Судове рішення #6062278
18/1470

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ


      РІШЕННЯ

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

             

         "01" вересня 2009 р.                                                              Справа № 18/1470


         Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.


секретар судового засідання –Гень С.Г.,


за участю представників сторін:

          від позивача –представник не з’явився,

від відповідача – представник не з’явився,


розглянувши у відкритому судовому засіданні справу


за позовом    закритого акціонерного товариства “Холдингова компанія „Бліц - Інформ”,

                     м.  Київ


до                  товариства з обмеженою відповідальністю „Черкаський завод безалкогольних

                     напоїв „СЕСА”, м. Черкаси

                                           

про                стягнення 288 691 грн. 93 коп.,- 


ВСТАНОВИВ:


До господарського суду Черкаської області з позовом звернулось закрите акціонерне товариство “Холдингова компанія “Бліц - Інформ” до товариства з обмеженою відповідальністю „Черкаський завод безалкогольних напоїв „СЕСА” про стягнення заборгованості, у зв’язку з неналежним виконанням  договору на виготовлення упаковки №13 від 31.01.2007 року в розмірі 288 691 грн. 93 коп., в т.ч. 269 469 грн. 24 коп. –розмір основного боргу, 10 168 грн. 94 коп. –пеня, 1 271 грн. 11 коп. –3% річних та 7 782 грн. 64 коп. –інфляційні.

Ухвалою заступника голови господарського суду Черкаської області від 31.07.2009 року продовжено строк вирішення спору на один місяць до 01.09.2009 року.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідач в судове засідання представника не направив, своїм правом на захист підприємство не скористалось, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе, розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Справа розглядається після відкладення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

          Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 31.01.2007 року між закритим акціонерним товариством “Холдингова компанія “Бліц - Інформ” (підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Черкаський завод безалкогольних напоїв „СЕСА” (замовник) було укладено договір на виготовлення упаковки №13.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору за завданням замовника підрядник зобов’язувався  виготовити із власних матеріалів та передати замовнику м’яку упаковку (далі –продукція), а замовник зобов’язувався прийняти та оплатити виконані роботи у відповідності з умовами даного договору.

Завдання замовника на виготовлення кожної окремої партії продукції передбаченої даним договором, оформляється специфікаціями на підставі замовлень замовника, які є додатками та невід’ємною частиною договору. В специфікаціях сторони узгоджують повне найменування продукції, кількість, ціну за одиницю, загальну вартість продукції, строки виготовлення, її параметри (п. 2.1. договору).

Замовник розміщує попереднє замовлення на виготовлення продукції підрядником за 45 - 60 днів до запланованої дати виконання замовлення або поквартально з метою безперервної поставки сировини для виготовлення даного замовлення. Розміщення остаточного замовлення на виготовлення продукції проводиться за 20 –35 календарних днів до дати виготовлення продукції, як це, зокрема, було передбачено в п.2.2. договору.

Одночасно з остаточним замовленням замовник передає підряднику для узгодження оригінал –макет. Підрядник зобов’язується в п’ятиденний строк з моменту передачі прийняти рішення про можливість використання оригінал –макету (п. 2.3. договору).

Договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31 грудня 2008 року (п. 9.1. договору).

В подальшому сторони підписали додаткову угоду від 09.12.2008 року до договору №13 від 31.12.2007 року, згідно якої строк дії договору продовжено  до 31.12.2010 року.

Відповідно до остаточного замовлення від 28.01.2009 року (а.с.19) відповідач замовив у позивача товар згідно найменування та кількості, яке було оформлене специфікаціями №50 від 19.01.2009 року та №51 від 02.02.2009 року.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав повністю та поставив відповідачу флексоетикетку на загальну суму 269 469 грн. 24 коп., що підтверджується товарно –транспортною накладною серія 02 АБК №015945 від 22.01.2009 року, накладною №3000/80170747 від 22.01.2009 року  на суму 90 804 грн. 00 коп., товарно –транспортною накладною серія 02 АБК №015976 від 06.02.2009 року, накладною №3000/80172142 від 06.02.2009 року на суму 178 665 грн. 24 коп.

Товар за накладною №3000/80170747 від 22.01.2009 року було прийнято представником відповідача, що підтверджується довіреністю №852 від 22.01.2009 року. З письмових пояснень позивача вбачається, що флексоетикетка за накладною №3000/80172142 від 06.02.2009 року була доставлена відповідачу автотранспортом позивача та отримана на складі сировини, що підтверджується підписом комірника складу та штампом відповідача         ( а.с. 73).

Відповідач зобов’язання по оплаті поставленого товару згідно договору  від 31.01.2007 року не  виконав.

07.04.2009 року позивачем до відповідача було направлено претензію про сплату заборгованості за поставлений товар від 01.04.2009 року №5/17, що підтверджується копією фіскального чеку УДППЗ “Укрпошта” №6736 та описом вкладення у цінний лист.

Відповідач не повідомив позивача про результати розгляду претензії, заборгованість не сплатив.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 4.1. договору оплата підрядних робіт проводиться в два етапи:

- 1 - й етап –передоплата 15% вартості партії продукції на протязі 3 –х банківських днів з дати рахунку –фактури, на підставі узгодженої сторонами специфікації;

- 2 - й етап - оплата залишкової вартості підрядних робіт на протязі 30 календарних днів з моменту отримання замовником готової продукції.

Отже, з урахуванням п. 4.1 договору  відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за поставлений товар:

- за накладною №3000/80170747 від 22.01.2009 року до 21.02.2009 року;

- за накладною №3000/80172142 від 06.02.2009 року до 08.03.2009 року.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 269 469 грн. 24 коп. –заборгованості за поставлену продукцію по договору №13 від 31.01.2007 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст.33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар.

          Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлену поліграфічну продукцію в розмірі 269 469 грн. 24 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 7.4. договору за порушення строків проведення платежів у відповідності з п. 4.1. даного договору, замовник оплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції, за кожний день прострочення.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 10 168 грн. 94 коп. пені, нарахованої відповідно до умов договору, та з урахуванням обмежень встановлених Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 року.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 271 грн. 11 коп. –3 % річних та 7 782 грн. 64 коп. - інфляційних, нарахованих за час прострочення виконання грошового зобов’язання.

Перевіривши період нарахування та розмір пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що сума пені та 3 % річних нараховані в меншому розмірі ніж це передбачено договором та чинним законодавством.

Проте позивач самостійно визначив період та суму пені і 3% річних,  а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Розмір донарахування в зв’язку з інфляцією позивачем нараховано невірно, оскільки за період з 22.02.2009 року по 01.05.2009 року розмір інфляційних становить 2 088 грн. 49 коп. нарахованих на суму заборгованості в розмірі 90 804 грн. 00 коп., за період з 09.03.2009 року по 01.05.2009 року –4 109 грн. 30 коп. нарахованих на суму заборгованості в розмірі 178 665 грн. 24 коп.

За таких обставин, підлягає стягненню в судовому порядку з відповідача 6 197 грн. 79 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції, а в решті вимоги позивача про стягнення інфляційних в розмірі 1 584 грн. 85 коп. є необґрунтованими, у зв’язку з чим в позові в цій частині слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК  України суд, -


ВИРІШИВ:


1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Черкаський завод безалкогольних напоїв “СЕСА”, вул. Пацаєва, 2/1, м. Черкаси, ідентифікаційний код 34338196, р/р 2600700013825 в філії ВАТ “Укрексімбанк”, МФО 354789 на користь закритого акціонерного товариства “Холдингова компанія “Бліц - Інформ”, вул. Кіото, 25, м. Київ, ідентифікаційний код 20050164, п/р 26004012720520 в КФ ВАТ “Укрексімбанк”, МФО 380333 –269 469 грн. 24 коп. –основної заборгованості,   10 168 грн. 94 коп. –пені, 1 271 грн. 11 коп. - 3% річних, 6 197 грн. 79 коп. –інфляційних,  2 871 грн.  04 коп. витрат на сплату державного мита та  310 грн. 78 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

3.          В решті вимог –в позові відмовити.


Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.


           

Суддя                                                                                         А.В.Васянович


Повний текст судового рішення підписано 03.09.09 року.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація