Справа № 2-347/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    11 червня 2009 року                         Томашпільський районний суд

                                    Вінницької області

    в складі головуючого                         Семко Г.В.  

    при секретарі                                                     Мазурик О.П.

    з участю адвоката                             ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Томашполі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої злочином, -

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином, посилаючись на те, що 12 травня 2006 року ОСОБА_3 на грунті неприязних відносин наніс їй тілесні ушкодження у виді ссадин обличчя та правового плеча, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

    Постановою Томашпільського райсуду від 31 липня 2007 року ОСОБА_3, звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України та закрито  провадження по справі у зв’язку з застосуванням щодо нього акту амністії.

    Своїми діями ОСОБА_3, спричинив їй матеріальну шкоду, яка виразилась в тому, що нею було затрачено кошти на лікування на суму в розмірі 300 грн., та понесено витрати за надання юридичної допомоги в розмірі 700 грн., крім зазначеної шкоди їй було завдано також моральної шкоди, яка полягає в тому, що вона перенесла сильний фізичний біль, психологічний стрес в результаті якого вона тривалий час не могла нормально спілкуватися з оточуючими, на тривалий час змінився спосіб життя, також вона сильно переживала за стан свого здоровґя та оцінює моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_2,  позовні вимоги змінила, просить суд їх  задовольнити, посилаючись на ті ж обставини, що і в позові, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_3 300 грн. матеріальної шкоди, 1000 грн. витрат за надання їй юридичної допомоги, 3000 грн. завданої їй моральної шкоди.

    Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав та просить суд в задоволенні позову відмовити, пояснивши, що ніяких протиправних дій відносно ОСОБА_2 не здійснював.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, позов підлягає частковому задоволенню зі слідуючих підстав.

    Зазначені правовідносини регулюються ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, згідно яких матеріальна і моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

    Згідно висновку експерта № 102 від 18 травня 2006 року позивачка отримала легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливу волосяної частини голови, синця і ссадна обличчя, синця руки.

    Як вбачається з постанови Томашпільського районного суду від 31 липня 2007 року до ОСОБА_3 було застосовано п. Б ст. 1 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року, згідно якої його звільнено від кримінальної відповідальності, а провадження у справі закрито.

    Амністія не являється актом реабілітації і не звільняє особу, яка вчинила злочин від відповідальності за відшкодування шкоди, завданої злочином.

    Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, обов’язкові для суду, що розглядає справу про цівільно-правові наслідки дій особи стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

    Таким чином суд вважає доведеним, що діями відповідача позивачка отримала легкі тілесні ушкодження з приводу чого до потерпілої визивали карету виїзду швидкої медичної допомоги (а.с. 121 кримінальної справи) і в той же вечір вона була оглянута черговим хірургом, від госпіталізації відмовилась. Після огляду черговим хірургом ОСОБА_2 було призначено ліжковий режим, анальгін, магній сульфат, корінь валер`яни, каптопрес та консультацію у невролога.

    Позивачка просить суд стягнути понесені нею витрати на лікування в розмірі 300 грн., однак згідно наданих доказів, а саме рахунку № 62 від 15.05. – 05.09. 2006 року, виданої ПП ОСОБА_4, ОСОБА_2 було придбано ліків на суму в розмірі 150,80 грн., частину з яких було виписано на лікування ларингіту, згідно виписки з амбулаторної карти № 030357 (а.с. к.с.). Згідно висновку експертизи № 55 – К від 26 червня 2007 року, при ЛОР обстеженні у ОСОБА_2 встановлено хронічне захворювання – катаральний фарингіт і дана причина в причинному зв’язку з травмою яка мала місце 12 травня 2006 року не знаходиться (а.с. 118 к.с.).

    Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди.

    Суд вважає, що з урахуванням характеру і обсягу моральних страждань, яких ОСОБА_2 зазнала у зв’язку з ушкодженням здоров`я, матеріальне становище відповідача, який ніде не працює, на утриманні його перебуває дитина інвалід з дитинства І групи, а також виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості необхідно позовні вимоги про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

    При вирішенні позовних вимог про стягнення із відповідача судових витрат, суд виходить із наступного.

    Оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд в порядку ст. 88 ЦПК України, має підстави присудити позивачу із відповідача понесені ним та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 20, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 15, 30, 61, 61-4, 84, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 50 грн. матеріальної шкоди, 300 грн. моральної шкоди та 120 грн. за надання юридичної допомоги, а всього 470 грн.

    Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 51 грн. державного мита та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Заяву про апеляційне оскарження рішеня суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Суддя: