ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
31.08.09 Справа № 17/123-09
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрокорміндустрія”
до Відкрите акціонерне товариство
“Бориспільський експериментальний комбікормовий завод”
про стягнення 20 000,00 грн.
Суддя Суховий В.Г.
Представники: згідно з протоколом судового засідання.
СУТЬ СПОРУ:
В господарський суд Київської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрокорміндустрія” (далі – Позивач) до Відкритого акціонерного товариства “Бориспільський експериментальний комбікормовий завод” (далі –Відповідач) про стягнення 20 000,00 грн заборгованості.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги поставкою відповідачу за накладною № РН-0000212 від 30.01.2009р. товару (метіонін) на загальну суму 57 000,00 грн, та частковою її оплатою відповідачем у сумі 37 000,00 грн. Таким чином заборгованість відповідача, за посиланням позивача, становить 20 000,00 грн.
Ухвалою суду від 06.07.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 31.08.2009р.
В судове засідання 31.08.2009р. представник позивача не з’явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином ухвалою суду від 06.07.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 18895305.
Представником відповідача заявлено клопотання про припинення провадження у справі у зв’язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог, що підтверджується Актом заліку однорідних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд в с т а н о в и в:
У січні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрокорміндустрія” (позивач) поставило Відкритому акціонерному товариству “Бориспільський експериментальний комбікормовий завод” (відповідач) за довіреністю ЯПМ № 093369/74 від 30.01.2009р. товар (метіонін), на загальну суму 57 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000212 від 30.01.2009р. (належним чином завірена копії в матеріалах справи).
Отже, сторонами на підставі ст. ст. 202, 205 Цивільного кодексу України було укладено угоду, згідно з якою у відповідача на підставі ст. ст. 11, 509, 626 ЦК України виникло зобов’язання щодо оплати за отриманий товар.
Проте, як свідчать матеріали справи, в порушення своїх зобов’язань відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши відповідачу лише 37 000,00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий від позивача товар становить 20 000,00 грн.
В судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про припинення провадження у справі у зв’язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог, що підтверджується Договором про відступлення права вимоги від 30.07.2009р. № КА-09111 та Актом заліку однорідних вимог від 31.07.2009р. (належним чином засвідчені копії в матеріалах справи).
Судом встановлено, що відповідно Договору про відступлення права вимоги від 30.07.2009р. № КА-09111 (п.1.1) ТОВ “Комплекс “Агромарс” (первісний кредитор) передає, а ВАТ “Бориспільський експериментальний комбікормовий завод” (новий кредитор) приймає на себе право вимоги по оплаті товару, що належить ТОВ “Комплекс “Агромарс”, і стає кредитором відповідно до Договору № КАМ-09180 від 30.07.2009р., підписаного між ТОВ “Комплекс “Агромарс” та ТОВ “Агрокорміндустрія”.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що у відповідності з відступленням права вимоги за цим Договором ТОВ “Агрокорміндустрія” (боржник) зобов’язаний сплатити ВАТ “Бориспільський експериментальний комбікормовий завод” (новий кредитор) грошові кошти за товар, згідно з основним Договором, у розмірі 19 996,91 грн.
Відповідно до Акту заліку однорідних вимог від 31.07.2009р., підписаного представниками сторін та скріпленого печатками підприємств ТОВ “Агрокорміндустрія” та ВАТ “Бориспільський експериментальний комбікормовий завод” дійшли згоди та уклали даний акт повного (часткового) заліку однорідних вимог, строк виконання яких вже настав в рамках договорів:
1. Згідно накладної на поставку метіоніну № 212 від 30.01.2009р. у сумі 20 000,00 грн. (п.1).
2. Згідно з Договором № КА-09111 від 30.07.2009р. про відступлення права вимоги ТОВ “Комплекс “Агромарс” переуступив право вимоги по оплаті товару за Договором на виконання поставки м’яса птиці № КАМ-09180 від 30.07.2009р., укладеного між ТОВ “Комплекс “Агромарс” та ТОВ “Агрокорміндустрія” на суму 19 996,91 грн з ПДВ до ВАТ “Бориспільський експериментальний комбікормовий завод”
3. Сторони прийшли до згоди на суму 19 996,91 грн., припинити вищезазначені зобов’язання шляхом зарахування однорідних вимог ст. 601 ЦК України.
4. Сторони прийшли до згоди зарахувати суму визначену у п.1 даного Акту в рахунок зобов’язань по п.2.
Пунктом 6 зазначено Акту передбачено, що сторони не мають претензій одна до одної.
Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Отже, спір в частині стягнення 19 996,91 грн заборгованості за отриманий товар врегульовано самими сторонами шляхом сплати їх відповідачем. Таким чином, предмет спору щодо стягнення частини основного боргу –19 996,91 грн. відсутній, а справа в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 11 частини першої ст. 80 ГПК України.
Таким чином, на час вирішення спору заборгованість відповідача за отриманий товар становить 3,09 грн (20 000,00 грн –19 996,91 грн).
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Оскільки, зі змісту укладеного сторонами договору шляхом складання документів, а саме накладної № РН-0000212 від 30.01.2009р. неможливо визначити строк оплати отриманого товару відповідачем, господарський суд дійшов висновку, що момент оплати товару сторонами не визначений.
Згідно з частиною другою ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
04.06.2009р. позивачем було направлено відповідачу лист-вимогу № 01-24/137 від 28.05.2009р. (в матеріалах справи), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 39391492 від 04.06.2009р. (в матеріалах справи) з пропозицією розрахуватися за отриманий товар.
Оскільки сторонами строк настання оплати невизначений, а вимога позивача про сплату заборгованості за отриманий товар була отримана відповідачем 04.06.2009р., обов’язок відповідача по сплаті заборгованості з урахуванням семиденного строку, передбаченого ст. 530 ЦК України настав 12.06.2009р.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3,09 грн. заборгованості за отриманий по накладним товар є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.
На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 75, п. 11 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Бориспільський експериментальний комбікормовий завод” (код 00954538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокорміндустрія” (код 31602999) 3,09 грн основного боргу, а також судові витрати: держмито в сумі 200,00 грн. та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3. Провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 19 996,91 грн. припинити.
Суддя