Ухвала

іменем україни

01 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Завгородньої І.М., Мазур Л.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання недійсним кредитного договору, додаткової угоди, додаткового договору та договору іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Донецької області від 11 травня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» звернулась до суду з указаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 27 жовтня 2007 року у розмірі 15 456,97 дол. США.

Заперечуючи проти задоволення вказаних вимог, у грудні 2015 року ОСОБА_4 подала до суду зустрічний позов, в якому просила визнати недійсними кредитний договір, додаткову угоду до кредитного договору та додатковий договір до кредитного договору, мотивуючи свої вимоги тим, що умови кредитного договору є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 01 лютого 2016 року в задоволенні позову ПАТ «Банк Форум» відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано недійсними кредитний договір від 26 жовтня 2007 року № 0276/07/19-N, укладений між АКБ «Форум» та ОСОБА_4, додаткову угоду до цього договору від 14 листопада 2008 року № 1 і додатковий договір до цього договору від 26 жовтня 2010 року № 2.

Визнано недійсним іпотечний договір від 26 жовтня 2007 року, укладений між АКБ «Форум» та ОСОБА_4

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 11 травня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ «Банк Форум» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором від 26 жовтня 2007 року № 0276/07/19-N у розмірі 13 728,96 дол. США, що за курсом НБУ становить 345 916,25 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказане рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2014 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржуване рішення апеляційного суду залишити без змін.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, а також відсутність хоча б однієї з істотних умов правочину, встановлених спеціальними законами.

У частині 1 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'зується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Законом України «Про захист прав споживачів» (в редакції чинній на момент укладення сторонами оспорюваних правочинів) передбачено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виготівниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності, встановлює права споживачів та визначає механізм реалізації державного захисту їх прав. У пункті 3 ст. 12 Закону визначено, що продавець (виготівник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві товар (роботу, послугу), який за якістю відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору, а також інформацію про товар (роботу, послугу), що надається продавцем (виготівником, виконавцем). Споживач має право на одержання необхідної, доступної та достовірної інформації про товари (роботи, послуги), що забезпечує можливість їх компетентного вибору (п. 1 ст. 18 Закону).

Статтею 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що клієнт має право на доступ до інформації, а саме про ціну банківських послуг.

Права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4, оскільки судом було встановлено та вбачається із матеріалів справи, що в оспорюваному кредитному договорі визначено розмір позики, строк її повернення, зазначено якою має бути щомісячна сума мінімального необхідного платежу та як сплачуються проценти за користування кредитними коштами, крім того, позичальник мала можливість ознайомитися з усіма умовами кредитування та у разі необхідності отримати відповідну консультацію у спеціаліста, підписавши кредитний договір, ОСОБА_4 реалізувала своє право на отримання кредиту на визначених у договорі умовах.

Також колегія суддів вважає, що апеляційний суд, встановивши наявність у ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором від 26 жовтня 2007 року у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за цим договором, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум».

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

З указаного вбачається, що апеляційний суд, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалив законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Донецької області від 11 травня 2016 року відхилити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 11 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:Т.О. Писана І.М. Завгородня Л.М. Мазур