Справа №2-817/09

    2009р.                                    

Р І Ш Е Н Н Я

І М “ Я М   У К Р А Ї Н И  

    31 серпня 2009р. Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

    головуючої судді  Пікули Н.В.

    при секретарі  Мазій І.В.

    з участю позивача  ОСОБА_1.

    представника позивача   ОСОБА_3.

    відповідача  Степюк Н.П.

    третьої особи на стороні відповідача  ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Володимирі-Волинському справу за позовом ОСОБА_1 до Володимир-Волинської міської ради та третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування рішення міської ради,-

     В С Т А Н О В И В :

            ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до Володимир-Волинської міської ради та третьої особи на стороні відповідача про скасування рішення міської ради від 31.10.2007р. за №19/25 «Про надання земельної ділянки для обслуговування гаража ОСОБА_2.»

    В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що дане рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, порушує його права на власність та володіння належною йому для обслуговування житлового будинку земельною ділянкою, позбавляє можливості провести добудову до будинку, потягне знесення законно побудованих ним господарських споруд та фруктових насаджень та огорожі.

    В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просять рішення міської ради про надання земельної ділянки в оренду для обслуговування гаража ОСОБА_2. скасувати.

    Представники Володимир-Волинської міської ради Католик Ю.В. та    Степюк Н.П. позов не визнали, вважають що при прийнятті даного рішення міська рада діяла в межах наданих їй повноважень, позивач не був власником чи землекористувачем спірної земельної ділянки, а її надання в оренду ОСОБА_2. відповідає вимогам чинного законодавства.

    Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2. вважає позов безпідставним, посилаючись на рішення суддів, які підтверджують правомірність надання йому земельної ділянки у приватну власність, визначення порядку користування спільним заїздом та законність рішення міської ради про надання йому в оренду земельної ділянки для обслуговування гаража. Просить в позові відмовити.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов до задоволення не підлягає.

    Як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1. та третя особа ОСОБА_2. проживають в будинку по АДРЕСА_1 і є власниками квартир відповідно №3 і №1.

    Протягом тривалого часу між ними є спір відносно користування земельною ділянкою при будинку та спільним заїздом до нього, який був предметом неодноразового розгляду судів.

    Як пояснила представник Володимир-Волинської міської ради, і підтверджує протокол узгоджувальної комісії виконкому по вирішенню спірних питань, з метою врегулювання багаторічного спору між ОСОБА_1 таОСОБА_2 та відсутності їх взаємної згоди щодо влаштування варіантів заїзду до їхніх квартир, дане питання було винесено на розгляд сесії Володимир-Волинської міської ради.

    Володимир-Волинська міська рада рішенням №19/25 від 31.10.2007 року надала ОСОБА_2. земельну ділянку площею 78 кв.м для обслуговування гаража в тимчасове користування на умовах оренди строком на 5 років, та зобов»язано ОСОБА_1 звільнити дану земельну ділянку.

    На підставі зазначеного рішення між ОСОБА_2. та Володимир-Волинською міською радою 25.12.2007р. укладено договір оренди спірної земельної ділянки строком на 5 років який є чинним на час розгляду справи.

    29.12.2007 року спірна земельна ділянка по акту передана ОСОБА_2., який став її законним користувачем.

    Суд вважає, що оскаржуване рішення Володимир-Волинської міської ради прийнято з дотриманням норм чинного законодавства.

    Зі змісту ст.12 Земельного кодексу вбачається, що розпорядження землями територіальної громади міста, в тому числі надання їх у користування, належить до повноважень міської ради. А згідно з ч.1 ст.124 даного Кодексу передавання їх в оренду повинно здійснюватись на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

    Встановлено, що на момент розгляду питання щодо надання спірної ділянки в оренду, позивач не являвся її власником чи землекористувачем, а вона відносилась до земель територіальної громади.

    Прийняте міською радою оскаржуване рішення відповідає як вимогам зазначених статей та п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування і являлось необхідною умовою для послідуючого укладення договору оренди спірної ділянки з ОСОБА_2.

    Твердження позивача про те, що ОСОБА_2 не звертався з заявою про надання йому земельної ділянки для обслуговування гаража спростовується поясненнями ОСОБА_2, його заявами на ім»я голови міської ради про виділення землі для окремого заїзду та рішеннями суддів різних інстанцій щодо існування між ними спорів відносно користування земельною ділянкою при будинку та заїздом до нього.

    Матеріалами справи підтверджено наявність в ОСОБА_2 гаража, правомірність набуття права власності на нього. Надання йому спірної земельної ділянки було викликане необхідністю доступу та заїзду до нього.

    Питання щодо правомірності спільного заїзду до будинку вирішено в судовому порядку і рішенням Володимир-Волинського міського суду від 20.06.2003р. в позові ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про встановлення порядку і меж землекористування, закриття, заміни спільного заїзду відмовлено.

    Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_2 являється власником земельної ділянки площею 690 м2 наданої йому на підставі рішення Володимир-Волинської міської ради від 19.06.2002 року за №3-13 для обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Позивачем оспорювалось правомірність надання ОСОБА_2 даної земельної ділянки. Рішенням суду від 20.02.2008 року відмовлено у скасуванні рішення міської ради, визнання недійсною приватизацію земельної ділянки та скасування Державного акту на право приватної власності на землю.

    Суд вважає що оскаржуване рішення міської ради не порушує його право на побудовані ним господарські споруди та огорожу, оскільки матеріалами справи підтверджено самочинну їх забудову, є попередження про їх знесення і будь-яких правовстановлюючих документів на них позивачем не представлено.

    Також у позивача відсутні документи на проведення реконструкції належної йому частини будинку та будівництво гаража.

    Таким чином позивач не довів суду ті обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог.

    Враховуючи вищенаведені обставини суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1.

    Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 213, 214-215, ЦПК України та на підставі ст.ст.12, 81, 116, 118, 124-126, 141, 143 ЗК України, та ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд,-

В И Р І Ш И В :

    В позові ОСОБА_1 до Володимир-Волинської міської ради та третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування рішення міської ради від 31.10.2007р. за №19/25 «Про надання земельної ділянки в оренду для обслуговування гаража ОСОБА_2.» відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів та поданням після цього апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуюча: