КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 686/16583/15-ц

Провадження № 22-ц/792/979/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

у складі: головуючого судді Купельського А.В.,

суддів: Пастощука М.М., Ярмолюка О.І.,

з участю: секретаря Лапка Ю.В.;

сторін: представника апелянта – ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ПАТ «КБ «Надра», звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначало, що 6 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №06/03/2008/840-к/1301, відповідно до умов якого Банк надавав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 49 882 долари США в порядку і на умовах, визначених договором, строком до 23 березня 2018 року із сплатою за користування кредитом 12,89% річних для проведення розрахунків по договору купівлі-продажу нерухомого майна. В якості забезпечення Позичальником своїх зобов’язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, можливих штрафних санкцій, позичальник передав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 45,9 кв.м. Крім того, в якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов’язань щодо погашення кредиту та інших платежів, передбачених договором, 06 березня 2008 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договори поруки. Відповідно до п. 4.3.3. укладеного договору позичальник зобов’язаний сплачувати необхідні платежі щомісячно у сумі 230,94 долари США, починаючи з квітня 2008 року. Загальний розмір заборгованості позичальника перед банком станом на 11.08.2015 року становить 40 378,75 долари США (еквівалентно 858 571,38 грн.).

У зв’язку з цим Банк просив суд стягнути на користь позивача солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором №06/03/2008/840-к/1301 від 06 березня 2008 року по тілу і відсотках у сумі 37 673,86 доларів США, по пені в сумі 33 482,13 грн. та по штрафу у сумі 24 031,81 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «комерційного банку «Надра» заборгованість за кредитним договором №06/03/2008/840-к/1301 від 06 березня 2008 року за тілом і відсотках у сумі 37 673,86 долари США, пеню у сумі 10 000 грн. та штраф у сумі 7 000 грн. В решті позову відмовлено.

  Не погоджуючись з таким рішенням, ПАТ «Комерційний банк «Надра» в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду від 24 лютого 2016 року про часткове задоволення позову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» повністю, стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору в сумі 4 019,4 грн.

Вважає, що при винесенні цього рішення судом було порушено норми матеріального та процесуального права.

Посилається на те, що суд першої інстанції не в повній мірі з’ясував обставини, якими обґрунтовувались позовні вимоги та заперечення сторін.

Іншою підставою скасування рішення апелянт вважає факт зменшення розміру пені до 10 000 грн. з 33 482,13 грн. та штрафу до 7 000 грн. з 24 031,81 грн. з підстав ненастання для позивача негативних наслідків через прострочення виконання зобов’язання. При вирішенні даної справи розмір неустойки не перевищив розміру збитків, які зазнав кредитор. Розмір неповернених тіла та відсотків становив 37 673,86 долари США. Інших доказів скрутного матеріального положення відповідача в рішенні не наведено. При вирішенні спору суд першої інстанції вказані обставини не врахував.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення заборгованості з поручителів суд виходив з того, що поручителі не отримали письмові повідомлення про повернення заборгованості, тому до них позов пред’явлено передчасно. Частково задовольняючи позов про стягнення з боржника заборгованості, зменшивши розмір пені, нарахованої за несвоєчасність виконання зобов’язань за кредитним договором, до 10 000 грн. та штрафу до 7 000 грн., суд послався на те, що негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов’язання не настало.

З таким висновком колегія суддів апеляційного суду не погоджується.

У відповідності до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Так судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 6 березня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, за умовами якого Банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 49 882 долари США (а.с. 22).

В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов’язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених договором можливих штрафних санкцій, між позичальником та Банком укладено договір іпотеки квартири, що знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул. Майборського, б. 1 кв. 38 загальна площа 45,9 кв.м. житлова площа 28,9 кв.м. (а.с. 28, 29).

Того ж дня укладено договори поруки між Банком та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, за якими останні кожен окремо поручаються перед кредитором за належне виконання ОСОБА_4 взятих на себе зобов’язань (а.с. 25, 26, 27).

ОСОБА_4 належним чином свої обов’язки за кредитним договором не виконував, не в повній сумі повертав кредит, частково сплачував відсотки за користування ним, таким чином не виконує умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 11.08.2015 року виникла прострочена заборгованість в розмірі 40 378,75 долари США (еквівалентно 858 571,38 грн.).

В зв’язку з цим, банк 13 серпня 2015 року відповідно до умов кредитного договору направив позичальнику і поручителям вимогу про погашення простроченої (поточної) заборгованості по кредиту та попередив, що в разі незадоволення претензії банку останній звернеться до суду з вимогою про дострокове стягнення загальної заборгованості по кредиту як простроченої, так і поточної (а.с. 45-48, 136).

Вказані обставини підтверджуються кредитним договором, додатковими договорами до кредитного договору, договорами поруки, розрахунком суми заборгованості та іншими матеріалами справи.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.  

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України  за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Одностороння відмова від виконання зобов’язань, відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

     Виконання зобов'язання, відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель, відповідно до ч. 1 ст. 553, ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України, поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Зазначені вимоги кореспондуються з розділом першим договорів поруки.

Порука, відповідно до ч. 4 ст. 559 цього Кодексу, припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

 Таким чином, боржник ОСОБА_4 не виконав взятих зобов'язань по кредиту, а тому згідно наведених положень закону та умов зазначених договорів боржник і кожний поручитель солідарно повинні нести відповідальність за зобов'язаннями перед ВАТ КБ «Надра» за вимогами банку про дострокове стягнення всієї суми заборгованості по кредитному договору.

Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог до позичальника, однак при цьому відмовивши в задоволенні позову банку до поручителів, суд зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, та порушив норми матеріального права.

Так, відмовляючи в позові до поручителів, суд першої інстанції вказав, що відповідальність поручителів настає лише при отриманні поручителями вимоги банку погасити заборгованість, допущену позичальником, а доказів отримання такої вимоги позивачем до суду не надано.

В той же час з матеріалів справи вбачається, що відповідні вимоги до боржника та поручителів банком були направлені 13 серпня 2015 року, про що свідчить журнал вихідної кореспонденції (а. с. 136). 17 серпня 2015 року ОСОБА_4 отримав зазначену вимогу (а. с. 49). 20 серпня 2015 року позивач звернувся з позовом (а. с. 1).

Відповідно до умов п. 2 договорів поруки між банком і поручителями у разі невиконання позичальником умов кредитного договору в строк, поручитель погашає суму кредиту, нараховані проценти та штрафні санкції за першою вимогою банку не пізніше 3-ох банківських днів з моменту отримання поручителем надісланої банком письмової заяви про невиконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором, надісланою банком за адресою поручителів, що вказана у договорі.

За змістом даного пункту така умова договору поруки визначає виключно позасудовий порядок погашення заборгованості за кредитним договором, за яким поручитель може добровільно погасити заборгованість за кредитним договором у разі невиконання умов договору позичальником. В цьому пункті договору не передбачено, що банк має право на звернення до суду виключно після виконання умов п. 2 договору поруки, а саме отримання поручителями його вимоги та її невиконання ними протягом 3 банківських днів.

Тобто отримання відповідної вимоги банку лише надає поручителям право в добровільному порядку погасити заборгованість позичальника, однак не отримання такої вимоги поручителями не позбавляє банк права звернутись до суду з відповідною позовною заявою про захист свого порушеного права.

При цьому слід взяти до уваги, що банк у встановленому в договорах поруки порядку надіслав відповідну вимогу позичальнику і поручителям, тобто виконав свої обов’язки за п. 2 договорів поруки.

Крім того, саме звернення банку з позовною заявою до суду свідчить про пред’явлення вимоги до поручителів про погашення заборгованості по кредитному договору та протягом розгляду справи в суді з серпня 2015 року по лютий 2016 року відповідачі мали можливість погасити заборгованість по кредитному договору, однак цього так і не зробили.

На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув та без достатніх правових підстав в порушення норм матеріального права зробив висновок про те, що відповідальність поручителів настає лише при отриманні ними вимоги банку про погашення заборгованості, допущеної основним боржником.

Крім того, суд необґрунтовано зменшив розмір пені та штрафу з підстав ненастання для позивача негативних наслідків через прострочення виконання зобов’язання.

Між тим, розмір пені та штрафу не перевищує розміру неповернених тіла та відсотків кредиту. Доказів скрутного матеріального становища відповідачів в рішенні не наведено.

З врахуванням даних конкретних обставин справи та вимог чинного законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

При цьому, оскільки кожний поручитель укладав з банком окремий договір поруки вони несуть кожний окремо відповідальність перед банком солідарно лише з боржником, а тому колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в солідарному порядку заборгованість: у сумі - по тілу кредиту 34 283 долари, 93 центи, що еквівалентно 728 977 грн. 52 коп.; по процентах – 3 389 доларів 93 центи, що еквівалентно 72 079 грн. 92 коп.; по пені – 33 482 грн. 13 коп.; штраф - 24 031 грн. 81 коп., а всього 858 571 грн. 38 коп. на користь позивача в межах позовних вимог в сумі 858 571 грн. 38 коп. :

солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5,

солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_6.

За подачу апеляційної скарги Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» внесло 4019 грн. 40 коп. Тому, з відповідачів на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» судові витрати слід стягнути в рівних частках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2016 року скасувати. Ухвалити нове.

Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по кредиту.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість по кредитному договору: по тілу кредиту у сумі 34 283 долари, 93 центи, що еквівалентно 728 977 грн. 52 коп.; по процентах – 3 389 доларів 93 центи, що еквівалентно 72 079 грн. 92 коп.; по пені – 33 482 грн. 13 коп.; штраф - 24 031 грн. 81 коп., а всього 858 571 грн. 38 коп.:

-солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4,

-солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5,;

-солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_6.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб судові витрати по 1004 грн. 85 коп. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_7

Суддя: /підпис/ ОСОБА_8

Суддя: /підпис/ ОСОБА_9

З оригіналом згідно:

суддя Апеляційного суду

Хмельницької області ОСОБА_7

___________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_10 Категорія: 27

Доповідач: Купельський А.В.