печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17286/16-ц

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Фаркош Ю.А.,

при секретарі Мудрак О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що вона є власником земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1. Разом з тим, після смерті чоловіка позивачки, його родичі, зокрема відповідачка порушує встановлені межі земельної ділянки, чинить перешкоди у користуванні ділянкою, а згодом самовільно зайняла ділянку, ображає позивачку, погрожує, у зв»язку з чим позивачка неодноразово зверталась до правоохоронних органів. Посилаючись на викладені обставини просить стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди, яка спричинена протиправною поведінкою відповідачки 2000 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні, заперечення подала в письмовому виді.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що сторони є співвласниками домоволодінея за адресою: АДРЕСА_1, кожен них володіє 1/4 домоволодіння.

Постановою дільничного інспектора міліції Баришівського РВ ГУМВС України в Київській області від 30.05.2008 в порушенні кримінальної справи за ст. 296 КК України за заявою ОСОБА_1 про вчинення злочину, відмовлено ( а.с.12).

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 16.12.2010 в цивільній справі про поділ спільного майна, визнання державного акту на земельну ділянку недійсним, виділ в натурі частки зі спільного майна, затверджено мирову угоду між ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 кожному виділено у власність та визнано право власності на частину спільного майна ( а.с.44-45).

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 30.07.2013 в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, захист прав власника земельної ділянки, затверджено мирову угоду між сторонами, згідно якої ОСОБА_2 зобов»язується не чинити перешкоди ОСОБА_1, у користуванні земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1, не здійснювати на цій ділянці сільськогосподарську діяльність, а ОСОБА_1, в свою чергу, не претендує на ділянку, яка виявилась неприватизованою та відмовляється від неї.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач чинить перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, ображає позивачку, погрожує. Через такі дії відповідачки, позивачка не має змоги повноцінно користуватись земельною діялянкою.

Відповідно до положень статей 1166 та 1167 ЦК України для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, зокрема в результаті бездіяльності заподіювача, необхідна сукупність таких обов'язкових умов: наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, вина в заподіянні шкоди.

Таким чином, деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вказана стаття регулює загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних та допустимих доказів вини відповідачки щодо заподіяння шкоди суду не представлено, позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. ст. 22, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 74, 169, 212-215, 224-233 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його

проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Ю.А.Фаркош