Справа № 2-22/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2011року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Корюкіної М.П.

секретарів: Петруняк Н.А., Капітан Т.В.,

у участю адвоката ОСОБА_1,

позивачки/відповідачки ОСОБА_2,

представника позивачки/відповідачки ОСОБА_3,

відповідачки/позивачки ОСОБА_4,

представників/ відповідачки/позивачки ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання недійсним правочину, встановлення його нікчемності, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, та визнання укладеної угоди про завдаток, повернення подвійної суми завдатку, та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про тлумачення правочину, визнання зобов’язання по правочину та виселення з квартири без надання іншого житла, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась із позовом до суду в якому просить постановити рішення та визнати недійсним попередній договір від 9 грудня 2008 року про зобов’язання укладення основного договору купівлі – продажу квартири по вул. Шевченка,42 в м. Городенка із ОСОБА_4 та встановити нікчемність і застосувати наслідки недійсності нікчемного договору. Просить стягнути з ОСОБА_4 в її користь 195156 грн. спричинених збитків.

13.10.2010 р. ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги та просить визнати укладену 09.12.2008 року між нею та відповідачкою ОСОБА_4 як угоду про завдаток та зобов’язати відповідачку повернути їй подвійну суму

завдатку розміром 195156 грн. в подвійному розмірі 390312 грн., визнати цю угоду недійсною із застосуванням правила реституції. Просить стягнути з відповідачки на її користь понесені нею судові витрати (1700 грн. та 120 грн. ) в сумі 1820 грн. Також просить стягнути з відповідачки на її користь витрати на сплату адвокатського гонорару в розмірі 4400 грн.

ОСОБА_10 у поданому зустрічному позові просить витлумачити зміст правочину від 09.12.2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_11.

Просить визнати, що даний договір являється правочином та забезпечується сторонніми завдатками, а саме: зі сторони ОСОБА_2 з оплатою грошових коштів в сумі 18 тисяч євро, з подальшим зобов’язанням провести доплату в сумі 27 тисяч євро до 01.03.2010р. та провести перепис нерухомого майна по продажу квартири до 05.03.2010 року. Зі сторони ОСОБА_4 вселенням ОСОБА_2 в квартиру №58 житлового будинку №42 по вул.. Шевченка в м. Городенка.

Просить розірвати угоду від 09.12.2008 р. між сторонами попереднього договору ОСОБА_4 та ОСОБА_2 внаслідок того, що ОСОБА_2 в односторонньому порядку відмовилась від виконання взятих на себе зобов’зань по оплаті до 01.03.2010 року суми 27 тисяч євро без правових наслідків, тобто без стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 18 тисяч євро.

Також просить виселити ОСОБА_2 з квартири №58 житлового будинку №42 в м. Городенка Івано-Франківської області. Без будь-якого зобов’язання ОСОБА_4 надати ОСОБА_2 для проживання інше житло. В процесі розгляду справи ОСОБА_4 подала уточнення зустрічних позовних Просить усунути перешкоди шляхом виселення із спірної квпартири та стягнути з ОСОБА_2 в її користь моральну шкоду в розмірі 25000грн. і понесені нею судові витрат по справі відповідно до наданих квитанцій.

ОСОБА_2, яка одночасно являється відповідачкою, позовні вимоги підтримала, а зустрічний позов не визнала. Суду пояснила, що 09.12.2008 р. при свідках попередньо заключили угоду щодо купівлі – продажу квартири, яку завірив адвокат ОСОБА_1 Відповідно до умов договору вона передала ОСОБА_4 18 тисяч євро, а 27 тисяч євро мала віддати ОСОБА_4 до 01.03.2010 року. Після цього договору мали укласти основний договір у нотаріуса, під час якого вона мала передати ще 27 тисяч євро. При цьому у них була усна домовленість з ОСОБА_4 щодо передачі ключів та проживання у квартирі. Раніше вона мала намір купити квартиру, проте передумала так, як ОСОБА_4 28.02.2010р. не надала їй правовстановлюючі документи на квартиру. В судовому засіданні 21.02.2010р позивачка та її представник ОСОБА_3 уточнили позовну вимогу та просять визнати угоду укладену 09.12.2008р. між нею та ОСОБА_4 на суму 195156 грн. недійсною із застосуванням правила реституції. Стягнути з відповідачки в її користь понесені нею судові витрати 1700 грн. та 120 грн., а всього 1820 грн. Також просить стягнути з відповідачки в її користь 4400грн. за сплату адвокатського гонорару.

Представник позивачки/відповідачки ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав, зустрічний позов не визнав. Суду пояснив, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 09.12.2008р. в м. Городенка була укладена угода щодо купівлі – продажу квартири за 45 тисяч євро. Вважає, що вказаний правочин вважає, слід визнати неправомірним та скасувати, оскільки ОСОБА_4 з самого початку обманула ОСОБА_2 Також пояснив, що під час купівлі – продажу ні свідоцтва на право власність, ні договору купівлі – продажу у ОСОБА_4 не було. Сам договір укладений був укладений у присутності адвоката, де на ОСОБА_2Я чинився психологічний тиск. Окрім того відносно ОСОБА_2 був застосований обман так, як ОСОБА_4 представилась власником квартири і обманним шляхом заволоділа грошима в сумі 18 тисяч євро. У зв’язку із цим вважає, що слід повернути спричинену шкоду як подвійну. Відповідно до цього ОСОБА_4 повинна сплатити ОСОБА_2 матеріальну і моральну шкоду. Щодо зустрічного позову вважає, що можливо тільки витлумачити зміст правочину від 09.12.2008 року. Виселення до задоволення не підлягає, оскільки ОСОБА_4 не послалась на категорію житлового кодексу і не зазначила прізвище дітей. В задоволенні моральної шкоди теж слід відмовити. Тому вважає, що в зустрічний позов до задоволення не підлягає.

ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, а зустрічний позов підтримала. Суду пояснила, що між нею та ОСОБА_2 09.12.2008 р. адвокатом (ОСОБА_1М.) укладено попередню угоду купівлі - продажу квартири. Згідно цієї угоди ОСОБА_2 оплатила їй 18 тисяч євро за купівлю квартири. Протягом 2 років до 01.03.2010 року остання ще мала сплатити 27 тисяч євро і наступну угоду мали оформити нотаріально. Однак ОСОБА_2 зазначені в угоді вимоги не виконала і звернулась із позовом до суду. Особисто вона порушень угоди не допускала, а ОСОБА_2 допустила, оскільки сама не купила квартири і не дала можливості продати іншим покупцям. Окрім того, ОСОБА_2 спричинила їй збитки після євроремонту та пошкодила меблі, які вона залишила у квартирі. Тому 18 тисяч євро не підлягають до повернення, оскільки позивачка проживала у її квартирі, користувалась меблями та не сплачувала квартплату. Також пояснила, що 27 тисяч євро за продаж квартири позивачка мала віддати їй, оскільки квартиру вона купляла за свої гроші. Щодо моральної шкоди вона полягає у тому, що змушена жити в готелі та що позивачка не віддає ключі від квартири. Тому просить в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити, а її вимоги задовольнити.

Представник ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала, а зустрічний позов підтримала. Вважає, що відносно реституції слід відмовити, так як не має посилання на норму права. Щодо 18 тисяч євро вони не заперечують як завдаток і відносно них вони до сягли згоди. Відносно визнання угоди нікчемною, то вона вважається нікчемною відносно подвійної суми, оскільки угода не укладена по вині ОСОБА_2 Відносно тлумачення, що угода не відповідає нормам матеріального права в даному випадку продавець діяла згідно усної домовленості і цей факт заперечити не можливо, оскільки 18 тисяч євро є завдатком. Крім того, грошей щодо купівлі – продажу у ОСОБА_2 станом на 01.03.2010 р. не було і цей завдаток залишається за кредитором. ОСОБА_4 є одна із власників майна і має право на усунення перешкод щодо користування квартирою. Окрім того ОСОБА_2 проживала відповідно до усної домовленості так, як в майбутньому мала купити квартиру. Одночасно ОСОБА_4 понесла моральну шкоду, оскільки нею зроблено євроремонт і вона позбавлена права розпоряджатися нею. У зв’язку із цим вважає, що заявлена моральна шкода підлягає до задоволення.

Представник ОСОБА_6 позов ОСОБА_2 не визнала, а зустрічний підтримала. Суду пояснила, що 09.12.2008 року була присутня у адвоката під час укладення попередньої угоди. В той час про інших членів сім’ї не говорили. Під час цієї домовленості оглядались документи, в тім числі будинкова книга. Зазначену угоду відмовились сторони оформляти у нотаріуса, так як не захотіли платити гроші. Наступну угоду мали оформити у нотаріуса після проплачення ОСОБА_2 грошей за квартиру. Також пояснила, що ні договору найму, ні акту передачі майна не оформляли. Однак, вона конкретно знає, що у вказаній квартирі були меблі та зроблено євроремонт. Просить в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити, зустрічний позов задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши та оцінивши докази по справі суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити, зустрічний позов ОСОБА_4 слід задовольнити частково, виходячи із таких підстав: в судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 09.11.2001 року та інформаційної довідки від 26.09.2010 року власниками квартири по вул. Шевченка, 42/58 являються ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_8, та ОСОБА_7. 09.12.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено угоду, яку посвідчив адвокат ОСОБА_1 За змістом цієї угоди продавець ОСОБА_4 зобов’язується продати квартиру 60 м. квадратних покупцю ОСОБА_2, що знаходиться в м. Городенка вул.. Шевченка, 42/58. за суму 45 тисяч євро, що виплачуватиметься поетапно, згідно узгодженого графіка двома сторонами. Покупець ОСОБА_2 зобов’язується провести оплату 18 тисяч євро до 10.12.2008 року, а 27 тисяч євро ОСОБА_12 зобов’язується передати ОСОБА_4 до 01.03.2010 року. ОСОБА_2 передала 18 тисяч євро ОСОБА_4 і вселилась у квартиру разом із дітьми згідно усної домовленості між ними.

Відповідно до ч.1ст. 61 ЦПК України, обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню.

Згідно ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому(основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

В силу ст. 657 ЦК України, договір купівлі – продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Із матеріалів справи вбачається, що сторонами не дотримано нотаріального посвідчення попереднього договору. А тому зазначену угоду не має підстав вважати попереднім договором і вона є нікчемною, яка не породжує правових наслідків. За таких підстав у ОСОБА_2 відсутні підстави на правовий захист у вигляді стягнення суми у подвійному розмірі як завдатку.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними». Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. За таких обставин позов ОСОБА_2 про визнання недійсним попередній договір купівлі - продажу квартири та стягнення 390312 грн., як завдатку слід відмовити.

ОСОБА_2 моральну шкоду мотивує укладенням попередньої угоди під впливом обману щодо власників квартир, а також у вигляді заволодінні майном. Зазначені обставини позивачка не довела. А тому відсутні підстави і для задоволення позову про стягнення моральної шкоди, судових витрат про надання юридичної допомоги.

При вирішенні зустрічного позову ОСОБА_4, суд приходить до наступного: відповідно до ст. 213 ЦК України, суд може витлумачити стороні (сторонам) зміст правочину. На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Судом встановлено, що сторони не оформили договір у формі нотаріального посвідченого попереднього договору.

Також встановлено, що попередній договір є нікчемним, оскільки його недійсність встановлена законом. А тому відсутні підстави для тлумачення змісту такого правочину. Також не підлягає до задоволення вимога щодо визнання такого правочину дійсним., який забезпечується завдатком та розірвання угоди від 09.12.2008 року через нікчемність. Щодо вирішення моральної шкоди Гри малюк О.П. вбачає моральну шкоди у знищенні майна (меблів, пошкодження квартири після євроремонту), неповерненні ключів від квартири, можливість продати квартиру іншим покупцям.

Статтею 23 ЦК України, зазначені підстави відносно заподіяної моральної шкоди. ОСОБА_4 не довела суду, що ОСОБА_2 було знищено майно та інше, а тому такі вимоги є безпідставними і в їх задоволенні слід

відмовити. Позовні вимоги ОСОБА_4 щодо виселення підлягають до задоволення, виходячи із наступного: згідно договору купівлі-продажу ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 є власниками квартири. Укладений попередній договір належним чином не посвідчений (адвокат ОСОБА_1М.). Згідно усної домовленості ОСОБА_2 вселилась в квартиру та займає по даний час.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

В силу ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч.1 ст. 383 ЦК України, власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї , інших осіб Враховуючи те, що ОСОБА_2 з дітьми проживає у спірній квартирі без наявних на те правових підстав, а тому зобов’язана звільнити квартиру.

Згідно ст. 88 ЦПК України, суд розподіляє судові витрати пропорційно задоволеним вимогам. Враховуючи вирішення вимог сторін, суд вважає, що судові витрати слід покласти на сторони в межах понесених ними витрат.

Також суд вважає, що слід зняти арешт, який накладений ухвалою Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 27.04.2010 року.

Виходячи із наведеного на підставі ст.ст. ч.1 ст. 383, 23, 213, 215, 317, 391, 570, 571, 635, 657, та керуючись: ст. ст. 10, 11, 60. 209, 214-215,218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання недійсним правочину, встановлення його нікчемності, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, та визнання укладеної угоди 9 грудня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, як угоду про завдаток та зобов’язання відповідачку повернути подвійну суму завдатку розміром 195156грн. в сумі – 390312 грн., визнання угоди недійсною із застосуванням реституції про завдаток та стягнення моральної шкоди та витрат за надання юридичної допомоги – відмовити.

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_2 разом з неповнолітніми дітьми: ОСОБА_13, ОСОБА_14.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Зняти арешт з квартир, яка знаходиться за адресою в м. Городенка по вул. Шевченка, 42/58 накладений ухвалою Городенківського районного суду 27.04.2010 року.

Судові витрати покласти на сторони в межах понесених ними витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_15