ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.08.09 Справа № 19/142.
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Скокової К.Л., розглянув матеріали справи за позовом
Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м.Стаханов Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтермет”, м.Стаханов Луганської області
про стягнення 3300 грн. 00 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача – ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1 від 09.07.1996;
від відповідача –представник не прибув.
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача боргу за поставлений товар у розмірі 3300 грн.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивачем) згідно накладної №17 від 13.10.2008 було відпущено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтермет" (відповідачу) 3 м3 25 мм дошок на суму 3300 грн.
Даний товар отримав представник відповідача Засевський В.М. за довіреністю ЯПГ № 575545 від 13.10.2008 (а.с.8).
Позивач видав відповідачу накладну № 17 від 13.10.2008 (а.с.10) та рахунок від 13.10.2008 на суму 3300 грн. (а.с.9) для здійснення оплати.
Відповідач не оплатив наданий йому товар, у зв"язку з чим заборгованість складає 3300 грн.
У зв’язку з тим, що відповідач порушив зобов'язання по оплаті за отриманий товар, а саме не сплатив суму боргу у добровільному порядку, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.07.2009 суддею Фоновою О.С. було порушено провадження по справі.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області –в.о. голови суду від 05.08.2009 справу передано на розгляд судді Косенко Т.В.
У судовому засіданні 06.08.2009 розгляд справи був відкладений на 20.08.2009, у зв'язку з неявкою представників сторін.
20.08.2009 позивач у судовому засіданні повідомив, що відповідач, після подання позовної заяви, заборгованість не погашав.
Відповідач знову не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.
Відповідач позов не оспорив, доказів перерахування заборгованості не надав.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Як вбачається з п.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами ст.173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З вищенаведеного вбачається, що позивачем за накладною №17 від 13.10.2008 було відпущено відповідачу товар на суму 3300 грн.
В наданій накладній не зазначений термін оплати товару.
Відповідач отриманий товар не оплатив, що підтверджується актом звірення взаємних розрахунків від 19.08.2009.
Позивач не надав до матеріалів справи доказів звернення до відповідача з вимогою про оплату товару, усно пояснив, що письмових звернень не було, тобто він порушив вимоги ст.530 Цивільного кодексу України, у відповідності з чим у відповідача не виникло обов’язку щодо оплати товару.
Таким чином у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості в сумі 3300 грн. слід відмовити.
Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 20.08.2009 за згодою представника позивача були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 22, 33-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 25.08.2009.
Суддя Т.В.Косенко
Помічник судді С.А.Кулешова