ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.11.2016 р.                                                             Справа № 914/745/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Морозюка А.Я.,

при секретарі Дзедзінській Ю.К.

розглянувши в судовому засіданні заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект”, м. Київ

про вимоги до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю “Моршинське”, м. Моршин Львівської області, на суму 1 675 004,23 грн. та на суму 2 017 409,20 грн.

у справі №914/745/14 за заявою ОСОБА_1 сільської ради Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, м. Івано-Франківськ, с. Угорники

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Моршинське” (82482, Львівська область, м. Моршин, вул. Івана Франка, 64 А; код ЄДРПОУ № 32604887)

за участю представників:

від кредитора(ТзОВ “Кей-Колект”): ОСОБА_2 - представник

від боржника: ОСОБА_3 -представник

розпорядника майна: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

05.03.2014 р. на адресу господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 сільської ради Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Моршинське” (82482, Львівська область, м. Моршин, вул. Івана Франка, 64 А; код ЄДРПОУ № 32604887).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.03.2014 р. заяву ОСОБА_1 сільської ради Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 17.03.2014 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Моршинське”. Визнано вимоги кредитора ОСОБА_1 сільської ради Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області на суму 636 284,69 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю “Моршинське”. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4.

18.03.2014 р. судом здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Моршинське”.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Моршинське” задоволено частково. Ухвалу господарського суду Львівської області від 17 березня 2014 року у справі № 914/745/14 у частині визнання вимог кредитора ОСОБА_1 сільської ради Івано-Франківської міської ради (пункт 2 резолютивної частини) скасовано і в цій частині прийнято нове рішення: Визнати вимоги кредитора ОСОБА_1 сільської ради Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області на суму 623 754,52 грн. У решті ухвалу господарського суду Львівської області від 17 березня 2014 року у справі № 914/745/14 залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2014 р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 року у справі № 914/745/14 залишено без змін.

16.12.2014 р. (за вхідн. № 5973/14) на адресу господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект” №135-15312 від 18.11.2014 р.(здано на пошту 11.12.2014 р.) з грошовими вимогами до боржника на суму 1 675 004,23 грн. (а саме: 970 553,91 грн. – заборгованість по основній сумі кредиту, 704 450,32 грн. – заборгованість за процентами), які заявник просить визнати та окремо включити до реєстру вимог кредиторів. Ухвалою суду від 17.12.2014 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект” прийнято та призначено до розгляду на 20.01.2015 р. Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.02.2015 р. у справі №914/745/14, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 р., у визнанні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Моршинське” на суму 1 675 004,23 грн. відмовлено.

Також, 16.12.2014 р. (за вхідн. № 5972/14) на адресу господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект” №153-15315 від 18.11.2014 р. (здано на пошту 11.12.2014 р.) з грошовими вимогами до боржника на суму 2 017 409,20 грн. (а саме: 1 176 286,13 грн. – заборгованість по основній сумі кредиту, 841 123,06 грн. – заборгованість за процентами), які заявник просить визнати та окремо включити до реєстру вимог кредиторів. Ухвалою суду від 17.12.2014 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект” прийнято та призначено до розгляду на 20.01.2015 р. Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.03.2015 р. у справі №914/745/14, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 р., визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Моршинське” на суму 479 132,00 грн., з них: грошові вимоги на суму 477 914,00 грн. - забезпечені заставою майна боржника; 1 218,00 грн. судового збору включено в першу чергу реєстру вимог кредиторів. У визнанні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Моршинське” на суму 1 539 495,20 грн. відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2015 року у справі №914/745/14 касаційну скаргу ТзОВ “Кей-Колект” задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 року та ухвалу господарського суду Львівської області від 25.02.2015 (про розгляд кредиторських вимог ТзОВ “Кей-Колект” згідно із заявою №135-15312 від 18.11.2014 р. до ТОВ “Моршинське”) у справі №914/745/14 скасовано. Справу направлено на новий розгляд вимог ТзОВ “Кей-Колект” до господарського суду Львівської області.

Також, Постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2015 року у справі №914/745/14 касаційні скарги ТзОВ “Кей-Колект” та ТзОВ “Моршинське” задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 року та ухвалу господарського суду Львівської області від 05.03.2015 р. (про розгляд кредиторських вимог ТзОВ “Кей-Колект” згідно із заявою №153-15315 від 18.11.2014 р. до ТОВ “Моршинське”) у справі №914/745/14 скасовано. Справу направлено на новий розгляд вимог ТзОВ “Кей-Колект” до господарського суду Львівської області.

У тексті зазначених Постанов Вищого господарського суду України від 17.11.2015 року зокрема зазначено, що при новому розгляді спірних вимог згідно з поданою ТзОВ “Кей-Колект” заявою №135-15312 від 18.11.2014 р. їх слід об’єднати до спільного розгляду із заявою №153-15315 від 18.11.2014 р.

Внаслідок автоматизованого розподілу справу № 914/745/14, в частині розгляду кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект” згідно заяви №135-15312 від 18.11.2014 р. та згідно заяви №153-15315 від 18.11.2014 р., розподілено судді Морозюку А.Я.

Ухвалами господарського суду від 16.12.2015 р. справу в частині розгляду кредиторських вимоги згідно заяви №135-15312 від 18.11.2014 р. та заяви № 153-15315 від 18.11.2014 р. прийнято до розгляду, на виконання вказівок постанов Вищого господарського суду України від 17.11.2015 р. об’єднано заяви в одне провадження, судове засідання призначено на 26.01.2016 р. Розгляд справи відкладався з підстав, наведених у відповідних ухвалах суду.

В судовому засіданні 29.11.2016 р. представник ТзОВ “Кей-Колект” вимоги заяв з грошовими вимогами до боржника підтримав, просив їх задоволити. Проти поданого ТзОВ “Моршинське” клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи заперечив, вважає що це клопотання не може бути задоволене.

В судовому засіданні 29.11.2016 р. представник боржника(ТзОВ “Моршинське”) проти вимог заяв ТзОВ “Кей-Колект” заперечив, зокрема наголосив на пропуску ТзОВ “Кей-Колект” позовної давності, зазначив що доказів поважності причин пропущення позовної давності ТзОВ “Кей-Колект” суду не надав. Клопотання ТзОВ “Моршинське” про призначення у справі почеркознавчої експертизи підтримав.

Розпорядник майна в судове засідання 29.11.2016 р. не з’явився, надіслав на адресу суду клопотання № 02-02/702 від 28.11.2016 р., в якому просить розглянути справу без його участі, за наявними в матеріалах справи документами.

Так як в попереднє судове засідання розпорядник майна теж не з’явився і подав аналогічне клопотання про розгляд справи без його участі, суд розглядає заяви ТзОВ “Кей-Колект” з грошовими вимогами до боржника без участі в судовому засіданні розпорядника майна.

Розглянувши заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект” з грошовими вимогами до боржника на суму 1 675 004,23 грн. та на суму 2 017 409,20 грн., заслухавши представника ТзОВ “Кей-Колект” та представника боржника(ТзОВ “Моршинське”), суд встановив наступне.

Відповідно до абз. 8 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника. Відповідно до абз. 8 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя). Згідно з абз. 2 ч. 8 ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Щодо грошових вимог на суму 1 675 004,23 грн. згідно із заявою №135-15312 від 18.11.2014 р., слід зазначити наступне.

ТзОВ “Кей-Колект” обгрунтовує грошові вимоги до боржника на суму 1 675 004,23 грн. тим, що 27 березня 2007 року між ОСОБА_5(позичальником) та АКІБ “УкрСиббанк”(правонаступником якого є ПАТ “УкрСиббанк”) укладено кредитний договір № 11133248000, відповідно до умов якого банк зобов’язувався надати позичальнику, а позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті на суму 100 000,00 дол. США та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 кредитного договору № 11133248000 від 27.03.2007 р.). Згідно з п. 1.2.1 кредитного договору № 11133248000 від 27.03.2007 р. надання кредиту (грошових коштів) здійснюється у наступний термін: з 27.03.2007 р. до 26.03.2012 р. Згідно з п.1.2.2. кредитного договору № 11133248000 від 27.03.2007 р., позичальник в будь-якому випадку зобов’язаний повернути банку кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту(Додаток № 1 до Договору), але в будь-якому випадку не пізніше 26 березня 2012 р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного банком терміну(достроково) відповідно до умов розділу 11 цього Договору. До вказаного кредитного договору долучено графік погашення кредиту(Додаток № 1), який є невід’ємною частиною кредитного договору № 11133248000 від 27.03.2007 р.

28 березня 2007 року з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 11133248000 від 27.03.2007 р. між ТзОВ “Регіональна торгова компанія”(правонаступником якого є ТзОВ “Моршинське”), ОСОБА_5 та АКІБ “УкрСиббанк” укладено договір іпотеки нежитлових приміщень в забезпечення виконання зобов’язань третьої особи, який посвідчено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за № 715. За умовами зазначеного договору іпотеки, ТзОВ “Регіональна торгова компанія”, як іпотекодавцем, передано в іпотеку банку(іпотекодержателю) нерухоме майно, а саме: картоплесховище цегляне, зазначене в плані під літерою «Ж», загальною площею 583,9 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Кобилянської, буд. 24.

12 грудня 2011 р. на підставі договору факторингу № 1 та договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, права вимоги за кредитним договором № 11133248000 від 27 березня 2007 р. та договором іпотеки нежитлових приміщень від 28 березня 2007 р. було відступлено Публічним акціонерним товариством “УкрСиббанк” Товариству з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект”.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект” з грошовими вимогами до боржника на суму 1 675 004,23 грн. розглянута боржником та розпорядником майна. Розпорядник майна надав суду 02.02.2015 р. уточнення № 294 від 23.02.2015 р. до повідомлення про визнання кредиторських вимог від 19.01.2015 р. № 264, відповідно до якого розпорядником майна відхилено вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект” на суму 1 675 004,23 грн. Також розпорядником майна відхилено ці вимоги згідно поданого суду пояснення від 08.04.2016 р. № 02-02/636, що надійшло до суду 11.04.2016 р. Боржник надав суду 02.02.2015 р. письмові пояснення № 04 від 30.01.2015 р. щодо розгляду заяви про грошові вимоги, відповідно до яких боржником відхилено вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект” на суму 1 675 004,23 грн. Також боржником відхилено ці вимоги згідно поданого суду пояснення від 22.02.2016 р. № 06, що надійшло до суду 23.02.2016 р.

На виконання вказівок постанови Вищого господарського суду України від 17.11.2015 р., судом встановлено перебування заставного майна боржника в Державному реєстрі іпотек, реєстраційний номер обтяження 4716546, зареєстровано 07.08.2012 р.(див. Інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єктів нерухомого майна від 28.01.2016 р. №51144863, подану ТзОВ “Кей-Колект” із поясненням від 17.02.2016 р. № 135-20943, що надійшло до суду 23.02.2016 р.).

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2012 року ТзОВ “Кей-Колект” звернулось з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором та процентів, нарахованих за користування кредитом.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 01 квітня 2013 року у цивільній справі № 0907/17447/2012 задоволено позов ТзОВ “Кей-Колект” до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором та процентів, нарахованих за користування кредитом. Вирішено стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь ТзОВ “Кей-Колект” заборгованість за кредитним договором №11133248000 від 27.03.2007 р. в розмірі 110 471,94 доларів США, що за курсом НБУ станом на 27.07.2012 р. становить 883 002,22 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 травня 2014 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 квітня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ТзОВ “Кей-Колект” заборгованості за кредитним договором №11133248000 від 27.03.2007 р. в розмірі 110 471,94 дол. США та судового збору скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ТОВ “Кей-Колект” до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та судового збору. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 серпня 2014 року у справі № 6-27925ск14 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТзОВ “Кей-Колект” на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 травня 2014 у справі за позовом ТзОВ “Кей-Колект” до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором та процентів, нарахованих за користування кредитом. Підставою відмови у задоволенні позовних вимог до позичальника за кредитним договором - ОСОБА_5 є сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, відповідно до вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України.(копії відповідних судових рішень наявні в матеріалах справи, том.5 а, арк.справи 153-160, а також том.4, арк.справи 99-111).

Приписами ст. 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.Статтею 257 ЦК України загальну позовну давність встановлено тривалістю у три роки. Частинами 3, 4 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається із змісту наданого суду 02.02.2015 р. ТзОВ «Моршинське» (боржником, який є стороною у справі про банкрутство, відповідно до ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”) письмового пояснення № 04 від 30.01.2015 р. щодо розгляду заяви про грошові вимоги, а також поданого суду ТзОВ «Моршинське» пояснення від 22.02.2016 р. № 06, що надійшло до суду 23.02.2016 р., боржником заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності щодо вимог ТзОВ “Кей-Колект”.

ТзОВ “Кей-Колект” вважає, що перебіг строку позовної давності за укладеним кредитним договором починається з 26.03.2012 р., тобто, з моменту кінцевого терміну повернення кредиту, з врахуванням п. 1.2.1 кредитного договору № 11133248000 від 27.03.2007 р. Проте таке твердження ТзОВ “Кей-Колект” підлягає спростуванню з наступних підстав.

До матеріалів заяви самим-же ТзОВ “Кей-Колект” долучено вимогу Івано-Франківського відділення АКІБ “УкрСиббанк” про дострокове повернення кредиту та процентів у зв’язку із неналежним виконанням кредитного договору № 11133248000 від 27.03.2007 р. за вих. № 137-440/1572 від 02.06.2009 р., яка адресована ОСОБА_5 та ОСОБА_7 Факт існування вимоги № 137-440/1572, надісланої 02.06.2009 р. ОСОБА_5 та ОСОБА_7, підтверджується і змістом вищезгадуваного Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 травня 2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ст. 262 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Зі змісту вимоги Івано-Франківського відділення АКІБ УкрСиббанк за вих. № 137-440/1572 від 02.06.2009 р. вбачається, що банк вимагав добровільно, в строк протягом тридцяти календарних днів з моменту її отримання, погасити прострочений борг по кредиту та відсотках з нарахованою пенею. В разі непогашення всього боргу, як вказано у тексті вимоги, поверненню підлягає весь кредит дострокового на 31 день з дати отримання вимоги. Аналогічні положення передбачені у п. 11.1 кредитного договору № 11133248000 від 27.03.2007 р. Отже, станом на 02.06.2009 року заборгованість за кредитом була простроченою. У зв'язку з тим, що вимога про дострокове повернення кредиту ОСОБА_5 та поручителем не виконана, 02.07.2009 року у АКІБ УкрСиббанк виникло право на стягнення всієї кредитної заборгованості і саме з цієї дати почався перебіг трьохрічного строку позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором, який закінчився 02.07.2012 року.

Статтею 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з п. 1.4 Постанови пленуму ВГС України “Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів” від 29 травня 2013 року № 10 позовна давність застосовується у розгляді вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у провадженні зі справ про банкрутство, за винятком випадків, коли підставою цих вимог є виконавчі документи або якщо у відповідних вимогах судом вже було відмовлено в порядку позовного провадження.

Враховуючи все вищенаведене, а також те, що Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 травня 2014 року відмовлено у задоволенні позову ТзОВ “Кей- Колект” до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11133248000 від 27.03.2007 р., процентів, нарахованих за користування кредитом та судового збору у зв’язку із спливом строку позовної давності, вимоги ТзОВ “Кей-Колект” обтяжені спливом строку позовної давності.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

ТзОВ “Кей-Колект” не надало доказів наявності обставин переривання стоків позовної давності шляхом можливого звернення до суду попереднього кредитора ПАТ «УкрСибБанк» про звернення стягнення на майно боржника, також ТзОВ “Кей-Колект” не обґрунтовано і не надано доказів поважності причин пропущення позовної давності(на що звертав увагу Вищий господарський суд України в постанові від 17.11.2015 р.). Також слід зазначити, що в додатку № 1 до договору факторингу від 12.12.2011 р. (подано 11.04.2016 р. із додатковими поясненнями ТзОВ “Кей-Колект” № 147-21397 від 08.04.2016 р. нотаріально завірену копію) відсутні дані про розмір заборгованості ОСОБА_5 перед кредитодавцем, що унеможливлює встановлення інших обставин, які б служили підставою для визнання такої заборгованості і визнання відповідних вимог.

З огляду на все вищенаведене, у визнанні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Моршинське” на суму 1 675 004,23 грн. згідно із заявою №135-15312 від 18.11.2014 р. слід відмовити.

Щодо грошових вимог на суму 2 017 409,20 грн. згідно із заявою №153-15315 від 18.11.2014 р., слід зазначити наступне.

ТзОВ “Кей-Колект” обгрунтовує грошові вимоги до боржника на суму 2 017 409,20 грн. тим, що 14 червня 2007 року між ОСОБА_5(позичальником) та АКІБ “УкрСиббанк”(правонаступником якого є ПАТ “УкрСиббанк”) укладено договір про надання споживчого кредиту № 11169700000, відповідно до умов якого банк зобов’язувався надати позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті на суму 100 000,00 дол. США, а позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору про надання споживчого кредиту № 11169700000 від 14.06.2007 р.). Згідно з п. 1.2.1 зазначеного договору, надання кредиту здійснюється у наступний термін: з 14.06.2007 р. по 13.06.2014 р. Згідно пункту 1.2.2. договору про надання споживчого кредиту, позичальник зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку № 1 до договору (якщо сторонами визначено такий графік погашення та укладено Додаток № 1 до договору), але в будь-якому випадку не пізніше 13 червня 2014 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору та/або згідно з умовами відповідної угоди сторін. До вказаного договору долучено графік погашення кредиту(Додаток № 1), який є невід’ємною частиною договору про надання споживчого кредиту № 11169700000 від 14.06.2007 р.

16 червня 2007 року з метою забезпечення виконання зобов’язань за договором про надання споживчого кредиту № 11169700000 від 14.06.2007 р. між ТзОВ “Регіональна торгова компанія”(правонаступником якого є ТзОВ “Моршинське”), ОСОБА_5 та АКІБ “УкрСиббанк” укладено договір іпотеки нежитлових приміщень в забезпечення виконання зобов’язань третьої особи, який посвідчено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за № 1448. За умовами зазначеного договору іпотеки, ТзОВ “Регіональна торгова компанія”, як іпотекодавцем, передано в іпотеку банку(іпотекодержателю) нерухоме майно, а саме: адміністративно-складські приміщення, цегляні, зазначені в плані під Літерою “Ж”, загальною площею 1 179,3 кв. м., яке знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Кобилянської, буд. 24.

12 грудня 2011 р. на підставі договору факторингу № 1 та договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, права вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11169700000 від 14.06.2007 р. та договором іпотеки нежитлових приміщень від 16 червня 2007 року було відступлено Публічним акціонерним товариством “УкрСиббанк” Товариству з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект”.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект” з грошовими вимогами до боржника на суму 2 017 409,20 грн. розглянута боржником та розпорядником майна. Розпорядник майна надав суду 05.03.2015 р. уточнення № 299 від 04.03.2015 р. до повідомлення про визнання кредиторських вимог від 19.01.2015 р. № 265, відповідно до якого розпорядником майна частково визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект” на суму 477 914,00 грн. Також розпорядником майна частково визнано ці вимоги на суму 477 914,00 грн. згідно поданого суду пояснення від 08.04.2016 р. № 02-02/636, що надійшло до суду 11.04.2016 р. Боржник надав суду 02.02.2015 р. письмові пояснення № 06 від 30.01.2015 р. щодо розгляду заяви про грошові вимоги, відповідно до яких боржником відхилено вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект” на суму 2 017 409,20 грн. у зв’язку із спливом позовної давності, також боржник подав до суду 02.02.2015 р. заяву про застосування позовної давності № 05 від 30.01.2015 р. Також боржником відхилено ці вимоги згідно поданого суду пояснення від 22.02.2016 р. № 07, що надійшло до суду 23.02.2016 р.

На виконання вказівок постанови Вищого господарського суду України від 17.11.2015 р., судом встановлено перебування заставного майна боржника в Державному реєстрі іпотек, реєстраційний номер обтяження 5152286, зареєстровано 04.08.2012 р.(див. Інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єктів нерухомого майна від 28.01.2016 р. №51144863, подану ТзОВ “Кей-Колект” із поясненням від 17.02.2016 р. № 135-20943, що надійшло до суду 23.02.2016 р.).

Як уже зазначалося вище, умовами договору про надання споживчого кредиту № 11169700000 від 14 червня 2007 року, зокрема, пунктом 1.2.2. передбачено обов’язок позичальника повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно з Додатком № 1 до договору (якщо сторонами визначено такий графік погашення та укладено Додаток № 1 до договору), але в будь-якому випадку не пізніше 13 червня 2014 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору та/або згідно з умовами відповідної угоди сторін.

Додатковою угодою № 1 від 05.02.2009 р. внесено зміни до договору про надання споживчого кредиту № 11169700000 від 14 червня 2007 року, зокрема, щодо зміни схеми погашення кредиту, а саме: з дати підписання додаткової угоди позичальник зобов’язався повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів в день сплати ануїтетного платежу. Розмір місячного ануїтетного платежу становить 1 255,00 доларів США.

Додатковою угодою № 2 від 05.02.2009 р. до договору про надання споживчого кредиту № 11169700000 від 14 червня 2007 року, сторони кредитного договору змінили кінцеву дату повернення кредиту: не пізніше 13 червня 2019 року, якщо тільки не буде застосований інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору. До вказаної додаткової угоди сторонами було погоджено та підписано Додаток № 1/1 Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту(який є невід’ємною частиною цієї Додаткової угоди), згідно якого погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Приписами ст. 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.Статтею 257 ЦК України загальну позовну давність встановлено тривалістю у три роки. Частинами 3, 4 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається із змісту наданих суду 02.02.2015 р. ТзОВ «Моршинське» (боржником, який є стороною у справі про банкрутство, відповідно до ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”) письмового пояснення № 06 від 30.01.2015 р. щодо розгляду заяви про грошові вимоги, заяви про застосування позовної давності № 05 від 30.01.2015 р., а також поданого суду ТзОВ «Моршинське» пояснення від 22.02.2016 р. № 07, що надійшло до суду 23.02.2016 р., боржником заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності щодо вимог ТзОВ “Кей-Колект”.

ТзОВ “Кей-Колект” вважає, що строк позовної давності за договором про надання споживчого кредиту № 11169700000 від 14.06.2007 р. не пропущено. Проте таке твердження ТзОВ “Кей-Колект” підлягає спростуванню з наступних підстав.

В матеріалах справи наявна вимога Івано-Франківського відділення АКІБ “УкрСиббанк” про дострокове повернення кредиту та процентів у зв’язку із неналежним виконанням кредитного договору № 11169700000 від 14.06.2007 р. за вих. № 137-440/1554 від 15.05.2009 р., яка адресована ОСОБА_5 та ОСОБА_7М.(копія засвідчена ТзОВ «Моршинське» додана до поданої суду 02.02.2015 р. ТзОВ «Моршинське» заяви про застосування позовної давності № 05 від 30.01.2015 р., а копія засвідчена ПАТ “УкрСиббанк” подана суду ТзОВ «Моршинське» 24.05.2016 р. із клопотанням від 24.05.2016 р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ст. 262 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Зі змісту вимоги Івано-Франківського відділення АКІБ УкрСиббанк за вих. № 137-440/1554 від 15.05.2009 р. вбачається, що банк вимагав добровільно, в строк протягом тридцяти календарних днів з моменту її отримання, погасити прострочений борг по кредиту та відсотках з нарахованою пенею. В разі непогашення всього боргу, як вказано у тексті вимоги, поверненню підлягає весь кредит дострокового на 31 день з дати отримання вимоги. Аналогічні положення передбачені у п. 6.1.2. договору про надання споживчого кредиту № 11169700000 від 14 червня 2007 року, згідно якого банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з пункту 1.2.2. цього договору, та вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення. Отже, станом на 15.05.2009 року заборгованість за кредитом була простроченою. У зв'язку з тим, що вимога про дострокове повернення кредиту ОСОБА_5 та поручителем не виконана, з 15.06.2009 року у АКІБ УкрСиббанк виникло право на стягнення всієї кредитної заборгованості і саме з цієї дати почався перебіг трьохрічного строку позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором, який закінчився 15.06.2012 року.

Щодо заперечень ТзОВ “Кей-Колект” проти вимоги Івано-Франківського відділення АКІБ УкрСиббанк за вих. № 137-440/1554 від 15.05.2009 р., то як уже зазначалося вище, суду було надано як копію такої вимоги засвідчену ТзОВ «Моршинське», так і її копію засвічену ПАТ “УкрСиббанк”, що дозволяє зробити висновок про відповідність даного доказу вимогам ст.36 ГПК України.

На правильність висновку щодо наявності вимоги банку про дострокове повернення кредиту вказує і те, що ТзОВ «Моршинське» 24.05.2016 р. із клопотанням від 24.05.2016 р. подало до суду засвідчені ПАТ “УкрСиббанк” інші вимоги по кредитному договору № 11169700000 від 14.06.2007 року, зокрема, вимогу Івано-Франківського відділення АКІБ УкрСиббанк за вих. № 137-440/1573 від 02.06.2009 р., яка датована тим же днем і наступним порядковим номером відносно вимоги Івано-Франківського відділення АКІБ “УкрСиббанк” вих. № 137-440/1572 від 02.06.2009 р.(про дострокове повернення кредиту та процентів у зв’язку із неналежним виконанням кредитного договору № 11133248000 від 27.03.2007 р., за попередньою заявою на суму 1 675 004,23 грн.), що була додана до матеріалів справи самим-же ТзОВ “Кей-Колект” і факт існування якої підтверджується змістом вищезгадуваного Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 травня 2014 року.

Статтею 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Згідно з п. 1.4 Постанови пленуму ВГС України “Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів” від 29 травня 2013 року № 10 позовна давність застосовується у розгляді вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у провадженні зі справ про банкрутство, за винятком випадків, коли підставою цих вимог є виконавчі документи або якщо у відповідних вимогах судом вже було відмовлено в порядку позовного провадження.

Враховуючи все вищенаведене, вимоги ТзОВ “Кей-Колект” обтяжені спливом строку позовної давності.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

ТзОВ “Кей-Колект” не надало доказів наявності обставин переривання стоків позовної давності шляхом можливого звернення до суду попереднього кредитора ПАТ «УкрСибБанк» про звернення стягнення на майно боржника, також ТзОВ “Кей-Колект” не обґрунтовано і не надано доказів поважності причин пропущення позовної давності(на що звертав увагу Вищий господарський суд України в постанові від 17.11.2015 р.). Також слід зазначити, що в додатку № 1 до договору факторингу від 12.12.2011 р. (подано 11.04.2016 р. із додатковими поясненнями ТзОВ “Кей-Колект” № 147-21397 від 08.04.2016 р. нотаріально завірену копію) відсутні дані про розмір заборгованості ОСОБА_5 перед кредитодавцем, що унеможливлює встановлення інших обставин, які б служили підставою для визнання такої заборгованості і визнання відповідних вимог.

З огляду на все вищенаведене, у визнанні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Моршинське” на суму 2 017 409,20 грн. згідно із заявою №153-15315 від 18.11.2014 р. слід відмовити.

Щодо клопотання ТзОВ “Моршинське” про призначення у справі почеркознавчої експертизи від 23.02.2016 р., слід зазначити наступне. Дане клопотання боржника стосується заяви про грошові вимоги до боржника на суму 2 017 409,20 грн., боржник обґрунтовує його тим що підписи на первинних бухгалтерських документах щодо частини грошових вимог належать не ОСОБА_5, і цю частину кредитних коштів ОСОБА_5 не отримувала. Відтак боржник просить на вирішення експертизи поставити питання чи виконано підпис від імені ОСОБА_5 у первинних бухгалтерських документах згідно договору про надання споживчого кредиту № 11169700000 від 14.06.2007 р. в графі «підпис отримувача» ОСОБА_5, або іншою особою.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом.

При цьому, необхідність призначення судової експертизи пов'язана саме з наявністю при розгляді господарського спору певних питань щодо обставин, які не можуть бути встановлені судом самостійно, оскільки потребують спеціальних знань експерта та можуть бути вирішені шляхом призначення судової експертизи. Зі змісту ст.41 ГПК України випливає, що саме суд визначає при розгляді справи наявність таких питань та, відповідно, вирішує питання необхідності призначення певного виду судової експертизи у справі. Також, слід зазначити, що згідно положень чинного законодавства та вказаної статті зокрема, суд має право, на його розсуд, призначити експертизу у разі такої необхідності, проте, не обов'язок.

Згідно приписів п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 “Про деякі питання практики призначення судової експертизи”, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

З огляду на все вищенаведене, та те, що в матеріалах справи наявна Додаткова угода № 2 від 05.02.2009 р. до договору про надання споживчого кредиту № 11169700000 від 14 червня 2007 року, до якої сторонами(в т.ОСОБА_8М.) підписано Додаток № 1/1 Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту(який є невід’ємною частиною цієї Додаткової угоди), в якому зокрема міститься сума заборгованості за кредитом, суд приходить до висновку про відсутність дійсної потреби у спеціальних знаннях при дослідженні та оцінці документальних доказів щодо наявності на вказану дату заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11169700000 від 14 червня 2007 року, а відтак клопотання ТзОВ “Моршинське” про призначення у справі почеркознавчої експертизи від 23.02.2016 р. судом відхиляється.

Покликання ТзОВ “Кей-Колект” на правову позицію викладену у Постанові Верховного суду України від 10.02.2016 р. по справі 6-216цс14, є недоречним, оскільки у зазначеній Постанові ВСУ йдеться зовсім про іншу ситуацію, аніж має місце у даній справі (а саме, зазначено що саме по собі постановлення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи-боржника за основним зобов’язанням та його виключення з ЄДРЮО та ФОП не тягнуть за собою припинення зобов’язання іпотекодавця з виконання забезпеченого іпотекою зобов’язання, адже до цього іпотекодержателем було пред’явлено відповідну вимогу до іпотекодавця в позовному провадженні про звернення стягнення на іпотечне майно).

Судовий збір за подання заяв з грошовими вимогами до боржника покладається на ТзОВ “Кей-Колект”.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст.ст. 1,2,23,25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст.49,86 ГПК України, суд –

У Х В А Л И В:

1. У визнанні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Моршинське” (82482, Львівська область, м. Моршин, вул. Івана Франка, 64 А; код ЄДРПОУ № 32604887) на суму 1 675 004,23 грн. згідно із заявою №135-15312 від 18.11.2014 р. та на суму 2 017 409,20 грн. згідно із заявою №153-15315 від 18.11.2014 р. - відмовити.

Суддя                                                                                  Морозюк А.Я.