ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" вересня 2009 р. Справа № 6/630
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача : Ревери І.К. - представника за довіреністю №01/02 від 01.02.2009 р.
від відповідача : не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кард-Агро", м. Херсон
на рішення господарського суду Житомирської області
від "17" липня 2009 р. у справі № 6/630 ( суддя Терлецька-Байдюк Н.Я. )
за позовом Приватного підприємства "Кард-Агро", м. Херсон
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій", с. Пищів Новоград-
Волинського району Житомирської області
про стягнення 15273,06 грн. пені, 99901,60 грн. збитків,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 17.07.2009 р. у справі №6/630 відмовлено в задоволенні позову Приватного підприємства "Кард-Агро" ( м. Херсон ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій" ( с. Пищів Новоград- Волинського району ) про стягнення 15273,06 грн. пені, 99901,60 грн. збитків.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення з відповідача збитків, а саме : неодержаного прибутку у сумі 28 000,00 грн. та витрат на послуги перевізника у сумі 53 718,60 грн. , позивач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення в оскарженій частині скасувати з підстав, наведених у скарзі, та прийняти в цій частині нове рішення про стягнення 53 718,60 грн. витрат за послуги перевізника та 28 000,00 грн. неодержаного прибутку.
Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема тим, що суд неповно з"ясував обставини, що мають значення для справи; неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, а саме:
- позивачем не оспорюється факт здійсненої відповідачем поставки, а наголошується на тому, що товар був поставлений неналежної якості;
- помилковим є висновок місцевого суду про те, що відповідач погодився з вимогою позивача та зобов"язався повернути кошти до 06.02.2009 р., так як листом від 28.02.2009 р. №33 відповідач повідомив, що у нього відсутня можливість поставити товар відповідно до умов договору та він має намір повернути позивачу кошти у сумі 317 000,00 грн.; позивач після отримання вказаного листа на усну вимогу бухгалтерії відповідача направив лист №2801/09-01 від 28.01.2009 р. про повернення перерахованих коштів;
- не можна погодитись з висновком суду першої інстанції про відсутність безспірних доказів, що зерно, надане на аналіз певним лабораторіям, належить відповідачу; ПП "Генеральна сурвейська компанія з нагляду" відбирала проби кукурудзи зі складів відповідача; якісні показники кукурудзи не відповідали вимогам договору;
- після проведення аналізів зерна представники позивача й відповідача дійшли усної домовленості про повернення товару без дотримання Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості;
- дії відповідача ( непроведення аналізу та повідомлення про неможливість поставити товар відповідно до умов договору ) свідчать про те, що він погодився з тим, що товар не відповідав якості відповідно до умов договору;
- позивачем надавались оригінали й копії документів, що свідчать про неотриманий позивачем прибуток у сумі 28 000,00 грн. у зв"язку з невиконанням відповідачем своїх зобов"язань за договором;
- позивачем доведено понесені збитки.
Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Відповідач свого представника в засідання апеляційного суду не направив, наданим йому ч.1 ст.96 ГПК України правом надіслання, зокрема до суду відзиву на скаргу не скористався.
Згідно з ч.2 ст.96 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Враховуючи те, що копію ухвали про призначення судового засідання на 17.09.2009 р. надіслано на адресу, зокрема відповідача рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить відповідний реєстр відправки Житомирського апеляційного господарського суд за 11.08.2009 р., тобто відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання, апеляційний суд розглянув скаргу по суті без участі представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Матеріали справи свідчать, що в квітні 2009 р. Приватне підприємство "Кард-Агро" , м. Херсон звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій", с. Пищів Новоград- Волинського району Житомирської області ( вказану особу зазначено в якості відповідача ) 15273,06 грн. пені за неналежне виконання умов договору поставки від 21.01.09р. та 99901,60 грн. збитків, з яких: 53718,60 грн. витрати за послуги перевізника, 18183,00 грн. штрафні санкції, 28000,00 грн. - неодержаний прибуток, а всього 115174,66 грн. ( а.спр.2-4, т.1 ).
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 24.04.2009 р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №6/630 ( а.спр.1, т.1 ).
Як вже зазначалось, рішенням господарського суду Житомирської області від 17.07.2009 р. у справі №6/630 у задоволенні позову відмовлено (а.спр.148-150, т.1).
Мотивуючи своє рішення, місцевий суд з посиланням на умови договору, приписи ст.ст.214,623,655,673,675,678,712 ЦК України, положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості №П-7, п.А.4. Правил Інкотермс, зокрема зазначив, що прийом товару здійснено без дотримання жодної з вимог Інструкції №П-7 та норм Цивільного кодексу України, в т. ч. щодо обов'язку викликати представника постачальника для участі у встановленні факту поставки кукурудзи неналежної якості та складанні акту приймання товару. В картках аналізів зерна його відправником (власником) значиться ПП "Кард-Агро (позивач). Безспірних доказів того, що зерно, надане на аналіз, належить відповідачу, позивачем не надано. Позивач не довів належними доказами спричинення йому як самих збитків, так і інших складових цивільного правопорушення, наявність яких є обов'язковою для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків.
Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на таке.
Судовою колегією встановлено, що 21 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій" (постачальник, відповідач) та Приватним підприємством "Кард-Агро" (покупець, позивач) було укладено договір №2 поставки зерна (а.с.14,15, т.1), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити зерно фуражної кукурудзи (надалі-Товар), що відповідає по якості вимогам ДСТУ 4525:2006 і бути не гірше ніж: вологість не більше 14%, зернова домішка не більше 8%, сміттєва домішка не більше 2%. Одиницею виміру Товару являється 1 тонна.
Згідно з п.2.1 договору товар за даним договором поставляється покупцю на умовах FCA, на автотранспорт покупця (згідно з "Інкотермс" у редакції 2000 року). Місце передачі товару : Рівненська область, м.Корець, вул.Київська, 8. Передача товару здійснюється у строк не пізніше 01 лютого 2009 року (п.2.2 договору).
Відповідно до п.2.3 договору разом з товаром постачальник надає покупцю рахунок, видаткову накладну на товар (оригінал), податкову накладну (оригінал), та на вимогу документ, що підтверджує якість товару (копію).
Пунктом 3.3 договору передбачено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар на умовах 100% передоплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, але не пізніше 23 січня 2009 року.
Позивач на виконання умов договору 23.01.2009р. перерахував відповідачу 317000,00 грн.
В свою чергу, відповідач 24.01.09р. поставив першу партію товару - зерно кукурудзи 146,66 тонн на загальну суму 74796,60 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-1001879 від 24.01.09р. (а.с.30, т.1).
Позивач зазначає, що при перевірці якості отриманого товару на складі покупця, було виявлено невідповідність товару вимогам якості, зазначених в договорі №2 від 21.01.09р. В зв'язку з цим ПП "Кард-Агро" відмовилось від товару, і перевізником було здійснено повернення товару на склад продавця.
Вважаючи, що відповідачем неналежним чином виконувались зобов'язання за вищевказаним договором поставки №2 від 21.01.09р., а саме, в зв'язку з тим, що товар не відповідає якості, підприємство понесло збитки, позивач просив задовольнити позов.
На думку апеляційного суду, позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з положеннями ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Важливою умовою договору купівлі-продажу є умова щодо якості товару. Продавець повинен продати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. За відсутності в договорі умов щодо якості товару продавець має передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується (ст. 673 ЦК України).
За змістом ст. 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або повинен передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлений договором купівлі-продажу.
За умовами договору поставки зерна №2 від 21.01.2009р. сторони погодили, що поставка товару здійснюється на умовах FCA (п.1.1 договору).
Згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів, підготовлених Міжнародною торговою палатою у 1953 році (далі - Правила Інкотермс), термін "Франко-перевізник" означає, що зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним після передачі товару, очищеного від мита на експорт, під відповідальність перевізника, названого покупцем у погодженому місці або пункті.
Під перевізником розуміють будь-яку особу, яка за договором перевезення зобов'язується виконати або забезпечити виконання перевезення залізницею чи автомобільним шляхом, морем, повітрям, внутрішніми (судноплавними) шляхами, або сполучаючи ці способи.
Для перевезення товару позивачем був укладений договір транспортного перевезення №21/01/09-2 Н від 21.01.09р. з ТОВ "Транс-Сервіс-1" (Перевізник). Додатком №1 до договору №21/01/09-2 Н від 21.01.09 сторони погодили, що вантаж для перевезення - сільськогосподарська продукція - кукурудза. Пункт завантаження : Рівненська область, м. Корець, кінцевий пункт призначення : м. Херсон (а.с.21-24, т.1).
На виконання умов договору перевезення Перевізником 23.01.2009р. та 24.01.2009р. було отримано товар за адресою: м. Корець, вул. Київська, 8, та передано на склад покупця м.Херсон (а.с.62-75).
Відповідно до п.А.4. Правил Інкотермс поставка вважається завершеною при перевезенні автомобільним транспортом - якщо завантаження відбувається на підприємстві продавця, коли товар навантажений на транспортний засіб, наданий покупцем.
Отже, враховуючи умови договору поставки зерна №2 від 21.01.2009р., відповідач поставив позивачу частину товару згідно договору вагою 146,66 тонн.
Згідно видаткової накладної №ВП-0000001 від 26.01.2009р. позивач повернув товар на склад відповідача в м.Корець, мотивуючи тим, що поставлене зерно не відповідає встановленій договором якості.
Приписами ст.678 ЦК України встановлено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором : 1) відмовитись від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Частиною 2 статті 214 ЦК України передбачено право осіб, які вчинили дво- або багатосторонній правочин за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом відмовитись від нього, навіть якщо умови повністю ними виконані.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом №2801/09-01 від 28.01.2009р., адресованим відповідачу, поставив вимогу про повернення йому перерахованих коштів в сумі 317000,00грн. згідно договору №2 від 21.01.2009р. в зв'язку з невідповідністю якісних показників зерна фуражної кукурудзи (а.с.46, т.1).
Відповідач погодився з вимогою позивача та зобов'язався повернути кошти до 06.02.2009р., про що направив йому лист від 28.01.2009р. №33 (а.с.49, т.1).
Кошти в загальній сумі 317000,00грн. відповідач повернув позивачу в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.50-54, т.1).
Дані дії сторін свідчать про відмову від договору поставки.
Враховуючи наведене, як вважає судова колегія, відсутні підстави стверджувати про порушення термінів поставки, а також, відповідно, для нарахування пені за це.
Позивач вважає, що внаслідок поставки відповідачем неякісного товару йому спричинені збитки.
Слід зазначити, що перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк, після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог (ст. ст. 687, 688 ЦК України).
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень.
Як зазначалось вище, поставка товару за договором №2 від 21.01.2009р. здійснювалась на умовах FCA, тобто зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним після передачі товару під відповідальність перевізника, названого покупцем у погодженому місці або пункті.
Перевізник покупця отримав товар без зауважень, і доставив його на склад покупця.
Як на підставу своїх вимог позивач посилається на картки аналізів зерна №209-210 від 25.01.09р., №211-212 від 26.01.09р., проведені лабораторією ЗАТ "Дельта-Сервіс" м.Херсон (а.с.33-36, т.1), та заключення ПП "Генеральна сурвейська компанія з нагляду" від 02.02.09р. за вих.№03 (а.с.88, т.1).
Із п.п. 14, 15, 16, 19, 20, 22, 26, 29 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 р. №П-7, вбачається зокрема таке: при виявленні невідповідності якості отриманої продукції вимогам стандартів, ТУ, договору, отримувач товару призупиняє подальше приймання продукції, складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції, характер виявлених при прийманні дефектів. Отримувач зобов"язаний забезпечити збереження продукції неналежної якості в умовах, які б запобігали погіршенню її якості і змішуванню з іншою однорідною продукцією. Отримувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двохстороннього акту представника виробника (відправника). В повідомленні про виклик має бути вказано основні недоліки, виявлені в продукції, час, на який призначено приймання продукції за якістю, кількість продукції неналежної якості. Повідомлення про виклик представника виробника (відправника) має бути направлене ( передане ) по телеграфу ( телефону ) не пізніше 24 години, а щодо продукції, яка швидко псується - негайно після виявлення невідповідності якості. Виробник (відправник) з іншого міста не пізніше ніж на наступний день після отримання виклику зобов'язаний повідомити телеграмою про те, чи буде направлений представник для участі в перевірці якості товару. Неотримання відповіді у цей строк дає підстави отримувачу здійснити приймання продукції до збігу строку, встановленого для явки представника виробника (відправника). У випадку неявки представника виробника (відправника) на виклик отримувача (покупця) в установлений строк, перевірка якості проводиться представником відповідальної галузевої інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. В акті приймання має бути вказано місце приймання, час початку і закінчення приймання продукції; у випадках, коли приймання продукції за участю представників, вказаних в п.п.19,20 Інструкції, проведено з порушенням встановлених строків, в акті має бути зазначено причини затримки, час її виникнення та усунення. В акті також має бути зазначено номер і дату документа про повноваження представника, а також зазначено, що особи, які здійснювали приймання продукції, ознайомлені з правилами приймання продукції по якості. В акті повинні зазначатись дата і номер телеграми про виклик представника, номер договору, накладної, час відкриття автофургону, час доставки продукції, стан тари, упаковки, відтиски пломб, підстави, згідно з якими продукція переводиться в більш низький сорт з посиланням на стандарти, ТУ, номери стандартів, згідно з якими проводилася перевірка якості продукції, висновок про характер виявлених дефектів в продукції і причин їх виникнення.
Матеріали справи свідчать, що приймання продукції здійснено без дотримання жодної з вимог вказаної Інструкції та заначених вище норм Цивільного кодексу України, в т. ч. щодо обов'язку викликати представника постачальника для участі у встановленні факту поставки кукурудзи неналежної якості та складанні акту приймання товару.
Також слід зазначити, що в картках аналізів зерна його відправником (власником) значиться ПП "Кард-Агро (позивач). Безспірних доказів того, що зерно, надане на аналіз, належить відповідачу, позивачем не надано.
Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене ( упущена вигода).
Відповідно до ч. 1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
В абз.2 п.1 Роз'яснення ВАСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" ( від 01.04.19994 року № 02-5/215, викладене в новій редакції на підставі рекомендацій президії ВГСУ від 29.12.2007 року № 04-5/239 зазначено : "Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України)".
Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов"язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Загальними підставами для настання цивільно-правової відповідальності за спричинення збитків є наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність збитків; б) протиправна поведінка; в) причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.
Судова колегія наголошує, що вимоги про стягнення спричинених збитків можуть бути задоволені лише у випадку, якщо позивач доведе кожний з елементів складу правопорушення.
На думку апеляційного суду, позивач не довів, не надавши суду належних доказів істотного порушення вимог щодо якості товару, спричинення йому як самих збитків, так і інших складових цивільного правопорушення, наявність яких є обов'язковою для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків (аналогічного висновку дійшов і суд першої інстанції, з яким не можна не погодитись ).
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог.
Оскаржене рішення законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Підстави для скасування рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін.
Доводи скарги не є переконливими, спростовуються матеріалами справи.
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кард-Агро" ( м. Херсон ) слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від "17" липня 2009 р. у справі № 6/630 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кард-Агро", м. Херсон - без задоволення.
2. Справу № 6/630 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 4 прим.:
----------------------
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - в наряд