Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Шимківа С.С., Григоренка М.П.

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю громадян, які перебували у фактичних шлюбних відносинах

заслухавши суддю доповідача, пояснення представника банку, позивачки та її представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 лютого 2016 року визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адміністративно-торговий блок (Рівненська область, м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, реєстраційний номер - 17352952, тип об'єкта: адміністративно-торговий блок, номер запису - 282-3402 в книзі: 18, свідоцтво про право власності ЯЯЯ № 497058 від 28.12.2006 року, загальна площа 388,4 кв.м).

2.11.2016 року ПАТ "ВіЕйБі Банк" подано на вказане рішення суду апеляційну скаргу, в якій покликається на те, що оскаржуваним рішенням порушуються його законні права та інтереси, оскільки судом визнано спільною сумісною власністю майно, що перебуває у нього в іпотеці на підставі договору іпотеки №03/07-З/І, укладеним 23.02.2007 року між ним та ОСОБА_3

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на час ухвалення рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 лютого 2016 року адміністративно-торговий блок, загальною площею 388,4 кв.м, що розташований за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, знаходився під забороною відчуження та переданий в іпотеку ВАТ "ВіЕйБі Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВіЕйБі Банк" в якості забезпечення за кредитним договором № 03/07-З від 23 лютого 2007 року, та за вказаним вище кредитним договором існує прострочена заборгованість. При посвідченні 23 лютого 2007 року договору іпотеки № 03/07-З/1 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4, іпотекодавцем ОСОБА_3 було надано заяву про те, що на момент укладення договору іпотеки він не одружений, у фактичних шлюбних відносинах з іншими особами не перебуває та шлюбного договору не заключав. Осіб, які б згідно з законом мали б право на це нерухоме майно немає.

Частиною 1 статті 292 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

ПАТ "ВіЕйБі Банк" вважає, що визнання спільною сумісною власністю вказаного нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, порушує його права як іпотекодержателя.

Встановлено, що рішенням Рівненського міського суду від 25.03.2015року за заявою ОСОБА_2, в порядку окремого провадження встановлено факт проживання однією сім’єю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 без шлюбу, в період з січня 1998року до грудня 2008року.

Із описової частини вказаного рішення вбачається, що встановлення зазначеного факту заявнику необхідно для її звернення із заявою про визнання ОСОБА_3 померлим та, відповідно здійснення права на спадкування після смерті чоловіка. Відповідно до витребуваної судом інформації органів внутрішніх справ вбачається, що з 6.09.2009року ОСОБА_3 перебуває у державному та у міждержавному розшуку за кримінальним провадженням, порушеним стосовно нього за ч.5 ст.191 КК України, що стало причиною неявки його у судове засідання.

Крім цього, із матеріалів додатних банком до апеляційної скарги вбачається, що 23.02.2007року між ВАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_2В.(позивачкою у даній справі) укладено договір поруки №03/07-З з метою забезпечення укладеного ОСОБА_3 кредитного договору, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 400 000 доларів США, зі сплатою процентів в розмірі 13% річних, кінцевим строком повернення 23.02.2017року та передав майно в іпотеку.

За наведеного, позивачці, як поручителю за кредитними зобов’язаннями ОСОБА_3, достеменно відомо про наявність у останнього непогашеного кредиту перед ПАТ "ВіЕйБі Банк" за зазначеним вище договором кредиту.

Сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач (ч. 1 ст. 30 ЦПК України). Сторони - це суб'єкти спірних матеріальних правовідносин.

Позовом є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, пред’явлена з метою судового захисту невизнаного, порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу в порядку, передбаченому процесуальним законодавством.

Таким чином, визнання приміщення адміністративно-торгового блоку загальною площею 388,4 кв.м. за адресою: вул. Гагаріна, 39, м. Рівне спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у відсутності відповідача без залучення у справу ПАТ "ВіЕйБі Банк" як іпотекодержателя спірного майна є порушенням прав банку та норм процесуального права.

Оскільки заміна неналежного відповідача або залучення іншої особи в якості співвідповідача передбачає розгляд справи спочатку на стадії розгляду справи судом першої інстанції, виходячи з того, що на стадії апеляційного розгляду справи правила щодо заміни відповідача або залучення співвідповідача не можуть бути застосовані, то колегія суддів приходить до висновку про ухвалення нового рішення про відмову в позові ОСОБА_2 з тих підстав, що позов пред'явлено не до всіх осіб, які мають відповідати за позовом, що не перешкоджає позивачу звернутися до суду з відповідним позовом до належних відповідачів.

У зв'язку з порушенням судом норм процесуального права колегія суддів не дає правової оцінки обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Колегія суддів також зазначає, що в порядку ст.33 ЦПК України відповідне клопотання у суді першої інстанції про залучення до участі у справі належних відповідачів позивач також не подавав.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла переконання, що рішення суду підлягає скасуванню, а в позові відмовити із зазначених вище підстав.

ПАТ "ВіЕйБі Банк" при відкритті апеляційного провадження було відстрочено сплату судового збору, а тому він підлягає стягненню з ОСОБА_2 в порядку ст.88 ЦПК України в сумі 550грн. на користь держави.

Керуючись ст. ст. 292, 303,304, 313, 315, 317, 319, 323-325 ЦПК України судова колегія

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1" задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 лютого 2016 року скасувати.

ОСОБА_2 в позові до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю громадян, які перебували у фактичних шлюбних відносинах відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь 550(п’ятсот п’ятдесят) грн. судового збору в дохід держави за такими реквізитами: рахунок отримувача: 31215206780002; отримувач: УДКСУ у м. Рівному; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Рівненській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012714; код банку отримувача: 833017.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді:                                                                                              Бондаренко Н.В.

ОСОБА_5

ОСОБА_6