи зміст вказаних норм законодавства України, суд зазначає, що вимога ТОВ «ІВІ» про зобов’язання Лівадійську селищну раду внести зміни до державного акту на право користування землею Дочірнього підприємства «Санаторій «Курпати» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 16.06.1994 р., не є способом захисту прав і законних інтересів суб’єктів господарювання, передбаченим нормами Господарського та Цивільного кодексів України, що є підставою для відмови у позові в цій частині.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Відповідно до п. 1.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р. № 43 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 р. за № 354/3647 (надалі – Інструкція), державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.
Відповідно до п. 2.9 Інструкції, заповнення державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою покладається на Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України, регіональні, районні та міські центри державного земельного кадастру та їх структурні підрозділи і інші землевпорядні підприємства та організації.
Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 Інструкції, державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою видаються та реєструються структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.
Таким чином, питання про видачу державних актів на землю здійснюється на підставі рішення відповідного землерозпорядника згідно його компетенції, що виключає можливість вирішення цього питання у судовому поряду, враховуючи також той факт, що попереднє рішення Виконавчого комітету Лівадійської селищної ради народних депутатів від 21.04.1993 р. № 35, яке ухвалювалося в порядку Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. № 561-XII, залишається чинним та не оспорюваним.
До того ж, здійснення конкретних дій несення тих або інших відомостей у державні акти належить до компетенції інших органів.
По треті, позивач просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ІВІ» право на оренду земельної ділянки площею 0,12га, розташованої по вул. Алупкінське шосе 10, м. Ялта.
Приписи статті 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Згідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Разом з тим, відповідно до пункту 34 статті 26, пункту другого статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.
Згідно до ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Як вже встановлено судом, право позивача на оренду земельної ділянки не виникло, у зв’язку із не прийняттям Лівадійською селищною радою відповідного рішення, та відсутності Договору оренди землі, отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Таким чином, враховуючи приписи ст. 125 Земельного кодексу України, заявлена позивачем вимога взагалі є передчасною.
По четверте: позивач просить зобов’язати Лівадійську селищну раду надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ІВІ» дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,12га, розташованої по вул. Алупкінське шосе 10, м. Ялта, для обслуговування будівлі.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України у редакції Закону України від 27.04.2007 р., яка діяла на момент надходження заяви позивача до Лівадійської селищної ради, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Іншими словами, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування:
- земельною ділянкою, на якій вони розміщені, тобто площею, яка відповідає площі набутої споруди;
- та частиною земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.
Як вбачається з Технічного паспорту на виробничий будинок № 10 по вул. Алупкінське шосе у смт. Курпати, загальна площа набутого позивачем корпусу складає 81,5 кв.м., тобто 0,00815га.
Втім, згідно поданої заяви про надання дозволу на розробку проекту відведення, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВІ» поставило на вирішення питання про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12га, тобто 1200 кв.м. замість 81,5 кв.м. площі набутої будівлі.
Фактично, у розумінні ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, позивачем було запитано до відведення:
- земельну ділянку орієнтованою площею 81,5 кв.м., що відповідає площі придбаного виробничого будинку № 10;
- та земельну ділянку площею 1118,5 кв.м., яка більш ніж у 13 разів перевищує площу будівлі, яку необхідно обслуговувати.
При цьому, підстави для надання земельної ділянки такої площі та необхідність обслуговування будинку площею 81,5 кв.м. за допомогою земельної ділянки площею 1200 кв.м., представлені відповідачеві не були.
Таким чином, запитувана площа земельної ділянки є необґрунтованою, що також є підставою для відмови у задоволені позову в частині зобов’язання Лівадійської селищної ради надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ІВІ» дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,12га, розташованої по вул. Алупкінське шосе 10,м. Ялта, для обслуговування будівлі.
Згідно з ч.1 ст. 33 Господарського Процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, позивачем не виконанні вимоги п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, щодо обґрунтованості позовних вимог, при цьому суд враховує, що обов’язок щодо доказування обставин на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень покладається саме на зацікавлену сторону, в даному випадку позивача.
В судовому засіданні 15.09.2009 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 77, 82-84 ГПК України, суд
ВИРIШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати незаконною бездіяльність Лівадійської селищної ради (м. Ялта, смт Лівадія, вул. Батуріна,8) щодо не розгляду питання про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12га для обслуговування будівлі колишнього корпусу № 6 загальною площею 81,5 кв.м., що розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Алупкінське шосе 10, літ. «Ж», на підставі укладеного договору купівлі-продажу від 06.07.2004р.
3. В задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання Лівадійську селищну раду (м. Ялта, смт Лівадія, вул. Батуріна,8) внести зміни до державного акту на право користування землею Дочірнього підприємства «Санаторій «Курпати» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 16.06.1994р. в частині 0,12га для обслуговування будівлі колишнього корпусу № 6 загальною площею 81,5 кв.м., що розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Алупкінське шосе 10, літ. «Ж» - відмовити.
4. В задоволенні позовних вимог щодо визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «ІВІ» право на оренду земельної ділянки площею 0,12га, розташованої по вул. Алупкінське шосе 10, м. Ялта – відмовити.
В задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання Лівадійську селищну раду надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ІВІ» дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,12га, розташованої по вул. Алупкінське шосе 10, м. Ялта, для обслуговування будівлі – відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.