Справа № 446/212/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2016 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Котормус Т. І.

за участі секретарів судового засідання Коваль В.А., Карпа Г.М.,

прокурорів Костишин Д.Б., Петраш Р.І.,

Яворського Н.І.;

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4;

обвинуваченого ОСОБА_5;

потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7;

представника потерпілих ОСОБА_8;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015140220000863 від 24 жовтня 2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Кам‘янка-Бузька Львівської області, українця, громадянина України, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, неодруженого, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбачено ч. 2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2015 року близько 01:28 год. ОСОБА_5, перебуваючи у приміщенні нічного клубу "Озон", що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Кам'янка-Бузька, вул. Незалежності, 16, на терасі цього приміщення, підійшов з правого боку до ОСОБА_9, який в цей час стояв та спілкувався із ОСОБА_10 та, керуючись раптово виниклим умислом на спричинення тілесних ушкоджень, перебуваючи у тверезому стані, будучи фізично сильним, несподівано для ОСОБА_10 та ОСОБА_9, з розмаху, наніс сильний цілеспрямований удар кулаком своєї правої руки в ділянку шиї ОСОБА_9.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_9 тяжкі тілесні ушкодження - закриту тупу травму шиї в рефлексогенній зоні (зоні сино-каротидного вузла) у вигляді крововиливу у м'які тканини (м'язи) шиї в проекції біфуркації загальної сонної артерії зліва, надриву інтими лівої загальної сонної артерії, що призвело до рефлекторної зупинки серцевої діяльності ОСОБА_9, внаслідок чого, того ж дня, раптово настала смерть ОСОБА_9.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав частково, зокрема визнав таку в частині того, що він штовхнув ОСОБА_9, але не вдарив його та не бажав настання таких наслідків, які настали. Так, обвинувачений суду пояснив, що він раніше був знайомий з ОСОБА_9, як із жителем міста, але між ними не було жодних конфліктів. 23.10.2015р. він дійсно прийшов із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в кафе-бар "Озон", де він не вживав спиртних напоїв і де він зустрів ОСОБА_9, який на його думку був у стані алкогольного сп'яніння. Зазначив, що ОСОБА_9 вів себе зверхньо, приставав до дівчат тощо, а коли останній проходив біля барної стійки, то він побачив у руці ОСОБА_9 щось подібне на ніж. Після цього, через деякий час, він почув крик і побачив як ОСОБА_9 стояв із ОСОБА_10 і щось йому погрожував та кричав до нього. Він побачив, що ОСОБА_10 був наляканий, а ОСОБА_9 намагається нанести удар ногою ОСОБА_10 для чого її вже відводив назад. Тут, він - ОСОБА_5, зреагував та підійшовши відштовхнув своєю правою рукою у область лівої ключиці ОСОБА_9 та після чого повернувся і пішов геть. Зазначив, що не мав наміру вбивати покійного, просто хотів захистити ОСОБА_10, який є йому троюрідним братом, а ОСОБА_9 мав ножа, що видалось йому небезпечним. Згодом почув якийсь звук, повернувся і побачив, що ОСОБА_9 впав. Підбігши до нього, він надавав йому першу медичну допомогу водою, нашатирем на що той реагував. Згодом, за хвилин 30 приїхала швидка медична допомога, яка вимірявши йому пульс повідомила, що такий є і забрала в карету швидкої медичної допомоги. А вже згодом, від ОСОБА_10 він дізнався, що ОСОБА_9 помер. Вказав, що він хоч і не визнає себе винним у смерті ОСОБА_9, однак дуже шкодує за вчинене і просить вибачення у потерпілих. Цивільний позов визнав частково, зокрема щодо матеріальної шкоди повністю, яку вже відшкодував, а щодо моральної зіслався на розсуд суду.

Крім часткового визнання своє вини ОСОБА_5 вина його у вчиненні інкримінованих йому діях доводиться зібраними та дослідженими по справі доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що вона є матір'ю ОСОБА_9 Востаннє живим свого сина бачила в обід 23.10.2015р. коли він йшов на роботу, жодних тілесних ушкоджень на ньому не було і він не скаржився на будь-які болі. В ніч з п'ятниці на суботу 24.10.2015р. близько 03:30 год. до її квартири прийшли працівники поліції та задавали питання щодо її сина, а саме де він є, як одягнутий тощо, на що вона повідомила, що він пішов в нічний клуб "Озон". При цьому, працівники поліції показали фотографії на яких вона впізнала свого сина, та після чого вони запропонували піти з ними в лікарню. Однак, так як вона в цей час не мала на кого залишити свого малолітнього онука, то вона зателефонувала до свого брата, який поїхав у лікарню та впізнав її сина, також брат їй повідомив, що він бачив на шиї ОСОБА_13 синець. Після цього, її в морг не впускали 13 днів, а побачила вона тіло сина лише під час поховання.

Потерпіла ОСОБА_7 суду пояснила, що вона є звідною сестрою ОСОБА_9, все життя вони жили разом з мамою. Востаннє живим бачила ОСОБА_9 в понеділок, який передував тим подіям, жодних тілесних ушкоджень на ньому не було, на будь які болі він не скаржився. 24.10.2015р. близько 05:00 год. їй зателефонувала мама ОСОБА_6 та повідомила, що її брат ОСОБА_9 помер, і що її дядько оглядав його труп та бачив синець на шиї. Так як вона в цей час була у м. Львові на роботі, то на наступний день вона приїхала до м. Кам'янка-Бузька, але в морг їх не впускали, а побачила тіло брата лише через 13 днів на похоронах. Про обставини справи дізналася із відеозапису з місця події, на якому впізнала свого брата.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що він фактично виконував обов'язки охоронця в нічному клубі "Озон". Починаючи з 21:00 год. 23.10.2015р. до моменту закриття закладу 24.10.2015р. він слідкував за порядком у нічному клубі. Близько 24:00 год. 23.10.2015р. до нічного клубу "Озон" прийшов ОСОБА_9, який був сам та оплатив вхід до нічного клубу. Він обшукав його на предмет наявності заборонених речей, нічого не виявив, та пропустив до приміщення нічного клубу і ОСОБА_9 пішов на терасу. Свідок зазначив, що бачив, як там, на терасі, ОСОБА_9 розмовляв на підвищених тонах з ОСОБА_10, однак через шум зміст розмови він не чув. Під час цієї розмови, ОСОБА_5, який на той час знаходився на іншій стороні тераси, прискореним темпом підійшов до ОСОБА_9 і зі словами "Хватить блатувати" та ще якимись, які він не розчув добре, вдарив його рукою, після якого ОСОБА_15 впав назад і вже не підіймався. Також, як показав свідок, ОСОБА_9 впав не різко на землю, а спочатку на коліна, і на місці його падіння не було ніяких сторонніх предметів, з якими міг би відбутися удар тіла. Одразу після цього він, свідок, підбіг, надавав ПМД, але ОСОБА_9 не подавав ознак життя і він викликав швидку медичну допомогу. Після приїзду карети швидкої медичної допомоги, яка прибула десь через 20 хвилин після виклику, ОСОБА_9 забрали з приміщення нічного клубу. Крім того, свідок показав, що він не бачив, щоб хто-небудь інший чи сам ОСОБА_5 завдавав ОСОБА_9 інші тілесні ушкоджень, а також вказав, що після удару ОСОБА_5 сам злякався та брав участь у наданні ПМД.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що в ніч з 23 на 24 жовтня 2015 року він був на терасі у нічному клубі "Озон", розмовляв з ОСОБА_5 та іншими. Також вказав, що під час нанесення удару він був неподалік ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які між собою розмовляли дещо на підвищеному тоні, про що не пам'ятає, але вели себе адекватно. Свідок зазначив, що самого удару не бачив, так як в цей час він відвернувся і стояв спиною до них. Згодом почув шум, і повернувшись побачив, що ОСОБА_9 впав і до нього підбігли люди, однак він не підходив, а вже потім приїхала швидка медична допомога.

Свідок ОСОБА_10 при допиті в судовому засіданні показав, що він є троюрідним братом обвинуваченого ОСОБА_5 У вечері близько 23:00 год., точної дати не пригадує, він з друзями відпочивав у нічному клубі "Озон". В цей вечір він бачив ОСОБА_9 з яким до цього він не був близько знайомий, але раніше бачив, і який підходив до різних компаній, в т.ч. до його компанії, але він, свідок, попросив його піти від них геть. Згодом, близько 01:00 год. до нього підійшов ОСОБА_9 і почав висловлювати якісь незрозумілі претензії типу: "Що він собі позволяє?", причому йому видалось, що ОСОБА_13 стискав кулак, рухав рукою і мав суворий погляд. В цей час, зліва від нього надійшов ОСОБА_5 і наніс удар рукою ОСОБА_13, але куди саме він не бачив. Після удару ОСОБА_13 впав і йому почали надавати ПМД, а через хвилин 20 приїхала швидка медична допомога. Також свідок вказав, що він не просив ОСОБА_5 про допомогу при захисті від ОСОБА_13, однак після цього випадку, ОСОБА_5 повідомив йому, що мав намір захистити його від ОСОБА_13

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показав, що 23.10.2015р. він разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_12 близько 22:00 год. пішли в нічний клуб "Озон" у м. Кам'янка-Бузька. Він бачив, коли близько 23:00 год. прийшов ОСОБА_9, який на його погляд був дещо п'яний, водночас свідок ствердив, що ОСОБА_5 в той вечір нічого не пив з алкогольних напоїв. Зазначив, що ОСОБА_9 не підходив до їхньої компанії, але він бачив як ОСОБА_9 спілкувався із ОСОБА_10, які були приблизно метрів за 15 від них. Розмови він не чув, але чув, що розмовляли на підвищених тонах. Ствердив, що самого моменту удару ОСОБА_5 ОСОБА_9 він не бачив так як в цей момент він відвернувся в іншу сторону, лише пригадує, як ОСОБА_5, відходячи від нього в сторону до ОСОБА_13 та ОСОБА_10 казав: "Дивись, зараз щось буде.". Потім він вже побачив як ОСОБА_9 лежав на землі і було велике скупчення людей, ОСОБА_9 надавали ПМД, в т.ч. надавав сам ОСОБА_5 Свідок суду також показав, що він разом із ОСОБА_5 були збоку відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а тому ОСОБА_9 не бачив ОСОБА_5 Будь-яких інших моментів завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_9 він не бачив.

Свідок ОСОБА_17 суду дав покази, що в цей день він перебував у нічному клубі "Озон" зі своїми друзями. Він в цей вечір бачив ОСОБА_9, який на вигляд був охайно вдягнутий і не мав будь-яких видимих тілесних ушкоджень. Вони привіталися і ОСОБА_9 йому розповів, що він прийшов сам і сам піде додому. Зазначив, що в цей вечір вони з ОСОБА_9 штовхалися, в результаті чого він зачепив пальцями рук лице ОСОБА_9, однак таке штовхання було не агресивним, а розвагою. Самі контакти його з ОСОБА_9 в результаті такого штовхання не могли завдати будь-яких тілесних ушкоджень, бо були надто легкими, а згодом вони навіть обнялись. Після цього, до ОСОБА_9 підійшов ОСОБА_10 та виражався в його сторону нецензурною лайкою. Свідок вказав, що самого завдання удару ОСОБА_9 від ОСОБА_5 він не бачив, бо вийшов з нічного клубу раніше за саму подію, а про все решта він дізнався вже пізніше зі слів інших осіб.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що вона працює фельдшером швидкої медичної допомоги і 24.10.2015р. вона за викликом виїжджала в нічний клуб "Озон", і коли вона туди прибула, то побачила, що хлопця несуть по сходах, але вона попросила віднести його назад, що вони і зробили. Коли вона його оглянула, то він вже не подавав ознак життя, пульс був відсутній, на нашатир він не реагував. Але вона прийняла рішення відвезти його в лікарню, де інші два лікарі констатували смерть ОСОБА_9 і вона викликала працівників поліції.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показав, що він знайомий як із обвинуваченим ОСОБА_5 як другом, так і з ОСОБА_9 як з однокласником. В день, коли відбулися досліджувані події, він був у нічному клубі "Озон" разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_11, куди вони прийшли близько 22:00 год. і замовили поїсти, періодично ходили на балкон. Пізніше він побачив, як підійшов ОСОБА_9, який був п'яний та який, як йому видалося, мав при собі ніж, який виблискував на світлі. В розмові з ОСОБА_5 він зрозумів, що останній теж бачив ножа у руках ОСОБА_9 Свідок також вказав, що на балконі до нього підходив ОСОБА_9 і хотів про щось поговорити, однак через його стан сп'яніння, він не міг зрозуміти, що той від нього хоче. Згодом на балкон вийшли ОСОБА_5 та ОСОБА_11 Після цього, він свідок бачив, як ОСОБА_9 розмовляв із ОСОБА_10 та затиснувши кулак дав крок назад з метою вдарити ОСОБА_10 Однак, далі свідок вказав, що нічого не бачив, так як відвернувся в іншу сторону. Свідок зазначив, що не бачив і удару, який завдав ОСОБА_5 ОСОБА_9, однак засвідчив, що йдучи від нього в сторону до ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувачений ОСОБА_5 сказав: "Йду заберу малого.". Після цього він почув шум і бачив вже лише як надають ПМД ОСОБА_9, яку в т.ч. надавав і ОСОБА_5 За показами свідка, карета швидкої медичної допомоги приїхала за хвилин 20-25, яка і забрала ОСОБА_9

Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що він є братом свідка ОСОБА_10 (особа, з якою перед смертю спілкувався ОСОБА_9Р.). В цей день, він близько 22:00 год. прийшов у нічний клуб "Озон", де бачив ОСОБА_5 та ОСОБА_9 Свідок вказав, що він бачив, як у ОСОБА_9 був конфлікт зі ОСОБА_17 і як останній біля диванів вдарив ОСОБА_9 2-3 рази в лице руками, після яких він не впав, стояв далі. Свідок також повідомив суду, що як вдарив ОСОБА_9 ОСОБА_5 він не бачив.

Свідок ОСОБА_20, будучи допитаним у якості свідка, суду повідомив, що в той вечір 23.10.2015р. він був у приміщенні нічного клубу "Озон", де розмовляв із ОСОБА_9 про роботу в Польщі. При розмові він бачив, що ОСОБА_9 був трохи напідпитку, але розмову вів і ніяких зовнішніх ушкоджень він не мав. Свідок зазначив, що ніякого конфлікту ОСОБА_9 із будь-ким він не бачив, так як покинув нічний клуб "Озон" до моменту, коли були такі події. Щодо фізичних ушкоджень ОСОБА_9 вказав, що вони дійсно з ним штовхався в плече, однак такі дії були дружелюбними і не спрямовані на завдання тілесних ушкоджень. Зазначив, що ОСОБА_9 був йому другом.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що 23.10.2015р. він у період з 22:00 до 00:30 був у приміщенні нічного клубу "Озон" і зустрічався із ОСОБА_9, який на його думку був дещо напідпитку, але зовнішніх ушкоджень не мав. Будь-якого конфлікту ОСОБА_9 в т.ч. із ОСОБА_5 він не бачив.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні повідомила, що вона працювала в нічному клубі "Озон" касиром і в ніч з 23 на 24 жовтня 2015 року вона була на зміні. ОСОБА_9 за показами свідка прийшов близько 12 години ночі і оплатив вхід до клубу, причому він решту не брав, однак вона його попросила повернутись і він забрав. Свідок вказала, що ОСОБА_9 не був тверезим, висновок про що вона зробила із візуального огляду, однак якихось ушкоджень на ньому не було. Свідок також зазначила, що будь-якого удару вона не бачила, бо її робоче місце не позволяє таке бачити, однак коли їй повідомила охорона про те, що сталося то вона вийшла та побачила, як ОСОБА_9 вже лежав на лавці, після чого вона одразу викликала швидку допомогу, яка прибула за хвилин 10.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_23 суду пояснила, що наданий нею висновок вона підтримує повністю. Зазначила, що покійний ОСОБА_9 отримав удар в область шиї, так як там було виявлено садно на поверхні шиї зліва. Причому експерт вказала, що за результатами дослідження було встановлено, що удар і як наслідок розрив інтиму сонної артерії відбувся в такий момент, коли серце було надто збуджене і воно не контролювало свою фібриляцію, і як результат відбулась зупинка серця. Це була раптова смерть. Експерт відзначила, що іншої причини смерті не встановлено, як і не виявлено будь-яких патологічних змін, в т.ч. тромбозів. Не вплинуло на причину смерті за показами експерта і що-небудь зі сторони внутрішніх органів. Щодо набряків на головному мозку, які були виявлені, то експерт зазначила, що такі є результатом удару, а не причиною смерті. Також експерт вказала, що при такому стані речей (характеру тілесних ушкоджень) смерть настає дуже швидко від декількох секунд до декількох хвилин.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 24.10.2015р. (том 1, а.с. 95-99), який розпочато о 02:40 та закінчено о 03:45 год., в присутності двох понятих та за участі спеціаліста судово-медичного експерта, проведено огляд приміщення приймального покою, який розташований на першому поверсі Кам'янка-Бузької ЦРЛ, що у м. Кам'янка-Бузька, по вул. Перемоги, 29а. У вказаному приміщенні на носилках жовтого кольору лежав труп ОСОБА_9 на якому в правій навколо орбітальній ділянці був синець блідо-голубого кольору. В ділянці зовнішнього кута верхньої повіки з права садно, округленої форми діаметром біля 0,5 см., покритий жовто-червоною кіркою, розташований нижче рівня шкіри. На передній поверхні шиї, на рівні проекції щитовидного хряща садно незначної форми біля 0,5х1,0 см. покритий жовто-червоною кіркою розташованою нижче рівня шкіри. На передній поверхні лівого ключового суглобу є дрібно-крапкові внутрішньо-шкірні крововиливи, які розташовані у вигляді вертикальної смуги розміром приблизно 1х4,5 см. На передній правої та лівої гомілки в середній третині є по 1 садну невизначеної форми.

Також, відповідно до даного протоколу, з поміж іншого, в правій внутрішній кишені куртки знаходився металевий газовий балончик з написом "Терен-4" та розкладний ніж з дерев'яною ручкою коричневого кольору із написом "Explorer", які було вилучено.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 24.10.2015р. (том 1, а.с. 100-105), який розпочато о 04:30 год. та закінчено о 05:53 год. в присутності двох понятих, проведено огляд приміщення кафе-бару "Озон", який розташований на другому поверсі приміщення №16 по вул. Незалежності в м. Кам'янка-Бузька. Приміщення кафе ділиться на основний зал, приміщення кухні та балкону. На балконі, поруч з першими столами, на бетонному покритті підлоги знаходяться уламки скла та частина розбитого стакана. Неподалік знаходиться пляшка з води. На фототаблицях до даного протоколу зображено місце вчиненого з різних ракурсів та місце надання медичної допомоги.

Відповідно до протоколу огляду трупа від 24.10.2015р. (том 1, а.с. 106-110), який розпочато о 13:50 год. та закінчено о 16:40 год. в присутності двох понятих, при огляді трупа ОСОБА_9 в морзі Кам'янка-Бузької ЦРЛ, окрім аналогічних зовнішніх тілесних ушкодженнях, які виявлені згідно протоколу огляду місця події від 24.10.2015р., при внутрішньому дослідженні трупа виявлено, що на шиї зліва, в ділянці сонної артерії є крововилив. В правому наднирнику є крововилив.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_9, він помер ІНФОРМАЦІЯ_2., смерть настала в кафе-барі "Озон" (том 1, а.с. 112).

Висновком експерта №104/2015, який розпочато 24.10.2015р. та закінчено 02.11.2015р. (том 1, а.с. 114-120), з-поміж іншого, встановлено, що:

- при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 були виявлені тілесні ушкодження при зовнішньому дослідженні: садно на шиї; при внутрішньому дослідженні: крововилив у м'які тканини (м'язи) шиї проекції біфуркації загальної сонної артерії, надриву інтим лівої сонної артерії, а також ознаки раптово насталої смерті: у вигляді рідкого стану крові у порожнинах серця та великих кровоносних судинах та венозного повнокрів'я внутрішніх органів. При судово-гістологічній експертизі внутрішніх органів було виявлено: крововиливи в м'які тканини шиї з проекції біфуркації сонної артерії (згідно літературних даних в місці розташування баро- та хеморецепторів, пошкодження яких призводить до прогресуючого падіння тиску, колапсу), набряк спинного мозку, гостра емфітемза, вогнищевий набряк легень, осадження шкіри на шиї. Беручи до уваги вищенаведене, слід вважати, що смерть ОСОБА_9 настала внаслідок закритої тупої травми шиї в рефлексогенну зону (зона сино-каротидного вузла), у вигляді крововиливу у м'які тканини (м'язи) шиї в проекції біфуркації загальної сонної артерії зліва, надриву інтими лівої загальної сонної артерії, що призвело до рефлекторної зупинки серцевої діяльності (п. 1);

- при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 виявлено закриту тупу травму шиї у вигляді садна та крововиливу у м'які тканини шиї у проекції біфуркації загальної сонної артерії в рефлекторній зоні, надриву інтими лівої сонної артерії, яка утворилась від дії тупого предмету з обмеженою поверхнею, призвела до настання смерті, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, утворилась незадовго до настання смерті. Крім того, виявлені садна на обох гомілках, які могли утворитись за 5-7 діб до смерті, синець і садно на обличчі, утворились незадовго до настання смерті, і мають ознаки легких тілесних ушкоджень (п. 3);

- враховуючи характер та розміри тілесних ушкоджень, які були виявлені на тілі трупа ОСОБА_9, слід вважати, що дані тілесні ушкодження могли утворитись від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею, не виключено, що і від ударів кулаками. Беручи до уваги характер та кількість виявлених на тілі ОСОБА_9 тілесних ушкоджень можна вважати, що було не менше 5-ти місць прикладань сили. (п. 4, 5);

- після отриманих тілесних ушкоджень, а саме крововиливу у проекцію біфуркації загальної сонної артерії зліва, ОСОБА_9 найбільш вірогідно не міг вчиняти активних дій, оскільки згідно літературних даних, при даній травмі смерть наступає в проміжок часу від кількох секунд до кількох хвилин (п. 6);

- при судово-токсикологічній експертизі крові трупа ОСОБА_9 виявлено етиловий спирт в кількості 2,51% (проміле), і вказана концентрація етилового спирту у крові ОСОБА_9 при житті могла відповідати сильному ступеню алкогольного сп'яніння. Кров від трупа ОСОБА_9 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО (п. 7,8).

Вищенаведені висновки експерта співвідносяться та базуються на даних лабораторних досліджень, а саме висновок експерта №1296/2015-ім від 26.10.2015р., висновок експерта №3312/2015-т, який розпочато 27.10.2015р. а закінчено 28.10.2015р. та висновок експерта №2628/2015 який розпочато 29.10.2015р. та закінчено 30.10.2015. (том 1, а.с. 121-125).

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, який складений 24.10.2015р. о 13:30 год. у ОСОБА_5 ознак сп'яніння не виявлено (том 1, а.с. 160).

Здобутим в судовому засіданні на підставі ухвали суду від 22.07.2016р. висновком медичної комісії від 30.09.2010р. встановлено, що ОСОБА_9 був непридатним для військової служби в армії за статтею 22 В Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ (том 2, а.с. 18-20).

Згідно з протоколом огляду речей та документів від 25.10.2015р. складеного за участі двох понятих (том 1, а.с. 126-133), проведеним оглядом є запис з камер зовнішнього спостереження і кафе-барі "Озон", який міститься на оптичному "CD-R" диску Verbatium, об'ємом 700 мб. На 01:28:05 особа чоловічої статі, яка одягнена у футболку з коротким рукавом світлого кольору та темні штани, на лівій руці якого годинник, а в руках знаходиться мобільний телефон, підходить до двох осіб, які між собою спілкуються, своєю правою рукою наносить потужний цілеспрямований удар, а саме стиснутою в кулак рукою, в ділянку шиї особі, яка по відношенні до нього знаходилась дещо ліворуч. Удар було нанесено на 01:28:07 хвилині. Внаслідок удару, особа-нападник дає крок назад від особи, якій спричинено удар, а особа-потерпіла давши 2-3 кроки назад обпершись на тую, яка знаходилась позаду нього, похилилась до низу, однак одразу при піднявшись став та давши кілька кроків назад на 01:28:19 падає і більше після цього не вставши.

Відтвореним в судовому засіданні відеозаписом (том 1, а.с. 129) із оптичного диска "CD-R" диску Verbatium, об'ємом 700 мб. з камери спостереження №14 кафе-бару "Озон", що у м. Кам'янка-Бузька за 24.10.2015р. встановлено, що на хвилині відеозапису з 01:27:52 по 01:28:05 ОСОБА_9 спілкується із свідком ОСОБА_10, на хвилині запису 01:28:06 до них з боку підходить ОСОБА_5 і своєю правою рукою з розмаху наносить один сильний удар в ділянку шиї ОСОБА_9 Від цього удару ОСОБА_9 падає, затримуючись об поряд стоячі рослини туї, підіймається, робить близько 3-5 кроки назад і падає. Після цього, ОСОБА_9 люди, які були поряд, а також ОСОБА_5, підіймають та відносять біля ближнього столу.

В порядку ч. 1 ст. 359 КПК України суд, після огляду вказаного відеозапису, заслухав пояснення учасників процесу, і на яких, зокрема, ОСОБА_5 підтвердив, що на цьому відеозаписі, особою, яка наносить удар є він, а особою, якій нанесено удар є ОСОБА_9 Також, ОСОБА_5 на вказаному відеозаписі відзначив ОСОБА_10, як особу, з якою спілкувався ОСОБА_9 до моменту нанесення удару.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 31.10.2015р. (том 1, а.с. 133-135) за участі свідка ОСОБА_10, у присутності двох понятих, встановлено, що ОСОБА_24 було запропоновано розповісти та показати, про події, які мали місце 24.10.2015р. в кафе-барі "Озон". ОСОБА_24 показав, що в цей вечір він перебував поруч з ОСОБА_9, який з ним розмовляв, але що він говорив, свідок не міг зрозуміти. До них підійшов ОСОБА_5, який наніс один удар правою рукою по тілу ОСОБА_9 На статисті, який виконував роль ОСОБА_9 свідок показав як наніс удар ОСОБА_5 ОСОБА_9, однак не помітив в яку саме частину тіла.

Згідно з висновком спеціалістів щодо дослідження фрагменту відеозапису від 03.12.2015р. (том 1, а.с. 148-150) з-поміж іншого вказано, що враховуючи динамічні та кінематичні характеристики, дії вчинені ОСОБА_5 по відношенню до ОСОБА_9, слід кваліфікувати як удар. Сила удару є значною, і є достатньою для нанесення серйозних травм потерпілому. Аналізуючи дії потерпілого ОСОБА_9 можна зробити висновок, що потерпілий удару не бачив і не очікував його (п. 3,5,9).

Відтвореним в судовому засіданні відеозаписом (том 2, а.с. 181) із оптичного диска "CD-R" диску Verbatium, об'ємом 700 мб. з камери спостереження №13 кафе-бару "Озон", що у м. Кам'янка-Бузька за 24.10.2015р., який доданий стороною захисту на стадії судового розгляду та відносно належності та допустимості якого не було заперечень від учасників процесу, встановлено наступне. Так, на хвилині відеозапису з 01:22:40 по 01:22:48 ОСОБА_9 підходить до трьох чоловіків, а з 01:22:48 по 01:23:00 між ними відбувається бійка, в результаті якої ОСОБА_9 отримує близько трьох ударів в область обличчя. Після цього, до них підходять ще двоє чоловік і розбороняють ОСОБА_9 та особу, яка завдавала йому удари.

В порядку ч. 1 ст. 359 КПК України суд, після огляду вказаного відеозапису, заслухав пояснення учасників процесу і, на яких, зокрема, ОСОБА_7 впізнає свого брата ОСОБА_9 як особу, якій завдаються удари. Інші учасники процесу також погодились із цим.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України доведена повністю, а дії слід кваліфікувати, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

При судовому розгляді є повністю доведеним факт завдання ОСОБА_5 кулаком своєї правої руки, одного сильного та цілеспрямованого удару в ділянку шиї ОСОБА_9 Така обставина частково доводиться показами самого обвинуваченого, який хоч і зазначає, що здійснив лише поштовх, але не заперечує самого факту контакту його правої руки із ОСОБА_9 і підтверджує себе як особу, яка завдає удару ОСОБА_9 на відеозаписі із камери спостереження №14.

А в повному обсязі показами свідків ОСОБА_14, який засвідчив, що ОСОБА_5 з прискореним темпом підійшов до ОСОБА_9 і вдарив його рукою, після чого ОСОБА_15 впав назад і вже не підіймався. Також показами свідка ОСОБА_10 який суду показав, що в час коли він спілкувався із ОСОБА_9, зліва від останнього надійшов ОСОБА_5 і наніс удар рукою ОСОБА_13, але куди саме він не бачив і після удару ОСОБА_13 впав та вже не підіймався. Цей же свідок у фототаблиці до протоколу слідчого експерименту від 31.10.2015р. чітко показує, яким чином ОСОБА_5 наніс удар ОСОБА_9 і на фото №2 видно, що удар був нанесений кулаком правої руки. Факт нанесення удару кулаком правої руки доводиться також відеозаписом камери №14 та фототаблицею до протоколу огляду речей і документів від 25.10.2015р., де видно складений кулак правої руки ОСОБА_5 перед нанесенням удару.

Також, факт завдання удару обвинуваченим ОСОБА_9 повністю доводиться дослідженим в судовому засіданні відеозаписом із камер спостереження кафе-бару "Озон" №14. Так, зокрема на оглянутому відео з достатньою якістю видно, коли ОСОБА_5 підходить до ОСОБА_9 та з розмаху завдає йому один сильний та чіткий удар правою рукою в область шиї, після чого ОСОБА_9 відходить та падає. Оглянутим відеозаписом повністю спростовуються пояснення обвинуваченого, що він лише штовхнув ОСОБА_9 в область ключиці. Суд розцінює такі покази обвинуваченого як такі, що спрямовані на його захист від обвинувачення і такі, що не відповідають фактичним обставинам вчиненого.

Також, суд вважає доведеним факт наявності у ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень у вигляді закритої тупої травми шиї в рефлексогенній зоні (зоні сино-каротидного вузла) у вигляді крововиливу у м'які тканини (м'язи) шиї в проекції біфуркації загальної сонної артерії зліва, надриву інтими лівої загальної сонної артерії, що призвело до рефлекторної зупинки серцевої діяльності ОСОБА_9, внаслідок чого, того ж дня, раптово настала смерть ОСОБА_9 Такі обставини доводяться експертним висновком №104/2015.

Враховуючи локалізацію нанесеного удару ОСОБА_5, а також висновки експерта про те, що смерть ОСОБА_9 настала внаслідок закритої тупої травми шиї в рефлексогенну зону, суд дійшов до висновку, що між діями ОСОБА_5 по нанесенню тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 і смертю останнього є чіткий причино-наслідковий зв'язок.

При кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 121 КК України суд відзначає, що обвинувачений вчинив злочин з похідними наслідками (з кваліфікуючими наслідками), суб'єктивна сторона якого полягає у змішаній формі вини, коли умисно спричинений особою так званий прямий (безпосередній) наслідок (тяжкі тілесні ушкодження) тягне за собою ще один - опосередкований (похідний) наслідок (смерть потерпілого), психічне ставлення до якого з боку винного полягає лише в необережній формі вини - злочинній недбалості. (Ухвала ВСУ від 28.05.2015р. (№5-25кс15).

Обвинувачений ОСОБА_5 мав прямий умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9, так як судовим розглядом встановлено, що він, бажаючи захистити ОСОБА_10, який є йому близьким родичем, вирішив нанести сильний цілеспрямований удар ОСОБА_9 в область шиї. Це доводиться показами свідка ОСОБА_14, який суду показав, що ОСОБА_5 з прискореним темпом підійшов до ОСОБА_9 і зі словами "Хватить блатувати" та ще якимись, які він не розчув добре, вдарив його рукою, показами свідка ОСОБА_11 який засвідчив, що пригадує, як ОСОБА_5, відходячи від нього в сторону до ОСОБА_13 та ОСОБА_10 казав: "Дивись, зараз щось буде.", після чого бачив, як ОСОБА_9 вже лежав, показами свідка ОСОБА_12, який показав, що ОСОБА_5, йдучи від нього в сторону до ОСОБА_9 та ОСОБА_10 сказав: "Йду заберу малого", після чого він бачив як вже ОСОБА_9 лежав.

Даними доказами, та показами самого обвинуваченого, який підтвердив, що мав намір захистити ОСОБА_10 від ОСОБА_9, на переконання суду, доводиться наявний прямий умисел ОСОБА_5 на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 Причому, ОСОБА_5, будучи тверезим, розуміючи, що ОСОБА_9 є в стані алкогольного сп'яніння і не бачить його, тобто не може вжити дій щодо свого захисту, а також те, що удар завдається в життєво важливий орган - ділянку шиї, добре усвідомлював суспільну небезпеку свого діяння, міг передбачати його наслідки і свідомо допускав їх настання. Тому, прямий умисел обвинуваченого ОСОБА_5 був спрямований власне на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9

Щодо умислу обвинуваченого на настання наслідків у вигляді смерті ОСОБА_9, то суд відзначає, що психічне ставлення обвинуваченого до такого наслідку полягало лише в необережній формі вини - злочинній недбалості, яка виразилась у тому, що ОСОБА_5 передбачав лише можливість настання таких наслідків, які могли настати, а могли і не настати. Вольовий момент в даному випадку характеризується власне свідомим припущенням ОСОБА_5 настання смерті ОСОБА_9 від його сильного та чіткого удару в життєво важливий орган.

Саме за такі дії і передбачено кримінальну відповідальність у ч.2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Що до посилання сторони захисту на завдання ОСОБА_9 інших тілесних ушкоджень, зокрема тих, що зафіксовані на камері відеоспостереження №13 суд відзначає, що хоча на такому відео дійсно видно, як ОСОБА_9 завдаються тілесні ушкодження, однак суд вважає, що такі не перебувають у причинному зв'язку із смерті останнього, так як після таких подій ОСОБА_9 продовжував ходити деякий час, а як ствердив експерт у висновку та в судовому засіданні, смерть настала від тяжкого тілесного ушкодження, яке утворилось незадовго до смерті, причому відзначила, що смерть в такому випадку настає від кількох секунд до кількох хвилин. Крім того, судом з висновку експерта №104/2015 (п. 3) встановлено, що виявлені садна на обох гомілках, могли утворитись за 5-7 діб до смерті, а синець і садно на обличчі, утворились незадовго до настання смерті, і мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Тому, суд відхиляє такі посилання сторони захисту.

Щодо посилань сторони захисту на захворювання ОСОБА_9, зокрема ті, що були виявлені лікарською комісією і на підставі яких він був визнаний непридатним до військової служби, то суд також такі відхиляє, так як допитаний в судовому засіданні експерт суду дав однозначну відповідь, що будь-які проблеми зі здоров'ям ОСОБА_9 не могли послужити причиною смерті останнього так як така настала внаслідок закритої тупої травми шиї в рефлексогенній зоні.

За таких обставин, суд дійшов до переконання, що ОСОБА_5 є винним у вчиненні інкримінованого йому злочині, а вина його повністю доводиться зібраними та дослідженими по справі доказами.

При призначенні покарання суд враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.

Досліджуючи дані які характеризують особу обвинуваченого суд бере до уваги, що ОСОБА_5 раніше не судимий, на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, до моменту взяття під варту був студентом п'ятого курсу денного відділення Львівської комерційної академії, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №214 від 23.12.2015р. (том 1, а.с. 161-163) хронічними психічними захворюваннями, недоумством або іншими хворобливими розладами психіки не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій. Також, суд враховує позитивну поведінку обвинуваченого безпосередньо після вчиненого, його відношення до наслідків, які настали.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 66 КК України суд визнає часткове відшкодування шкоди потерпілим.

Так, як зазначено у п. 5 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003р. №7 при призначенні покарання суд може визнати пом'якшуючими й інші обставини, не зазначені в ч. 1 цієї статті (наприклад, часткове відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди). Як видно з матеріалів справи (том 2, а.с. 183) потерпілим частково відшкодовано матеріальна та моральна шкода, тому суд відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України визнає часткове відшкодування шкоди потерпілим як пом'якшуючу обставину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлено.

При таких обставинах, суд вважає, що покарання обвинуваченого повинно бути пов'язано з позбавленням волі в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки вважає, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

Одночасно суд не знаходить підстав для застосування положень ст. 69 КК України, оскільки судом не встановлено кількох пом'якшуючих обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Вирішуючи цивільні позови потерпілих до обвинуваченого (том. 1, а.с. 82-85) суд виходив із наступних міркувань та положень закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому

Правові підстави стягнення матеріальної та моральної шкоди регламентовані Главою 82 ЦК України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи наявність письмових доказів, якими стверджується факт понесення ОСОБА_7 витрат на поховання та придбання необхідних товарів: домовина, хрест, вінок тощо (том 1, а.с. 86), а також те, що покійний ОСОБА_9 помер від тілесних ушкоджень завданих ОСОБА_5, то суд вважає підставними вимоги цивільного позивача про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 12020,00 грн., так як дії ОСОБА_5 є протиправними, ОСОБА_7 понесли матеріальні втрати і між ними існує причинно-наслідковий зв'язок.

Проте, суд також відзначає, що ОСОБА_7 отримала частково відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 12000,00 грн., що доводиться поштовим переказом від 11.05.2016р. (том 2, а.с. 183) і що не заперечується сторонами по справі. Разом з тим, свої вимоги не зменшила на відповідну суму у визначений законом спосіб, тому суд вважає, що її вимоги в цій частині слід задовольнити частково у розмірі 20,00 грн.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд також відзначає, що відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Цивільний позивач ОСОБА_6 є матір'ю покійного ОСОБА_9, а ОСОБА_7 є особою, яка проживала з ним однією сім'єю як брат та сестра, що доводиться показами потерпілих, а також тим, що вони проживали та були зареєстровані за спільною адресою: АДРЕСА_2, тому суд вважає, що обоє вони мають право на відшкодування моральної шкоди, яка їм завдана смертю ОСОБА_9

Оцінюючи розмір завданої моральної шкоди, суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Частина 3 цієї статті визначає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При чому, суд враховує, що як вірно визначено у п. 6.4. Методичних рекомендаціях Листа Мінюсту від 13.05.2004р. N 35-13/797 "Відшкодування моральної шкоди" моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Так, суд вважає, що сам факт смерті сина та брата позивачів при встановлених судом обставинах справи, свідчить про завдання їм моральної шкоди, яка полягає у їх душевних стражданнях, яких вони зазнали і їх вимушених негативних життєвих змінах. Однак, оцінити розмір таких душевних страждань та їх життєвих змін відносно кожного з позивачів об'єктивно неможливо, так як таке поняття як "життя людини" не може бути оцінено будь-яким матеріальним виміром і є в будь-якому випадку вищим за нього. Тому, суд при вирішенні даної справи керується засадами розумності, виваженості та справедливості, з метою забезпечення належної сатисфакції у відносинах сторін.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, який завданий позивачці ОСОБА_6, суд приходить до переконання, що вона як мати покійного зазнала сильних душевних страждань, і її вимушені життєві зміни є значними та непоправними в частині, що стосується життя її сина. А тому, вважає належною сатисфакцією відшкодування моральної шкоди на заявленому нею рівні у 300 000,00 грн. Одночасно, суд враховує, що частково ОСОБА_6 відшкодовано кошти у розмірі 23000,00 грн. згідно поштового переказу від 11.05.2016р. (том 2, а.с. 183) і що вона визнає, однак, оскільки такі вимоги не були зменшені у порядку визначеному законом, то її позовні вимоги підлягають до часткового задоволення у розмірі 277 000,00 грн.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, який завданий позивачці ОСОБА_7, суд враховує те, що вона хоч і також зазнала душевних страждань та вимушених життєвих змін, однак з врахуванням наявності у неї власного сімейного життя (малолітня дитина), таке відшкодування має бути меншим за відшкодування ОСОБА_6 Відтак, суд дійшов до переконання, що належним розміром до відшкодування моральної шкоди є 100 000,00 грн.

Тому, цивільний позов ОСОБА_7 підлягає до часткового задоволення.

Запобіжний захід у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, слід залишити до набрання вироком законної сили без змін.

Речові докази по справі слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту взяття його під варту, тобто з 31 жовтня 2015 року.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 строк його попереднього ув'язнення з 31 жовтня 2015 року до моменту постановлення вироку з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 277 000,00 грн. (двісті сімдесят сім тисяч гривень нуль копійок) як відшкодування завданої моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 20,00 грн. (двадцять гривень нуль копійок) як відшкодування матеріальної шкоди та 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень нуль копійок) як відшкодування завданої моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_5 - відмовити.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі: відеозапис, який знаходиться на оптичному диску CD-R марки "Verbatium", об'ємом 700 МВ із камери спостереження №13 та відеозапис, який знаходиться на оптичному диску CD-R марки "Verbatium", об'ємом 700 МВ із камери спостереження №14 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Львівської області через Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя Котормус Т.І.