печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30780/16-ц

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2016 року Печерський районний суд м.Києва

в складі головуючого судді Фаркош Ю.А.,

при секретарі Мудрак О.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

У червні 2016 позивач звернулася до суду з позовом про стягнення компенсації завданої майнової і моральної шкоди , завдану діями службових осіб Міністерства внутрішніх справ України при розгляді звернень позивача від 25.02.2016 та 22.03.2016 , посилаючись на те, що 25.02.2016 він звернувся до Міністерства внутрішніх справи України із запитом в якому просив надати точну назву та кількість предметів речового майна, які позивач повинен був отримати в ГУМВС України у Львівській області за період несення служби в Сокальському РВ ГУМВС України у Львівській області з 26.07.1994 по 25.12.2006. Листом від 03.03.2016 Міністерство внутрішніх справ України направило на адресу ОСОБА_1 копії наказів МВС України, якими було передбачено кількість та види речового майна, яке співробітники органів внутрішніх справ України повинні були отримати у період з 1994 по 2006 роки. У подальшому, ОСОБА_1 подав до МВС України скаргу від 22.03.2016, в якій вказав, що не погоджується з відповіддю наданою на його попереднє звернення. На зазначену скаргу було надано відповідь від 18.04.2016 в якій було зазначено, що листом від 03.03.2016 позивачу було надано вичерпну інформацію. Посилаючись на те, що діями відповідача йому було завдану моральну шкоду, просить задовольнити позов у заявлений ним спосіб

Позивач в судове засідання не з»явився, направив лист про розглядат справи у його відсутність.

Представник відповідача МВС України в судове засідання не з»явився, подав письмові заперечення на позов та заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача Державної казначейської служби України в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 25.02.2016 позивач звернувся до Міністерства внутрішніх справи України із запитом в якому просив надати точну назву та кількість предметів речового майна, які позивач повинен був отримати в ГУМВС України у Львівській області за період несення служби в Сокальському РВ ГУМВС України у Львівській області з 26.07.1994 по 25.12.2006.

Листом Департаменту та зв'язку МВС України від 03.03.2016 № 25/4/1-774 направило на адресу ОСОБА_1 копії наказів МВС України, якими було передбачено кількість та види речового майна, яке співробітники органів внутрішніх справ України повинні були отримати у період з 1994 по 2006 роки.

У подальшому ОСОБА_1, вважаючи, що зазначеним вище листом не було надано відповідь на скаргу подав до МВС України скаргу від 22.03.2016, яка була зареєстрована в Міністерстві внутрішніх справ України 31.03.2016 за № Б-5341 (ДЗЗ МВС України № Б-121 від 04.04.2016).

На зазначену скаргу було надано відповідь листом ДЗЗ МВС України від 18.04.2016 № 25/4/1-1521 в якій було зазначено, що листом ДЗЗ МВС від 03.03.2016 № 25/4/1-774 позивачу було надано вичерпну інформацію.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до положень ст.1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Зважаючи на те, що доказів на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди позивачем не надано, а в діях відповідачів відсутня така неправомірна поведінка, яка потягнула б за собою відповідальність за завдання моральної шкоди, а відтак позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 23,1167ЦК України , ст.ст. 10, 27, 28, 29, 30, 57-60, 84, 88, 169, 209, 212-214, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Печерський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення.Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Фаркош Ю.А.