Ухвала

іменем україни

30 листопада 2016 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Висоцької В.С.,

суддів: Гримич М.К., Кафідової О.В.,

УмновоїО.В., Фаловської І.М.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_5, до Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхуваня», Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Тернопільської обласної дирекції на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 15 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 02 червня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5, звернулись до суду із указаним позовом, у якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просили стягнути з Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхуваня» (далі - ПАТ «ХДІ Страхування») та Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - ПАТ «НАСК «Оранта») на користь ОСОБА_3 по 18 523 грн 11 коп. майнової шкоди та по 3 654 грн моральної шкоди; з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 55 184 грн майнової шкоди, 1 000 000 на відшкодування моральної шкоди, завданої загибеллю дочки, та 200 000 на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я. Крім того, просили стягнути з ПАТ «ХДІ Страхування» та ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_4 по 1 624 грн майнової шкоди; з ПАТ «ХДІ Страхування» та ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 по 466 грн 90 коп. майнової шкоди; з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 200 000 грн на відшкодування моральної шкоди, а також з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 200 000 грн моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я останнього.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначали, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), яка сталася 22 грудня 2013 року за участю автомобіля марки Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6 та автомобіля марки Ssang Yong Kyron, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7, загинула донька ОСОБА_3, а остання, ОСОБА_4 та її малолітній син ОСОБА_5 зазнали тілесних ушкоджень. Крім того, з вини водіїв цивільна-правова відповідальність яких на момент ДТП була застрахована, позивачам завдано моральної шкоди.

Враховуючи викладене, просили позов задовольнити.

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 15 квітня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування» (далі - ПАТ «ХДІ Страхування») на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 18 523 грн 11 коп. та 3 654 грн на відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - ПАТ «НАСК «Оранта») на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 18 523 грн 11 коп. та 3 654 грн на відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 55 184 грн та 132 692 грн на відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ПАТ «ХДІ Страхування» на користь ОСОБА_4 майнову шкоду у розмірі 1 624 грн.

Стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_4 майнову шкоду у розмірі 1 624 грн.

Стягнуто з ПАТ «ХДІ Страхування» на користь ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5, майнову шкоду у розмірі 466 грн 90 коп.

Стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_4, яка діє в інтересах її неповнолітнього сина ОСОБА_5, майнову шкоду у розмірі 466 грн 90 коп.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 40 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4, яка діє в інтересах її неповнолітнього сина ОСОБА_5, 40 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 02 червня 2015 року рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 15 квітня 2016 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_6 скасовано, провадження в цій частині закрито, у зв'язку із відмовою позивачів від вказаних позовних вимог.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 02 червня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення майнової та моральної шкоди з ПАТ «НАСК «Оранта» залишено без змін.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ПАТ «НАСК «Оранта» в особі Тернопільської обласної дирекції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині позовних вимог до ПАТ «НАСК «Оранта» та направити справу в цій частині на новий розгляд.

Таким чином, рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду оскаржується в частині позовних вимог до ПАТ «НАСК «Оранта», в іншій частині судові рішення не оскаржуються, а отже відповідно до ст. 335 ЦПК України не переглядається в касаційному порядку.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 22 грудня 2013 року о 14 год. 54 хв. на 93 км автодороги сполученням Івано - Франківськ - Бучач - Тернопіль, неподалік с. Дарахів Теребовлянського району Тернопільської області, сталася ДТП за участю автомобіля марки Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6 та автомобіля марки Ssang Yong Kyron, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7

Внаслідок указаної ДТП пасажир автомобіля Subaru Forester ОСОБА_8 та пасажир автомобіля Ssang Yong Kyron ОСОБА_9 загинули, а водії та п'ять пасажирів обох автомобілів, у тому числі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, отримали тілесні ушкодження та були госпіталізовані у Теребовлянську районну комунальну лікарню. Знаходячись на стаціонарному лікуванні вищевказаного медичного закладу, водій автомобіля Ssang Yong Kyron ОСОБА_7 помер.

В результаті ДТП ОСОБА_3 було заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, в зв'язку з чим вона знаходилась на стаціонарному, а після виписки - на амбулаторному лікуванні.

За період лікування, що тривало протягом 24 днів ОСОБА_3 витрачалися кошти на медикаменти, обстеження та медичні вироби, документи про оплату яких не збереглись.

У результаті ДТП також була травмована та загинула донька ОСОБА_3 - ОСОБА_9

У зв'язку із загибеллю доньки ОСОБА_3 було здійснено оплату витрат на поховання та пов'язаних з цим ритуальних послуг, облаштування могили та встановлення пам'ятника на загальну суму 91 255 грн 82 коп.

Внаслідок спричинення шкоди власному здоров'ю та внаслідок смерті доньки в результаті ДТП ОСОБА_3 зазнала моральних страждань.

Також судами встановлено, що в результаті ДТП ОСОБА_4 було заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

За період лікування, що тривав протягом 80 днів, ОСОБА_4 витрачалися кошти на медикаменти, обстеження та медичні вироби.

Також, у результаті ДТП тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості було заподіяно й малолітньому сину ОСОБА_4 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, останній був госпіталізований та знаходився на стаціонарному лікуванні в Тернопільській обласній дитячій клінічній лікарні у період з 22 до 26 грудня 2013 року, а у період з 26 до 31 грудня 2013 року - у Київській міській дитячій клінічній лікарні № 2, а надалі - лікувався амбулаторно.

За період лікування, що тривав протягом 23 днів ОСОБА_4 на лікування сина витрачалися значні кошти, документи про оплату яких на даний час не збереглись.

Ушкодженням власного здоров'я та здоров'я малолітнього сина ОСОБА_4 спричинено моральну шкоду.

Під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій, на розгляді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Власником автомобіля Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_1, була ОСОБА_8, а ОСОБА_6 мав право користування вказаним транспортним засобом.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_1, на час ДТП була застрахована в ПАТ «ХДІ Страхування». Відповідальність за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю складає 100 000 грн на одного потерпілого.

Власником транспортного засобу Ssang Yong Kyron, державний номерний знак НОМЕР_2, є ОСОБА_4, а ОСОБА_7 мав право крування вказаним автомобілем.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Ssang Yong Kyron, державний номерний знак НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта». Відповідальність за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю складає 100 000 грн на одного потерпілого.

23 вересня 2015 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зверталися з заявами до ПАТ «НАСК «Оранта», ПАТ «ХДІ Страхування» про здійснення страхових виплат, проте на час звернення до суду із указаним позовом страхові виплати страховиками здійснені не були.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина, до ПАТ «НАСК «Оранта», суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що відповідальність за шкоду, заподіяну пасажирам транспортних засобів, внаслідок зіткнення двох транспортних засобів несуть власники цих транспортних засобів без вини, а з врахуванням того, що відповідальність обох власників транспортних засобів на час вчинення ДТП була застрахована відповідно в ПАТ «ХДІ Страхування» та ПАТ «НАСК «Оранта», отже зі страховиків у рівних частках підлягають стягненню на користь позивачів визначені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суми на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За вимогами п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Згідно з п. 8 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» (далі - Постанова), суди мають розрізняти випадки, коли внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки шкоди завдано самим володільцям цих джерел, від випадків, коли шкоди завдано іншим особам (наприклад, пасажирам, пішоходам). У цьому випадку особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (ч. 2 ст. 1188 ЦК).

З роз'яснень, викладених у п. 6 вказаної Постанови вбачається, що при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (п. 2.2 Правил дорожнього руху України).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 24 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я, але не більше 120 днів.

Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до п. 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в п. 24.2 цієї статті.

Згідно з п. 27.3, 27.4 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами даним особам.

Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Пунктом 36.3 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім 'ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

За вимогами п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України у випадку, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Відповідно до роз'яснень, викладених у в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з наступними змінами та доповненнями), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина, до ПАТ «НАСК «Оранта», суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ушкодження здоров'я позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 і її малолітнього сина ОСОБА_5, а також смерть доньки ОСОБА_3ОСОБА_9 мали місце внаслідок зіткнення двох забезпечених транспортних засобів, а отже стягненню зі страховиків - ПАТ «ХДІ Страхування» та ПАТ «НАСК «Оранта» - на користь позивачів підлягають страхові виплати у рівних частках та в межах ліміту, встановленого договорами та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про її відхилення та залишення без змін рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 15 квітня 2016 року та ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 02 червня 2016 року, оскільки вони є законними та обґрунтованими.

Керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Тернопільської обласної дирекції відхилити.

Рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 15 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 02 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.С. Висоцька

Судді: М.К. Гримич

О.В. Кафідова

О.В. Умнова

І.М. Фаловська