ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

У Х В А Л А

"03" вересня 2009 р.                                                            №01-16/16771- 07-62

          Суддя господарського суду Черкаської області Дорошенко М.В., розглянувши матеріали за позовом Синьогуба Володимира Андрійовича, Прохорчук Галини Тимофіївни, Чепчура Євгенія Васильовича, Скринник Валентини Євгеніївни до садово –городнього кооперативу “Розвиток”, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог –Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області та державний реєстратор Черкаської районної державної адміністрації Сафроненко Володимир Адольфович про визнання недійсними рішень загальних зборів і правління кооперативу, статуту кооперативу у відповідних редакціях, скасування державної реєстрації змін до установчих документів кооперативу, поновлення дії статуту і державної реєстрації змін до установчих документів кооперативу, встановив наступне.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду за встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів , а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають право звертатися громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися громадяни, що не є суб‘єктами підприємницької діяльності.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов‘язані  із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Статтею 21 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторонами в судовому процесі –позивачами і відповідачами –можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 6  Закону України “Про кооперацію” кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

Згідно з ст. 1 Закону України “Про господарські товариства” господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації,  створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у справі є фізична особа. При цьому норма пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України в силу її імперативного характеру не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних із діяльністю інших суб'єктів господарювання.

Стаття 15 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У даному випадку позивачами у справі є фізичні особи, а спір пов'язаний із  діяльністю садово-городнього кооперативу, який не є господарським товариством. Відтак такий спір не підлягає розгляду в господарських судах в порядку господарського судочинства, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відмови у прийнятті позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя УХВАЛИВ:

Відмовити Синьогубу Володимиру Андрійовичу, Прохорчук Галині Тимофіївні, Чепчуру Євгенію Васильовичу, Скринник Валентині Євгеніївні у прийнятті позовної заяви.

Ця ухвала може бути оскаржена.

СУДДЯ                                                                                             Дорошенко М. В.