печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44784/15-ц

Категорія 57

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2016 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Фаркош Ю.А.,

при секретарі Мудрак О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Публічне акціонерне товариство «Фортуна-Банк», Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа ПАТ «Фортуна-Банк», Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 18 липня 2008 року між ПАТ «Фортуна-банк» і ОСОБА_2 укладено кредитний договір №17/К-К/40-Ф. Відповідно до умов якого ТОВ «Фортуна-Банк» надає ОСОБА_2 кредит в сумі 360 000 доларів США. Цього ж числа між ПАТ «Фортуна-банк» і ОСОБА_3 укладено договір поруки № 17к-К/40-Ф/П у забезпечення виконання вказаного договору та укладено між ПАТ «Фортуна-банк», ОСОБА_2 Крім того, 18.07.2008 між ТОВ «Фортуна-банк» і ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округа Кийовою В.В. реєстровий №2469, предметом іпотеки за яким є: земельна ділянка площею 0,0657 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, а також на об»єкти незавершеного будівництва, які знаходяться за цією ж адресою (житловий будинок). На вказану земельну ділянку накладено заборону на її відчуження.

Рішенням Солом»янського районного суду м. Києва від 02.03.2015 року у справі стягнуто на користь ПАТ «Фортуна Банк» заборгованість за кредитним договором, яка станом на 02.03.2015 складає 14742024, 77 грн.

11 березня 2015 року між ПАТ «Фортуна-банк» і позивачем ОСОБА_1 укладено договір відступлення прав вимоги за кредитним договором №17/К-К/40-Ф, відповідно до якого ПАТ «Фортуна-банк» відступає, а ОСОБА_1 приймає в повному обсязі право вимоги за відповідним договором.

Цього ж дня було укладено договір про відступлення права вимоги за договором поруки 17к-К/40-Ф/П, а також договір про відступлення прав за договором іпотеки від 18 липня 2008 року. Згідно з відомостями із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки (індексний номер 41797980 від 05 серпня 2015 року) іпотекодержателем за договором іпотеки від 18 липня 2008 року є позивач ОСОБА_1

Про вказані обставини листом №395/07 від 13 травня 2015 року, повідомлено боржника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_3

Крім того, заявою від 28 липня 2015 року повідомлено боржникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у встановлений строк задовольнити безспірні грошові вимоги ОСОБА_1 в обсязі 14742024, 77 грн.

Проте, станом на 17 листопада 2015 року цивільно-правове зобов'язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 не виконано.

У процесі реалізації положень ст. 36-39 Закону України «Про іпотеку» позивач дізнався про наявність постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27 травня 2015 року (ВП № 47684970) посадової особи ВПВР ДДВС Міністерства юстиції у м. Києві, якою накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2 в межах суми стягнення на користь ПАТ «Фортуна-банк». Враховуючи, що позивач має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмету забезпечення, то арешт заставленого майна з метою його реалізації для задоволення вимог інших стягувачів, які не є заставодержателями, призводить до порушення речового права позивача на чуже майно. У зв'язку з чим, позивач звернувся з цим позовом до суду та просив його задовольнити, звільнивши з-під арешту земельну ділянку площею 0,0657 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, і розташовані на ній житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, які належать ОСОБА_2, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27 травня 2015 року (ВП № 47684970) посадової особи ВПВР ДДВС Міністерства юстиції у м. Києві.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, заперечення подав у письмовому виді.

Треті особи в судове засідання не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись в установленому законом порядку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 18 липня 2008 року між ПАТ «Фортуна-банк» і ОСОБА_2 укладено кредитний договір №17/К-К/40-Ф. Відповідно до умов якого ТОВ «Фортуна-Банк» надає ОСОБА_2 кредит в сумі 360 000 доларів США. юр. Цього ж числа між ПАТ «Фортуна-банк» і ОСОБА_3 укладено договір поруки № 17к-К/40-Ф/П у забезпечення виконання вказаного договору та укладено між ПАТ «Фортуна-банк», ОСОБА_2

Крім того, 18.07.2008 між ТОВ «Фортуна-банк» і ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округа Кийовою В.В. реєстровий №2469, предметом іпотеки за яким є: земельна ділянка площею 0,0657 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, а також на об»єкти незавершеного будівництва, які знаходяться за цією ж адресою (житловий будинок). На вказану земельну ділянку накладено заборону на її відчуження.

Отже, відповідно до ст. 14, 23 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над іншими обтяженнями. При цьому, пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації.

Відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право у разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Рішенням Солом»янського районного суду м. Києва від 02.03.2015 року у справі стягнуто на користь ПАТ «Фортуна Банк» заборгованість за кредитним договором, яка станом на 02.03.2015 складає 14742024, 77 грн.

Відповідно до п. 12 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається, в порядку, встановленому ст. 37 або 38 Закону України «Про іпотеку» на власний розсуд іпотекодержателя.

Водночас, 11 березня 2015 року між ПАТ «Фортуна-банк» і позивачем ОСОБА_1 укладено договір відступлення прав вимоги за кредитним договором №17/К-К/40-Ф, відповідно до якого ПАТ «Фортуна-банк» відступає, а ОСОБА_1 приймає в повному обсязі право вимоги за відповідним договором.

Цього ж дня було укладено договір про відступлення права вимоги за договором поруки 17к-К/40-Ф/П, а також договір про відступлення прав за договором іпотеки від 18 липня 2008 року. Згідно з відомостями із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки (індексний номер 41797980 від 05 серпня 2015 року) іпотекодержателем за договором іпотеки від 18 липня 2008 року є позивач ОСОБА_1 Про цесію, листом №395/07 від 13 травня 2015 року, повідомлено боржника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_3 Крім того, заявою від 28 липня 2015 року повідомлено боржникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у встановлений строк задовольнити безспірні грошові вимоги ОСОБА_1 в обсязі 14742024, 77 грн.

Станом на 17 листопада 2015 року цивільно-правове зобов'язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 не виконано.

Крім того, судом встановлено, що посадової особи ВПВР ДДВС Міністерства юстиції у м. Києві від 27 травня 2015 року (ВП № 47684970) винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ВП № 48683491; ВП № 48683384), якою арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2 в межах суми стягнення на користь ПАТ «Фортуна-банк» 14 742024, 77 грн.

Згідно зі ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку» (ч. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 7, 12, 33 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Пpo забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно не є чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.

Враховуючи вказані норми матеріального права, лише іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог про погашення заборгованості за зобов'язаннями, які були забезпечення предметами іпотеки.

Тому, накладення постановами посадової особи ВПВР ДДВС Міністерства юстиції у м. Києві від 27 травня 2015 року арешту на земельну ділянку яка на момент постановлення цієї ухвали, була передана у встановленому порядку в іпотеку, та збереження цього арешту на час реалізації своїх прав позивачем як іпотекодержателем квартири, визначених ст. 36-38 Закону України «Про іпотеку», зобов'язання за яким були забезпечені предметом іпотеки, порушує права іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки.

Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до положень Закону України «Про іпотеку» предмет іпотеки може бути реалізований лише з дозволу іпотекодержателя, а тому збереження арешту до виконання рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 02.03.2015р. у цивільній справі № 760/17155/14-ц, стягувачем за яким є ПАТ «Фортуна-банк», є недоцільним, оскільки реалізація спірної квартири для виконання цього рішення є неможливою без згоди іпотекодержателяОСОБА_1

При цьому, посилання представника відповідача на не дотримання позивачем положень ч. 3, 6 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставними, оскільки ці положення Закону на вказані правовідносини не поширюються. Тим більше вказаною нормою не передбачено обов'язок іпотекодержателя доводити, що вартість предмету іпотеки є нижчою від розміру кредитної заборгованості. Навпаки зазначається, що стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позову, оскільки в інший спосіб, ніж зняти арешт з майна боржника - земельну ділянку площею 0,0657 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, і розташовані на ній житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.05.2015 року в межах виконавчого провадження (ВП №47684970) посадовою особою відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України захистити порушене право позивача неможливо.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, то судовий збір відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає відшкодуванню позивачу з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 7, 12, 33, 36-38 Закону України «Про іпотеку», ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Публічне акціонерне товариство «Фортуна-Банк», Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту, - задовольнити повністю.

Звільнити з-під арешту земельну ділянку площею 0,0657 га кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також розташовані на цій земельній ділянці житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_2, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27 травня 2015 року в межах виконавчого провадження (ВП №47684970) посадовою особою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 487 грн. 20 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ю.А.Фаркош