УХВАЛА

Апеляційного суду Закарпатської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2006 року                                                                                  м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - Дорчинець С.Г.,

суддів - Симаченко Л.І., Демченко С.М.,

з участю прокурора - Фотченка С.М., засудженого - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 20 квітня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1

року народження, уродженець АДРЕСА_1,

судимий:

1).    22    серпня    2001    року    Іршавським районним судом за ч. 2 ст. 149 КК України на три роки позбавлення волі; 2).     11     квітня    2002    року    Іршавським районним судом за ч. З ст. 185 КК України на чотири роки позбавлення волі; 3).    1    вересня    2005    року    Волинським районним судом Івано-Франківської області постановлено  замінити  невідбуту  частину покарання у вигляді обмеження волі на 240 годин громадських робіт; 4). 16 січня 2006 року Іршавським районним судом за ч. 2 ст. 369 КК України на п'ять місяців 15 днів арешту,

Справа:  № 398\2006

категорія:  11

головуючий у першій інстанції:  маркович І.І.

Доповідач:  Симаченко Л.І.

засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на чотири роки позбавлення волі; за ч. 1 ст. 309 КК України на один рік позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено чотири роки позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Іршавського районного суду від 16 січня 2006 року і остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначено чотири роки і два місяці позбавлення волі.

Згідно вироку злочини вчинено за таких обставин:

26 листопада 2005 року о 23-й годині ОСОБА_1 проник в приміщення будинку по АДРЕСА_2, звідки викрав належне потерпілому ОСОБА_2 майно загальною вартістю 628 гривень.

В кінці вересня 2005 року він же назбирав в урочищі ІНФОРМАЦІЯ_2 марихуану, подрібнив її та зберігав до 3 грудня 2005 року в кількості 25, 9 г. без мети збуту за місцем свого проживання: АДРЕСА_3.

В апеляції засуджений просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що копію обвинувального висновку йому не вручено, судовий розгляд проведено без захисника. Просить виключити з вироку вказівку суду про викрадення одного телефонного апарату, а також врахувати, що крадіжку вчинив у зв'язку з важким матеріальним становищем, викрадене повернув потерпілому, з вагою наркотичного засобу не згоден.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав апеляцію тільки в частині оскарження розміру наркотичного засобу, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія судів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи судом встановлені правильно і ніким із учасників судового процесу не оскаржуються. Висновки суду щодо винності засудженого підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у суді відповідно до вимог ст. 67 КПК України доказів.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 та ч. 1 ст. 309 К України кваліфіковані правильно.

Твердження засудженого про те, що він не отримав копію обвинувального висновку спростовуються даними книги реєстрації вихідної кореспонденції, згідно

яким копія обвинувального висновку засудженому надіслана 3 лютого 2006 року за № 1 - 57. Згідно протоколу судового засідання ОСОБА_1 копію обвинувального висновку отримав у встановлений ст. 254 КПК України строк.

Посилання  на те,  що розгляд справи відбувся без участі захисника, чим порушено   його   право   на  захист  матеріалами   справи  не   підтверджується.   На

досудовому слідстві та в суді ОСОБА_1 роз'яснювалось право на захист. Від участі захисника засуджений відмовився, про що свідчать дані протоколу відмови від захисника та протоколу судового засідання. ( а. с. 90 - 92,113 - 117,153 ).

Доводи    апелянта    щодо        викрадення    одного    телефонного    апарата

спростовуються наведеними у вироку доказами, зокрема, показаннями потерпілого, свідка ОСОБА_3 та показаннями ОСОБА_1 про викрадення двох телефонних апаратів, які він давав під час досудового, судового й апеляційного розгляду справи (а.с. 93-94,118-119, 153).

Щодо розміру вилученого наркотичного засобу, то згідно даним протоколу огляду в АДРЕСА_3 було вилучено наркотичну речовину, яку в присутності понятих опечатано і передано на дослідження Спеціалісту. З висновку експерта вбачається, що на дослідження речовина надійшла в належній упаковці, яка повністю відповідає описаній в протоколі вилучення і вага марихуани складає 25, 9 г. (а. с. 52, 57 - 59, 64 - 65 ).

Отже, визнаний судом розмір наркотичного засобу, який знаходився на зберіганні у засудженого є правильним.

Разом з тим, у резолютивній частині вироку при вирішенні питання щодо речового доказу судом помилково зазначена вага наркотичного засобу в кількості ЗО, 2 г, а тому дана вказівка суду підлягає зміні - на 25, 9 г.

Що стосується покарання, то таке ОСОБА_1 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, пом'якшуючих відповідальність обставин та даних, що характеризують винну особу.

Посилання    ОСОБА_1 на важке матеріальне становище є безпідставним, оскільки як вбачається з довідки про склад сім'ї та характеристики таке становище виникло з вини    самого засудженого, який не працював, зловживав спиртними напоями, вів паразитичний спосіб життя. (а. с. 104).

Щодо тверджень про добровільне відшкодування матеріальної шкоди, то згідно матеріалів справи праска та соковижималка були повернуті потерпілому працівниками міліції після вилучення їх у третьої особи, якій засуджений продав викрадене. Решта майна взагалі потерпілому не повернута. Отож, визнати це обставиною, що пом'якшує покарання неможна.

Отож, підстав для пом'якшення покарання колегія суддів не вбачає.

Порушень кримінально - процесуального закону, які б тягнули за собою скасування або зміну вироку не встановлено.

Доводи апелянта є безпідставними.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

Вирок Іршавського районного суду від 20 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, апеляцію засудженого - без задоволення.

Вказівку суду про розмір   марихуани, що підлягає знищенню як речовий доказ змінити на 25, 9 г.