ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  30/202

17.09.09

За позовом   Ірпінської міської ради Київської області

До                 Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор 2002»

Про                укладення договору про внесення змін до договору оренди земельної

                      ділянки № 284 від 25.03.05.

                                                                                                                             Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача          Бойчук В.В. –представник за довіреністю № 01-20/78 від 15.01.09.

Від відповідача     Ситенюк О.Д. –представник за довіреністю № 4 від 5.01.09.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27.08.09.  оголошувалась перерва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Ірпінської міської ради Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор 2002»про зобов’язання відповідача укласти з позивачем договір (угоду) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 284 від 25.03.05. в редакції Ірпінської міської ради Київської області, а саме:

-  пункт 4 розділу Договору «Об’єкт оренди»: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 577 096,37 (два мільйони п’ятсот сімдесят сім тисяч дев’яносто шість) грн. 37 коп. З 01.04.2008р.»;

-  пункт 8 розділ Договору «Орендна плата»:  «Розмір орендної плати з 01.04.2008р.: річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки землі.

Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в сумі: 309 251,56 (триста дев’ять тисяч двісті п’ятдесят одна) грн. 56 коп. в рік, в т.ч. щомісячно 25 770,96 (двадцять п’ять тисяч сімсот сімдесят) грн. 96 коп., при цьому вказана сума може змінюватися при умові проведення індексації, на рахунок Орендодавця;

-  пункт 10 розділ Договору «Орендна плата»: «Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним»;

-  пункт 13 розділ Договору «Орендна плата»: «Уразі невнесення орендної плати у  строки,   які  визначені   Угодою  стягується  пеня у розмірі   120 відсотків   облікової   ставки   НБУ   несплаченої   суми   за   колений   день прострочення та штрафні санкції згідно чинного законодавства».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.09. порушено провадження у справі № 30/202, розгляд справи було призначено на 12.05.09. о 12-30.

Судове засідання призначене на 12.05.09. не відбулось по технічним причинам.

Відповідно до письмового повідомлення від 12.05.09. сторін було повідомлено, що розгляд справи відбудеться 04.06.09. о 11-00, дане повідомлення було направлено сторонам поштою..

15.06.09. на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог щодо терміну укладення договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 284 від 25.03.05., а саме просить зобов’язати відповідача укласти договір з 01.04.08. (дата набрання чинності рішення Ірпінської міської ради № 1486-42-V від 14.03.08. «Про розміри орендної плати за землю по місту Ірпінь Київської області»і на майбутнє.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.06.09. подав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектор 2002»проти позову заперечує, з підстав викладених в ньому та просить в позові відмовити повністю.

В судовому засіданні 04.06.09. сторонами подано спільне клопотання про продовження вирішення спору.

Крім того, позивачем заявлене усне клопотання про оголошення в судовому засіданні перерви для надання можливості уточнити позовні вимоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.09. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України було продовжено строк вирішення спору та оголошено в судовому засіданні перерву до 27.08.09. о 10-20.

Представник позивача в судовому засіданні 27.08.09. позов підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.08.09. проти задоволення позову заперечував.

В судовому засіданні 27.08.09. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 17.09.09. о 14-15 для виготовлення повного тексту рішення по справі № 30/202.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, ….

Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від  імені  та в  інтересах  територіальних  громад  права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з п. 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради –сесії.

01.03.05. між Ірпінською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю  «Вектор 2002»(Орендар) було укладено договір оренди землі (далі –Договір).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п. 1. Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування  земельну ділянку несільськогосподарського призначення –землі комерційного використання, яка знаходиться в м. Ірпінь, вул. Академіка З.Алієвої, 65/3.

Згідно п.п. 2., 3. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,2646 га, у тому числі –1,1646 га –забудованих земель. На земельній ділянці знаходяться об’єкти нерухомого майна : будівлі ринку.

Згідно п. 14. Договору земельна ділянка передається в оренду для обслуговування ринку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі»передача об’єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Пунктом 20 Договору встановлено, що передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у 10-ти денний строк після державної реєстрації цього Договору оренди за актом її приймання-передачі.

Статті 18, 20 Закону України «Про оренду землі»встановлюють, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації; договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Договір зареєстрований у Ірпінському міському відділі № 2 Київської РФ Центру ДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 25.03.05. за № 284.

Як вбачається з акту приймання-передачі 25.03.05. Орендодавець передав, а Орендар прийняв в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею –1,1646 га для обслуговування ринку, яка знаходиться за адресою м. Ірпінь, вул. Академіка З.Алієвої, 65/3, згідно рішення № 1123-32-ІV від 01.03.05.

Згідно п. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі»строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Пунктом 7. Договору визначено, до Договір укладено на 1 (один) рік.

Як зазначає позивач в позовній заяві та не заперечує відповідач, рішенням  Ірпінської міської ради від 02.03.06. № 1698-48-ІV «Про продовження терміну оренди земельної ділянки ТОВ «Вектор 2002»термін оренди земельної ділянки в. м. Ірпінь, вул. Академіка З.Алієвої, 65/3 було продовжено строком на 5 років для обслуговування ринку.

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідач має виконати рішення Ірпінської міської ради № 1486-42-V від 14.03.08., яке набрало чинності 01.04.08., «Про розміри річної орендної плати за землю по місту Ірпень Київської області», яким встановлено для цільового призначення - обслуговування ринків та ринкових площ розмір орендної плати в розмірі 12% нормативної грошової оцінки землі, в зв’язку з чим просить зобов’язати відповідача укласти Угоду до Договору, проект якої було надіслано на адресу відповідача.

Вивчивши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно з’ясувавши обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

14.03.08. Ірпінської міською радою Київської області на 42 сесії 5 скликання було прийнято рішення «Про розміри річної орендної плати за землю по м. Ірпінь», згідно п. 1 якого встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки при укладенні договорів оренди для юридичних та фізичних осіб.

Пунктом 1.2. згаданого рішення для юридичних осіб зареєстрованих в ДПІ м. Ірпінь як не основні платники податків встановлено розмір орендної плати за земельні ділянки відповідно до цільового призначення –для обслуговування ринків та ринкових площ в розмірі 12% нормативної грошової оцінки землі.

Частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України передбачено можливість зміни або розірвання договору лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про оренду землі»та пункту 36 Договору зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв’язується у судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договром.

Посилання позивача в позовній заяві про те, що відповідачу по справі 03.04.08. було направлено на підписання проект Угоди від 01.04.08. про внесення змін до Договору матеріалами справи не підтверджено, оскільки позивачем не подано а ні проекту Угоди від 01.04.08., а ні доказів надіслання його відповідачу саме 03.04.08.

Як підтверджується матеріалами справи, 05.11.08. (поштова квитанція № 8899 та опису вкладень кореспонденції від 05.11.08.) на адресу відповідача був спрямований лист Ірпінської міської ради від 05.11.08. № 01-24/4566 яким направлено Угоду про внесення змін до Договору (в трьох примірниках).

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3 ст. 188 Господарського кодексу України).

Лист позивача № 01-24/4566 від 05.11.08. разом з проектом Угоди залишений відповідачем без відповіді.

Частиною 4 ст. 188 Господарського кодексу України визначено що, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду землі»відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, цим Законом, Цивільним кодексом України, іншими законами України, постановами, виданими Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених цим Законом, а також договором оренди землі.

Пункт 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі»встановлює, що умови договору оренди земельної ділянки не можуть суперечити законам України.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, які передані в оренду для сільськогосподарського використання, переглядається один раз на три роки в порядку, встановленому законом або договором оренди.

Пунктом 12 Договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі інфляції.

До своєї позовної заяви позивачем додана Угода про внесення змін до Договору, в редакції якої він просить зобов’язати відповідача внести відповідні зміни.

Так в Угоді позивач вказує на те, щоб викласти пункт 4 Розділу «Об’єкт оренди»в наступній редакції з 01.01.07. по 31.03.08. : «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 507 503,00 грн.», а з 01.04.08. в такій редакції : «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 577 096,37 грн.».

В Угоді позивач вказує на те, щоб викласти пункт 8 Розділу «Орендна плата»з 01.01.07. по 31.03.08. в наступній редакції :

«- річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі.

-          нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 2 507 503,00 грн.

Орендна плата вносить орендарем у грошовій формі в сумі: 250 750,30 грн. в рік в тому числі місячна –20 895,86 грн. при цьому вказана сума може змінюватись при умові проведення індексації».

З 01.04.08. позивач вказує в Угоді на викладення пункту 8 Розділу «Орендна плата»в такій редакції :

«- річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі.

-          нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 2 577 096,37 грн.

Орендна плата вносить орендарем у грошовій формі в сумі: 309 251,56 грн. в рік в тому числі місячна –25 770,96 грн. при цьому вказана сума може змінюватись при умові проведення індексації».

Відповідно до п. 1  ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно п. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Пунктом 5 рішення Ірпінської міської ради Київської області від 14.03.08.  всім суб’єктам підприємницької діяльності, які раніше оформили договори оренди землі, привести їх у відповідність до даного рішення на протязі одного місяця.

Ставкою орендної плати слід вважати визначений в установленому порядку розмір орендної плати, що обчислюється у пропорційному відсотковому співвідношенні до грошової оцінки землі.

З огляду на викладене, орендодавець обґрунтовано звернувся до орендаря з пропозицією про внесення до договору змін щодо розміру орендної ставки, яка згідно вищезгаданого рішення встановлена в розмірі 12%.   

Однак, як вбачається із змісту Угоди позивач має намір в періоди з 01.01.07. по 31.03.08. та з 01.04.08. змінити розмір орендної плати застосувавши 10% та відповідно 12% від нормативної грошової оцінки, яка позивачем в Угоді встановлена в іншому розмірі ніж в договорі.

Стаття 2 Закону України «Про плату за землю»визначає, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України «Про плату за землю»грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.00. № 783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель». Цією ж постановою Держкомзем України зобов’язано інформувати власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію грошової оцінки землі.

Водночас, відповідно до ст. 24 Закону України «Про плату за землю»грошова оцінка землі застосовується для економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України.

Тобто грошова оцінка землі передує укладенню цивільно-правових угод, в тому числі договорів оренди землі, а тому наявне встановлення Ірпінською міською радою в Угоді нової грошової оцінки земельної ділянки породжує правові наслідки стосовно розрахунку розміру орендної плати та відповідної її зміни.

Договір укладений 01.03.05., а отже встановлення в Угоді нової грошової оцінки земельної ділянки не є обов’язковою підставою для внесення до Договору земельної ділянки змін в частині розміру орендної плати. Для сторін за даним Договором залишається незмінною та чинною нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки, яка зазначена в п. 4 Договору.

Частина 2 статті 14 Цивільного кодексу України зазначає, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є: об’єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об’єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Отже, нормативна чи експертна грошова оцінка землі не входить до переліку істотних умов договору оренди землі, які можуть змінюватися сторонами та потягнути зміну інших істотних умов, зокрема, орендної плати (Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові № 2-5/9945-2007 від 17.06.08.).

Суд також приймає до уваги те, що Договором (розділ «Орендна плата») не передбачена така підстава для перегляду орендної плати за землю як зміна грошової оцінки землі.

Слід відзначити, що Угодою позивач має намір змінити розмір орендної плати в періоди з 01.01.07. по 31.03.08. та з 01.04.08., що неприпустимо з огляду на наступне

Як зазначалось раніше позивач виявив намір про внесення змін до Договору в частині розміру орендної плати лише 05.11.08. (лист позивача відповідачу № 01-24/4566 разом з Угодою).

Отже, до цього моменту були чинними умови Договору в частині розміру орендної плати в сумі 10 094,61 грн. в місяць, яку і мав сплачував відповідач у визначений період.

Однак, запропонована позивачем Угода має на меті сплату відповідачем визначеної Угодою орендної плати з дати яка, передує даті підписання та укладення Угоди.

Крім того, пункт 3 статті 632 Цивільного кодексу України встановлює, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Запропонована в Угоді редакція пункту 10 Розділу «Орендна плата»: «орендна плата вноситься у такі строки щомісяця до 30 числа місяця, наступного за звітним»не суперечить вимогам законодавства України, оскільки

Відповідно до п. 2 ст. 21 закону України «Про оренду землі»розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

Стаття 17 Закону «Про плату за землю»встановлює, що орендна плата за землі державної та комунальної власності, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

В Угоді позивач вказує на те, щоб викласти пункт 13 Розділу «Орендна плата»викласти в наступній редакції: «У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120 відсотків облікової ставки НБУ несплаченої суми за кожний день прострочення та штрафні санкції згідно чинного законодавства».

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України «Про плату за землю»розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається у договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.

Згідно ч. 1 згаданої статті за прострочення встановлених строків сплати податку (стаття 17 цього Закону) справляється пеня у розмірах, визначених законом.

За змістом преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»він є спеціальним з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»під пенею розуміється плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу, що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов’язання.

Відповідно до п. 16.4.1. ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Отже, викладена в Угоді редакція пункту 13 Розділу «Орендна плата»відповідає чинному законодавству України.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 640, 654 Цивільного кодексу України, умов Договору та п. 17 постанови Кабінету Міністрів України № 2073 від 25.12.98. Договір оренди набуває чинності після його державної реєстрації. У разі внесення змін до Договору оренди він підлягає перереєстрації.

Таким чином, позиція позивача щодо зобов’язання відповідача укласти Угоду про внесення змін до Договору з 01.04.08., не відповідає чинному законодавству України.

Згідно з частиною третьою статті 84 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов’язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Враховуючи те, що деякі пункти запропонованої позивачем редакції Угоди суперечать чинному законодавству України, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача укласти Угоду в редакції запропонованій позивачем.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги Ірпінської міської ради Київської області необґрунтовані та задоволенню не підлягають повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          В позові відмовити  повністю.

2.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     Т.М. Ващенко