ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

УХВАЛА

"17" вересня 2009 р.                              Справа № АС-05/214-09 (н

вх. № 6730/6-05 (н.в.о. 7081/1-54)

Суддя господарського суду Харківської області Ольшанченко В.І.

при секретарі судового засідання Голуб В.Ю. та за участю представників сторін:

стягувача – пров. спец. Кірєєвої І.І. (довіреність від 14.05.09 р.),

боржника – Пащенка А.В. (довіреність від 16.01.09 р.), Бабенко Ю.Я. (довіреність від 26.01.09 р.),

розглянувши заяву Дочірнього підприємства "Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "ЛІКВО" нафтогазової промисловості" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

по справі за позовом  Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Харків   

до  Дочірнього підприємства "Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "Лікво" нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Харків  

про стягнення 186115,95 грн

ВСТАНОВИВ:

Заявник просить переглянути судове рішення господарського суду Харківської області від 24.11.08 р. по справі № АС-54/135-08 за нововиявленими обставинами та відмовити повністю в задоволенні позовних вимог на суму 186115,95 грн. Свою заяву обґрунтовує відсутністю прибутку за 2006 рік, посилаючись на висновок аудиторської перевірки бухгалтерського обліку ДП „ЛІКВО” за 2006 рік від 12.08.09 р., яким виявлені збитки в розмірі 420 тис. грн.

Представник заявника підтримує заяву.

Позивач по справі в відзиві на заяву просить заяву відповідача залишити без задоволення, а постанову господарського суду Харківської області від 24.11.08 р. без змін, посилаючись на те, що Закон України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” не ставить у залежність обов’язок сплачувати санкції від наявності чи відсутності прибутку, а лише вказує джерело сплати.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Постановою господарського суду Харківської області від 24.11.08 р. по справі №АС-54/135-08 (в.о.о. АС-42/189-07) стягнуто з боржника на користь стягувача 148892,76 грн. адміністративно-господарських санкцій за недотримання нормативу 4-х робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2006 рік.

09.12.08 р. на виконання постанови був виданий виконавчий лист, який був отриманий стягувачем та наданий до Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ для виконання.

Постановою від 20.02.09 р. Червонозаводським ВДВС Харківського МУЮ було відкрито виконавче провадження.

Згідно поданої відповідачем під час попередніх розглядів спору бухгалтерської звітності за 2006 рік ДП „ЛІКВО” мало прибуток в сумі 144,4 тис.грн., які були вказані в рядках 190 та 220 форми 2 Звіту про фінансові результати ДП „ЛІКВО” за 2006 рік.

Відповідач, посилаючись на сумніви в достовірності фінансових результатів та бухгалтерської звітності за 2006 рік, 07.08.09 р. уклав з Колективним підприємством аудиторською фірмою „Сом-аудит” договір про надання аудиторських послуг, яким доручив перевірки фінансової звітності за 2006 р.

КПАФ „Сом-аудит” у висновку від 12.08.09 р. зазначило, що ДП „ЛІКВО” фактично за 2006 рік отримало збиток в сумі 420,4 тис.грн. та рекомендувало здійснити виправлення фінансової звітності за 2006 рік у відповідності до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 „Виправлення помилок та зміни в фінансовій звітності” та подати виправлену звітність до органів статистики.

ДП „ЛІКВО” листом № 1/995 від 13.08.09 р. направило виправлену звітність за 2006 р. до Головного управління статистики в Харківській області та листом № 1/1049 від 01.09.09 р. до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові.

Доказів проведення вказаними органами корегувань заявник не надав суду.

Згідно ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Системний аналіз вищевказаної норми дає підстави суду вважати, що закон не ставить в залежність обов'язок щодо сплати санкцій від наявності чи відсутності прибутку, а вказує лише джерело сплати. При цьому самостійно сплачені підприємством чи стягнуті за рішенням суду штрафні санкції не повинні відноситися на собівартість товарів, робіт послуг.

Відповідну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 21.06.05 р. по справі №1/255.

Відповідно до частини 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ), постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Частиною 2 статті 245 КАСУ встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Таким чином, нововиявлені відповідачем обставини щодо відсутності у нього в 2006 році прибутку ніяким чином не впливають на його обов’язок сплатити адміністративно-господарські санкції, а отже не є істотною для справи обставиною, на підставі якої прийняте 24.11.08 р. господарським судом рішення по справі №АС-54/135-08 підлягало б зміні.

Приписами частини 1 статті 253 КАСУ встановлено, що суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

За таких обставин, суд вважає, що заява відповідача про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 24.11.08 р. по справі №АС-54/135-08 не підлягає задоволенню.

Керуючись  статтями 245, 253, 165, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Дочірнього підприємства "Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "Лікво" нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції повністю або частково.

Про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду першої інстанції, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

Суддя                                                                                            Ольшанченко В.І.