ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" вересня 2009 р. Справа № 61/118-09
вх. №
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
прокурора - не з’явився;
позивача – Журавель В.І., довіреність № 1184-02-12 від 11.08.2009 р. ;
третьої особи – не з’явився;
першого відповідача – не з’явився;
другого відповідача - не з’явився;
розглянувши справу за позовом Прокурор Сахновщинського району Харківської області, смт. Сахновщина в особі Сахновщинська селищна рада, смт. Сахновщина
до 1.КООП - Універмаг Сахновщинської районної спілки пайовиків "Кооператор", смт. Сахновщина
2. Сахновщинської районної спілки пайовиків "Кооператор", Харківська область Сахновщинський район, смт.Сахновщина
про стягнення 1955,90 грн.
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Сахновщинського району Харківської області в інтересах держави в особі Сахновщинської селищної ради, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Підприємства споживчої кооперації "Коопунівермаг" Сахновщинської районної спілки пайовиків "Кооператор" про стягнення збитків в розмірі 1955,90 грн. , заподіяних бездоговірним використанням земельної ділянки, за адресою: Харківська область, смт. Сахновщина, вул.Шевченка, 26. Також прокурор просить судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.07.09р. до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , було залучено Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.08.09р. до участі у справі у якості другого відповідача в порядку статті 24 ГПК України було залучено Сахновщинську районну спілку пайовиків "Кооператор".
Представник прокуратури в судове засідання , призначене на 16.09.2009р. не з"явився , документів, витребуваних ухвалою суду від 12.08.09р., не надав, про причини нез’явлення та невиконання вимог суду щодо надання документів, суд не повідомив.
Присутній в судовому засіданні 16.09.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, документів , витребуваних ухвалою суду від 12.08.09р., не надав.
Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 16.09.09р. не з"явився, документів, витребуваних ухвалою суду від 12.08.09р., не надав, про причини нез’явлення та невиконання вимог суду щодо надання документів, суд не повідомив.
Представник першого відповідача в судове засідання, призначене на 16.09.09р. не з"явився, про причини нез’явлення суд не повідомив.
Представник другого відповідача в судове засідання, призначене на 16.09.09р. не з"явився, документів , витребуваних ухвалою суду від 12.08.09р., не надав. Однак,надіслав лист, в якому зазначив, що позовні вимоги прокурора визнає повністю та просить розглядати справу без участі його представника в судовому засіданні.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 12.08.09р. сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представників прокуратури, третьої особи та відповідачів.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, відзиву на позов, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, встановив наступне.
Прокурор, обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на те, що прокуратурою було проведено перевірку щодо дотримання земельного законодавства України першого відповідача - Підприємство споживчої кооперації "Коопунівермаг" Сахновщинської районної спілки пайовиків "Кооператор", в ході якої встановлено, що вказана особа в порушення вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України , без укладання договору оренди займає земельну ділянку під приміщення магазину «Техніка» по вул. Шевченка, 26 с. Сахновщина в Харківській області загальною площею 0,0427 га. Плата за землю не здійснюється, правастановлюючі документи на земельну ділянку відсутні.
У зв’язку з виявленими порушеннями спеціалістами позивача було проведено розрахунок збитків, нанесених керівництвом першого відповідача (Підприємство споживчої кооперації "Коопунівермаг" Сахновщинської районної спілки пайовиків "Кооператор"), за користування вказаною вище земельною ділянкою для обслуговування магазину «Техніка». Загальна сума недоотриманої орендної плати складає 1955,90 грн.
У зв’язку з вказаним прокурор звернувся з відповідним позовом до суду та просить стягнути з Підприємства споживчої кооперації "Коопунівермаг" Сахновщинської районної спілки пайовиків "Кооператор" збитки в розмірі 1955,90 грн.
В ході розгляду справи, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва на право власності, яке міститься в матеріалах справи (арк. спр. 18), нежитлове приміщення магазину «Техніка» в цілому за адресою с. Сахновщина вул. Шевченко, 26 належить Сахновщинській районній спілці пайовиків "Кооператор" на праві приватної власності. У зв’язку з вказаним, суд ухвалою від 12.08.09р. в порядку статті 24 ГПК України залучив до участі у справі у якості другого відповідача Сахновщинську районну спілку пайовиків "Кооператор".
Цією ж ухвалою суду у прокурора та позивача було витребувано додаткові документи в обґрунтування позовних вимог, а саме: правове обґрунтування та документальне підтвердження позовних вимог; матеріали перевірки другого відповідача на предмет дотримання ним вимог земельного законодавства; план-схему земельної ділянки; письмові пояснення щодо власника магазину "Техніка" та докази на підтвердження права власності; свідоцтва про державну реєстрацію (другого відповідача), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (другого відповідача), довідки управління статистики про включення до ЄДРПОУ станом на момент розгляду справи (другого відповідача).
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Відповідно до статті 189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними , міськими, районними та обласними радами.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а згідно зі статтею 9 вказаного закону державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи. Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється шляхом проведення перевірок.
Відповідно до Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (далі Порядок), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003 № 312 (зареєстровано в Мінюсті України 25.12.03р. за № 1223/8544) державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи шляхом , зокрема, проведення перевірок.
Порядок проведення вказаних перевірок визначено розділом 4 Порядку, а саме: державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ним осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ним осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.
Відповідно до пункту 5.1 вказаного Порядку при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.
Відповідно до пункту 5.3 Порядку акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить
перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При проведенні спільних перевірок з іншими органами контролю копія акта надається цим органам. При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення. Копія акта може бути надана іншим зацікавленим державним органам, громадянам чи громадським організаціям на їх запит.
Пункт 5.4 Порядку містить перелік відомостей, які державний інспектор зазначає в акті, а саме: дату та місце складання акта; посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені.
Відповідно до пункту 5.5. Порядку акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності).
Пунктом 5.6. Порядку визначено, що в акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).
Однак, прокурором та позивачем в порушення приписів ст. 32 та ст.34 ГПК України будь-яких документів перевірки щодо першого відповідача, а також, щодо другого відповідача суду надано не було. Отже, посилання прокурора на факт здійснення правопорушення саме першим відповідачем, його твердження щодо місця розташування земельної ділянки, площі займаної земельної ділянки, обставин порушення земельного законодавства, наявності документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою, є недоведеними та такими, що не підтверджені певними засобами доказування.
До того ж, суд зазначає, що прокурор звернувся з позовом про стягнення з відповідача збитків у вигляді неодержання доходів (недоотримана орендна плата) за час неправомірного використання земельної ділянки площею 0,0427 га під магазином, який розташований по вул. Шевченка , 26 в с.Сахновщина Харківської області, за період з 01 січня 2008 року по 01 лютого 2009 року у розмірі 1955,9 грн.
Відповідно до ст. 156 ЗК України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Згідно ст. 157 ЗК України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.
Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284 (з наступними
змінами і доповненнями від 14.01.2004 р.) затверджений Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, згідно якого відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості грунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв’язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.
До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад, власники землі або землекористувачі, яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть відшкодовувати збитки, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісії оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Слід зазначити, що вказаним порядком передбачено, що збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам підприємствами, організаціями установами та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій.
Господарський кодекс України також передбачає затвердження Кабінетом Міністрів України методики визначення розміру відшкодування збитків у сфері господарювання (ст. 225 ГК України).
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В порушення вказаних вимог, прокурором та позивачем не було надано суду належних доказів для встановлення обґрунтованого розміру збитків, зокрема відповідного акту.
Крім того, посилання позивача на те, що розмір збитків розрахований з урахуванням орендної плати за цю земельну ділянку на підставі рішень Сахновщинської селищної ради, не приймаються судом до уваги, з огляду на те, що зазначеними рішенням органу місцевого самоврядування вирішувалося питання щодо встановлення та визначення розмірів саме орендної плати при укладенні договорів оренди землі у с. Сахновщина, а не встановлення розміру відповідних збитків.
Щодо листа другого відповідача, в якому він повідомив суд, що визнає позовні вимоги повністю, суд зазначає, що не приймає їх до уваги з огляду на вещевикладені обставини справи , а також на приписи статті 43 ГПК України , відповідно до якої визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковим.
Згідно зі статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі наведеного вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог прокурора, а тому в задоволенні позову відмовляє повністю.
Відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не підлягають стягненню з відповідачів.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 188, 189 Земельного кодексу України, статтею 5 та 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003 № 312 та зареєстрованого в Мінюсті України 25.12.03р. за № 1223/8544, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволені позову прокурора відмовити.
Суддя
Повний текст рішення підписано 17 вересня 2009 року.
Справа № 61/118-09.