УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2006 року м. Івано-Франківськ
Колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Горблянського Я.Д.,
суддів: Бойчука І.В., Девляшевського В.А.,
секретаря Сем"янчук С.Й.,
з участю: адвоката ОСОБА_1,
апелянтки ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 26 квітня 2006 року, -
встановила:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 26.04.2006 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_4, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення кожному по 1/3 частини від загальної площі квартири АДРЕСА_1 -відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що в 1995 році відповідач отримав квартиру по місцю праці на трьох членів сім"ї і з цього часу вони прописалися і проживали в квартирі АДРЕСА_1 і до цього часу не виписувалися. В зв'язку з необхідністю коштів для ремонту квартири ОСОБА_4 виїхала на роботу в Грецію. Звідти висилала гроші для облаштування квартири. Однак, скориставшись відсутністю позивачки, відповідач 15.12.2000 року без їхнього відома приватизував спірну квартиру. На час отримання і приватизації житла вона була неповнолітня, вчилася у Снятинській гімназії, то позбавлення її житла можливо лише за згодою органу опіки і піклування.
Мама з 1999 по 2001 рік перебувала на заробітках і згідно ст. 71 ЖК України не втратила право на житло. Однак, суд на це увагу не звернув і ухвалив незаконне рішення. Просить дане рішення скасувати і постановити нове рішення, яким задовольнити їхній позов.
Апелянтка ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким їхні позовні вимоги задовольнити та визнати за ними і виділити по 1/3 частини спірної квартири.
Відповідач ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем в 1995 році було отримано трьохкімнатну квартиру по АДРЕСА_1 (а.с. 42) і 15.12.2000 року видано свідоцтво про право власності на житло (а.с. 10), на приватизацію
Справа № 22-ц-824/2006р. Головуючий у І інстанції Барашков В.В.
Категорія 27 Доповідач Горблянський Я.Д.
якого той використав свій приватизаційний житловий чек та оплатив грошима різницю в частках (а.с. 43).
З довідки виконкому Снятинської міськради (а.с. 63) вбачається, що ОСОБА_4 проживає в м. Снятині, АДРЕСА_2, а з 22.02.1999р. знята з реєстрації в зв'язку з виїздом за межі України, а позивачка ОСОБА_2 прописана в спірну квартиру 8.11.2002 року, тобто у вже приватизоване в 2000 році житлове приміщення. Крім цього, апелянтка під час розгляду справи дала пояснення, що вона проживала у м. Снятині в батьків матері і з третього по одинадцятий клас навчалася в гімназії м. Снятина (а.с. 55), свідоцтво про право власності на квартиру не оскаржувала (а.с. 54).
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст. 319 ЦК України).
Відповідно до ст. 382 ЖК України квартира, як об'єкт власності, є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного в ньому проживання.
Власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання та проживання членів своєї сім'ї і інших осіб (ст. 383 ЖК України).
Оскільки відповідач приватизував квартиру згідно Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду", а позивачі під час приватизації проживали постійно у м. Снятині, то суд першої інстанції підставно відмовив їм у виділенні по 1/3 частини загальної площі квартири АДРЕСА_1. З даним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості.
Підстав для скасування даного рішення і ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 26 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головучий Я.Д. Горблянський
Судді: І.В. Бойчук
В.А. Девляшевський