Справа № 450/1146/14-к Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І.І.

Провадження № 11-кп/783/859/16 Доповідач: Головатий В. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Головатого В.Я.,

суддів - Гончарук Л. Я., Макойди З.М.

при секретарі - Гнідь А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 31.03.2015 року у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12013150270000879 від 22.07.2013 року, про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, котрий народився у с. Оброшино, Пустомитівського району, Львівської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України,

з участю прокурора - Яворського С. М.,

потерпілої ОСОБА_2

цивільного позивача ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

встановила:

вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 31.03.2016 року ОСОБА_1, визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, та встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік.

Цивільний позов представника потерпілої задоволено частково, постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 110112 грн. моральної шкоди.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винними у тому, що впродовж 2012 - 2013 років, в с. Оброшино, Пустомитівського району Львівської області, всупереч вимогам ч.3 ст.59 ЗУ «Про освіту», згідно якої батьки зобовязані постійно дбати про фізичне здоров»я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природніх здібностей, поважати гідність дитини, злісно ухилявся від виконання обовязків, передбачених ст. 150 Сімейного Кодексу України по догляду за неповнолітньою дочкою ОСОБА_2, 1998 року народження, а саме: не піклувався про здоров'я дитини, її фізичний та моральний розвиток, неодноразово вчиняв сімейні конфлікти, внаслідок чого у потерпілої виникла психотравма, яка відноситься до середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я.

Так, 01.12.2012 ОСОБА_1, в період часу з 10 год. 00 хв. до 11 год. 30 хв., перебуваючи в АДРЕСА_2, вчинив сімейну сварку, почав кричати на свою дружину ОСОБА_3, ображав та словесно погрожував їй, при цьому примушував бути присутньою при конфлікті свою неповнолітню дочку ОСОБА_2, в результаті чого в неї виник шок і вона близько двох годин переховувалась в стодолі, та згодом втекла в ліс. Її шоковий стан продовжувався на протязі цілого дня і заспокоїти останню змогла її мама близько 20 год. 00 хв.

Крім того, 22.12.2012, ОСОБА_1 в період часу з 08 год. 00 хв. до 09 год. 00 хв., в день іменин неповнолітньої ОСОБА_2, перебуваючи по місцю свого проживання в АДРЕСА_1, черговий раз вчинив сімейний конфлікт, під час якого словесно ображав свою дружину та неповнолітню дочку ОСОБА_2, кричав на них, погрожував фізичною розправою дружині, звинувачував, що вона виростила погану дочку, чим принижував її. Останні змушені були зачинитись в іншій кімнаті, та крики продовжувались. Цей конфлікт знову призвів до шокового стану неповнолітньої ОСОБА_2 В неї почали виникати думки про самогубство. Її шоковий стан продовжувався протягом цілого дня і заспокоїти останню змогла її мама, близько 18 год. 00 хв.

Після цього, в зв'язку з постійними стресами, думками про самогубство ОСОБА_2 почала проходити лікування в медико - соціальному центрі «Діалог», де з 26 грудня 2012 року відвідувала психолога, психіатра та проходила медикаментозне лікування.

Крім цього, 14.01.2013 ОСОБА_1, в період часу з 10 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв., перебуваючи по місцю свого проживання в АДРЕСА_1, вчинив сімейну сварку зі своєю неповнолітньою дочкою ОСОБА_2 за навчання, кричав на неї, ображав, принижував, звинувачував її в тому, що вона ганьбить його перед людьми.

Після цього, 26.03.2013 ОСОБА_1, в період часу з 16 год. 00 хв. по 17 год. 00 хв., перебуваючи по місцю свого проживання в АДРЕСА_1, знову кричав на дружину та неповнолітню дочку ОСОБА_2, ображав їх, погрожував фізичною розправою, називав неповнолітню дочку ОСОБА_2 продажною у зв'язку з тим, що вона хотіла жити тільки з своєю мамою. Цей конфлікт, а також наступні, призвели до того, що у ОСОБА_2 погіршився стан здоровя та вона знову почала медикаментозне лікування в комунальному закладі «Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр Медико - соціальний центр «Діалог».

Крім цього, 31.05.2013, ОСОБА_1, близько 14 год. 00 хв., перебуваючи по місцю свого проживання в АДРЕСА_1, знову вчинив сімейну сварку, під час якої кричав на свою неповнолітню дочку ОСОБА_2, звинувачував її в тому, що вона винна в тому, що вони з мамою розлучились, погрожував вигнати з хати, розмахував руками і говорив що ОСОБА_2 не його дочка. Внаслідок даного конфлікту у неповнолітньої ОСОБА_2 виник шок, і не усвідомлюючи своїх дій, вона побігла роздягнена в ліс, де через півгодини її знайшла мама цього ж дня. Боячись йти додому та зважаючи на шоковий стан ОСОБА_2, останні переховувались в будинку класного керівника ОСОБА_2 - ОСОБА_8

Постійний психологічний тиск зі сторони ОСОБА_1 на неповнолітню ОСОБА_2 призвів до того, що на даний час ОСОБА_2 страждає змішаним тривожно - депресивним розладом та специфічною ізольованою фобією ( боязнь батька). Дані розлади не є вродженими та перебувають у прямому причино - наслідковому зв'язку з діями її батька ОСОБА_1, що відноситься до середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я.

На вирок суду обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, а кримінальне провадження закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу злочину, передбаченого ст. 166 КК України.

Вважає вирок суду незаконним, висновки суду такими, що не ґрунтуються на зібраних по справі об'єктивних даних, тільки на показаннях самої потерпілої та її законного представника ОСОБА_3, яка є зацікавленою особою. Суд першої інстанції невірно описав його пояснення, перекрутивши та спотворивши їх. Зазначає, що він не мав умислу на вчинення злочину відносно ОСОБА_2 Вважає висновок експерта №153-2013 від 14.10.2013 р. неналежним і недопустимим доказом, як і висновок результатів психологічного дослідження ОСОБА_2 від 18.11.2014 р., оскільки висновок від 14.10.2013 р. зроблений лише на підставі показів ОСОБА_3, яка є зацікавленою особою, в даному висновку нічим не обґрунтовано та не вказано, на підставі яких методик та методів експериментально-психологічного дослідження у неповнолітньої ОСОБА_2 діагностується встановлений діагноз «боязнь батька».

Також суд не надав об'єктивної оцінки показам свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Вважає акт амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 09.09.2013 №579 та висновок судово-медичної експертизи від 14.10.2013 №153/2013 недоспутимими доказами.

Заслухавши доповідача, думку обвинуваченого, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора та представника потерпілої, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження №12013150270000879, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставами для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України, у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою, поміж іншого, зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Оскаржуваним вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України, а саме у злісному невиконанні обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

При дослідженні матеріалів кримінального провадження колегією суддів встановлено, що у обвинувальному акті, відсутнє покликання слідчого на обов'язкову ознаку об'єктивної сторони вказаного злочину - спричинення тяжких наслідків.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, всупереч вимогам ст. 337 КПК України вийшов за межі висунутого обвинувачення, чим погіршив становище обвинуваченого ОСОБА_1 порушивши його право на захист.

Разом з цим, під час судового розгляду суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження у суді першої інстанції.

Колегією суддів встановлено, що у матеріалах провадження відсутній журнал та технічний носій інформаціїсудового засідання від 23.05.2014 року, яке відкладено на цю дату у підготовчому судовому засіданні від 13.05.2014 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.

З огляду на те, що судове провадження, відповідно до ст. 3 ч.1 п.24 КПК України, включає в себе підготовче судове провадження, у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання та технічний носій інформаціїсудового засідання від 23.05.2014 року, тому під час розгляду справи суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Зазначені порушення норм кримінального процесуального закону України, колегія суддів вважає істотними та такими, що перешкодили суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок, а тому його слід скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Під час нового судового розгляду суду першої інстанції необхідно перевірити в судовому засіданні доводи, викладені в апеляційній скарзі та ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 411, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів, -

постановила :

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 31.03.2015 року відносно ОСОБА_1 скасувати і призначити новий судовий розгляд у цьому ж суді першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді :

Головатий В. Я. Гончарук Л. Я. Макойда З.М.