Рішення 2-495/07
Іменем України
16 січня 2007 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Гошко О.М.,
при секретарі - Писаренко Т.В.,
з участю адвоката - ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Київське міське управління юстиції, про визнання заповіту частково недійсним, визнання права власності на частину квартири,
встановив:
Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом, який мотивують тим, що при видачі відповідачам свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 їхньої матері ОСОБА_7, нотаріусом не було враховано, що чоловік спадкодавця - батько позивачів ОСОБА_6, мав право на обов»язкову частку у спадщині і фактично її прийняв після смерті своєї дружини. Спадщина після смерті ОСОБА_7 складалась з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, спадкоємцями за законом якої були відповідачі -сини померлої, і її чоловік - батько позивачів ОСОБА_6, в розмірі 1/6 частини квартири кожний. Враховуючи наявність заповіту, ОСОБА_6 мав право на обов»язкову частку, що складає 1\9 частину вказаної квартири. Позивачі вказують, що їх батько, продовжуючи проживати у вказаній квартирі й після смерті своєї дружини, фактично прийняв спадщину, однак помер 23.02.2004 р. не встигнувши оформити належну йому частку спадщини у нотаріуса.
Позивачі просять суд визнати заповіт ОСОБА_7, складений на користь відповідачів, частково недійсним в зв»язку з тим, що під час його складання її чоловік -батько позивачів перебував у непрацездатному віці і мав право на обов»язкову частку; визнати за ними - позивачами, право власності на 1/18 частину вказаної квартири за кожним, як за спадкоємцями ОСОБА_6
В судовому засіданні позивачі вимоги позову підтримали і просили його задовольнити.
Відповідачі в судовому засіданні проти позову заперечували і зазначили, що заповіт був складений їхньою матір»ю з відома її чоловіка ОСОБА_6, який повністю погоджувався з її волевиявленням, оскільки він добре ставився і до своєї дружини, і до них - її синів. Відповідачі вважають, що позивачі скористалися станом свого батька, який тяжко переніс смерть дружини, і надали йому для підпису надруковану заяву про його намір прийняти спадщину. Крім того, відповідачі вважають, що при оформленні прийняття ними спадщини нотаріусом не було припущено ніяких порушень і ніякого протиправного наміру з їхнього боку не було.
Відповідачі в обгрунтування своїх заперечень також посилаються на положення ст. 1241 ЦК України (що набрав чинності у 2004 p.), зазначивши, що розмір обов»язкової частки зменшено чинним законодавством до 1/2 частини, замість 2/3 частин, як то було визначено в ЦК України (1963 p.), який діяв до 2003 р. включно. Крім того, відповідачі вважають, що оскільки батько позивачів помер протягом 6 місяців після смерті дружини і не встиг прийняти обов»язкову частки її спадщини, то в силу ст. 1276 ЦК України (2004 р.) його спадкоємці - позивачі, не мають право на прийняття у спадок обов»язкової частки. Відповідачі просять відмовити в задоволенні позову.
Третя особа в судове засідання свого представника не направила, про день розгляду справи повідомлялася належним чином.
Суд. заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов має бути задоволений.
Судом встановлено, що 22.07.2003 p. померла ОСОБА_7, після смерті якої відкрилася спадщина - 1/2 частина квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7 були її чоловік - ОСОБА_6 та двоє її синів - відповідачі по справі.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 оформила заповіт, яким все своє майно заповідала своїм синам - відповідачам по справі. На день підписання заповіту і на день смерті ОСОБА_7 її чоловік ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, був непрацездатним за віком.
Крім того, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 проживали в квартирі АДРЕСА_1, а останній продовжував проживати там й після смерті своєї дружини і тим самим прийняв спадщину, що відкрилась.
ОСОБА_6 15.01.2004 р. подав до Другої київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття ним спадщини після його померлої дружини ОСОБА_7, однак оформити прийняття спадщини ОСОБА_6 не встиг, оскільки помер 23.02.2004 р. Його спадкоємцями за законом є двоє його синів -позивачі по справі, які набули в порядку успадкування право власності на належну ОСОБА_6 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, по 1/4 частині кожний, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом від 25.10.2005 р. виданими на ім»я позивачів і зареєстрованими в реєстрі за №№ 5143 і 5144.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2004 p.), положення вказаного кодексу застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, а правила книги шостої ЦК України (2004 р.) «Спадкове право» застосовуються до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим кодексом.
Відповідно до положень ст. 525 ЦК України (1963 p.), часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, тобто днем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 є ІНФОРМАЦІЯ_1 Враховуючи вищенаведене, суд при вирішенні даної справи має керуватися положеннями ЦК України (1963 p.), який був чинний до '•003 р. включно.
Як встановлено судом і цього не заперечують сторони по справі, ОСОБА_6 після смерті своєї дружини ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжував проживати у квартирі, яка є спадковим майном, сплачував комунальні послуги. Таким чином, він фактично вступив у володіння цим майном, зокрема своєю часткою спадщини, в липні 2003 р. та подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини що відкрилася після смерті його дружини, і це, відповідно до ст. 549 ЦК України (1963 p.), визначасться як прийняття ним спадщини.
Незалежно від змісту заповіту, який був оформлений ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідно до положень ст. 535 ЦК України (1963 p.), її чоловік ОСОБА_6 мав право на обов»язкову частку в спадщині, яка відкрилась після її смерті, оскільки на той момент він вже перебував у непрацездатному віці - на 82-му році життя.
Обов»язкова частка ОСОБА_6 у спадковому майні, відповідно до ст. 535 ЦК України (1963 p.), складає не менше 2/3 частки, яка належала б йому за законом. Враховуючи наявність окрім ОСОБА_6 ще двох спадкоємців ОСОБА_7 -її синів, частка ОСОБА_6 у спадковому майні при успадкуванні за законом складала б 1/6 частини (1/2 : 3) квартири АДРЕСА_1, а обов»язкова частка, таким чином, складає 1/9 частину цієї квартири.
Після смерті ОСОБА_6 23.02.2004 р. його сини - відповідачі по справі, протягом шести місяців прийняли спадщину батька фактично вступивши в управління спадковим майном і подавши до державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Тому, як встановлено судом, позивачі мають право на спадщину, що відкрилася після смерті їхнього батька, а саме: на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (по 1/4 кожний), належну їхньому батькові на підставі права власності на житло від 10.12.1993 p., і також на 1/9 частину вказаної квартири (по 1/18 кожному), яка належала останньому в порядку успадкування після смерті його дружини ОСОБА_7
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені.
Керуючись ст.ст, 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд
Вирішив:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Київське міське управління юстиції, про визнання заповіту частково недійсним, визнання права власності на частину квартири - задовольнити.
Визнати частково недійсним заповіт ОСОБА_7, складений ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_3 і ОСОБА_4.
Визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності по 1/18 частці квартири АДРЕСА_1 за кожним.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_1 судові витрати -сплачене останнім держмито в сумі 364 грн., збір за інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн., оплата правової допомоги в сумі 910 грн., а всього - 1304
Рішення може бути оскаржене в наступному порядку:
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подана до Голосіївського районного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про його апеляційне оскарження.