РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/10533/13-ц

Провадження № 2/643/943/16

28.11.2016 р. м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Харченко А.М.

при секретарі - Горборуковій М.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Глуховцева Наталія Володимирівна, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

15.07.2013 р. Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», в особі Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просили в рахунок погашення заборгованості по Кредитному договору № 20 від 26.12.2007 року позичальника ОСОБА_3 у розмірі 3644801,99 доларів США та 23800945,13 грн. пені, яка складається з: простроченої заборгованості по кредиту у сумі 2382796,72 доларів США, простроченої заборгованості по процентах - 1282005,27 доларів США, пені за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності - 16956872,78 грн., заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів - 6844072,35 грн. на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк», в особі Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк», звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Глуховцевою Н.В. 13.10.2009 року, за реєстровим № НОМЕР_5, шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього закону. Також просили стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 114 грн. 70 коп. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на ті обставини, що між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», та гр. ОСОБА_3 26 грудня 2007 року був укладений Кредитний договір № 20 (далі - Кредитний договір) на суму 2644000,00 дол.США на строк з 26 грудня 2007 року по 25 грудня 2012 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи із 12,5% річних. У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та іпотекодавцями ОСОБА_3, ОСОБА_4 був укладений Договір іпотеки № 16/08-Б від 09.06.2008 р., відповідно до п.2.1.1. якого, предметом іпотеки є нерухоме майно - житловий будинок літ. В-5, загальною площею 6422,9 кв.м, житловою площею 2285,6 кв.м (в житловому будинку розташовано АДРЕСА_1. З дозволу банку квартири № 17, 29, 32, 36, 40, 50, 55-56, 58-59, 65-66, 68, 71, 84,88-90, 92-93, 95, 104-106, 108, 114 житлового будинку літ. В-5 АДРЕСА_1 було виведено з іпотеки та відчужено власником. Відомості про іпотеку внесені до Державного реєстру іпотек, реєстраційний № НОМЕР_6, що підтверджено Витягом з Державного реєстру іпотек № НОМЕР_7 від 09.06.2008 р. На відчуження предмету іпотеки накладено заборону, реєстраційний № НОМЕР_8, що підтверджено Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № НОМЕР_9 від 09.06.2008 р. Пунктом 3.2.8 кредитного договору передбачено, що «в разі невиконання Позичальником зобов'язань, передбачених цим договором, відшкодування заборгованості за дійсним договором здійснюється банком шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно договору іпотеки. Згідно приписів пункту 3.1.6. Договору іпотеки визначено, що «Іпотекодержатель/банк» має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразового чи неодноразового прострочення Іпотекодавцем сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту або порушення інших умов кредитного договору, за рахунок коштів, виручених від реалізації предмету іпотеки одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами. Позичальник взяті на себе зобов'язання не виконує з грудня 2008 року, тому рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13.05.2010 року по справі № 2-1404/10 та рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07 липня 2010 року по справі № 22-ц-10856/2010 рік на користь банку стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 1664543,02 грн., 2630252,33 дол.США, судові витрати у сумі 1700 грн. та 120 грн. Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 31363558 від 22.02.2012 року відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження щодо ОСОБА_3 на суму 1664543,02 грн. та 2630252,33 дол.США. Постановою ВП № 29965421 від 11.11.2011 р. відділом примусового виконання рішень ДВС України відкрито виконавче провадження щодо ОСОБА_4 на суму 1664543,02 грн. та 2630252,33 дол.США. Рішення суду боржниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не виконується, примусові дії щодо виконання рішення суду позитивних наслідків не мають. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 11.09.2009 року, яке набрало чинності, договір іпотеки № 16/9-Б, укладений 09.06.2008 р., визнаний недійсним, запис про іпотеку виключений з реєстру іпотек. 04 квітня 2012 року апеляційним судом Харківської області рішення Московського районного суду м. Харкова від 11.09.2009 р. по справі № 2-9061 скасоване, в задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання договору іпотеки недійсним відмовлено. Відомості у Державному реєстрі іпотек щодо предмету іпотеки поновлено, реєстраційний номер НОМЕР_11, що підтверджено Витягом з Державного реєстру іпотек № НОМЕР_12 від 14.05.2012 р. Відомості у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна також поновлено, реєстраційний номер НОМЕР_13, що підтверджено Витягом від 14.05.2012 р. № 36008860. Як стало відомо позивачу, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була відчужена квартира АДРЕСА_1, власником якої стали відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Глуховцевою Н.В. 13.10.2009 р. за № НОМЕР_5. Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року № 898-ІV передбачено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою, тому відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 став іпотекодавцями квартири НОМЕР_14, а тому позивач вважає, що має право звернути стягнення на цю квартиру в рахунок погашення заборгованості позичальника ОСОБА_3 по кредитному договору. Банк наплавляв вимогу про повернення заборгованості по кредиту від 06.08.12 р. № 2237 на адресу відповідачів, однак вимоги банку залишені без відповіді. Судовий збір за позов майнового характеру сплачено у судовій справі Московського районного суду м. Харкова № 2-1404/10 у сумі 1700 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т.1 а.с. 1-4).

18.12.2013 р. позивач уточнив свої позовні вимоги до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та просив у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 у загальному розмірі 3664801,99 доларів США та 23800945,13 грн. пені, яка складається з пені за прострочку погашення кредиту у сумі 16956872,78 грн., пені за прострочку погашення процентів у сумі 6844072,35 грн., непогашеного кредиту у сумі 2382796,72 дол. США та простроченої заборгованості по процентах у сумі 1282005,27 дол.США по Кредитному договору № 20 від 26.12.2007, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме - нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 та яка належить на праві спільної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Глуховцевою Н.В. 13.10.2009, з початковою ціною продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів у розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України. Також просили стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 114 грн. 70 коп. (т. 1 а.с. 130-132).

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 27.05.2014 р. позов задоволений, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 з початковою ціною продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів у розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України, в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 20 від 26.12.2007 р. позичальника ОСОБА_3 у загальному розмірі 3664801,99 дол.США та 23800945,13 грн., яка складається з пені за прострочку погашення кредиту у сумі 10784717,03 грн., пені за прострочку погашення процентів у сумі 2334669,38 грн., суми непогашеного кредиту 2382796,72 дол. США, простроченої заборгованості по процентах у сумі 989783,76 дол. США (т.1 а.с. 260, 261-263).

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 04 грудня 2014 року, апеляційна скарга ОСОБА_2 відхилена, рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 травня 2014 року залишено без змін (т.2 а.с. 67-71).

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 лютого 2015 року відмовлено ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус ХМНО Глуховцева Н.В., про звернення стягнення на предмет іпотеки (т.2 а.с. 80).

Постановою Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 лютого 2015 року, ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 04 грудня 2014 року, рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 травня 2014 р. скасовано, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 2 а.с. 103-106, 107).

24.03.2016 р. Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», в особі Харківської обласної дирекції «Укргазбанк», звернулося до суду з заявою про уточнення позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_1, в якій просили в рахунок погашення заборгованості по Кредитному договору № 20 від 26.12.2007 року позичальника ОСОБА_3 у розмірі 3802286,09 доларів США, що складається з простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 2382796,72 доларів США, простроченої заборгованості по процентах в розмірі 1419489,37 доларів США та 23432303,42 гри. пені, яка складається з пені за прострочку погашення кредиту у сумі 18752982,61 грн., пені за прострочку погашення процентів у сумі 4679320,81 гри., звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що є частиною житлового будинку АДРЕСА_1 та яка належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Глуховцевою Н.В. від 13.10.2009 року, за реєстровим № НОМЕР_5. Реалізацію предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1, що є частиною житлового будинку АДРЕСА_1 та яка належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Глуховцевою Н.В., 13.10.2009 року за реєстровим № НОМЕР_5, провести шляхом надання Публічному акціонерному товариству АБ «УКРГАЗБАНК» права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною 453000,00 грн. з наданням АБ «УКРГАЗБАНК» всіх повноважень продавця, в тому рахунку права отримання у нотаріуса дублікату Договору купівлі-продажу,посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Глуховцевою Н.В., 13.10.2009 року за реєстровим № НОМЕР_5, реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно дублікату Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Глуховцевою Н.В., 13.10.2009 року, за реєстровим № НОМЕР_5, здійснювати будь-які платежі за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В обґрунтування своїх позовних вимог також зазначили, що відповідно до Висновку про вартість майна, що міститься в Звіті про оцінку майна - предмету іпотеки, виготовленого 16.03.2016 року суб'єктом оціночної діяльності ПП «Академія Оцінки та Права» вартість квартири АДРЕСА_1 складає 453000 грн. (т.2 а.с. 188-190).

Розпорядженням від 05.10.16 № 01-08/329 керівника апарату Московського районного суду м. Харкова «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу судових справ», обґрунтування призначення проведення повторного автоматичного розподілу справи: відрахування зі штату судді Московського районного суду м. Харкова Зінченко Ю.Є., відповідно до Постанови Верховної Ради України від 22.09.2016 року № 1600-VIII «Про звільнення суддів», призначено повторний автоматичний розподіл справи № 643/10533/13-ц (т.3 а.с.53).

Представник позивача ОСОБА_7, яка діє на підставі виданої довіреності, в судовому засіданні підтримала уточнені позовні вимоги позивача у повному обсязі, посилаючись на вищенаведене, та просила позов задовольнити. Крім того, представник позивача ОСОБА_8, яка діє на підставі виданої довіреності, направила суду письмові пояснення щодо предмету спору (т.1 а.с. 154-157).

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнали та просили застосувати до вимог позивача строки позовної давності і відмовити у позові. Крім того, надали суду письмові заперечення на позовну заяву (т.2 а.с.126-131, т.3 а.с.8-11, 39).

Третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Глуховцева Н.В. про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, в судове засідання не з'явилася. В матеріалах справи знаходяться її письмові пояснення, згідно з якими 26 грудня 2007 р. між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство (ПАТ) АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_9 був укладений кредитний договір №20. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ВАТ АБ «Укргазбанк» та іпотекодавцями ОСОБА_3, ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки № 16/08-Б від 09.06.2008 р., який посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Глуховцевою Н.В., за реєстровим № 2836. Предметом договору іпотеки є нерухоме майно - житловий будинок літ. В-5, загальною площею 6422,9 кв.м., житловою площею 2285,6 кв.м. (в будинку розташовано 123 квартири), що знаходиться у АДРЕСА_1. Вказане нерухоме майно належало ОСОБА_3 та ОСОБА_10 на праві приватної спільної сумісної власності на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 16.04.2008 р. по справі № 2/2906/2008р. Право власності зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 06.06.2008 р., реєстраційний номер № НОМЕР_3, номер запису № 3974 в книзі 1, що було підтверджено Витягом з електронного реєстру прав власності на нерухоме майно № НОМЕР_4 від 06.06.2008 р. Предметом іпотеки був житловий будинок в цілому, з єдиним реєстраційним номером. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2009 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ПАТ АБ «Укргазбанк», визнано недійсним договір іпотеки № 16/08-Б від 09 червня 2008 р. Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до ст. 74 Закону України «Про нотаріат», одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту) повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна. Пунктом 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5 (в редакції, яка діяла на момент винесення рішення суду) передбачено, що нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, за заявою, зокрема, заставодавця (іпотекодавця) у разі визнання рішенням суду договору застави (іпотеки) недійсним. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 11.09.2009 р., на момент його пред'явлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4, набрало законної сили, на підставі чого нею, приватним нотаріусом ХМНО Глуховцевою Н. В., було внесено до Державного реєстру іпотек відомості про виключення запису з реєстру, щодо об'єкта - житлового будинку літ. В-5, загальною площею 6422,9 кв.м., житловою площею 2285.6 кв.м. (в будинку розташовано 123 квартири), що знаходиться у АДРЕСА_1, та було знято заборону відчуження об'єкта в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна. Після того як запис про іпотеку був виключений з реєстру іпотек та була знята заборона відчуження, квартири, що знаходяться у житловому будинку АДРЕСА_1 були придбані іншими особами. Кожній зі 123 квартир, які знаходилися у вказаному будинку, був присвоєний власний реєстраційний номер. 13 жовтня 2009 р. між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Глуховцевою Н. В., за реєстровим № НОМЕР_5. Крім того, квартири №№ 17, 29, 32, 36, 40, 50, 55-56, 58-59, 65-66, 68, 71, 84, 88-90. 92-93, 95, 104-106, 108, 114 з дозволу банка були виведені з іпотеки та відчужено власником. 14 травня 2012 р. до нотаріуса з рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 04 квітня 2012 р. звернулися представники ПАТ АБ «Укргазбанк». Зазначеним рішенням було скасовано рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2009 р., в задоволені позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ПАТ АБ «Укргазбанк» про визнання договору іпотеки недійсним, було відмовлено. Згідно з ст. 73 Закону України «Про нотаріат» нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження, зокрема, за повідомленням іпотекодержателя. На підставі вказаного рішення апеляційного суду Харківської області нею, відомості у Державному реєстрі іпотек щодо предмету іпотеки, були поновлені та було накладено заборону відчуження на об'єкт в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, а саме - житловий будинок, квартири №№ 1-16, 18-28, 30-31, 37-39, 41-49, 51-54, 60-64, 67, 69-70, 72-80, 82-83, 85-87, 91, 94, 97-103, 107, 110-113, 115-123 в будинку літ. В-5, що знаходиться у м. Харкові по вул. Тимурівців № 31. Згідно статті 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат - це система органів і посадових осіб, на яку покладено обов'язок засвідчувати права, а також факти, які мають юридичні значення, і вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Враховуюче вищезазначене, вважала, що у її діях щодо посвідчення договору іпотеки, внесення відомостей про виключення запису з реєстру іпотек, зняття заборони відчуження нерухомого майна та поновлення цих відомостей, повністю відповідали вимогам закону. Крім того, при розгляді справ, які стосуються оспорювання прав і обов'язків сторін, набутих на підставі здійснення нотаріальних дій - посвідчення договорів іпотеки, договорів купівлі-продажу тощо, нотаріуси в розумінні ст. ст. 30,34,35 ЦПК України не є особами, прав і обов'язків яких стосується спір сторін, оскільки відсутня їх юридична зацікавленість у результатах розгляду справи судом реалізації прийнятого по ньому рішенню. Справу просила розглянути за її відсутністю (т.1 а.с. 72-74).

Треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4 про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, в судові засідання на неодноразові виклики не з'явилися. Суд розглянув справу на підставі наявних доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи та надані докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», та ОСОБА_3 26.12.2007 був укладений Кредитний договір № 20, за умовами якого банк надав ОСОБА_3 кредит у сумі 2644000,00 дол. США на строк з 26.12.2007 по 25.12.2012 зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи із 12,5% річних (т.1 а.с. 12-14, 15, 16-18, 19, 20-22, 23, 24).

ОСОБА_3 взяті зобов'язання не виконував з грудня 2008 року. Тому рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13.05.2010 по справі № 2-1404/10 та рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07.07.2010 по справі № 22-ц-10856/2010 на користь банку стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 1664543,02 грн., 2630252,33 дол. США, а також судові витрати у сумі 1700,00 грн. та 120,00 грн. (т.1 а.с. 35-37, 38-40)

Постановою ВП № 31363558 від 22.02.2012 відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження щодо ОСОБА_3 на суму 1664543,02 грн. та 2630252,33 дол. США (т.1 а.с 48).

Постановою ВП № 29965421 від 11.11.2011 відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження щодо ОСОБА_4 на суму 1664543,02 грн. та 2630252,33 дол. США (т.1 а.с.49). Рішення суду на даний час не виконане.

Проценти за користування кредитними коштами та пеня продовжують нараховуватись, тому заборгованість ОСОБА_3 по кредитному договору станом на березень 2016 р. становить 3802286,09 доларів США, що складається з простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 2382796,72 доларів США, простроченої заборгованості по процентах в розмірі 1419489,37 доларів США та 23432303,42 гри. пені, яка складається з пені за прострочку погашення кредиту у сумі 18752982,61 грн., пені за прострочку погашення процентів у сумі 4679320,81 гри.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між банком та іпотекодавцями ОСОБА_3, ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки № 16/08-Б від 09.06.2008 (т.1 а.с. 25-28, 29-30, 31).

Відповідно до п. 2.1.1. Договору, предметом іпотеки є нерухоме майно - житловий будинок літ. В-5, загальною площею 6422,9 кв. м, житловою площею 2285,6 кв. м, (в житловому будинку розташовано 123 квартири серед яких є і спірна квартира), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відомості про іпотеку внесені до Державного реєстру іпотек, реєстраційний № НОМЕР_6, що підтверджено Витягом з Державного реєстру іпотек № НОМЕР_7 від 09.06.2008. На відчуження предмету іпотеки накладено заборону, реєстраційний № НОМЕР_8, що підтверджено Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № НОМЕР_9 від 09.06.2008.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2009 р. договір іпотеки № 16/08-Б від 09 червня 2008 року було визнано недійсним, запис про іпотеку виключено з Реєстру іпотек (т.1 а.с.32-34).

13 жовтня 2009 р. між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Глуховцевою Н. В., за реєстровим № НОМЕР_5 (т. 1 а.с. 91).

Крім того, квартири №№ 17, 29, 32, 36, 40, 50, 55-56, 58-59, 65-66, 68, 71, 84, 88-90. 92-93, 95, 104-106, 108, 114 з дозволу банка були виведені з іпотеки та відчужено власником.

Відповідно до Договору дарування квартири, укладеного 16 червня 2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛІМА-Т» та ОСОБА_2, ОСОБА_1, який посвідчено приватним нотаріусом ХМНО Звєрєвим А.М. за реєстровим № НОМЕР_10, квартира АДРЕСА_1 була передана у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т.1 а.с. 80).

Як вбачається з зазначеного Договору дарування квартири, спірна квартира належала ТОВ «АЛІМА-Т» на підставі рішення господарського суду Харківської області від 26 квітня 2011 року по справі № 67/147-10, ухвали Господарського суду Харківської області від 18 травня 2011 року по справі № 67/147-10.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10 травня 2012 року рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2011 року у справі № 67/147-10 скасовано.

У подальшому, 04.04.2012 судовою колегією судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області рішення Московського районного суду від 11.09.2009 по справі № 2-9601 скасоване. В задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до банку про визнання договору іпотеки недійсним відмовлено (т.1 а.с. 41-45).

Відомості у Державному реєстрі іпотек щодо предмету іпотеки поновлено, реєстраційний номер НОМЕР_11, що підтверджено Витягом з Державного реєстру іпотек № НОМЕР_12 від 14.05.2012. Відомості у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна також поновлено, реєстраційний номер НОМЕР_13, що підтверджено Витягом від 14.05.2012 № 36008860 (т. 1 а.с. 46, 47).

Так, пунктом 3.2.8 Кредитного договору передбачено, що в разі невиконання позичальником зобов'язань, передбачених, цим договором, відшкодування заборгованості за дійсним договором здійснюється банком шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно договору іпотеки.

Відповідно до приписів п.п. 3.1.5., 3.1.6. договору іпотеки "Іпотекодержатель/Банк" має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразового чи неодноразового прострочення Іпотекодавцем сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту або порушення інших умов кредитного договору, за рахунок коштів, виручених від реалізації предмету іпотеки одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами.

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», в особі Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк», 06.08.12 р. за № № 2237, 2236 зверталося до ОСОБА_1, ОСОБА_2 з вимогою про повернення заборгованості по кредиту (т.1 а.с. 50-51, 52, 53, 54). Однак вимога банку залишена без відповіді.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця,

згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими

кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов'язання (взаємні права та обов'язки) виникає між іпотеко держателем (кредитором за основним зобов'язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов'язанням).

Виконання забезпечувального зобов'язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотеко держателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов'язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на цей майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку не доведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Частинами четвертою та п'ятою ст. 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Як убачається з кредитного договору, строк його дії - до 25 грудня 2012 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з частинами першою та другою ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави вразі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 23 Закону України "Про іпотеку" визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Матеріали справи свідчать про те, що спірну квартиру продано відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без згоди іпотекодержателя.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, яка була чинна на час укладення договору іпотеки) обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обтяжень» визначені правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень. Відповідно до частини третьої статті 3 цього Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Аналогічні положення містяться й у частині другій статті 3 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої взаємні права й обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Крім того, порядок державної реєстрації іпотек під час виникнення спірних правовідносин регулювався Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року № 41(втратив чинність 1 січня 2013 року) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868.

Відповідно до частин першої, другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Пунктами 74, 75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 передбачено, що рішення суду щодо обтяження права на нерухоме майно, яке набрало законної сили, є документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

За таких умов у разі скасування незаконного судового рішення про визнання іпотеки недійсною, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі іпотек, який виключено на підставі незаконного рішення суду, оскільки відпала підстава виключення цього запису.

Таким чином, іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису у Державний реєстр іпотек.

Зазначений висновок узгоджується і з положеннями статті 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору, зокрема у зв'язку зі скасуванням судового рішення, всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Відтак, ухвалення судом рішення про недійсність договору іпотеки, яке згодом було скасоване, не спростовує презумпції правомірності правочину, а договір іпотеки (права і обов'язки сторін) залишається чинним з моменту його первинної реєстрації в Державному реєстрі іпотек.

Згідно з ч.3, 4 ст. 5 Закону України «Про іпотеку», частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його при належностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

На момент укладення іпотечного договору банк та іпотекодавець не могли визначити окремі квартири в якості предмету договору, оскільки квартири не були виділені в натурі, не було оформлено майнові права на них. Тобто в іпотеку передавався весь житловий будинок (включаючи усі 123 квартири, з яких він складався) та приналежності.

В договорі іпотеки предмет іпотеки був описаний, як житловий будинок літ. В-5, АДРЕСА_1 (в будинку розташовано 123 квартири), без деталізації та опису кожної окремої квартири.

Пізніше квартира НОМЕР_14, що належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1, стала самостійним об'єктом нерухомого майна, не змінивши при цьому статусу за договором іпотеки.

В розумінні ст. 5 Закону України «Про іпотеку» на момент укладання договору іпотеки спірна квартира була складовою частиною предмету іпотеки, а після її виділення в натурі стала самостійним предметом іпотеки, що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок та договорами купівлі-продажу та дарування квартири.

Викладене свідчить про тотожність складової частини житлового будинку, що існувала до виділення квартири в натурі та спірної квартири НОМЕР_14, як окремого об'єкту цивільних прав, оскільки співпадають адреси нерухомого майна, а саме: АДРЕСА_1, площа квартири, що зазначена в технічному паспорті та в договорі купівлі-продажу, кількість квартир, що значаться в технічному паспорті та в договорі іпотеки.

Також, після скасування судового рішення про визнання недійсним договору іпотеки, до Державного реєстру іпотек було внесено запис про іпотеку та відповідне обтяження не на увесь будинок в цілому, а на його складові частини, що свідчить про те, що спірна квартира дійсно є предметом іпотеки.

З Витягу з Державного реєстру іпотек від 14.05.2012 року та Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 14.05.2012 року вбачається, що об'єктом обтяження є квартири, розташовані в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, в тому числі і спірна квартира НОМЕР_14.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 6.6. Договору іпотеки № 16/08-Б від 09.06.2008 року передбачено, що у випадку набуття права звернення стягнення на предмет іпотеки Іпотекодержатель набуває право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу з дотриманням умов, визначених Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до ч.6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна

суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно

з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Відповідно до Висновку про вартість майна, що міститься в Звіті про оцінку майна - предмету іпотеки, виготовленого 16.03.2016 року суб'єктом оціночної діяльності ПП «Академія Оцінки та Права» вартість однокімнатної квартири НОМЕР_14, загальною площею 33,1 кв.м, житловою площею 17 кв.м, що розташована у літ. «В-5», будинку АДРЕСА_1 складає 453000 грн. (т.2 а.с. 191-239).

Пунктом 2.8. Договору іпотеки № 16/08-Б від 09.06.2008 року визначено, що шляхом підписання цього Договору Іпотекодавці надають свою згоду на обов'язкове укладення довіреності у випадку прострочення сплати вимог за кредитним договором, відповідно до якої Іпотекодержатель отримує право: реалізувати предмет застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з будь-якою третьою особою (особами); представляти інтереси у всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності з питань здійснення всіх необхідних дій та отримання всіх необхідних документів для реалізації майна; здійснювати всі необхідні дії, пов'язані з реалізацією майна - підписувати правочин, подавати заяви, скарги, отримувати грошові кошти, довідки та інші документи.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України "Про іпотеку" (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

Відповідно до вимог ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, сторони мають рівні права щодо надання доказів, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Суд вважає, що відповідачами не надано доказів, які б спростовували висновок суду та довели безпідставність вимог позивача.

Таким чином, суд вважає можливим позовні вимоги позивача задовольнити та в рахунок погашення заборгованості по Кредитному договору № 20 від 26.12.2007 року позичальника ОСОБА_3 у розмірі 3802286,09 доларів США, що складається з простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 2382796,72 доларів США, простроченої заборгованості по процентах в розмірі 1419489,37 доларів США та 23432303,42 грн. пені, яка складається з пені за прострочку погашення кредиту у сумі 18752982,61 грн., пені за прострочку погашення процентів у сумі 4679320,81 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що є частиною житлового будинку АДРЕСА_1 та яка належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Глуховцевою Н.В., 13.10.2009 року за реєстровим № НОМЕР_5; реалізацію предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1, що є частиною житлового будинку АДРЕСА_1 та яка належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Глуховцевою Н.В., 13.10.2009 року за реєстровим № НОМЕР_5, провести шляхом надання Публічному акціонерному товариству АБ «УКРГАЗБАНК» права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною 453000,00 грн. з наданням АБ «УКРГАЗБАНК» всіх повноважень продавця, в тому рахунку права отримання у нотаріуса дублікату Договору купівлі-продажу,посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Глуховцевою Н.В., 13.10.2009 року за реєстровим № НОМЕР_5, реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно дублікату Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Глуховцевою Н.В., 13.10.2009 року за реєстровим № НОМЕР_5, здійснювати будь-які платежі за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь позивача витрати по сплаті судового збору по 57 грн. 35 коп. з кожного , що підтверджується платіжним дорученням № 6712_5 від 08 липня 2013 р. (т.1 а.с.5).

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 589, 590 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості по Кредитному договору № 20 від 26.12.2007 року позичальника ОСОБА_3 у розмірі 3802286,09 доларів США, що складається з простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 2382796,72 доларів США, простроченої заборгованості по процентах в розмірі 1419489,37 доларів США та 23432303,42 грн. пені, яка складається з пені за прострочку погашення кредиту у сумі 18752982,61 грн., пені за прострочку погашення процентів у сумі 4679320,81 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що є частиною житлового будинку АДРЕСА_1 та яка належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Глуховцевою Н.В., 13.10.2009 року за реєстровим № НОМЕР_5.

Реалізацію предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1, що є частиною житлового будинку АДРЕСА_1 та яка належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Глуховцевою Н.В., 13.10.2009 року за реєстровим № НОМЕР_5, провести шляхом надання Публічному акціонерному товариству АБ «УКРГАЗБАНК» права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною 453000,00 грн. з наданням АБ «УКРГАЗБАНК» всіх повноважень продавця, в тому рахунку права отримання у нотаріуса дублікату Договору купівлі-продажу,посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Глуховцевою Н.В., 13.10.2009 року за реєстровим № НОМЕР_5, реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно дублікату Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Глуховцевою Н.В., 13.10.2009 року за реєстровим № НОМЕР_5, здійснювати будь-які платежі за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стягнути з ОСОБА_1, і.п.н. НОМЕР_1, ОСОБА_2, і.п.н. НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк», в особі Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк», код ЄДРПОУ 23697280, витрати по сплаті судового збору по 57 (п'ятдесят сім) грн. 35 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Харченко А.М.