ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.11.2016                                                             Справа № 907/431/16

За позовом публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, м. Київ

ДО товариства з обмеженою відповідальністю “Консервний завод “Універ”, м. Виноградів

ДО товариства з обмеженою відповідальністю “Європродторг”, м. Мукачево

ДО товариства з обмеженою відповідальністю “Виноградівський райагротехсервіс”, м. Виноградів

ПРО стягнення суми 7.603.888,03 доларів США, що еквівалентно 194.016.244,64грн., в тому числі 5.986.500дол.США заборгованість по простроченому кредиту, 1.560.851,25дол.США заборгованості по прострочених відсотках, 55.775,86 доларів США заборгованості по строковим нарахованим процентам, 760,92дол.США заборгованості по простроченій комісії, а також стягнення суми 32.052.138,38грн., в тому числі 21.714.278,14грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 6.755.149,65грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 3327,18грн пені за несвоєчасну сплату комісії, 2.220.786,66грн. три відсотки річних за несвоєчасне погашення кредиту, 1.357.521,46грн. три відсотки річних за несвоєчасне погашення відсотків, 1075,29грн три відсотки річних за несвоєчасну сплату комісії

(позовні вимоги викладено у відповідності до заяви позивача, поданої 09.11.2016 року в порядку вимог ст. 22 ГПК України про збільшення позовних вимог)

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя — ОСОБА_1, суддів - Карпинець В.І., Пригара Л.І.

Представники сторін:

від позивача – ОСОБА_2, представник за довіреністю від 16.05.2016 року; ОСОБА_3 - представник за довіреністю №19/3-02/139 від 19.11.2015р.;

від відповідача 1 – ОСОБА_4 – представник за довіреністю №01 від 28.10.2016р.

від відповідача 2 –не з’явився;

від відповідача 3 –не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України”, м. Київ звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Консервний завод “Універ”, м. Виноградів до товариства з обмеженою відповідальністю “Європродторг”, м. Мукачево до товариства з обмеженою відповідальністю “Виноградівський райагротехсервіс”, м. Виноградів про стягнення суми 7.328.607,17 доларів США, що еквівалентно 182.467.661,20грн., в тому числі 5986500дол.США заборгованість по простроченому кредиту, 1341346,25дол.США заборгованості по прострочених відсотках, 760,92дол.США заборгованості по простроченій комісії, а також стягнення суми 14.025.842,18грн., в тому числі 6647949,79грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 5827661,32грн пені за несвоєчасну сплату відсотків, 3327,18грн пені за несвоєчасну сплату комісії, 585731,67грн три відсотки річних за несвоєчасне погашення кредиту, 960304,84грн три відсотки річних за несвоєчасне погашення відсотків, 867,38грн три відсотки річних за несвоєчасну сплату комісії.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.07.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.07.2016р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.07.2016 року розгляд справи було відкладено на 16.08.2016 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.08.2016 року розгляд справи було відкладено на 06.09.2016 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.09.2016 року розгляд справи було відкладено на 21.09.2016 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.09.2016 року розгляд справи було відкладено на 27.09.2016 року та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача щодо призначення судово-бухгалтерської експертизи.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 27.09.2016 року призначено колегіальний розгляд справи № 907/431/16 у складі трьох суддів.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Закарпатської області від 28.09.2016 № 02-02/195/16 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №907/431/16 для визначення складу колегії суддів.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями господарського суду Закарпатської області від 28.09.2016 року до складу колегії по розгляду справи № 907/431/16 (головуючий суддя Ремецькі О.Ф. - визначено автоматизованою системою документообігу суду) введено суддів Карпинець В.І. та Пригара Л.І.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.09.2016р. колегією суддів прийнято до провадження справу №907/431/16 та призначено до розгляду на 19.10.2016р.

У зв’язку з обставинами, що склалися, а саме, перебування судді по даній справі ОСОБА_5 на лікарняному, розгляд справи, призначений на 19.10.2016р. не відбувся, з огляду на що, судове засідання було відкладено в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, та беручи до уваги подальший вихід судді Карпинець В.І. у відпустку, на 22.11.2016 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.11.2016 року було відкладено розгляд справи на 29.11.2016 року.

Представник позивача просить заявлені позовні вимоги з урахуванням поданих суду додаткових матеріалів задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в ній, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зокрема, вказує на порушення позичальником умов Договору кредиту №250311 від 25.03.2011р. та додаткових угод до нього, та допущення прострочки його виконання. Стверджує про неналежне виконання позичальником умов договору, що підтверджується наявними у справі матеріалами. Заперечує з приводу призначення судової економічної експертизи в повному обсязі, однак, письмово викладеної позиції з цього приводу суду не подав. Зазначає про те, що правильність здійснення банком нарахувань підтверджується наявним у справі висновком відповідного спеціаліста.

На день судового засідання 29.11.2016 року представником відповідача 1 суду подано клопотання про призначення проведення відповідної судової економічної експертизи. Клопотання мотивоване тим, що за доводами відповідача, позивачем не враховано всі суми, які були сплачені ТОВ «Консервний завод «Універ» на погашення суми кредиту, зокрема, у розрахунку позивача вказано, що 06.05.2014 року відповідач ТОВ «Консервний завод «Універ» сплатив 9 483,87 доларів СЩА, тоді як, банківською випискою ТОВ «Консервний завод «Універ» за 06.05.2014 року підтверджується, що відповідач на погашення кредиту сплатив 9 583,76 доларів США. Таким чином, вважає, що з врахуванням повної суми, сплаченої відповідачем у розмірі 9 683,76 доларів США, основна заборгованість та заборгованість по нарахованих відсотках є меншою, ніж вказана у розрахунках ПАТ «Державний ощадний банк України». Крім цього, саме від суми основного боргу та нарахованих процентів, які є початковою величиною та відрізняються від суми, вказаної позивачем, штрафні санкції та 3% річних. Також просить суд взяти до уваги те, що ТОВ Консервний завод «Універ» перебуває у процедурі ліквідації, що підтверджується протоколом загальних зборів учасників від 04.07.2016 року та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у зв’язку з чим, та на виконання вимог Цивільного кодексу України, станом на сьогодні звільнено працівників підприємства, на підприємстві відсутній бухгалтер чи інший спеціаліст , який би мав можливість здійснити вірний розрахунок заборгованості в частині штрафних санкцій за період, що охоплює більше як 2 роки, перед ПАТ «Державний ощадний банк України» по кредитному договору № 250311 від 25.03.2011 року, а прийняття рішення на підставі наданого позивачем невірного розрахунку призведе до покладення на Відповідача додаткових витрат, що у свою чергу позбавить інших кредиторів на отримання належних їм коштів, зокрема виплати заборгованості по заробітній платі чи перед бюджетом.

Відповідно до ч.1 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизи.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. (п.п. 2, 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування вимог позивач надав до позовної заяви розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 не погоджується з сумою заборгованості, визначеною позивачем, та наводить свої розрахунки, які суттєво різняться з розрахунками позивача. У поданому суду клопотанні просить перед експертом поставити на вирішення питання дослідження правильності розрахунку за договором кредитування та всіма додатковими угодами до нього, в тому числі штрафних санкцій, пені, відсоткової ставки, тощо.

Як вбачається, поставлені відповідачем 1 на вирішення експерта питання стосуються порядку проведення позичальником (відповідачем 1) розрахунків з банком (позивачем) за кредитним договором №250311 від 25.03.2011. Проте, порядок та строки повернення тіла кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, порядок притягнення позичальника до відповідальності за прострочення повернення кредиту та сплати процентів і комісій сторони погодили в умовах договору кредитної лінії №250311 від 25.03.2011.

Таким чином, винесені відповідачем 1 на вирішення судового експерта питання безпосередньо стосуються умов вказаного кредитного договору та можуть бути вирішені судом шляхом надання оцінки умовам договору в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами (розрахунками кредитної заборгованості, наданими сторонами, банківськими виписками про рух коштів по рахунку, меморіальними ордерами, як доказами надання кредиту, доказами, які свідчать про направлення позивачем відповідачу претензії про дострокове повернення кредиту тощо). Тобто, вирішення питань, поставлених перед експертом, не потребує спеціальних знань, оскільки наявні у матеріалах справи докази є достатніми для встановлення фактів, що входять до предмету доказування у даній справі та підлягають дослідженню судом.

Крім того, дії відповідача, направлені на ініціювання проведення у справі судової експертизи, призводять до затягування судового процесу та є зловживанням своїми процесуальними правами.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку, зокрема, призначення судової експертизи. Зупинення провадження у справі в даному випадку є факультативним.

При цьому, господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (ч. 1 ст. 79 ГПК України), і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення господарським судом судової експертизи (п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України).

Виходячи зі змісту частини другої статті 79 ГПК України, необхідною передумовою для застосування такого необов'язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог, а призначення судової експертизи у відповідності до ст.41 ГПК України можливе у випадку, коли при вирішенні господарського спору виникають питання, які потребують спеціальних знань.

Оскільки в даному випадку зупинення провадження у справі пов'язано з проведенням експертизи, метою якої по суті є встановлення суми боргу за кредитним договором, укладеним між сторонами у справі, що може бути з'ясовано судом на підставі дослідження умов самого кредитного договору та інших доказів і не потребує спеціальних знань, то колегія суддів вважає, що клопотання відповідача 1 щодо проведення економічної експертизи є безпідставним та необґрунтованим, яке фактично спрямоване на затягування судового процесу.

Відповідачі 2 та 3 вимог ухвал суду не виконали, витребуваних судом матеріалів не подали, своїх уповноважених представників в судове засідання не направили. Матеріали справи свідчать про те, що відповідачі 2 та 3 належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. В даному випадку, поштова кореспонденція суду повернута з відміткою пошти „за закінченням терміну зберігання”.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення сторони про час та місце проведення судового засідання по розгляду позовної заяви, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 29.11.2016р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81.1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача 1, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2011 року між публічним акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” (Позивачем/Банком) та товариством з обмеженою відповідальністю “Консервний завод “Універ” (Відповідачем – 1/ Позичальником) було укладено Договір кредитної лінії №250311, що діє зі змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою №1 від 02.08.2011 до Договору кредитної лінії №250311 від 25.03.2011, додатковою угодою №2 від 20.10.2011 до Договору кредитної лінії №250311 від 25.03.2011, додатковою угодою №3 від 30.03.2012 до Договору кредитної лінії №250311 від 25.03.2011, додатковою угодою №4 від 30.10.2012 до Договору кредитної лінії №250311 від 25.03.2011, додатковою угодою №5 від 27.08.2013 до Договору кредитної лінії №250311 від 25.03.2011 (далі - Кредитний договір), згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику грошові кошти у вигляді мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування у розмірі 6 837 500 (шість мільйонів вісімсот тридцять сім тисяч п’ятсот) доларів США (далі - Кредит) з платою за користування Кредитом, розрахованою на основі процентної ставки в розмірі 11% (одинадцять) процентів річних та остаточним терміном повернення не пізніше 31 грудня 2017 року.

Згідно з пунктом 2.2. Кредитного договору (в редакції додаткової угоди №2 від 20.10.2011р.), кредит надається у вигляді мультивалютної відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 31 грудня 2017 року.

У пункті 2.3. Кредитного договору (в редакції додаткової угоди №5 від 27.08.2013р.), сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в еквіваленті 6 837 500 (шість мільйонів вісімсот тридцять сім тисяч п’ятсот) доларів США.

Підпунктом 2.3.1. пункту 2.3. Кредитного договору сторони передбачили, що кредит може надаватися в таких валютах: долар США та гривня, погашення Кредиту (його частини) здійснюється у валюті надання Кредиту (його частини).

Відповідно до пункту 2.4. Кредитного договору (в редакції додаткової угоди №5 від 27.08.2013р.), кредит надається траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на такі цілі (надалі - цільове призначення кредиту):

2.4.1.          транш у розмірі, що не перевищує еквіваленту 26 000 000,00 (двадцять шість мільйонів) гривень 00 копійок на рефінансування заборгованості перед Банком, згідно кредитного договору №80606 від 06.06.2008 р. та №80606/1 від 06.06.2008 р., укладених між Позичальником та Банком;

2.4.2.          другий транш у розмірі, що з попереднім траншем не перевищуватиме 6 202 500 доларів США на поповнення обігових коштів;

2.4.3.          третій транш в розмірі не більше 625 000 доларів США, що в загальній сумі з попередніми траншами не перевищуватиме Діючого ліміту кредитування надати на поповнення обігових коштів.

Пунктом 2.7. Кредитного договору встановлено, що за користування кредитом Позичальник зобов’язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим договором. При нарахуванні та сплаті процентів за користування кредитом Сторони повинні керуватись наступним:

Проценти за користування кредитом, виданим з цільовим призначенням згідно пунктів 2.4.1. та 2.4.2. Кредитного договору, розраховуються Банком на основі процентної ставки в розмірі 11% (одинадцять) процентів річних у доларах США та 15,5% річних у гривні, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором. Проценти за користування кредитом, виданим з цільовим призначенням згідно пункту 2.4.3. Кредитного договору, розраховуються Банком на основі процентної ставки в розмірі 11 % (одинадцять) процентів річних у доларах США та 20,0 % річних у гривні, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором (підпункт 2.7.1. Кредитного договору в редакції додаткової угоди №5 від 27.08.2013р.).

Проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості Позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим договором (підпункт 2.7.2. Кредитного договору).

Нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення Позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень п.2.7.4. цього Договору) повинні бути сплачені Позичальником не пізніше 10 числа, місяця, наступного за звітним, а в разі достроковою погашення кредиту, одночасно з погашенням кредиту.

Відповідно до підпункту 3.1.1 Кредитного договору Банк відкриває Позичальнику кредитний рахунок (рахунки) для обліку заборгованості за кредитом відповідно до правил, що діють у Банку, та згідно з чинним законодавством. Банк проводить надання кредиту в безготівковій формі шляхом сплати платіжних документів, наданих Позичальником або шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника, відкритий у Банку, для подальшої сплати платіжних документів згідно з цільовим призначенням кредиту, визначеним пунктом 2.4 цього договору.

У відповідності до пп. 5.3.1. Кредитного договору Позичальник зобов’язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов’язання.

Згідно з пп. 5.3.2. Кредитного договору Позичальник зобов’язаний точно в строки, обумовлені цим договором, погашати кредит та сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов’язань за цим договором на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі, а також в повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

У відповідності до пп. 3.3.1. Кредитного договору Банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання Позичальником взятих на себе обов’язків та недотримання умов, передбачених цим договором та/або документами забезпечення, вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим договором), в тому числі, але не виключно, якщо Позичальник вчасно не сплатив суму кредиту, її частину або проценти за користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за Кредитним договором.

Підпунктом 3.3.2. Кредитного договору визначено, що після отримання Позичальником від Банку листа з повідомленням про вручення щодо відкликання кредиту Позичальник зобов’язаний не пізніше 20 (двадцяти) банківських днів з моменту вручення такого листа здійснити повне погашення кредиту (включаючи основну суму боргу, нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку відповідно до умов Кредитного договору).

Згідно з п. 9.2 Кредитного договору сторони погодили, що вищевказані положення Кредитного договору передбачають можливість виникнення обставин, при настанні яких у Позичальника виникає зобов’язання перед Банком негайно погасити заборгованість по Кредиту, а також сплатити на користь Банку інші платежі по цьому договору.

Виконання зобов’язань Позичальника за Кредитним договором забезпечено, у тому числі, наступними договорами поруки:

-          Договором поруки №251011/3 від 27.08.2013, укладеним між Банком (Позивачем), товариством з обмеженою відповідальністю «Європродторг» (Поручитель 1, Відповідач 2) та Позичальником (Боржник, Відповідач 1) (далі - Договір поруки 1);

-          Договором поруки №210311-п1 від 25.03.2011 та 3 (трьома) додатковими угодами до цього Договору, укладеним між Банком (Позивачем), товариством з обмеженою відповідальністю «Виноградівський райагротехсервіс» (Поручитель 2, Відповідач 3) та Позичальником (Боржник, Відповідач 2) (далі - Договір поруки 2), (далі за текстом - Договори поруки).

Відповідно до пунктів 1.1. Договорів поруки Поручитель зобов’язується перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання Боржником зобов’язання за Кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Пунктами 2.1. Договорів поруки передбачено, що у разі порушення Позичальником виконання зобов’язання або будь-якої його частини Кредитор має право вимагати від Поручителя виконання зобов’язання Позичальника перед Кредитором, згідно з умовами Кредитного договору, в порядку, передбаченому цим Договором.

Згідно з пунктом 2.4. Договорів поруки, якщо при настанні строку чергового платежу відповідно до Кредитного договору Позичальником не буде сплачено такий платіж Кредитору, Позичальник та/або Кредитор зобов’язуються повідомляти Поручителя про таке прострочення платежу. Поручитель зобов’язується протягом п’яти календарних днів з моменту отримання повідомлення Кредитора або Позичальника згідно п. 2.4. цього Договору виплатити несплачену Позичальником суму Кредитору.

Як зазначено у пунктах 3.1. Договорів поруки, Поручитель відповідає по зобов’язаннях за Кредитним договором перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Позичальник.

Пунктами 3.2. Договорів поруки передбачено, що Поручитель та Позичальник залишаються зобов’язаними перед Кредитором до тих пір, поки всі зобов’язання по Кредитному договору не будуть виконані повністю.

У зв’язку з невиконанням Позичальником умов Кредитного договору, Банк скористався своїм правом, передбаченим п.3.3.1 Кредитного договору та направив вимоги про дострокове повернення кредиту за Кредитним договором на адреси: Позичальника (вих. №55/2-08/595- 4034 від 19.04.2016), Поручителя 1 (вих. №55/2-08/616-4135 від 21.04.2016) та Поручителя 2 (вих. №55/2-08/615-4134 від 21.04.2016), в яких зауважено на необхідності здійснити повне погашення заборгованості за Кредитним договором.

З огляду на невиконання Позичальником зобов’язань за Кредитним договором, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з даним позовом та просить стягнути на його користь прострочену заборгованість, що станом на 29.11.2016 складає 7.603.888,03 доларів США, що еквівалентно 194.016.244,64грн., в тому числі 5.986.500дол.США заборгованість по простроченому кредиту, 1.560.851,25дол.США заборгованості по прострочених відсотках, 55.775,86 доларів США заборгованості по строковим нарахованим процентам, 760,92дол.США заборгованості по простроченій комісії, а також стягнення суми 32.052.138,38грн., в тому числі 21.714.278,14грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 6.755.149,65грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 3327,18грн пені за несвоєчасну сплату комісії, 2.220.786,66грн. три відсотки річних за несвоєчасне погашення кредиту, 1.357.521,46грн. три відсотки річних за несвоєчасне погашення відсотків, 1075,29грн три відсотки річних за несвоєчасну сплату комісії

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст.1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем 1 були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення в повному обсязі суми кредиту за Кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем, розмір якої станом на 29.11.2016 складає 7.603.888,03 доларів США, що еквівалентно 194.016.244,64грн., в тому числі 5.986.500дол.США заборгованість по простроченому кредиту, 1.560.851,25дол.США заборгованості по прострочених відсотках, 55.775,86 доларів США заборгованості по строковим нарахованим процентам, 760,92дол.США заборгованості по простроченій комісії.

Положеннями ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Відповідно до вимог ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи вищенаведене, позивачем належним чином доведено надання спірної суми кредитних коштів відповідачу 1, доказів її погашення ні у встановленому договором порядку, ні на письмові вимоги ані боржником, ані поручителями, суду не подано, тому, з огляду на згадані норми права, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

В силу положень пп. 7.1.1 Кредитного договору за порушення взятих на себе зобов’язань з повернення суми Кредиту, комісійних винагород та своєчасної сплати процентів за користування Кредитом Позичальник зобов’язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожен день прострочення.

Згідно з пп. 7.1.4 Кредитного договору завдані Банку збитки Позичальник зобов’язується відшкодувати в повному обсязі, понад неустойку, пеню та штраф, і несе відповідальність за їх відшкодування всім належним йому майном.

На підставі зазначених норм законодавства та умов договору, позивач просить стягнути з відповідачів суму 32.052.138,38грн., в тому числі 21.714.278,14грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 6.755.149,65грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 3327,18грн пені за несвоєчасну сплату комісії, 2.220.786,66грн. три відсотки річних за несвоєчасне погашення кредиту, 1.357.521,46грн. три відсотки річних за несвоєчасне погашення відсотків, 1075,29грн три відсотки річних за несвоєчасну сплату комісії.

Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків пені та трьох відсотків річних, суд вважає його обґрунтованим, а тому зазначені вимоги позивача підлягають задоволенню згідно з наданих ним розрахунків.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Консервний завод «Універ» (90300, Закарпатська обл., Виноградівський район, м. Виноградів, вул. Промислова, 1, код ЄДРЮОФОП 32218536) на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, код ЄДРЮОФОП 00032129) заборгованість за договором кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011 року в розмірі 7.603.888,03 доларів США, що еквівалентно 194.016.244,64грн. (Сто дев’яносто чотири мільйона шістнадцять тисяч двісті сорок чотири грн. 64 коп.), в тому числі 5.986.500дол.США заборгованість по простроченому кредиту, 1.560.851,25дол.США заборгованості по прострочених відсотках, 55.775,86 доларів США заборгованості по строковим нарахованим процентам, 760,92дол.США заборгованості по простроченій комісії, та суму 32.052.138,38грн. (Тридцять два мільйона п’ятдесят дві тисячі сто тридцять вісім грн. 38 коп.), в тому числі 21.714.278,14грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 6.755.149,65грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 3327,18грн пені за несвоєчасну сплату комісії, 2.220.786,66грн. три відсотки річних за несвоєчасне погашення кредиту, 1.357.521,46грн. три відсотки річних за несвоєчасне погашення відсотків, 1075,29грн три відсотки річних за несвоєчасну сплату комісії, а також суму 206 700,00 грн. (Двісті шість тисяч сімсот грн. 00 коп.) судового збору;

2.1 Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Європродторг» (89600, АДРЕСА_1, код ЄДРЮОФОП 33852814) на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, код ЄДРЮОФОП 00032129) заборгованість за договором кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011 року в розмірі 7.603.888,03 доларів США, що еквівалентно 194.016.244,64грн. (Сто дев’яносто чотири мільйона шістнадцять тисяч двісті сорок чотири грн. 64 коп.), в тому числі 5.986.500дол.США заборгованість по простроченому кредиту, 1.560.851,25дол.США заборгованості по прострочених відсотках, 55.775,86 доларів США заборгованості по строковим нарахованим процентам, 760,92дол.США заборгованості по простроченій комісії, та суму 32.052.138,38грн. (Тридцять два мільйона п’ятдесят дві тисячі сто тридцять вісім грн. 38 коп.), в тому числі 21.714.278,14грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 6.755.149,65грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 3327,18грн пені за несвоєчасну сплату комісії, 2.220.786,66грн. три відсотки річних за несвоєчасне погашення кредиту, 1.357.521,46грн. три відсотки річних за несвоєчасне погашення відсотків, 1075,29грн три відсотки річних за несвоєчасну сплату комісії, а також суму 206 700,00 грн. (Двісті шість тисяч сімсот грн. 00 коп.) судового збору;

2.2 Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виноградівський райагротехсервіс» (90300, Закарпатська обл., Виноградівський район, м. Виноградів, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 00903819) на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, код ЄДРЮОФОП 00032129) заборгованість за договором кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011 року в розмірі 7.603.888,03 доларів США, що еквівалентно 194.016.244,64грн. (Сто дев’яносто чотири мільйона шістнадцять тисяч двісті сорок чотири грн. 64 коп.), в тому числі 5.986.500дол.США заборгованість по простроченому кредиту, 1.560.851,25дол.США заборгованості по прострочених відсотках, 55.775,86 доларів США заборгованості по строковим нарахованим процентам, 760,92дол.США заборгованості по простроченій комісії, та суму 32.052.138,38грн. (Тридцять два мільйона п’ятдесят дві тисячі сто тридцять вісім грн. 38 коп.), в тому числі 21.714.278,14грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 6.755.149,65грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 3327,18грн пені за несвоєчасну сплату комісії, 2.220.786,66грн. три відсотки річних за несвоєчасне погашення кредиту, 1.357.521,46грн. три відсотки річних за несвоєчасне погашення відсотків, 1075,29грн три відсотки річних за несвоєчасну сплату комісії, а також суму 206 700,00 грн. (Двісті шість тисяч сімсот грн. 00 коп.) судового збору;

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 02.12.2016р.

           Головуючий суддя Ремецькі О.Ф.

           Суддя Карпинець В.І.

           Суддя Пригара Л.І.