Справа №2- 673/2008
Рішення
іменем України
12 січня 2009 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., при секретарі Манойленко Н.С., з участю:
позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у залі суду в м.Славутичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
УСТАНОВИВ:
27 листопада 2008 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивачка просить розірвати шлюб з відповідачем.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити, пославшись на те, що за роки спільного проживання з відповідачем вони не знайшли спільного взаєморозуміння в силу психологічної несумісності їхніх характерів, вже майже шість років шлюбні відносини з відповідачем припинені, спільне господарство не ведеться, в кожного окремий бюджет.
Відповідач позов визнав повністю.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову відповідачем ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України, якщо визнання позову відповідачем не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Судом встановлено, що позивачка і відповідач перебувають у шлюбі, зареєстрованому 16 листопада 1991 року у міському відділі запису актів громадянського стану м.Славутича Київської області, Україна, актовий запис № 192, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, копія якого долучена до матеріалів справи.
Від шлюбу в них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, батьком якого є відповідач, і який залишається проживати разом з позивачкою.
Між подружжям припинилися взаємна повага, підтримка, почуття любові, спільне господарство не ведуть, шлюбні відносини не підтримують, в кожного окремий бюджет.
За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки.
Визнання позову відповідачем не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України, зазначені обставини є підставою для розірвання шлюбу.
Спірних питань по сумісно нажитому майну v сторін немає.
Судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи позивачка просила з відповідача не стягувати.
Відповідач та позивачка підлягають звільненню від сплати судового збору на користь держави та державного мита за реєстрацію розірвання шлюбу відповідно ст.4 Декрету КМУ „Про Державне мито".
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 174, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 16 листопада 1991 року у міському відділі запису актів громадянського стану м.Славутича Київської області, Україна, актовий запис № 192.
Звільнити позивачку та відповідача від сплати судового збору та державного мита на користь держави.
Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.