Справа № 2-199/09р.

27 липня 2009 року

                                                                  Р І Ш Е Н Н Я                                                                  

                                                       І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 серпня 2009 року Старовижівський районний суд Волинської області

В складі: головуючого – судді Самрука Ф.В.,

                при секретарі Савчук С.І.,

                за участю: представника позивача ОСОБА_1,

                відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у вікритому судовому засіданні в залі суду в смт.Стара Вижівка справу за позовом головного управління юстиції у Волинській  області до ОСОБА_2 про відшкодування вартості форменного одягу,

                                                               в с т а н о в и в :

    Позивач посилається, що 4 квітня 2008 року відповідачу ОСОБА_2 як старшому державному виконавцю було видано китель форменний, вартістю 573,42 грн. і тоді ж відповідач підписав зобов’язання про те, що в разі звільнення він погасить заборгованість за отриманий форменний одяг відповідно до довідки-розрахунку. 15 січня 2009 року відповідач був звільнений з займаної посади, однак відмовився відшкодувати вартість форменного одягу, в зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вартості форменного одягу в сумі 358,23 грн., який просив задовольнити.

    В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав повністю з підстав, зазначених в позовній заяві.

    Відповідач ОСОБА_2 позову не визнав і пояснив суду, що він дійсно отримував форменний китель, але він підписував зобов’язання про повернення вартості форменного одягу в разі звільнення, а він вважає, що форменний китель є лише складовою частиною форменного одягу і тому він заперечує проти погашення заборгованості за отриманий ним китель.

    Заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.

    В судовому засіданні встановлено, що згідно наказу № 189 –К від  04.07.07р. начальника головного управління юстиції у Волинській області ОСОБА_2 призначений на посаду старшого державного виконавця відділу  державної  виконавчої служби Луцького районного управління юстиції.

    Відповідно до постанови КМУ від 25.08.04р. № 1101 „ Про форменний одяг працівників органів державної виконавчої служби” та на її виконання порядку видачі, обліку та носіння форменного  одягу працівників органів  державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 23.02.05р. № 19/5 (далі Порядок) 04.04.08р. відповідачу було видано позивачем  китель форменний вартістю 573,42 грн., що стверджується відповідною накладною та карткою обліку форменного одягу № 15 від 04.04.08р. Тоді ж відповідач підписав зобов’язання про погашення ним в разі звільнення заборгованості за отриманий форменний одяг відповідно довідки-розрахунку шляхом внесення в касу суми відшкодування.

    Згідно п.п. 2.5, 2.9 Порядку  строки  носіння форменного одягу обчислюються з дня його фактичної видачі, а при звільнення працівників форменний одяг залишається у них.

                                                              -2-

    Відповідно до п.2.10 Порядку при звільненні працівників з ними здійснюється розрахунок за форменний одяг на день звільнення, яким являється дата видачі відповідного наказу про звільнення, а п.2.11 Порядку передбачає, що при звільнення працівників ними відшкодовується вартість виданого форменного одягу у якого не вийшли строки носіння пропорційно залишку строку носіння.

    З наказу позивача № 25-к вбачається, що відповідач ОСОБА_2 звільнений з займаної посади за п.3 ст.40 КЗпП України з 15.01.09р.

    З довідки-розрахунку про відшкодування відповідачем форменного одягу, виданої позивачем 15.01.09р. відповідно до 4.4.3 Порядку вбачається, що предметом форменного одягу відповідача являється китель форменний, строком носіння 24 місяці, вартістю 573,42 грн., строк недоносу якого  у місяцях становить 15 місяців і що сума відшкодування становить 358,35 грн.

    Згідно ст.ст. 526,527 Цивільного Кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і боржник зобов’язаний  виконати свій обов’язок, а кредиток – прийняти виконання особисто, а відповідно до ст. 611 цього ж Кодексу у разі порушення зобов’язання настають  правові наслідки, встановлені договором або законом.

    Окільки відповідач порушив взяття ним зобов’язання та позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача в користь позивача 358,35 грн. вартості отриманого форменного одягу підлягають до задоволення. При цьому з відповідача необхідно стягнути в користь позивача 51 грн. судових витрат по сплаті державного мита і 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

    Керуючись ст. ст. 10,60,88,212,213,214,215 ЦПК України , ст.ст. 509,526,527,610,611 Цивільного Кодексу України, п.п. 2.10; 2.11; п.3 Порядку видачі, обліку та носіння форменного одягу працівників органів державної виконавчої служби, затвердженого наказом  Міністерства юстиції23.02.05р. № 19/5 суд,

                                                        в и р і ш и в :

    Позов задовольнити повністю.

    Стягнути з ОСОБА_2 в користь головного управління юстиції у Волинській області на спеціальний рахунок 35222004006349 ГУ ДКу у Волинській області МФО 803014, код 34827061   358 (триста п’ятдесят вісім) гривень 35 коп. вартості отриманого і  недоношеного форменного одягу та на р/р 35214001006349 ГУ ДКУ у Волинській області МФО 803014 код 34827061 81 (вісімдесят одну гривню судових витрат по сплаті державного мита і на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього разом стягнути з ОСОБА_2 в користь головного управління юстиції у Волинській області  439 –(чотириста тридцять дев’ять) гривень 35 коп.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський  районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

СУДДЯ                                                                                                                 Ф.В.САМРУК