ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"24" вересня 2009 р.

Справа № 11/73-09-1675

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.   

при секретарі судового засідання Павленко Н.А.  

за участю представників сторін:

від позивача: Ткаченко О.В., довіреність від 05.01.2009р. №03,

                       Пилипенко К.Г., довіреність від 05.01.2009р. №12

від відповідача: Дьяков В.Л., довіреність від 14.09.2009р. №ЮС/Д-63

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство”

на рішення господарського суду Одеської області від 27 липня 2009 року

у справі №11/73-09-1675

за позовом Державної установи „Держгідрографія”

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство”

про стягнення 106482,51 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Державна установа „Держгідрографія” звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” 106482,51 грн., з яких 95938,26 грн. заборгованості по маяковому збору та 10544,25 грн. пені.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27 липня 2009 року у справі №11/73-09-1675 (суддя Власова С.Г.) позов Державної установи „Держгідрографія” задоволено. З ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” на користь позивача стягнуто 95938,26 грн. заборгованості по маяковому збору, 10544,25 грн. пені, 1064,83 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

          Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що позивачем свої зобов’язання за договором №361-ДТС/438-МЗ від 06.04.2005р. виконані в повному обсязі, внаслідок чого виставлені рахунки для сплати маякового збору на загальну суму 95938,26 грн. за період з 24.03.2008р. по 22.10.2008р. Натомість відповідачем (ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”) оплата зазначених рахунків не здійснена, чим порушено вимоги договору. Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що на підставі п.4.2 договору вимоги позивача про стягнення пені також є обґрунтованими.

Відповідач із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати повністю та прийняти нове рішення з урахуванням матеріалів справи. При цьому відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими. За доводами скаржника судом першої інстанції помилково встановлено, що теплоходи Відповідача „Молдавия”, „Украина”, „Волга” та „Дніпро” здійснювали каботажні рейси, а відтак не мають права на 50% знижку в оплаті маякового збору.

У судовому засіданні представник скаржника (ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”) підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Представники позивача (ДУ „Держгідрографія”) у судовому засіданні надали пояснення, згідно з якими позивач не погоджується з апеляційною скаргою ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”, просить залишити їх без задоволення, а оскаржуване рішення суду –без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, наданому до апеляційного господарського суду 10.09.2009р. за вх.№1805-Д1.

На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 24.09.2008р., про що сторони повідомлені належним чином, про що свідчать підписи представників сторін на розписці про оголошення перерви в судовому засіданні від 10.09.2009р.

          Відповідно до ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Державна установа „Держгідрографія” заснована на державній формі власності та входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України.

Відповідно до Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України „Про визначення національного координатора навігаційних попереджень та затвердження Положення про нього” від 09.07.2001р. №420 позивач є національним координатором навігаційних попереджень і є національним органом, відповідальним за збір інформації про зміни навігаційної обстановки та режиму плавання у внутрішніх морських водах, територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні України, за складання навігаційних попереджень і прибережних попереджень.

Державна установа „Держгідрографія” здійснює державні функції у навігаційно-гідрографічному забезпеченні мореплавства.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 06.04.2005р. між Державною установою „Держгідрографія” та Відкритим акціонерним товариством „Українське Дунайське пароплавство”, який є агентом судновласників, було укладено договір №361-ДТС/438-МЗ, за умовами якого ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” (Агент, відповідач) від імені та за дорученням судновласника перераховує Державній установі “Держгідрографія” (позивач) маяковий збір і здійснює інші дії, пов'язані зі сплатою маякового збору.

Згідно з п.2.2.1 договору Агент зобов'язується подавати представнику Держгідрографії у визначені цим договором строки достовірну інформацію за формою згідно з додатком №1 до зазначеного договору та копії Міжнародних Обмірних Свідоцтв агентованих суден і нести за це повну відповідальність.

Відповідно до умов п/п 2.2.2 п.2.2 договору ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” зобов'язується своєчасно сплачувати маяковий збір в порядку та розмірі, визначених чинним законодавством України.

За умовами договору розмір маякового збору визначається відповідно до нормативних документів стосовно маякового збору, затверджених КМУ і Мінтрансом України. Сплата маякового збору здійснюється Агентом в безготівковому порядку на банківські рахунки Держгідрографії (п.п. 3.1, 3.2 договору).

Відповідно до п.4.2 договору за несвоєчасну сплату маякового збору в повному обсязі Агент сплачує Держгідрографії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний календарний день прострочення платежу.

Згідно з ст.ст. 116, 117 Кодексу торговельного мореплавства України морський агент діє від імені судновласника, може також діяти на користь іншої договірної сторони, якщо вона його на те уповноважила та виконує дії пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, а також сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту.

Пунктом 21 Положення про портові збори, зазначено, що маяковий збір у повному обсязі сплачується безпосередньо державній установі „Держгідрографія”. Пунктом 2.8 Порядку сплати маякового збору, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 04.05.2006р. №423 передбачено, що кошти від маякового збору мають бути перераховані морським агентом або судновласником на рахунок Держгідрографії не пізніше 5 банківських днів після дати виписки рахунку.

З наявних матеріалів справи вбачається, що за період з 24.03.2008р. по 22.10.2008р. на підставі поданих відповідачем додатків №1 до договору №361-ДТС/438-МЗ (а.с. 57-87, т.ІІ) позивачем були виставлені відповідачу рахунки для сплати маякового збору агентованих ним суден на загальну суму 95938,26 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем виставлені рахунки оплачено не було.

Листом від 14.11.2008р. за №1/13.01.04/1871 позивачем було направлено до ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” претензію, в якій пропонувалось з метою врегулювання питання заборгованості мирним шляхом у термін до 15.12.2008р. ліквідувати існуючу заборгованість мирним шляхом. Відповідь на дану претензію отримано не було.

Станом на 03.04.2009р. наявна заборгованість відповідача склала 95938,26 грн.

Відповідно до п.1 Положення про навігаційно-гідрографічне забезпечення мореплавства у внутрішніх морських водах, територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 29.05.2006р. №514 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.06.2006р. за №708/12582, навігаційно-гідрографічне забезпечення - це спеціалізована послуга, пов'язана з організацією безпеки мореплавства , надається суднам відповідно до міжнародних зобов'язань України (п.п.1.2 Положення) та здійснюється шляхом оснащення  морів  береговими і плавучими засобами навігаційного обладнання (далі - ЗНО), забезпечення їх безперебійної дії згідно з установленими режимами роботи    відповідно до рекомендацій Міжнародної асоціації навігаційного забезпечення і маякових служб, проведення гідрографічних зйомок Чорного і Азовського морів з метою підготовки і видання офіційних морських навігаційних карт, керівництв і   посібників для плавання відповідно до стандартів Міжнародної гідрографічної організації, збору та доведення до суден інформації про зміни навігаційних умов та режиму плавання на морях. ( п/п.1.3 Положення).

Встановлений ст. 84 Кодексу торговельного мореплавства України маяковий збір є цільовим збором та сплачується держустанові „Держгідрографія”  саме за надані нею послуги з навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства у внутрішніх морських водах, територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні та не обмежується  послугами що надаються суднам лише на відведеній портам території та акваторії, не мають відношення до послуг, що надаються самими портами на відведеній ним території та акваторії, а тільки повинні нараховуватись під час кожного заходження судна у порт (завод) або за кожне проходження його транзитом крім проходження Керч-Єнікальського каналу  транзитом за відповідними ставками.

Згідно з ст. 73 Кодексу торговельного мореплавства України морський порт є державним транспортним підприємством, призначеним для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території та акваторії, а саме морський порт як підприємство надає послуги на відведеній йому території та акваторії та має право отримувати плату за надані послуги на відведеній йому території та акваторії. Послуги з НГЗ мореплавства надаються державною установою „Держгідрографія” у територіальних водах України та, відповідно, мають сплачуватись на рахунки Держгідрографії.

Пунктом 21 Положення про портові збори затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1544 від 12.10.2000 р. передбачено, що підставами для нарахування маякового збору, на відміну від інших цільових портових зборів є не тільки заходження судна у порт (завод) стояння біля причалу або за кожне проходження його транзитом за встановленими ставками. Отже з цього випливає, що маяковий збір нараховується не за заходження судна у порт, а саме під час заходження судна у порт. Тобто, під час перебування суден у територіальних водах України їм постійно надається послуга з навігаційно-гідрографічного забезпечення безпеки мореплавства, а під час заходження судна у порт, або за проходження його транзитом, судновласник безпосередньо, або через морського агента повинен сплатити кошти за надані їм послуги з НГЗ мореплавства у територіальних водах України.

Відповідно до статей 116 та 117 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту діють морські агенти, основним завданням яких є надання послуг у галузі торговельного мореплавства, зокрема сплачувати за розпорядження судовласника і капітана судна суми, пов'язанні з перебуванням у порту- портові збори у т.ч. маяковий.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України  договір  є  обов’язковим  для  виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від   виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 610, ч. 2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Як вже було зазначено вище, відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав, а тому позовні вимоги ДУ „Держгідрографія” щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 95938,26 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Вимога позивача щодо стягнення пені за неналежне виконання договірного зобов’язання - оплати маякового збору також є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню на підставі п.4.2 договору, вимог ст.ст. 230-232 ГК України, ст.ст. 549-552 ЦК України, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Апеляційний господарський суд приймає до уваги розрахунок пені, наданий представником позивача до суду першої інстанції (а.с. 8-12, т.І), оскільки вказаний розрахунок зроблений відповідно до вимог чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору.

Таким чином, згідно з наявним у матеріалах справи розрахунком сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 10544,25 грн. При цьому позивач розрахував її за період з за період з 24.03.2008р. по 22.10.2008р.

Водночас апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції помилково встановлено, що теплоходи Відповідача „Молдавия”, „Украина”, „Волга” та „Дніпро” здійснювали каботажні рейси, а відтак не мають права на 50% знижку в оплаті маякового збору, з огляду на таке.

Підставою для виставлення рахунків на сплату маякового збору згідно з пунктами 2.3 та 2.5 Порядку сплати маякового збору, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 04.05.2006р. №576/12450, є інформація, яку морський агент або судовласник подає уповноваженому представнику Держгідрографії про захід судна за встановленою формою, копія обмірного свідоцтва, при необхідності- класифікаційне свідоцтво, коносамент та інші документи, необхідні для нарахування маякового збору і виписки рахунку на сплату маякового збору. Морський агент або судовласник відповідають за достовірність наданої інформації.

Як вже було зазначено вище, згідно з п.2.2.1 договору агент зобов'язується подавати представнику Держгідрографії у визначені цим договором строки достовірну інформацію за формою згідно з додатком №1 до зазначеного договору та копії Міжнародних Обмірних Свідоцтв агентованих суден і нести за це повну відповідальність.

Дійсно, відповідно до п.1 Порядок застосування знижок до портових зборів та зборів і плати за послуги, що надаються у морських торговельних портах Дунайського регіону, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 19.10.2006р. №1015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.2006р. за №1178/13052 для круїзних пасажирських суден закордонного плавання установлена знижка у розмірі 50% до ставок портових зборів (крім адміністративного) та зборів і плати за послуги, що надаються у морських торговельних портах Дунайського регіону.

Проте, як вбачається з наявних в матеріалах справи додатків до договору (а.с. 57-87, т.ІІ), які заповнює сам агент і несе за це відповідальність, деякі з рейсів були каботажними.

Таким чином, незастосування позивачем до суден, які здійснювали капотажні рейси, 50% знижки, передбаченої для круїзних пасажирських суден закордонного плавання, є цілком правомірним.

Водночас, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що хоча відповідачем і були надані до апеляційного господарського суду витяги з договорів №554 СПФ від 18.10.2007р., №508 СПФ від 19.10.2007р., №509 СПФ від 19.10.2007р., №351 СПФ від 15.06.2007р., в яких зазначається, що теплоходи відповідача „Молдавия”, „Украина”, „Волга”, „Дніпро” є круїзними пасажирськими суднами закордонного плавання, вказані витяги не є доказами того, що теплоходи „Молдавия”, „Украина”, „Волга”, „Дніпро” не здійснювали каботажні рейси, оскільки рахунки для сплати маякового збору виставлялись позивачем згідно з інформацією про заходження суден до портів Ізмаїльський та Усть-Дунайський, яку надав сам відповідач на виконання взятих зобов’язань за договором..

Так, в інформації відповідача в додатках до договору було зазначено, що судна „Молдавия”, „Украина”, „Волга” та „Днепр” під час заходження до порту Ізмаїльський здійснювали закордонні круїзні рейси, а під час заходження до порту Усть-Дунайський-каботажні. Тому рахунки на сплату маякового збору по судозаходам по Усть-Дунайського порту виставлені відповідачу без урахування 50% знижки. Додаткової інформації щодо рейсів зазначених суден відповідачем не надавалось, тому Держгідрографією цілком правомірно були застосовані положення наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 19.10.2006р. №1015 щодо надання знижок.

Окрім того, слід зазначити, що підтвердженням того факту, що відповідач прийняв надані позивачем послуги та погодився з сумою на сплату наданих послуг без застосування знижки є надані позивачем до апеляційного господарського суду акти прийому-здачі робіт (послуг) по кожному рахунку на загальну суму 95938,26 грн., підписані представниками обох сторін, підписи яких скріплено печатками.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає позовні вимоги Державної установи „Держгідрографія” правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”, а отже оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 27 липня 2009 року у справі №11/73-09-1675 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Судді

О.О. Журавльов В.М. Тофан М.В. Михайлов